Актиферин краплі оральні флакон 30 мл

Залізо необхідно для життєдіяльності організму: воно входить до складу гемоглобіну, міоглобіну, різних ферментів, оборотно зв'язує кисень і бере участь в окисно-відновних реакціях, стимулює еритропоез. залізо також міститься в тканинах депо (кістковий мозок, печінка, селезінка). амінокислота серин, що входить до складу Актіферріна, сприяє більш ефективному всмоктуванню заліза та його надходженню до системного кровообігу, що викликає швидке відновлення його вмісту в організмі до необхідних показників. це забезпечує краще сприйняття препарату і дозволяє знизити необхідну дозу заліза.

Фармакокінетика

Абсорбція. При прийомі всередину близько 10-15% заліза в двухвалентной формі, як правило, абсорбується в дванадцятипалій кишці та верхньому відділі тонкої кишки. Крім того, при підвищеному надходженні в організм відбувається пасивний транспорт заліза.

Всмоктування заліза значно збільшується при дефіциті заліза в організмі, а також в разі підвищеного еритропоезу. Найбільший рівень абсорбції (50-60%) спостерігається при низьких показниках рівня гемоглобіну і вмісту заліза в крові, причому інтенсивність абсорбції знову знижується в міру нормалізації цих показників.

C _max сироваткового заліза досягається протягом 2-4 годин після прийому препарату.

Розподіл. У крові залізо в тривалентне формі зв'язується з трансферином і транспортується до місця гемостазу або депонування. При повному насиченні загальний трансферин сироватки може зв'язати максимум 12 мг заліза. Ця величина відносно невелика, і в разі інтоксикації залізом в результаті прийому або парентерального введення железосвязивающая здатність трансферину може знизитися, приводячи до викиду в плазму вільного незв'язаного заліза, що є токсичним.

Після зв'язування з апоферрітіном залізо депонується в формі феритину, зокрема, в печінці, селезінці та кістковому мозку.

Залізо проникає через плацентарний бар'єр і в невеликих кількостях в грудне молоко.

Виведення. Тільки близько 1 мг заліза щодня виводиться з відмерлими клітинами шкіри та слизових оболонок, з жовчю і сечею. Під час менструації втрати заліза складають близько 1 мг/добу.

Велика частина заліза, що утворилася в результаті розпаду гемоглобіну (20-30 мг/добу) використовується організмом для повторного синтезу гемоглобіну.

Лікування дефіциту заліза в організмі.

Капсули Актіферріна не слід смоктати, жувати або утримувати в роті. капсули необхідно ковтати цілими, запиваючи водою. препарат приймають за 30 хв до їди або під час прийому їжі (в залежності від переносимості з боку травного тракту), або з фруктовим соком, що містить аскорбінову кислоту, що покращує абсорбцію в тонкій кишці. прийом під час їжі поліпшує сумісність в травному тракті. визначення добової дози залежить від рівня гемоглобіну, маси тіла і віку пацієнта.

При пероральному застосуванні капсул добова доза становить 1,3-4 мг заліза / кг маси тіла.

Дітям у віці 6-12 років: по 1 капсулі 1 раз на добу.

Дітям у віці 12 років: призначають по 1 капсулі 2 рази на добу.

Дорослим в залежності від тяжкості стану хворого на початку терапії призначають по 1 капсулі 2-3 рази на добу, далі, в разі необхідності тривалого лікування дозу поступово знижують до 1 капсули 1 раз на добу.

Краплі Актиферрина призначати переважно дітям першого року життя. Краплі Актиферрина приймають безпосередньо перед їжею або під час прийому їжі з невеликою кількістю рідини (з водою або фруктовим чаєм). Визначення добової дози залежить від рівня гемоглобіну, маси тіла і віку пацієнта.

При пероральному при пероральному застосуванні у формі крапель оральних добова доза становить 1,3-4 мг заліза / кг маси тіла.

