Упаковка / 30 шт.
269.40 грн.блістер / 10 шт.
89.80 грн.Торгівельна назва | Бетак |
Діючі речовини | Бетаксолол |
Кількість діючої речовини: | 20 мг |
Форма випуску: | таблетки для внутрішнього застосування |
Кількість в упаковці: | 30 таблеток (3 блістери по 10 шт.) |
Первинна упаковка: | блістер |
Спосіб застосування: | Орально |
Взаємодія з їжею: | Не має значення |
Температура зберігання: | від 15°C до 25°C |
Чутливість до світла: | Не чутливий |
Ознака: | Імпортний |
Походження: | Хімічний |
Ринковий статус: | Брендований дженерик |
Виробник: | МЕДОКЕМІ ЛТД |
Країна виробництва: | Кіпр |
Заявник: | Medochemie |
Умови відпуску: | За рецептом |
Код АТС C Препарати для лікування захворювань серцево-судинної системи C07 Засоби для лікування серцевої аритмії і гіпертонії (Бета-адреноблокатори) C07A Блокатори бета-адренорецепторів C07AB Селективні блокатори бета-адренорецепторів C07AB05 Бетаксолол |
Фармакодинаміка. бетаксолол характеризується трьома фармакологічними властивостями:
Фармакокінетика
Абсорбція. Препарат швидко і повністю всмоктується після прийому всередину при дуже невеликому ефекті першого проходження через печінку і дуже високою біодоступності - приблизно 85%, що забезпечує низькі відмінності його концентрації в плазмі крові у різних пацієнтів або в одного пацієнта при тривалому застосуванні.
Бетаксолол зв'язується з білками плазми крові на 50%.
Метаболізм. Обсяг розподілу становить близько 6 л/кг маси тіла. В організмі бетаксолол в основному перетворюється в неактивні метаболіти, і тільки 10-15% бетаксололу знаходять у сечі в незміненому вигляді. Основний шлях елімінації - через нирки.
Виведення. Т ½ бетаксололу з організму становить 15-20 год.
Аг. профілактика нападів стенокардії напруги.
Звичайна доза при аг і для профілактики нападів стенокардії напруги - 1 таблетка по 20 мг/добу.
Дозування для пацієнтів з нирковою недостатністю. У хворих з нирковою недостатністю кліренс бетаксололу зменшується зі зниженням ниркової функції.
Дозу необхідно адаптувати до стану функції нирок хворого: при кліренсі креатиніну ≥20 мл/хв корекція дози не потрібна. Однак рекомендується проводити клінічне спостереження, починаючи з 1-го тижня лікування до досягнення рівноважних рівнів препарату в крові (в середньому 4 доби).
Для хворих з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 20 мл/хв) рекомендована початкова доза становить 10 мг/добу (незалежно від частоти та розкладу процедур діалізу у хворих, яким проводиться гемодіаліз).
Для хворих з печінковою недостатністю немає необхідності коригувати дозу; однак на початку терапії бажано клінічне спостереження.
Діти. Безпека і ефективність застосування препарату у дітей не встановлені, тому застосування його у цій категорії пацієнтів протипоказано.
Важкі форми БА та ХОЗЛ. серцева недостатність, що не контрольована лікуванням. кардіогенний шок. av-блокада ii і iii ступеня у хворих, які не мають водія ритму. стенокардія Принцметала (протипоказана монотерапія препаратом при ізольованій / типовою формою цього захворювання). дисфункція синусового вузла (включаючи синоатріальну блокаду). брадикардія (ЧСС 45-50 уд. / хв). важкі форми синдрому Рейно та інших порушень периферичного кровообігу. нелікована феохромоцитома. артеріальна гіпотензія. гіперчутливість до бетаксололу. анафілактичніреакції в анамнезі. метаболічний ацидоз.
Препарат протипоказаний для застосування в комбінації з флоктафеніном і сультопридом (див. Взаємодія з іншими лікарськими).
Застосування препарату не рекомендується в поєднанні з аміодароном, бепридилом, дилтіаземом і верапамілом (див. Взаємодія з іншими лікарськими).
