Ацикловір

Ацикловір – противірусний лікарський засіб, аналог пуринового нуклеозиду синтетичного походження. Активний до вірусу герпесу 1–2-го типів, трохи меншу активність має до вірусу Епштейна–Барр (4-й тип) і цитомегаловірусу (5-й тип). Препарат має хорошу ефективність у терапії вірусу 3-го типу, а саме, вітряної віспи та оперізуючого лишаю.

Ацикловір вбудовується у вірусну ДНК, обриває її ланцюг і зупиняє дублювання, не пошкоджуючи клітини господаря.

При лікуванні герпесу запобігає поширенню висипки, зменшує біль. Активує загоєння і появу кірок.

Симптомами простого герпесу 1–2-го типів є поява на ураженій ділянці скупчення дрібних водянистих пухирців, відчуття печіння, озноб.

При оперізуючому лишаї з'являються головний біль і біль по ходу нерва. Через деякий час у місці запалення виникають групи дрібних пухирців, усередині яких – прозора рідина. Згодом рідина стає гнійною і кров'яною, збільшуються лімфовузли, підвищується температура.

Вітряна віспа характеризується високою температурою, висипом по всьому тілу і на слизових.

Носіями вірусу герпесу є 95% населення нашої планети. Науково доведено, що вірус герпесу родом із Африки. Як до нас прийшов вірус 1-го типу, не досліджено, але герпес на геніталіях почав поширюватися за часів работоргівлі. Так почали заражатися вірусом у країнах Нового Світу і Євразії.

• Ацикловір таблетки 200, 400, 800 мг. Кількість таблеток в упаковці залежить від виробника
• Ацикловір мазь 2, 5, 10 г у тубі

Фармакодинаміка

Ацикловір є синтетичним аналогом пуринового нуклеозиду з інгібіторною активністю invivo та invitro відноcно вірусу герпесу людини, що включає вірус простого герпесу І та ІІ типу, вірус вітряної віспи та оперізувального герпесу, вірус Епштейна-Барра та цитомегаловірус. У культурі клітин ацикловір проявляє найбільшу активність проти вірусу простого герпесу I типу і далі, за зменшенням активності, проти вірусу простого герпесу II типу, вірусу вітряної віспи та оперізувального герпесу, вірусу Епштейна-Барра та цитомегаловірусу.

Інгібіторна активність ацикловіру проти вищезазначених вірусів є високоселективною. Фермент тимідинкіназа у нормальній неінфікованій клітині не використовує ацикловір як субстрат, тому токсична дія відносно клітин організму-господаря є мінімальною. Проте тимідинкіназа, закодована у вірусах простого герпесу, вірусах вітряної віспи, оперізувального герпесу та вірусі Епштейна-Барра, перетворює ацикловір на монофосфат ацикловіру – аналог нуклеозиду, який потім перетворюється послідовно на дифосфат і трифосфат за допомогою ферментів клітини. Слідом за вбудовуванням у вірусну ДНК ацикловіру трифосфат взаємодіє з вірусною ДНК-полімеразою, результатом чого є припинення синтезу ланцюга вірусної ДНК.

При тривалих або повторних курсах лікування тяжких хворих зі зниженим імунітетом можливе зменшення чутливості окремих штамів вірусу, які не завжди відповідають на лікування ацикловіром. Більшість клінічних випадків нечутливості пов’язані з дефіцитом вірусної тимідинкінази, однак існують повідомлення про ушкодження вірусної тимідинкінази та ДНК. Invitro взаємодія окремих вірусів простого герпесу з ацикловіром може також призводити до формування менш чутливих штамів. Взаємозалежність між чутливістю окремих вірусів простого герпесу invitro та клінічними результатами лікування ацикловіром до кінця не з’ясована.

Ацикловір мазь – це противірусний препарат, який має високу активність in vitro проти вірусу простого герпесу I та II типів. Токсична дія відносно клітин організму господаря мінімальна. Потрапляючи у клітини, інфіковані вірусом герпесу, ацикловір фосфорилюється з утворенням активної сполуки – трифосфату ацикловіру. Перший етап цього процесу залежить від наявності вірусокодованої тимідинкінази. Трифосфат ацикловіру діє як інгібітор та субстрат для вірусної ДНК-полімерази, запобігаючи подальшому синтезу вірусної ДНК, не впливаючи на звичайні клітинні процеси.

Фармакокінетика

Ацикловір лише частково абсорбується у травному тракті (приблизно 20 % прийнятої дози). Одночасний прийом їжі не призводить до зниження абсорбції. Максимальна концентрація досягається через 1,5-2 години. Рівень його зв’язування з білками плазми крові відносно низький (від 9 % до 33 %) і при взаємодії з іншими лікарськими засобами не змінюється. Ацикловір проникає крізь плацентарний бар’єр, у цереброспінальну рідину (50 % від відповідної концентрації у плазмі крові), грудне молоко. Більша частина лікарського засобу (85-90 %) виводиться у незміненому вигляді нирками та лише незначна частина (10-15 %) – у вигляді метаболіту (9-карбоксиметоксиметилгуанін). Нирковий кліренс ацикловіру суттєво вищий за кліренс креатиніну, що вказує на те, що виведення лікарського засобу нирками здійснюється шляхом не лише гломерулярної фільтрації, а і тубулярної секреції. Кінцевий період напіввиведення при внурішньовенному введенні ацикловіру становить приблизно 2,9 години, у пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю – 19,5 години, під час гемодіалізу – 5,7 години. Рівень ацикловіру у плазмі крові під час діалізу знижується приблизно на 60 %.

