Упаковка / 30 шт.
2000.70 грн.блістер / 10 шт.
666.90 грн.Торгівельна назва | Ареклок |
Діючі речовини | Бікалутамід |
Кількість діючої речовини: | 50 мг |
Форма випуску: | таблетки для внутрішнього застосування |
Кількість в упаковці: | 30 таблеток (3 блістери по 10 шт.) |
Первинна упаковка: | блістер |
Спосіб застосування: | Орально |
Взаємодія з їжею: | Не має значення |
Температура зберігання: | від 5°C до 25°C |
Чутливість до світла: | Не чутливий |
Ознака: | Імпортний |
Ринковий статус: | Брендований дженерик |
Виробник: | ГРІНДЕКС АТ |
Країна виробництва: | Латвія |
Заявник: | Grindex |
Умови відпуску: | За рецептом |
Код АТС L Протипухлинні препарати та імуномодулятори L02 Протипухлинні гормональні препарати L02B Антагоністи гормонів та аналогічні засоби L02BB Антиандрогенні засоби L02BB03 Бікалутамід |
Фармакодинаміка. ареклок - нестероїдний антиандрогенное лікарський засіб без іншої ендокринної активності. бікалутамід зв'язується з рецепторами для андрогенів без активації генної експресії і таким чином гальмує андрогенні стимули. результатом цього придушення є регресссія пухлин передміхурової залози. скасування лікування бікалутамідом може привести у деяких пацієнтів до синдрому відміни антиандрогенів.
Бікалутамід володіє низьким ступенем спорідненості до глобуліну, що зв'язує статеві гормони (ГЗСГ), але це не має клінічного значення.
Препарат містить рацемическую суміш, що володіє антиандрогенной активністю, переважно за рахунок (R) -енантіомеру.
Фармакокінетика. Бікалутамід добре всмоктується після перорального прийому. Відсутні дані про будь-яке клінічно значущому вплив прийому їжі на біодоступність препарату.
(S) -енантіомер швидко виводиться з організму, в порівнянні з (R) -енантіомер, у якого Т ½ з плазми крові становить близько 1 тижня.
При тривалому прийомі З max (R) -енантіомеру бікалутаміду в плазмі крові підвищується приблизно в 10 разів у порівнянні з показниками після прийому одноразової дози бікалутаміду 50 мг.
При щоденному прийомі 50 мг бікалутаміду рівноважна концентрація (R) -енантіомеру становить ≈9 мкг/мл, і внаслідок тривалого Т ½ рівноважний стан досягається приблизно через 1 міс лікування.
Фармакокінетика (R) -енантіомеру не залежить від віку пацієнта, слабкою і помірною ниркової недостатності. Отримано дані, що у пацієнтів з важкими порушеннями функції печінки (R) -енантіомер повільніше виводиться з плазми крові.
Бікалутамід (рацемічну суміш 96%, (R) -бікалутамід 99,6%) має високий ступінь зв'язування з білками та інтенсивно метаболізується в печінці шляхом окислення і утворення глюкуронідних кон'югатів. Його метаболіти виводяться нирками та через жовчний міхур приблизно в рівних пропорціях.
Рак передміхурової залози (пізні стадії) в поєднанні з терапією аналогами рилізинг-фактора лг або хірургічною кастрацією.
Дорослі пацієнти чоловічої статі, в тому числі особи похилого віку: по 1 таблетці 1 раз на добу. лікування бікалутамідом необхідно починати як мінімум за 3 дні до початку терапії аналогами рилізинг-фактора лг або одночасно з хірургічною кастрацією.
При нирковій недостатності: не вимагається індивідуальної корекції дози.
При печінковій недостатності: не вимагається індивідуальної корекції дози для пацієнтів з помірною печінковою недостатністю. Накопичення бікалутаміду можливо у пацієнтів з помірною або тяжкою печінковою недостатністю.
Діти. Препарат протипоказаний дітям.
Бікалутамід протипоказаний жінкам і дітям. бікалутамід не слід призначати хворим, у яких раніше відзначалися реакції гіперчутливості до бікалутаміду або будь-яких компонентів препарату.
Протипоказано одночасне застосування з терфенадином, астемізолом або цизапридом.