Орієнтовна середня доза для немовлят (діти у віці до 1 року) - 10-15 крапель 3 рази на добу.

Доза для дітей у віці 1-2 років - 15-25 крапель 3 рази на добу.

Доза для дітей у віці 2-6 років - 25-35 крапель 3 рази на добу.

Для лікування дітей 6 років і дорослих доцільно приймати Актиферрин в формі капсул.

Для нормалізації вмісту заліза в організмі рекомендований курс лікування, як при прийомі капсул, так і крапель становить 8 тижнів. Після досягнення нормальних показників концентрації заліза в сироватці крові лікування слід продовжувати ще протягом декількох тижнів для поповнення запасів заліза в організмі.

При порушеннях функції нирок і тяжких захворюваннях печінки препарат слід приймати тільки під наглядом лікаря.

Гіперчутливість до активних компонентів або інших компонентів препарату; гемосидероз, гемохроматоз; анемії при порушенні обміну заліза (залізодефіцитна анемія; сідероахрестічеcкая анемія; анемія, пов'язана з хронічною інтоксикацією свинцем; таласемія); інші види анемій, не пов'язані з дефіцитом заліза (гемолітична анемія, мегалобластна анемія, викликана дефіцитом вітаміну в12); одночасне застосування парентеральних форм заліза; стеноз стравоходу та / або інші обструктивні захворювання травного тракту; дивертикулез кишечника, кишкова непрохідність; регулярні гемотрансфузії.

Шлунково-кишковий тракт: при застосуванні високих доз можуть виникати легкі шлунково-кишкові ускладнення, такі як відчуття тяжкості в шлунку, метеоризм, запори або діарея, біль в животі, нудота, біль в епігастральній ділянці, диспепсія, блювання. прийом з їжею може знизити частоту цих побічних дій (див. розділ застосування). на тлі лікування можливий темний колір стільця, обумовлений виділенням заліза, що не абсорбувалося в жкт. дана зміна не має клінічного значення.

З боку імунної системи: алергічні реакції, в тому числі анафілактичні реакції, шкірний висип, екзантема, кропив'янка, свербіж, випадки забарвлення зубної емалі у дітей.

Щоб уникнути ризику можливого передозування необхідно дотримуватися особливої обережності при застосуванні харчових або інших сольових добавок.

При наявності запалення або виразки слизової оболонки шлунково-кишкового тракту в анамнезі слід ретельно оцінити можливий ризик загострення шлунково-кишкових захворювань і потенційну користь лікування.

У разі курсового призначення капсул Актиферрина необхідний регулярний контроль показників сироваткового заліза та гемоглобіну.

Контроль під час лікування: у міру необхідності, приблизно через кожні 4 тижні, проводиться оцінка наступних параметрів для визначення ступеня дефіциту заліза, реакції на лікування і необхідності продовження поповнення організму залізом: рівень гемоглобіну, кількість еритроцитів, середній об'єм еритроцитів (MCV), середнє значення вмісту гемоглобіну в еритроцитах (MCH), кількість ретикулоцитів, вміст сироваткового заліза, трансферину. Визначення феритину в сироватці крові дозволяє оцінити накопичення заліза; показник феритину в сироватці крові 15 мкг/л означає відсутність запасів заліза в організмі.

Капсули. З огляду на ризик появи виразок слизової оболонки порожнини рота і зміни забарвлення емалі зубів, капсули не слід смоктати, жувати або тримати в роті. Капсули слід ковтати цілими, запиваючи водою.

Капсули Актиферрина містять сорбіт. Пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю фруктози або з мальабсорбцією глюкозо-галактози не слід приймати зазначений препарат.

Краплі. При курсовому призначенні крапель Актиферрин необхідний систематичний контроль показників сироваткового заліза та гемоглобіну. Хворі на цукровий діабет повинні враховувати, що до складу препарату входять вуглеводи: 18 крапель (1 мл) містять 64 мг глюкози, що еквівалентно 0,0053 ХО.