• Простий герпес
• Генітальний герпес
• Інфекції губ та обличчя, спричинені вірусом простого герпесу (Herpes labialis).
• Вітряна віспа (вітрянка)
• Оперізуючий лишай

Ацикловір також використовують у комплексному лікуванні, з профілактичною метою при імунодефіциті, призначають людям, які перенесли трансплантацію кісткового мозку, і для профілактики ГРВ.

• Ниркова недостатність.
• Сприйнятливість до діючої речовини.
• Вагітність.
• Період лактації.

Новонародженим препарат не рекомендовано.

Прийом засобу вагітними можливий, якщо користь для матері більше, ніж ризик для дитини. Ацикловір проникає крізь плаценту і накопичується в молоці матері. Якщо потрібно прийом ліків годувальниці, то потрібно буде припинити грудне вигодовування.

Приймають таблетки відразу після або під час їди, запиваючи водою. Мазь застосовують дітям від 12 років і дорослим. Наносять локально на запалені ділянки 5 р/добу через кожні 4 години.

Препарат Ацикловір від герпесу призначають дітям від 2 років і дорослим по 200 мг 5 р/день кожні 4 години. Курс – 5 днів. При герпесі на геніталіях курс – 10 днів.

Ацикловір при вітрянці використовують для дорослих по 800 мг 4 р/добу через кожні 6 годин. Дитяче дозування препарату – 20 мг/кг маси тіла. Дітям від 3 до 6 років – по 400 мг 4 р/добу, після 6 років – 800 мг 4 р/добу. Курс – 5 днів.

При оперізуючому лишаї дітям від 3 років і дорослим рекомендовано таблетки по 800 мг 4 рази на добу з інтервалом 6 годин.

Противірусні препарати Ацикловір при ГРВ для профілактики п'ють таблетки (по 200 мг) кожні 6 годин 4 р/добу.

Під час застосування Ацикловіру потрібно вживати достатню кількість води.

При застосуванні високих доз лікарського засобу слід підтримувати адекватний рівень гідратації організму. АЦИКЛОВІР застосовувати з обережністю пацієнтам із порушенням функції нирок, оскільки ацикловір виводиться з організму головним чином шляхом ниркового кліренсу. Слід провести корекцію дози. АЦИКЛОВІР застосовувати з обережністю пацієнтам літнього віку, оскільки у цієї групи пацієнтів велика імовірність порушення функції нирок. У разі необхідності слід провести корекцію дози. Обидві ці групи (пацієнти з порушенням функції нирок та пацієнти літнього віку) є групами ризику з виникнення неврологічних порушень, і тому вони повинні перебувати під пильним контролем для виявлення цих побічних реакцій. За отриманими даними, такі реакції є загалом оборотними у разі припинення лікування лікарським засобом (див. розділ «Побічні реакції»). Ризик ураження нирок збільшується при сумісному застосуванні з іншими нефротоксичними лікарськими засобами. Тривалі або повторні курси лікування ацикловіром осіб з дуже ослабленим імунітетом можуть призвести до виділення вірусних штамів зі зниженою чутливістю, які можуть не відповідати на тривале лікування ацикловіром. Наявні дані клінічних досліджень не є достатніми для того, щоб зробити висновок, що лікування ацикловіром знижує частоту ускладнень, пов’язаних з вітряною віспою, в імунокомпетентних пацієнтів.

Застосування у період вагітності або годування груддю

У післяреєстраційному реєстрі нагляду за вагітними задокументовано результати застосування вагітним різних фармацевтичних форм ацикловіру. Не виявлено збільшення кількості вроджених вад у дітей, матері яких застосовували ацикловір у період вагітності, порівняно із загальною популяцією. При пероральному прийомі ацикловіру у дозі 200 мг 5 разів на добу він проникає у грудне молоко в концентраціях, що становлять 0,6-4,1 % від відповідного рівня ацикловіру у плазмі крові. Потенційно дитина може засвоїти ацикловір у дозі до 0,3 мг/кг маси тіла на добу. У період вагітності або годування груддю лікарський засіб застосовувати тоді, коли його потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Інформація щодо впливу ацикловіру на жіночу фертильність відсутня. У дослідженні 20 пацієнтів чоловічої статі з нормальною кількістю сперматозоїдів при пероральному застосуванні у дозі до 1 г на добу протягом 6 місяців не було виявлено клінічно значущого впливу на кількість сперматозоїдів, моторику або морфологію.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Клінічних досліджень впливу ацикловіру на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами не проводили. Фармакологія ацикловіру не дає підстав очікувати будь-який негативний вплив. При вирішенні питання про можливість керування автомобілем та іншими механізмами слід брати до уваги клінічний статус пацієнта та профіль побічних реакцій лікарського засобу.