У зв'язку з наявністю лактози цей лікарський засіб протипоказаний пацієнтам із вродженою галактоземією, мальабсорбцією глюкози / галактози або синдромом дефіциту лактази.
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні реакції, включаючи псоріазоподібні висипання або загострення псоріазу (див. Особливі вказівки), кропив'янка, свербіж, гіпергідроз.
Порушення з боку нервової системи: запаморочення, головний біль, дистальна парестезії, летаргія.
Порушення з боку органу зору: сухість слизової оболонки ока, порушення гостроти зору.
Психічні розлади: астенія, безсоння, втома, депресія, нічні кошмари, сплутаність свідомості, галюцинації.
Порушення з боку травної системи: шлунково-кишкові розлади (біль у животі, діарея, нудота і блювота.)
Метаболічні та нутритивні розлади: гіпоглікемія, гіперглікемія, брадикардія (можливо, тяжка), уповільнення AV-провідності або посилення існуючої AV-блокади, серцева недостатність, зниження артеріального тиску.
Порушення з боку судин: відчуття холоду в кінцівках, синдром Рейно, погіршення переміжної кульгавості.
Порушення з боку респіраторної системи, грудної клітки та середостіння: бронхоспазм, диспное.
Порушення з боку репродуктивної системи: імпотенція.
Лабораторні показники. Рідко спостерігається поява антинуклеарних антитіл, яке тільки у виняткових випадках супроводжувалася клінічними проявами по типу системного червоного вовчака, що зникали після припинення лікування.
Ніколи не слід раптово припиняти лікування препаратом у хворих на стенокардію: різке припинення прийому препарату може привести до серйозних порушень серцевого ритму, інфаркту міокарда або раптової смерті.
У зв'язку з наявністю лактози цей лікарський засіб протипоказаний пацієнтам із вродженою галактоземією, мальабсорбцією глюкози / галактози або синдромом дефіциту лактази.
Запобіжні заходи при застосуванні. Відміна препарату. Лікування препаратами не слід припиняти раптово, особливо у осіб з ІХС. Дозу необхідно знижувати поступово, протягом 1-2 тижнів, а при необхідності можна одночасно почати замісну терапію, щоб уникнути прогресування стенокардії.
БА і ХОЗЛ. Блокатори β-адренорецепторів можна призначати тільки пацієнтам з помірним ступенем тяжкості захворювання, з вибором селективного блокатора β-адренорецепторів в низькій початковій дозі. Перед початком лікування рекомендується провести оцінку дихальної функції.
При розвитку нападів під час лікування можна застосовувати бронходилататори (β 2-адреноміметики).
Серцева недостатність. Для лікування хворих з нерефрактерной серцевою недостатністю препарат Бетак в разі потреби можна застосовувати під ретельним контролем в низьких дозах, які поступово підвищуються.
Брадикардія. Дозу необхідно знизити, якщо ЧСС в стані спокою 50-55 уд. / Хв і у хворого є клінічні прояви брадикардії.
AV-блокада I ступеня. З огляду на негативний дромотропний ефект блокаторів β-адренорецепторів, Бетак з обережністю призначають пацієнтам з AV-блокадою I ступеня.
Стенокардія Принцметала. Кількість і тривалість нападів стенокардії можуть збільшитися при застосуванні блокаторів β-адренорецепторів у хворих на стенокардію Принцметала. Застосування препарату можливо при захворюванні середнього ступеня тяжкості та за умови, що лікування проводиться одночасно із застосуванням судинорозширювальних засобів.
Порушення периферичного кровообігу. Блокатори β-блокатори можуть призводити до погіршення стану хворих з порушеннями периферичного кровообігу (хвороба Рейно або синдром Рейно, артеріїт або хронічні облітеруючі захворювання артерій нижніх кінцівок). У таких випадках рекомендується застосовувати кардіоселективний блокатор β-адренорецепторів з наявністю властивостей часткового агоніста β-рецепторів; призначати його слід з обережністю.
Феохромоцитома. При застосуванні блокаторів β-адренорецепторів для лікування АГ, викликаної феохромоцитомой, потрібен ретельний моніторинг артеріального тиску.