Для профілактики появи на зубах пацієнтів темного нальоту краплі Актиферрин не слід приймати в нерозведеному вигляді; після прийому препарату рекомендується ретельно чистити зуби.

На тлі лікування препаратом Актиферрин може спостерігатися забарвлення стільця в чорний колір, що обумовлено виділенням заліза, що не абсорбувалося. Це не має клінічного значення.

Щоб попередити зниження абсорбції заліза не рекомендується запивати Актиферрин чорним чаєм, кавою та молоком. Зниження абсорбції також може бути обумовлено хлібом, сирими злаками, молочними продуктами та яйцями; компонентами вегетаріанської їжі (речовинами, що утворюють комплексні сполуки заліза, такі як фосфати, фітати та оксалати).

Препарати заліза з обережністю застосовують у пацієнтів з такими захворюваннями: лейкоз, хронічні захворювання печінки та нирок, запальні захворювання шлунково-кишкового тракту, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, захворювання кишечника (ентерит, виразковий коліт, хвороба Крона).

Застосування в період вагітності або годування груддю. Є відомості про порушення розвитку плоду і мимовільних абортах внаслідок інтоксикації залізом. У період вагітності Актиферрин слід приймати тільки у разі переважання потенційної користі над можливим ризиком.

Лікарські засоби, що містять залізо, в дослідженнях на тварин недостатньо досліджені щодо ембріотоксичності.

У період годування груддю Актиферрин слід приймати тільки у разі переважання потенційної користі над можливим ризиком.

діти

Капсули застосовують у дітей у віці ≥6 років.

Краплі можна застосовувати в педіатричній практиці (див. Спосіб застосування).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Чи не досліджувалася.

При одночасному застосуванні солі заліза зменшують абсорбцію наступних лікарських засобів: тетрациклін, інгібітори ДНК-гірази (наприклад ципрофлоксацин, левофлоксацин, норфлоксацин, офлоксацин), біфосфонати, пеніциламін, леводопа, карбідопа і метилдопа.

Солі заліза зменшують всмоктування тироксину, цинку.

Абсорбція заліза знижується при одночасному застосуванні холестираміну, антацидів, що містять алюміній, магній, кальцій, вісмут), а також добавок кальцію і магнію.

Всмоктування заліза може бути зниженим при одночасному застосуванні з хлорамфеніколом.

Актиферрин не слід приймати протягом 2-3 годин після застосування одного з вищевказаних препаратів. У міру можливості слід перевіряти ефективність одночасного застосування лікарських препаратів за допомогою клінічних або лабораторно-діагностичних методів.

ГКС можуть посилювати стимуляцію еритропоезу Актіферріном.

Аскорбінова / лимонна кислота посилюють абсорбцію заліза.

Одночасний прийом вітаміну Е може знижувати фармакологічна дія заліза в організмі дитини.

Одночасне застосування солей заліза і нестероїдних протизапальних засобів може посилювати подразнюючу дію заліза на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту.

Симптоми: біль у животі, діарея, блювання, ціаноз, сплутаність свідомості, симптоми гіпервентиляції.

У дітей молодшого віку ризик виникнення гострої інтоксикації залізом особливо високий; жизнеугрожающая інтоксикація можлива при прийомі 1 г сульфату заліза. Якщо випадково прийому великої кількості Актиферрина спочатку виникають нудота, сильна біль в області шлунка, потім діарея і блювота з кров'ю у зв'язку з розвитком геморагічного гастроентериту. У важких випадках можуть розвинутися ціаноз, порушення свідомості та гіперпное в результаті розвитку ацидозу і порушення периферичного кровообігу. Приблизно через 4-6 ч зазвичай настає ремісія. Надалі через 12-48 год може розвинутися сильний шок, що супроводжується диханням Чейна - Стокса, олігурією, токсичною печінковою недостатністю та коагулопатией.