Побічні реакції класифіковані за частотою: дуже часто (≥1 / 10), часто (≥1 / 100, 1/10), нечасто (≥1 / 1000, 1/100), рідко (≥1 / 10 000, 1/1000 ), дуже рідко (1/10 000), з невідомої частотою (на основі доступних даних неможливо встановити частоту виникнення).
З боку крові та лімфатичної системи: дуже часто - анемія.
З боку імунної системи: нечасто - гіперчутливість, ангіоневротичний набряк, кропив'янка.
З боку метаболізму та харчування: часто - зменшення апетиту.
З боку психіки: часто - зниження лібідо, депресія.
З боку нервової системи: дуже часто - запаморочення; часто - сонливість.
З боку серця: часто - інфаркт міокарда (повідомляється про летальний кінець) 1, серцева недостатність 1.
З боку судин: дуже часто - припливи.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто - інтерстиціальна легенева хвороба (повідомляється про летальний кінець).
З боку травної системи: дуже часто - біль в животі, запор, нудота; часто - диспепсія, метеоризм.
З боку печінки: іноді - гепатотоксичність, жовтяниця, підвищення активності трансаміназ 2; рідко - печінкова недостатність 3 (повідомляється про летальний кінець).
З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто - алопеція, гірсутизм / відновлення росту волосся, сухість шкіри, свербіж, висип.
З боку нирок та сечовидільної системи: дуже часто - гематурія.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: дуже часто - гінекомастія і болючість молочних залоза 4; часто - еректильна дисфункція.
Загальні порушення і реакції в місці введення Дуже часто - астенія, набряк; часто - біль в грудях.
Обстеження: часто - збільшення маси тіла.
1 Ризик підвищувався при одночасному застосуванні з агоністами рилізинг-фактора ЛГ; проте підвищення ризику не зазначено при монотерапії Ареклоком у хворих на рак передміхурової залози.
2 Зміни з боку печінки рідко є важкими та часто проходять або стають менш вираженими під час лікування або після його припинення.
3 У пацієнтів зрідка спостерігалися печінкову недостатність, проте причинно-наслідковий зв'язок з препаратом точно не встановлена. Слід розглянути доцільність періодичного контролю функції печінки.
4 Може зменшитися при супутньої кастрації.
Лікування слід починати під безпосереднім наглядом лікаря.
Бікалутамід метаболізується в печінці. Клінічні дані дозволяють припустити, що елімінація може бути уповільнена у пацієнтів з важкими ураженнями печінки, що може привести до накопичення бікалутаміду. Отже, препарат необхідно застосовувати з обережністю у пацієнтів з помірною та важкою формою печінкової недостатності.
При застосуванні бікалутаміду спостерігалися поодинокі випадки тяжкого захворювання печінки, повідомлялося також про летальні випадки. Лікування слід припинити, якщо зміни носять важкий характер.
Необхідно періодично здійснювати контроль функції печінки для виявлення можливих змін з боку печінки. Більшість змін відзначають протягом перших 6 міс застосування препарату.
У чоловіків, що приймають агоністи рилізинг-фактора ЛГ, виявляють зменшення толерантності до глюкози, що може проявитися на цукровий діабет або втратою глікемічного контролю у осіб з уже виявленими діабетом. У зв'язку з цим слід приділити увагу контролю рівня глюкози в крові пацієнтів, які приймають препарат одночасно з агоністами рилізинг-фактора ЛГ.
Препарат пригнічує активність цитохрому P450 (CYP 3A4), тому слід проявляти обережність при одночасному його застосуванні з лікарськими засобами, які метаболізуються переважно CYP 3A4.
Пацієнтам із рідкісною вродженою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбцією глюкози-галактози призначати лікування бікалутамідом не можна.
Застосування в період вагітності або годування груддю. Застосування протипоказано.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Не впливає. Однак слід мати на увазі, що зрідка може виникати сонливість. Пацієнти, які приймають цей препарат, повинні дотримуватися обережності.
Немає відомостей про фармакодинамічні або фармакокінетичні взаємодії між бікалутамідом і аналогами рилізинг-фактора лг.
