Вістамід

Склад

діюча речовина: bicalutamide;

1 таблетка, вкрита оболонкою, містить бікалутаміду 150 мг

Допоміжні речовини: лактоза, повідон, кросповідон, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат, оболонка: лактоза, гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), макрогол (ПЕГ 4000).

Форма випуску

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою (по 10 таблеток в блістері, по 3 блістери в картонній коробці).

Придбати Вістамід можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на медикамент вказана у каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Фармакодинаміка

Бікалутамід є нестероїдних антиандрогеном, що немає іншого впливу на ендокринну систему. Препарат зв'язується з немутантний рецепторами для андрогенів ( «дикого типу"), не активізуючи експресію генів, таким чином пригнічуючи активність андрогенів. В результаті такого пригнічення спостерігається регресія пухлини передміхурової залози. При скасуванні бікалутаміду в певній частині пацієнтів може виникати синдром відміни антиандрогенних препаратів.

Бікалутамід досліджували при терапії пацієнтів з локалізованими (Т1-Т2, N0 або Nx, M0) або местнораспространенного (ТС-Т4, N, M0; Т1 Т2, N +, M0) пухлинами передміхурової залози без метастазів в ході трьох плацебо-контрольованих подвійних сліпих досліджень, в яких взяли участь 8113 пацієнтів. У цих дослідженнях бікалутамід призначали як невідкладну гормональну терапію або як допоміжний засіб при радикальній простатектомії або радіотерапії (головним чином, зовнішня дистанційна променева терапія). На момент медіани спостереження 9,7 року в 36,6% і 38,17% всіх пацієнтів, що приймали бікалутамід або плацебо відповідно, спостерігалося об'єктивне прогресування захворювання.

Зменшення ризику об'єктивного прогресування захворювання спостерігалося у більшості пацієнтів в групах, однак було найбільш помітним у тих, які мали високий ризик прогресування захворювання. Тому клініцисти можуть вирішити, що оптимальною стратегією лікування для пацієнтів з низьким ризиком прогресування захворювання, особливо при ад'ювантної застосуванні препарату після радикальної простатектомії, може бути гормональна терапія до початку прогресування захворювання.

На момент медіани періоду спостереження 9,7 року ніякої різниці в рівні загальної виживаності не спостерігалося, причому смертність склала 31,4% (співвідношення ризиків = 1,01; 95% довірчий інтервал 0,94-1,09). Однак при аналізі результатів дослідних підгруп деякі тенденції були очевидні.

Бікалутамід є рацематом з антиандрогенним активністю, представлений майже виключно R-енантіомером.

Фармакокінетика

Абсорбція і розподіл

Бікалутамід добре всмоктується після прийому всередину. Немає доказів клінічно значущого ефекту прийому їжі на біодоступність препарату.

(S) -енантіомер дуже швидко виводиться в порівнянні з (R) -енантіомер; період напіввиведення останнього становить приблизно 1 тиждень.

При щоденному застосуванні бікалутаміду (R) -енантіомер за його тривалий період напіввиведення кумулируется в плазмі в 10-кратної концентрації.

Плато концентрації (R) -енантіомеру на рівні приблизно 22 мкг/мл спостерігається при застосуванні добової дози 150 мг бікалутаміду. У стабільній фазі на частку переважно активного (R) -енантіомеру припадає 99% від загальної кількості циркулюючих енантіомерів.

Фармакокінетика (R) -енантіомеру не залежить від віку, наявності ураження нирок або легкого або помірного ураження печінки. Існують докази, що у пацієнтів з важкими ураженнями печінки (R) -енантіомер повільніше виводиться з плазми.

Бікалутамід має високий ступінь зв'язування з білками (рацемат - 96% (R) -енантіомер -> 99%) і піддається інтенсивному метаболізму (шляхом окислення і глюкуронізації), його метаболіти однаковою мірою виділяються з сечею і жовчю.

В ході клінічного дослідження середня концентрація (R) -бікалутаміду в спермі чоловіків, які його отримували в дозі 150 мг склала 4,9 мкг/мл. Кількість бікалутаміду, потенційно потрапляє в організм жінки-партнера під час статевих зносин, низька і може становити приблизно 0,3 мкг/мл. Цей рівень нижче того, який у лабораторних тварин призводить до зміни потомства.

Вістамід показаний для монотерапії або в якості допоміжної терапії при радикальній простатектомії або радіотерапії пацієнтам з местнораспространенного раком передміхурової залози при високому ризику прогресування захворювання. Лікування поширеного раку простати у поєднанні з терапією аналогами рилізинг-фактору лютеїнізуючого гормону (РФ ЛГ) або хірургічною кастрацією.