Лікування: до проведення специфічної терапії слід вживати молоко, сирі яйця.

Симптоматична терапія: промити шлунок водою або розчином харчової соди або фосфатно-буферним розчином. У разі необхідності провести лікування шоку і ацидозу.

Спеціальна терапія: пацієнтам з симптомами гострого передозування залізом з рівнем сироваткового заліза ≥300-350 мкг/дл слід призначити дефероксамін всередину і парентерально. При гострих отруєннях для зв'язування ще не абсорбованого в шлунково-кишковому тракті заліза призначають всередину 5-10 г препарату (вміст 10-20 ампул слід розчинити у воді). Для елімінації абсорбованого заліза дефероксамін слід вводити в / м по 1-2 г кожні 3-12 год. У важких випадках, що супроводжуються розвитком шоку, хворим слід призначити в / в інфузію 1 г препарату і симптоматичне лікування.

Умовою ефективного лікування передозування є постійне виділення комплексів заліза з організму, тому пацієнтам з олігурією / анурією слід призначити перитонеальний діаліз або гемодіаліз.

У разі необхідності під час терапії шоку застосовують ШВЛ, проводять рентгенологічний контроль виведення токсинів з організму і повторний моніторинг рівня сироваткового заліза та інших показників сироватки крові.

У разі тяжкої інтоксикації слід застосовувати кальцію діетілентріамінпентаацетат парентерально.

При температурі не вище 25 °C. термін зберігання флаконів з сиропом і краплями після розтину становить 1 рік.

діючі речовини: 1 мл розчину містить заліза двовалентного 9,48 мг у вигляді заліза сульфату гептагідрату; D,L-серину 35,6 мг;

1 мл розчину містить 18 крапель;

допоміжні речовини: калію ацесульфам, кислота аскорбінова, натрію бензоат (Е 211), кислота хлористоводнева розведена, поліетиленгліколь, карамель, ароматизатор чорної смородини, вода очищена.

Краплі оральні, розчин.

Основні фізико-хімічні властивості:прозорий коричнювато-жовтий розчин з ароматом чорної смородини.

Протианемічні засоби. Препарати заліза у комбінації з різними речовинами. Код АТХ В03А Е10.

Фармакодинаміка

Залізо необхідне для підтримання життєдіяльності організму: воно входить до складу гемоглобіну, міоглобіну, різних ферментів, оборотно зв’язує кисень та бере участь в окисно-відновних реакціях; стимулює еритропоез. Залізо також міститься у тканинах-депо (кістковий мозок, печінка, селезінка). Амінокислота серин, що входить до складу Актиферину, сприяє більш ефективному всмоктуванню заліза та його надходженню до системного кровообігу, що спричиняє швидке відновлення його вмісту в організмі до необхідних показників. Це забезпечує краще засвоєння препарату і дозволяє зменшити необхідну дозу заліза.

Фармакокінетика

Абсорбція

При застосуванні внутрішньо приблизно 10–15 % заліза у двовалентній формі, як правило, всмоктується у дванадцятипалій кишці та верхньому відділі тонкої кишки. Крім того, при підвищеному постачанні заліза відбувається пасивне транспортування заліза в організмі.

Всмоктування заліза значно збільшується при дефіциті заліза в організмі, а також у випадку підвищеного еритропоезу. Найбільший рівень абсорбції (50–60 %) спостерігається при низьких показниках гемоглобіну і вмісту заліза у крові, причому інтенсивність абсорбції знову зменшується з нормалізацією цих показників.

Максимальна концентрація сироваткового заліза досягається протягом 2-4 годин після прийому лікарського засобу.

Розподіл

У крові залізо у тривалентній формі зв’язується з трансферином і транспортується до місця гемостазу або депонування. При повному насиченні загальний трансферин плазми може поглинути максимум 12 мг заліза. Ця величина є відносно невеликою, і у випадку інтоксикації залізом внаслідок перорального або парентерального введення залізозв’язуюча здатність трансферину може зменшитися, призводячи до викиду у плазму вільного незв’язаного заліза, яке є токсичним.