У дослідженнях in vitro показано, що (R) -енантіомер бікалутаміду є інгібітором CYP 3A4. У меншій мірі впливає на активність CYP 2C9, 2C19 та 2D6.
Незважаючи на те що в клінічних дослідженнях із застосуванням антипірину як маркера активності Р450 (CYP) не виявлено потенційної здатності бікалутаміду до взаємодії з іншими лікарськими препаратами, при одночасному застосуванні протягом 28 днів бікалутаміду та мідазоламу, AUC мідазоламу збільшувалася на 80%.
У разі застосування лікарських засобів з вузьким терапевтичним індексом, що метаболізуються в печінці (таких як терфенадин, астемізол, цизаприд), інгібування CYP 3A4, що викликається бікалутамідом, може бути значним. Тому бікалутамід протипоказано призначати спільно з даними препаратами.
Також бікалутамід слід з обережністю застосовувати з такими сполуками, як циклоспорин і блокатори кальцієвих каналів. Може виникнути необхідність у зниженні дози цих препаратів, особливо при наявності ознак посилення впливу препарату або виникненні побічних ефектів в результаті його застосування. При застосуванні циклоспорину рекомендується проводити ретельне спостереження за його концентрацією в плазмі крові та за клінічним станом пацієнта після початку або припинення лікування бікалутамідом.
З обережністю слід призначати бікалутамід при застосуванні препаратів, які можуть пригнічувати окислення продукту (таких як циметидин, кетоканозол). Теоретично це може призвести до підвищення концентрації бікалутаміду в плазмі крові, що може зумовити посилення побічних ефектів препаратів.
У дослідженнях in vitro показано, що бікалутамід може заміщати варфарин в місці його зв'язування з білками. Таким чином, в тому випадку, коли починається лікування бікалутамідом у пацієнтів, які застосовують антикоагулянти кумаринового ряду, рекомендовано контролювати протромбіновий час.
Випадки передозування не спостерігалося. специфічного антидоту немає. лікування симптоматичне.
Діаліз малоефективний, оскільки бікалутамід має високу здатність зв'язування з білками та не визначається в сечі в незміненому вигляді. Призначається звичайне підтримуючу терапію з моніторингом життєво важливих функцій організму.
Не потребує спеціальних умов зберігання.
Опис препарату Ареклок табл. в/о 50мг №30 на цій сторінці — спрощена авторська версія сайту apteka911, створена на підставі інструкції/ій по застосуванню. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з оригінальною інструкцією виробника (додається до кожної упаковки препарату).
Інформація про препарат надана виключно з ознайомлювальною метою і не має бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.
Повними аналогами Ареклок табл. в/о 50мг №30 є:
Упаковка / 30 шт.
2000.70 грн.діюча речовина: bicalutamidum;
1 таблетка містить бікалутаміду 50 мг;
допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; повідон К-30; натрію крохмальгліколят (тип А); магнію стеарат;
оболонка: Опадрай білий Y-1-7000 (гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), макрогол 400).
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: білі круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Антиандрогенні засоби. Код АТХ L02B B03.
Ареклок® – нестероїдний антиандрогенний лікарський засіб без іншої ендокринної активності. Зв’язуючись з андрогенними рецепторами без активації генної експресії, пригнічує андрогенні стимули. Результатом цього пригнічення є регресія пухлин передміхурової залози. Відміна лікування бікалутамідом може призвести у деяких пацієнтів до синдрому відміни антиандрогенів.
Лікарський засіб містить рацемічну суміш, що володіє антиандрогенною активністю, переважно за рахунок (R)-енантіомеру.
Абсорбція
Бікалутамід добре всмоктується після перорального застосування. Відсутні дані про будь-який клінічно значущий вплив вживання їжі на біодоступність препарату.
Розподілення
Бікалутамід володіє високою здатністю зв’язуватися з білками (рацемат 96 %, (R)-енантіомер >99,6 %) та інтенсивно метаболізується у печінці шляхом окиснення та утворення глюкуронідних кон’югатів. Його метаболіти виводяться нирками та через жовчний міхур приблизно у рівних пропорціях.
Метаболізм
(S)-енантіомер дуже швидко виводиться з організму, порівняно з (R)-енантіомером, у якого період напіввиведення з плазми становить приблизно 1 тиждень.