Хворі похилого віку. У пацієнтів похилого віку обов'язково суворе відповідність протипоказань. Необхідно дотримуватися обережності: лікування пацієнтів похилого віку слід починати з низької дози та під ретельним наглядом (див. Спосіб застосування).
Хворі з нирковою недостатністю. Для хворих з нирковою недостатністю дозу препарату необхідно коригувати залежно від концентрації креатиніну в крові або кліренсу креатиніну (див. Спосіб застосування).
Хворі на цукровий діабет. Слід попередити хворого про необхідність посилити самоконтроль рівня глюкози крові на початку лікування. Продромальний симптоми гіпоглікемії можуть бути замаскованими, особливо тахікардія, серцебиття і підвищене потовиділення (див. Взаємодія з іншими лікарськими та Побічна дія).
Псоріаз. Призначення препарату потребує ретельної оцінки про необхідність його застосування, оскільки є повідомлення про погіршення стану хворих на псоріаз при лікуванні блокаторами β-адренорецепторів (див. Побічна дія).
Алергічні реакції. У пацієнтів, схильних до тяжких анафілактичних реакцій, особливо пов'язаних із застосуванням флоктафеніном (див. Взаємодія з іншими лікарськими), або при проведенні десенсибілізації терапія блокаторами β-адренорецепторів може призвести до подальшого посилення реакцій і зниження ефективності лікування цього стану адреналіном у звичайних дозах.
Загальна анестезія. Блокатори β-адренорецепторів викликають ослаблення рефлекторної тахікардії та підвищують ризик розвитку артеріальної гіпотензії. Продовження лікування блокаторами β-адренорецепторів знижує ризик розвитку аритмії, міокардіальної ішемії та гіпертонічних кризів. Необхідно повідомити анестезіолога про те, що хворий проходить лікування блокаторами β-адренорецепторів.
При необхідності припинення лікування та відміни препарату вважається досить 48 год для відновлення чутливості до катехоламінів.
Терапію блокаторами β-адренорецепторів не слід припиняти:
Необхідно враховувати ризик розвитку анафілактичних реакцій.
Офтальмологія. Блокада β-адренорецепторів призводить до зниження внутрішньоочного тиску і може зумовити зміну результатів скринінгового дослідження глаукоми. Слід інформувати офтальмолога про те, що пацієнт приймає бетаксолол. Пацієнти, які застосовують блокатори β-адренорецепторів і системно, і в формі очних крапель, вимагають контролю з урахуванням можливого адитивного ефекту цих препаратів.
Тиреотоксикоз. Блокатори β-адренорецепторів маскують серцево-судинні симптоми тиреотоксикозу.
Спортсмени. Спортсменам необхідно враховувати, що препарат містить активну субстанцію, яка може давати позитивну реакцію при проведенні тестів антидопінгового контролю.
Препарат містить лактозу, тому його не слід застосовувати пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальадсорбціі.
Прімененеіе в період вагітності та годування груддю
Вагітність. Тератогенний аспект. Нині ніхто не почув повідомлень про тератогенні ефекти препарату у людини. Неонатальний аспект. Дія блокаторів β-адренорецепторів зберігається протягом декількох днів після народження у новонароджених, матері яких застосовували даний лікарський засіб. Хоча вказаний залишковий ефект може не мати клінічних наслідків, проте зберігається можливість розвитку серцевої недостатності. В такому випадку новонародженого слід помістити у відділення інтенсивної терапії (див. Умови та термін зберігання). У такій ситуації необхідно уникати застосування плазмозамінників (через ризик розвитку гострого набряку легенів). Також є повідомлення про брадикардію, респіраторному дистрес-синдромі та гіпоглікемії. Тому рекомендується ретельне спостереження за новонародженими в спеціалізованих умовах (контроль ЧСС та рівня глюкози крові протягом перших 3-5 днів життя).
У зв'язку з цим застосування бетаксололу в період вагітності не рекомендується, за винятком випадків, коли користь від застосування препарату перевищує можливі ризики.
Годування грудьми. Блокатори β-адренорецепторів проникають в грудне молоко. Годування груддю під час лікування препаратом Бетак слід припинити, оскільки ризик розвитку гіпоглікемії або брадикардії у новонароджених не вивчалось.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Досліджень впливу бетаксололу на здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами не проводили. При керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами необхідно враховувати, що на тлі прийому цього препарату іноді можуть виникати запаморочення, порушення гостроти зору і інші побічні реакції, що може негативно вплинути на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами.