Депонування заліза відбувається після зв’язування з апоферитином у вигляді феритину, зокрема у печінці, селезінці та кістковому мозку.

Залізо проникає через плацентарний бар’єр і у невеликих кількостях – у грудне молоко.

Виведення

Лише близько 1 мг заліза виводиться щоденно з відмерлими клітинами шкіри і слизових оболонок, з жовчю і сечею. Під час менструації втрати заліза становлять близько 1 мг на добу.

Більша частина заліза, яке утворилося внаслідок розпаду гемоглобіну (20–30 мг на день), використовується організмом для повторного синтезу гемоглобіну.

Лікування дефіциту заліза в організмі.

• Гіперчутливість до активних компонентів або до інших компонентів лікарського засобу.
• Гемосидероз, гемохроматоз.
• Анемії при порушенні обміну заліза (залізорефрактерна анемія; свинцева анемія, таласемія, сидероахрестична анемія).
• Усі інші види анемій, що не походять від нестачі заліза (гемолітична анемія, мегалобластна анемія, спричинена недостатністю вітаміну В₁₂).
• Одночасне застосування парентеральних форм заліза.
• Стеноз стравоходу та інші обструктивні захворювання травного тракту.
• Дивертикули кишечнику, кишкова непрохідність.
• Регулярні гемотрансфузії.

Солі заліза зменшують резорбцію одночасно прийнятих ліків, таких як тетрациклін, інгібітори ДНК-гірази (наприклад, ципрофлоксацин, левофлоксацин, норфлоксацин, офлоксацин), біфосфонати, пеніциламін, леводопа, карбідопа і метилдопа.

Солі заліза зменшують всмоктування тироксину, резорбцію цинку.

Резорбція заліза зменшується при одночасному прийомі холестираміну, антацидів (які містять алюміній, магній, кальцій, вісмут), а також добавок кальцію і магнію.

Всмоктування заліза може бути уповільнене при одночасному внутрішньовенному введенні хлорамфеніколу.

Глюкокортикоїди можуть підсилювати стимуляцію еритропоезу Актиферином.

Вітамін С і лимонна кислота посилюють абсорбцію заліза.

Одночасний прийом вітаміну Е може зменшувати фармакологічну дію заліза в організмі дитини.

Одночасне застосування солей заліза та нестероїдних протизапальних препаратів може посилювати подразнювальну дію заліза на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту.

Актиферин не слід приймати упродовж 2–3 годин після застосування одного з вищезгаданих препаратів. При нагоді слід перевіряти ефективність одночасного прийому лікарських препаратів медичними або лабораторно-діагностичними методами.

Застосування димеркапролу може призводити до утворення токсичних комплексів із залізом.

Для уникнення передозування необхідно дотримуватися особливої обережності при одночасному застосуванні препаратів заліза і харчових або інших добавок із вмістом солей заліза.

У ході лікування приблизно через кожні 4 тижні, при необхідності, потрібно проводити оцінку таких параметрів для визначення ступеня дефіциту заліза, реакції на лікування та необхідності продовження поповнення організму залізом: рівень гемоглобіну, кількість еритроцитів та показники еритроцитів [середній об’єм клітини (MCV), середнє значення вмісту гемоглобіну в еритроцитах (MCH)], кількість ретикулоцитів, заліза сироватки, трансферину. Визначення рівня феритину в сироватці дозволяє оцінити накопичення заліза; показник феритину в сироватці < 15 мкг/л означає відсутність запасів заліза в організмі.

Хворі на цукровий діабет повинні враховувати, що до складу препарату входять вуглеводи: 18 крапель (1 мл) містять 64 мг глюкози, що еквівалентно 0,0053 ХО.