При щоденному застосуванні лікарського засобу (R)-енантіомер внаслідок його тривалого періоду напіввиведення акумулюється в плазмі крові у 10-кратній концентрації.
Плато концентрації (R)-енантіомеру на рівні приблизно 9 мкг/мл спостерігається при призначенні добової дози 50 мг бікалутаміду. У стабільній фазі на частку переважно активного (R)-енантіомеру припадає 99 % загальної кількості циркулюючих енантіомерів.
Елімінація (виведення)
Під час клінічного дослідження середня концентрація (R)-бікалутаміду в спермі чоловіків, які отримували дозу 150 мг, становила 4,9 мкг/мл. Кількість бікалутаміду, яка потенційно потрапляє в організм жінки-партнера під час статевого акту, низька і може становити приблизно 0,3 мкг/мл, що нижче, ніж рівень, який у лабораторних тварин призводить до впливу на потомство.
Особливі групи пацієнтів
Фармакокінетика (R)-енантіомеру не залежить від віку пацієнта, ниркової недостатності або слабкої та помірної печінкової недостатності. Отримані дані, що у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки (R)-енантіомер повільніше виводиться з плазми крові.
Розповсюджений рак передміхурової залози у комбінації з терапією аналогами рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону (РФЛГ) або хірургічною кастрацією.
Бікалутамід протипоказаний жінкам та дітям.
Бікалутамід не слід призначати пацієнтам, у яких раніше виявлялися реакції гіперчутливості до бікалутаміду або до будь-яких компонентів лікарського засобу.
Протипоказане одночасне застосування лікарського засобу із терфенадином, астемізолом або цизапридом.
Відсутні дані про фармакодинамічні або фармакокінетичні взаємодії між бікалутамідом та аналогами РФЛГ.
У дослідженнях invitro показано, що (R)-енантіомер бікалутаміду є інгібітором CYP3A4 і виявляє менший інгібіторний ефект на активність CYP2C9, 2C19 та 2D6.
Хоча результати клінічних досліджень застосування антипірину як маркера активності цитохрому Р450 (CYP) не вказують на можливу взаємодію лікарських засобів з бікалутамідом, через 28 днів після одночасного застосування мідазоламу та бікалутаміду середня концентрація мідазоламу (площа під фармакокінетичною кривою (AUC)) збільшувалася на 80 %. Для лікарських засобів з вузьким терапевтичним діапазоном таке підвищення може мати важливе значення.
Відповідно, одночасне застосування з терфенадином, астемізолом і цизапридом протипоказано. Також бікалутамід слід з обережністю застосовувати з такими сполуками як циклоспорин і блокатори кальцієвих каналів. Може виникнути необхідність у зменшенні дози цих лікарських засобів, особливо, якщо є ознаки посилення впливу лікарського засобу або виникають побічні ефекти в результаті його застосування. При застосуванні циклоспорину рекомендується проводити ретельне спостереження за його концентрацією в плазмі та за клінічним станом пацієнта після початку або припинення лікування бікалутамідом.
З обережністю слід призначати бікалутамід при застосуванні препаратів, які можуть пригнічувати його окиснення (наприклад, циметидин, кетоконазол). Теоретично це може призвести до підвищення концентрації бікалутаміду у плазмі, що може зумовити посилення побічних ефектів препаратів.
Дослідження invitro показали, що бікалутамід може витісняти кумариновий антикоагулянт варфарин із ділянок його зв’язування з білками. Повідомлялося про посилення ефектів варфарину та інших кумаринових антикоагулянтів при їх одночасному прийомі з бікалутамідом. Тому під час застосування бікалутаміду у пацієнтів, які одночасно отримують кумаринові антикоагулянти, рекомендують проводити ретельний моніторинг протромбінового часу/міжнародного нормалізованого відношення (ПЧ/МНВ), також потрібно розглянути питання про коригування дози антикоагулянтів (див. розділи «Особливості застосування» і «Побічні реакції»).