Брадикардія може бути обумовлена цілим рядом лікарських засобів: блокаторами β-адренорецепторів, антиаритмічними препаратами класу Іа (хінідин, дизопірамід), класу iii (аміодарон і соталол), класу iv (дилтіазем і верапаміл), а також глікозидами наперстянки, клонідином, гуафанціном, мефлохіном і інгібіторами холінестерази, застосовуваними для лікування при хворобі Альцгеймера.
Протипоказано одночасне застосування Бетак до нижчезазначених препаратами
Флоктафеніном. При шоці, гіпотензії, зумовленої флоктафеніном, блокатори β-адренорецепторів викликають зниження компенсаторних серцево-судинних реакцій.
Сультоприд. Порушення серцевого ритму (надмірна брадикардія), зумовлена адитивним ефектом зниження ЧСС.
Не рекомендується застосовувати препарат Бетак до нижчезазначених препаратами
Блокатори кальцієвих каналів (бепридил, дилтіазем і верапаміл). Порушення автоматизму (надмірна брадикардія, зупинка синусового вузла), AV-провідності, а також серцева недостатність (синергічна дія). Такі комбінації можна застосовувати тільки при ретельному клінічному контролі та ЕКГ-спостереження, особливо у хворих похилого віку або на початку лікування.
Аміодарон. Порушення скоротності, автоматизму та провідності (пригнічення симпатичних компенсаторних механізмів).
Слід з обережністю застосовувати препарат Бетак до нижчезазначених препаратами
Інгаляційні анестетики, що містять галоген. Блокатори β-адренорецепторів викликають зниження серцево-судинних компенсаторних реакцій (під час операції пригнічення β-блокатори можна усунути β-стимуляторами).
Як правило, терапію блокаторами β-адренорецепторів не слід припиняти, а різкої відміни препарату слід уникати в будь-якому випадку. Необхідно повідомити лікаря про проведеному лікуванні.
Препарати, які можуть провокувати пароксизмальную шлуночкову тахікардію типу torsade de pointes (крім сультоприд). Антиаритмічні препарати класу Ia (хінідин, гідрохінідин і дизопірамід) і класу III (аміодарон, дофетилід, ібутилід, сотатол); деякі нейролептики групи фенотіазину (хлорпромазин, ціамемазин, левомепромазин, тіоридазин), бензаміди (амісульприд, сульпірид, тіаприд), бутирофенони (дроперидол, галоперидол), інші нейролептики (пімозид) та інші препарати (цизаприд, дифеманіл, в / в еритроміцин, галофантрин, мізоластин, моксифлоксацин, пентамідин, в / в спирамицин і вінкамін). Підвищення ризику розвитку шлуночкової аритмії і особливо пароксизмальної тахікардії типу torsades de pointes (гіпокаліємія є провокуючим фактором). Необхідний клінічний і ЕКГ-контроль.
Пропафенон. Порушення скоротності, автоматизму та провідності (пригнічення симпатичних компенсаторних механізмів). Необхідний клінічний і ЕКГ-контроль.
Баклофен. Посилення антигіпертензивної дії. Потрібно контроль артеріального тиску і корекція дози антигіпертензивного засобу.
Інсулін і антидіабетичні сульфаніламіди. Всі блокатори β-блокатори можуть маскувати деякі симптоми гіпоглікемії, такі як тахікардія, серцебиття (див. Особливості застосування). Пацієнта необхідно попередити про необхідність посилення самоконтролю рівня глюкози крові.
Інгібітори холінестерази (амбеноміум, донепезил, галантамін, неостигмін, піридостигмін, рівастігмін, такрин). Ризик посилення брадикардії (адитивна дія). Необхідний регулярний клінічний контроль.
Антигіпертензивні засоби центральної дії (клонідин, апраклонідин, альфа-метилдопа, гуанфанцін, моксонидин, рилменідин). Значне підвищення артеріального тиску при різкій відміні антигіпертензивного препарату центральної дії. Необхідно уникати раптової відміни антигіпертензивного засобу та проводити клінічний контроль.