Щоб уникнути зниження всмоктування заліза, не рекомендується запивати Актиферин чорним чаєм, кавою та молоком. Крім того, зменшення всмоктування може бути зумовлено твердою їжею, хлібом, сирими злаками, молочними продуктами, яйцями; компонентами вегетаріанської їжі (сполуками, що утворюють комплекси заліза, такі як фосфати, фітати і оксалати).

Для профілактики виникнення виразок слизової оболонки ротової порожнини і темного нальоту на зубах краплі Актиферин не слід приймати у нерозбавленому вигляді або тримати у роті. Актиферин необхідно приймати з достатньою кількістю води. Забарвлення зубів у чорний колір є оборотним, його можна уникнути приймаючи краплі під час їди. Після їди рекомендується ретельно чистити зуби.

На фоні лікування Актиферином може спостерігатись забарвлення калу у чорний колір, зумовлене виділенням заліза, що не всмокталося. Це не шкідливо і не має клінічного значення.

Бензидинова проба або схожі тести для визначення наявності крові у випорожненнях можуть показувати помилкову позитивну реакцію. За три дні до проведення такого дослідження необхідно припинити прийом Актиферину.

При наявності запалення чи виразок слизової оболонки шлунково-кишкового тракту в анамнезі слід ретельно зважити ризик загострення шлунково-кишкових захворювань та очікувану користь від лікування.

Препарати заліза з обережністю застосовують хворим з такими захворюваннями: лейкоз, хронічні захворювання печінки та нирок, запальні захворювання шлунково-кишкового тракту, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, захворювання кишечнику (ентерит, виразковий коліт, хвороба Крона).

Є відомості про порушення розвитку плода та викидні внаслідок інтоксикації залізом. У період вагітності Актиферин можна застосовувати тільки у випадку, коли користь перевищує можливий ризик.

Лікарські засоби, які містять залізо, недостатньо досліджені щодо ембріотоксичності у дослідах на тваринах.

У період годування груддю Актиферин можна застосовувати тільки у випадку, коли користь перевищує можливий ризик.

Не досліджувалась.

Краплі Актиферин призначати переважно дітям першого року життя.

Краплі Актиферин – це краплі для перорального застосування. Краплі Актиферин приймати безпосередньо перед їдою або під час їди, з невеликою кількістю рідини (з водою або фруктовим чаєм). Добову дозу лікарського засобу визначати залежно від рівня гемоглобіну, маси тіла та віку пацієнта.

При пероральному застосуванні щоденна рекомендована доза становить 1,3–4 мг заліза на кілограм маси тіла.

Орієнтовна середня доза для немовлят (діти віком до 1 року) – 10–15 крапель 3 рази на добу.

Доза для дітей віком від 1 до 2 років – 15–25 крапель 3 рази на добу.

Доза для дітей віком від 2 до 6 років – 25–35 крапель 3 рази на добу.

Для лікування дітей віком від 6 років та дорослих доцільно застосовувати Актиферин у формі сиропу та капсул.

Для нормалізації вмісту заліза в організмі рекомендований курс лікування становить 8 тижнів. Після досягнення нормальних показників концентрації заліза у плазмі крові лікування препаратом слід продовжувати ще протягом кількох тижнів з метою поповнення запасів заліза в організмі.

При порушеннях функцій нирок і тяжких захворюваннях печінки препарат можна приймати тільки під наглядом лікаря.

Діти.Можна застосовувати у педіатричній практиці (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Симптоми

У дітей молодшого віку ризик виникнення гострої інтоксикації залізом є особливо високим; небезпечна для життя інтоксикація можлива при прийомі 1 г сульфату заліза. Після ненавмисного вживання великої кількості Актиферину спочатку виникає нудота, сильний біль у ділянці шлунка, діарея та блювання з кров’ю у зв’язку з розвитком геморагічного гастроентериту. У тяжких випадках може розвинутись ціаноз, порушення свідомості та гіперпное у результаті розвитку ацидозу та порушення периферичного кровообігу. Приблизно через 4–6 годин зазвичай настає ремісія. Далі через 12–48 годин може розвинутися сильний шок, який може супроводжуватися диханням Чейна–Стокса, олігурією, токсичною печінковою недостатністю та коагулопатією.