У зв’язку з тим, що антиандрогенна терапія може призводити до подовження інтервалу QT, слід з обережністю призначати бікалутамід одночасно з лікарськими засобами, які здатні подовжити інтервал QT або спричинити розвиток шлуночкової тахікардії типу пірует (torsade de pointes), такими як антиаритмічні лікарські засоби класу IA (хінідин, дизопірамід) або класу III (аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід), метадон, моксифлоксацин, нейролептики.
Діти.
Дослідження взаємодії проведені тільки за участю дорослих.
Лікування слід починати під безпосереднім наглядом лікаря.
Бікалутамід метаболізується у печінці. Клінічні дані дозволяють припустити, що елімінація може бути уповільнена у пацієнтів з тяжкими ураженнями печінки, що може призвести до накопичення бікалутаміду. Отже, лікарський засіб необхідно застосовувати з обережністю пацієнтам з помірною та тяжкою формою печінкової недостатності.
Необхідно періодично здійснювати контроль функції печінки для виявлення можливих змін з боку печінки. Більшість змін спостерігаються протягом перших 6 місяців застосування препарату.
При застосуванні бікалутаміду спостерігалися поодинокі випадки тяжкого захворювання печінки, повідомляли також про летальні випадки. Застосування препарату слід припинити, якщо зміни носять тяжкий характер.
Для пацієнтів, які мають об’єктивне прогресування захворювання разом із підвищеним рівнем простатичного специфічного антигену (ПСА), слід розглянути можливість припинення терапії бікалутамідом.
У чоловіків, які приймають агоністи РФЛГ, спостерігається зменшення толерантності до глюкози, що може проявитися цукровим діабетом або втратою глікемічного контролю у пацієнтів з уже виявленим діабетом. У зв’язку з цим слід приділити увагу контролю рівня глюкози в крові пацієнтів, які приймають препарат одночасно з агоністами рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону.
Бікалутамід пригнічує активність цитохрому Р450 (CYP 3A4), тому слід проявляти обережність при одночасному його призначенні з препаратами, що метаболізуються переважно CYP 3A4.
Пацієнтам із рідкісною вродженою непереносимістю галактози, вродженою лактазною недостатністю або синдромом мальабсорбції глюкози-галактози призначати лікування бікалутамідом не можна.
Терапія антиандрогенами може призводити до подовження інтервалу QT.
У пацієнтів із факторами ризику або з наявністю подовження інтервалу QT в анамнезі, а також у пацієнтів, які одночасно приймають лікарські засоби, що можуть подовжувати інтервал QT, лікар повинен до початку лікування бікалутамідом оцінити співвідношення ризик/користь, враховуючи потенційний ризик виникнення шлуночкової тахікардії типу пірует (torsade de pointes).
Антиандрогенна терапія може викликати зміни у морфології сперматозоїдів. Хоча вплив бікалутаміду на морфологію сперматозоїдів не оцінювали і про такі зміни у пацієнтів, які отримували даний лікаський засіб, не повідомляли, пацієнтам та/або їх партнерам під час лікування і протягом 130 днів після терапії бікалутамідом слід використовувати ефективні методи контрацепції.
Повідомлялося про посилення ефектів кумаринових антикоагулянтів у пацієнтів, які одночасно приймали бікалутамід, що може призвести до збільшення ПЧ та МНВ. Деякі випадки були пов’язані з ризиком виникнення кровотечі. Рекомендується ретельно контролювати рівень ПЧ/МНВ, також потрібно розглянути питання про коригування дози антикоагулянтів (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» і «Побічні реакції»).
Бікалутамід протипоказаний жінкам. Протипоказано призначати його у період вагітності чи годування груддю.
Фертильність
У дослідженнях на тваринах спостерігалося оборотне порушення фертильності самців. Слід припускати, що у чоловіків також можливий період недостатності репродуктивної функції або безпліддя.
Бікалутамід не впливає на здатність керувати автомобілем чи працювати з механізмами. Однак слід мати на увазі, що часто може виникати сонливість, дуже часто – запаморочення. Пацієнти, які приймають цей препарат, повинні бути обережними.
Дорослі пацієнти чоловічої статі, у тому числі пацієнти літнього віку: по 1 таблетці 1 раз на добу. Лікування бікалутамідом необхідно розпочинати щонайменше за 3 дні до початку терапії аналогами РФЛГ або одночасно з хірургічною кастрацією.