Вістамід також показаний для лікування пацієнтів з местнораспространенного неметастатичного раком передміхурової залози, для яких хірургічна кастрація або інше медичне втручання не показані або неприйнятні.

Вістамід протипоказаний жінкам і дітям.

Вістамід не слід призначати пацієнтам, у яких спостерігалися реакції гіперчутливості до діючої речовини або будь-яких допоміжних речовин, що входять до складу препарату.

Протипоказано одночасне застосування бікалутаміду з терфенадином, астемізолом або цизапридом.

Дорослі пацієнти чоловічої статі, включаючи пацієнтів літнього віку всередину по одній таблетці 150 мг один раз на добу.

Вістамід слід приймати безперервно, протягом не менше 2 років або до появи змін в розвитку захворювання.

Ниркова недостатність: у пацієнтів з нирковою недостатністю корекція дози не потрібна.

Печінкова недостатність: у пацієнтів з легкою печінковою недостатністю корекція дози не потрібна. У пацієнтів з помірною або тяжкою печінковою недостатністю може спостерігатися підвищене накопичення препарату.

Немає даних щодо передозування у людей. Специфічного антидоту не існує; лікування симптоматичне. Діаліз може бути неефективним, оскільки бікалутамід в значній мірі зв'язується з білками та не виявляється в незміненому вигляді в сечі. При передозуванні показана загальна підтримуюча терапія, включаючи моніторинг життєво важливих показників.

Побічні реакції вказано в таблиці 1 по частоті: дуже часто (≥1 / 10), часто (≥1 / 100, <1/10), нечасті (≥1 / 1000, ≤1 / 100), рідкі (≥1 / 10 000, ≤1 / 1000), дуже рідко (≤1 / 10 000), частота невідома (на основі доступних даних неможливо встановити частоту виникнення).

Застосування в період вагітності та годування груддю

Вістамід протипоказаний жінкам. Застосування бікалутаміда протипоказано жінкам в період вагітності та годування груддю.

Діти

Бікалутамід протипоказаний дітям.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Бікалутамід не впливає на здатність керувати автомобілем або працювати зі складними механізмами. Однак слід мати на увазі, що зрідка може виникати сонливість. Пацієнти, які приймають цей препарат, повинні дотримуватися обережності.

Дослідження іn vitro показали, що R-бікалутамід є інгібітором CYP 3A4 і виявляє менше інгібіторний ефект на активність CYP 2С9, 2С19 і 2D6. Хоча клінічні дослідження, в ході яких застосовували антипірин як маркер активності Р450 (CYP), не свідчать про потенційну взаємодію з бікалутамідом, середня концентрація мідазоламу (площа під фармакокінетичною кривою) збільшилася до 80% після одночасного його застосування протягом 28 днів з бікалутамідом.

Для препаратів з вузьким терапевтичним діапазоном таке підвищення може мати велике значення. Тому одночасне застосування з терфенадином, астемізолом і цизапридом протипоказано. Також бікалутамід слід з обережністю застосовувати з такими сполуками, як циклоспоріни та блокатори кальцієвих каналів. Може виникнути необхідність у зменшенні дози цих препаратів, особливо якщо є ознаки посилення впливу препарату виникають побічні ефекти в результаті його застосування. При застосуванні циклоспорину рекомендують проводити ретельне спостереження за його концентрацією в плазмі та за клінічним станом пацієнта після початку або припинення лікування бікалутамідом.

З обережністю слід призначати бікалутамід при застосуванні препаратів, які можуть пригнічувати окислення продукту (таких як циметидин, кетоконазол). Теоретично це може призвести до підвищення концентрації бікалутаміду в плазмі може призвести посилення побічних ефектів препарату.

Дослідження іn vitro показали, що бікалутамід може витісняти антикоагулянтів кумаринового варфарин з ділянок його зв'язування з білками. Тому при призначенні бікалутаміду пацієнтам, які вже отримують непрямих антикоагулянтів, рекомендується проводити ретельний моніторинг протромбінового часу.

У зв'язку з тим, що антиандрогенна терапія може призводити до подовження інтервалу QT, слід обережно призначати бікалутамід одночасно з лікарськими засобами, які здатні викликати подовження інтервалу QT або розвиток шлуночкової тахікардії типу «пірует» (Torsade de pointes), тобто такими як антиаритм. препарати класу ІА (хінідин, дизопірамід) або класу ІІІ (аміодарон, соталол, дофетиліду, ібутилід), метадон, моксифлоксацин, нейролептики і т.д. (Див. розділ «Особливості застосування»).

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 5 років.