У деяких випадках можуть домінувати такі розлади з боку центральної нервової системи, як параліч, судоми та кома; рідшими є порушення коагуляції. У цій фазі віддаленого шоку наслідок, зазвичай, є летальним.

У фазі реконвалесценції рідко спостерігаються шлунково-кишкові стриктури та симптоми, подібні до кишкової непрохідності.

Лікування

Слід якомога швидше вжити заходів для запобігання абсорбції великої кількості заліза. До проведення специфічної терапії вживати молоко, сирі яйця.

Симптоматичні заходи: викликати блювання, промити шлунок водою або розчином харчової соди, або фосфатно-буферним розчином. При необхідності провести лікування шоку та ацидозу.

Спеціальна терапія: пацієнтам із симптомами гострого передозування заліза, у яких рівень заліза в сироватці крові перевищує 300–350 мкг/дл, слід призначати дефероксамін (десферал) внутрішньо та парентерально. При гострих отруєннях для зв’язування заліза, яке ще не всмокталося зі шлунково-кишкового тракту, застосовувати внутрішньо 5–10 г дефероксаміну (вміст 10–20 ампул розчинити у питній воді). Для видалення заліза, що всмокталося, дефероксамін вводити внутрішньом’язово по 1–2 г кожні 3–12 годин. У тяжких випадках, що супроводжуються розвитком шоку, хворим призначати внутрішньовенне краплинне введення 1 г препарату (початкова швидкість інфузії має становити 15 мг/кг/год) і застосовувати симптоматичну терапію.

Попередньою умовою для ефективного лікування передозування є постійне виділення комплексу заліза з організму, тому пацієнтам з олігурією/анурією слід призначати перитонеальний діаліз або гемодіаліз.

У разі необхідності при терапії шоку застосовувати підтримуючу штучну вентиляцію легень, симптоматичну підтримку кровообігу, проводити рентгенологічний контроль виведення токсинів з організму та повторний моніторинг рівнів сироваткового заліза та інших показників сироватки крові.

У випадку тяжкої інтоксикації: застосовувати кальцію діетилентриамін-пентаацетат парентерально.

З боку імунної системи: алергічні реакції, в т. ч. анафілаксія, шкірні висипи, екзантема, кропив’янка, свербіж.

З боку травного тракту: призастосуванні високих доз можуть виникати легкі шлунково-кишкові ускладнення, такі як відчуття тяжкості у шлунку, метеоризм, запори або діарея, біль у животі, нудота, біль в епігастральній ділянці, диспепсія, блювання. Прийом з їжею може зменшити частоту цих побічних дій (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

При неправильному застосуванні, тобто якщо краплі тримати у роті, можливе виникнення виразкового стоматиту. У пацієнтів літнього віку та пацієнтів з розладами ковтання у разі неправильного застосування також є ризик ураження стравоходу чи розвитку бронхіального некрозу.

Під час лікування можливе забарвлення зубів у чорний колір, яке є оборотним. Цього можна уникнути, приймаючи краплі під час їди. На фоні лікування препаратом можливий темний колір випорожнень, зумовлений виділенням заліза, що не всмокталося. Це не шкідливо і не має клінічного значення.

2 роки.

Після першого відкриття флакона – 1 рік.

Зберігати при температурі не вище 25 °C у недоступному для дітей місці.

По 30 мл у флаконі; по 1 флакону у коробці.

За рецептом.

Меркле ГмбХ.

Адреса

Вул. Граф-Арко 3, 89079 Ульм, Німеччина/ Людвіг-Меркле-Штрассе 3, 89143 Блаубойрен, Німеччина.