При нирковій недостатності: не вимагається індивідуальної корекції дози.
При печінковій недостатності: не вимагається індивідуальної корекції дози для пацієнтів з легкою печінковою недостатністю. Накопичення бікалутаміду може спостерігатися у пацієнтів із помірною або тяжкою печінковою недостатністю.
Діти.
Протипоказаний дітям.
Випадки передозування не спостерігалися. Специфічного антидоту не існує. Лікування симптоматичне.
Діаліз малоефективний, оскільки бікалутамід значною мірою зв’язується з білками та не виявляється в сечі у незміненому вигляді. Призначається звичайне підтримуюче лікування з моніторингом життєво важливих функцій організму.
Побічні реакції класифіковано за частотою: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, ≤ 1/100), рідко (≥ 1/10000, ≤ 1/1000), дуже рідко (≤ 1/10000), частота невідома (на основі доступних даних неможливо встановити частоту виникнення).
З боку крові та лімфатичної системи.
Дуже часто: анемія.
З боку імунної системи.
Нечасто: підвищена чутливість, ангіоневротичний набряк, кропив’янка.
З боку метаболізму та харчування.
Часто: зменшення апетиту.
З боку психіки.
Часто: зниження лібідо, депресія.
З боку нервової системи.
Дуже часто: запаморочення.
Часто: сонливість.
З боку серця.
Часто: інфаркт міокарда (повідомляли про летальний наслідок)1, серцева недостатність1.
Частота невідома: пролонгація QT.
З боку судин.
Дуже часто: припливи.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння.
Нечасто: інтерстиціальна легенева хвороба2 (повідомляється про летальні наслідки).
З боку травної системи.
Дуже часто: біль у животі, запор, нудота.
Часто: диспепсія, метеоризм.
З боку гепатобіліарної системи.
Часто: гепатотоксичність, жовтяниця, підвищення активності трансаміназ3.
Рідко: печінкова недостатність4 (повідомляли про летальні наслідки).
З боку шкіри та підшкірної клітковини.
Часто: алопеція, гірсутизм/відновлення росту волосся, сухість шкіри, свербіж, висипання.
Нечасто: реакції підвищеної чутливості на світло.
З боку нирок та сечовидільної системи.
Дуже часто: гематурія.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз.
Дуже часто: гінекомастія та болючість молочних залоз5.
Часто: еректильна дисфункція.
Загальні порушення та стан місця введення.
Дуже часто: астенія.
Часто: набряк, біль у грудях.
Обстеження.
Часто: збільшення маси тіла.
1 Спостерігалося під час фармакоепідеміологічного дослідження застосування агоністів РФЛГ та антиандрогенів для лікування раку передміхурової залози. Ризик збільшувався при одночасному застосуванні з агоністами РФЛГ, однак збільшення ризику не було відзначено при монотерапії препаратом Ареклок® раку передміхурової залози.
2 Побічна дія описується в огляді постреєстраційних даних. Частота визначається на підставі випадків інтерстиціальної пневмонії, про які повідомляється у відкритих дослідженнях дози 150 мг у період лікування раннього раку простати (EPC - Early Prostate Cancer).
3Зміни з боку печінки рідко є тяжкими та часто минають або стають менш вираженими протягом лікування або після його припинення.
4Побічна дія описується в огляді постреєстраційних даних. Частота визначається на підставі випадків печінкової недостатності для пацієнтів у відкритій групі EPC дослідження дози 150 мг.
5Може зменшитися при супутній кастрації.
5 років.
Не застосовувати після закінчення терміну придатності!
Не потребує спеціальних умов зберігання.
Зберігати в недоступному для дітей місці!
По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у картонній пачці.
За рецептом.
Виробник, який відповідає за випуск серії, включаючи контроль серії/випробування.
АТ «Гріндекс».
Адреса
Вул. Крустпілс, 53, Рига, LV-1057, Латвія.
АТ «Гріндекс».
Місцезнаходження заявника та/або представника заявника.
Вул. Крустпілс, 53, Рига, LV-1057, Латвія.
Джерелом інформаціі для опису є Державний Реєстр Лікарських Засобів України
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!
Додавання відгуку
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}