Симптоми. Ацикловір лише частково абсорбується з травного тракту. Повідомляли про випадкові прийоми до 20 г ацикловіру без виникнення токсичного ефекту.

При випадковому передозуванні перорального ацикловіру протягом декількох днів виникають наступні симптоми: гастроентерологічні (нудота, блювання) та неврологічні (головний біль, сплутаність свідомості).

При передозуванні внутрішньовенного ацикловіру підвищується рівень креатиніну в сироватці крові і, відповідно, з’являється ниркова недостатність. Неврологічними проявами передозування можуть бути сплутаність свідомості, галюцинації, збудження, судоми та кома.

Лікування: слід обстежити для виявлення симптомів інтоксикації, провести симптоматичну терапію, у тяжких випадках – гемодіаліз.

Побічні реакції.

Побічні дії, відомості про які наведено нижче, класифіковано за органами і системами та за частотою їх виникнення. Категорії частоти: дуже часто ≥ 1/10, часто ≥ 1/100 та <1/10, нечасто ≥ 1/1000 та < 1/100, рідко ≥ 1/10000 та < 1/1000, дуже рідко < 1/10000.

• З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко – задишка.
• З боку шлунково-кишкового тракту: рідко – нудота, блювання, діарея, болі у животі, зниження апетиту, гастрит, дисфагія.
• З боку печінки і жовчовивідних шляхів: рідко – транзиторне збільшення активності ферментів печінки та рівня білірубіну; дуже рідко – жовтяниця, гепатит.
• З боку нирок та сечовидільної системи: рідко – підвищення концентрації сечовини та креатиніну в крові; дуже рідко – гостра ниркова недостатність, біль у ділянці нирок.
• Біль у ділянці нирок може бути пов’язаний з нирковою недостатністю та кристалурією.
• З боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення; дуже рідко – психомоторне збудження, сплутаність свідомості, тремор, атаксія, дизартрія, галюцинації, психотичні симптоми, судоми, сонливість, енцефалопатія, кома.

Вищезазначені симптоми є у більшості випадків оборотними і спостерігаються головним чином у пацієнтів із нирковою недостатністю або з іншими факторами схильності (див. розділ «Особливості застосування»).

• З боку серцево-судинної системи: рідко – відчуття серцебиття, біль у грудній клітці.
• З боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія.
• З боку імунної системи: рідко – реакції гіперчутливості, у тому числі ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції.
• З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто –висипання, свербіж, фотосенсибілізація; нечасто – гіперемія, кропив’янка, алопеція.
• Оскільки випадіння волосся може бути пов’язане з великою кількістю захворювань та прийомом лікарських засобів, чіткого зв’язку з застосуванням ацикловіру не виявлено.
• Загальні розлади та реакції у місці введення: часто – втомлюваність, гарячка.

Мазь: у деяких пацієнтів при застосуванні мазі може з'явитися гострий або гарячий біль, що швидко проходить. Приблизно у 5% пацієнтів відбувалося незначне висушування та лущення шкіри. У невеликої частини пацієнтів спостерігалися еритема (почервоніння) та свербіж. Дуже рідко повідомлялося про випадки контактного дерматиту після застосування препаратів ацикловіру, проте ці випадки найчастіше пов'язані з компонентами мазевої основи, а не з ацикловіром. Є поодинокі повідомлення про реакції негайної гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, внаслідок місцевого застосування ацикловіру.

Ліки Ацикловір можна купити в мережі аптек-партнерів МІС Аптека 9-1-1 або за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1. Ціна мазі Ацикловір, ціна таблеток Ацикловір, ціна на Ацикловір крем вказана на сайті МІС Аптека 9-1-1.

Ацикловір виводиться головним чином у незміненому вигляді нирками шляхом канальцевої секреції, тому будь-які лікарські засоби, що мають аналогічний механізм виведення, можуть збільшувати концентрацію ацикловіру у плазмі крові.

При одночасному застосуванні лікарського засобу з іншими лікарськими засобами можливе:

• з пробенецидом, циметидином – подовження періоду напіввиведення ацикловіру та площі під кривою «концентрація/час»;
• з імуносупресантами у пацієнтів після трансплантації органів – підвищення рівня ацикловіру та неактивного метаболіту імуносупресивного лікарського засобу (мофетилу мікофенолату) у плазмі крові; з огляду на широкий терапевтичний індекс ацикловіру коригувати дозу не потрібно.

Експериментальне дослідження 5 чоловіків вказує на те, що супутня терапія ацикловіром збільшує AUC повністю введеного теофіліну приблизно на 50 %. Рекомендується вимірювати концентрацію у плазмі крові при одночасній терапії ацикловіром. Клінічно важливої взаємодії ацикловіру з іншими лікарськими засобами не виявлено.

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. Державний реєстр лікарських засобів;
3. JAMA.