Лідокаїн (в / в). Підвищення концентрації лідокаїну в плазмі крові з можливим посиленням небажаних неврологічних і серцевих ефектів (зниження метаболізму лідокаїну в печінці). Рекомендується клінічний і ЕКГ-контроль та, можливо, визначення концентрації лідокаїну в плазмі крові як під час лікування блокаторами β-адренорецепторів, так і після його припинення. При необхідності - корекція дози лідокаїну.
Комбінації, які потребують особливої уваги
НПЗП (системні), в тому числі селективні інгібітори ЦОГ-2. Зниження гіпотензивного ефекту (пригнічення вазодилатуючих простагландинів НПЗП, затримка рідини та натрію піразолонових похідними).
Блокатори кальцієвих каналів (дигідропіридини). Артеріальна гіпотензія, недостатність кровообігу у хворих з латентною або неконтрольованою серцевою недостатністю. Лікування блокаторами β-адренорецепторів може мінімізувати рефлекторні симпатичні механізми, які запускаються при надмірних гемодинамічних реакціях.
Антидепресанти, споріднені іміпраміну, нейролептики. Посилення гіпотензивного ефекту і ризик виникнення ортостатичної гіпотензії (адитивна дія).
Мефлохин. Ризик брадикардії (адитивна дія відносно розвитку брадикардії).
Дипіридамол (в / в). Посилення антигіпертензивного ефекту.
Блокатори α-адреноблокатори, що застосовуються в урології (альфузозин, доксазозин, празозин, тамсулозин, теразозин). Посилення антигіпертензивного ефекту. Підвищений ризик ортостатичноїгіпотензії.
Аміфостин. Посилення антигіпертензивного ефекту.
Серцеві глікозиди. Комбінація, яка може пролонгувати час AV-провідності та стати причиною брадикардії.
Фінголімод. Одночасне застосування Фінголімод з блокаторами β-адренорецепторів може посилювати брадікардічній ефект, і тому ця комбінація не рекомендується. У разі необхідності одночасного застосування потрібен відповідний моніторинг з моменту початку лікування, рекомендується проводити нічний моніторинг.
Йодовмісні контрастні речовини. У разі шоку або гіпотензії на введення йодовмісних контрастних речовин, блокатори β-адренорецепторів викликають зменшення вираженості серцево-судинних компенсаторних реакцій.
Якщо можливо, лікування блокаторами β-адренорецепторів потрібно припинити перед проведенням радіографічного дослідження. Якщо застосування необхідно, лікар повинен мати можливості проведення інтенсивної терапії.
ГКС і тетракозактид. Зниження антигіпертензивного ефекту (затримка води та натрію в комбінації з ГКС).
Симптоми передозування препарату: брадикардія або надмірне зниження пекло.
При брадикардії або надмірному зниженні артеріального тиску необхідно ввести: 1-2 мг атропіну в / в; 1 мг глюкагону (введення препарату повторити при необхідності); при необхідності провести повільну інфузію 25 мкг ізопреналіну або вводити 2,5-10 мкг/кг / хв добутаміну.
При серцевої декомпенсації у новонароджених, матері яких в період вагітності застосовували блокатори β-адренорецепторів: глюкагон з розрахунку 0,3 мг/кг маси тіла; госпіталізація до відділень інтенсивної терапії; ізопреналін і добутамін: звичайно в досить високих дозах і тривалий час, під контролем фахівця.
При температурі не вище 25 °C в оригінальній упаковці.
Опис препарату Бетак табл. в/о 20мг №30 на цій сторінці — спрощена авторська версія сайту apteka911, створена на підставі інструкції/ій по застосуванню. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з оригінальною інструкцією виробника (додається до кожної упаковки препарату).
Інформація про препарат надана виключно з ознайомлювальною метою і не має бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.
Повними аналогами Бетак табл. в/о 20мг №30 є:
Упаковка / 30 шт.
269.40 грн.діюча речовина: бетаксолол;
1 таблетка містить бетаксололу гідрохлориду 10 мг або 20 мг;
допоміжні речовини:
дозування 10 мг: целюлоза мікрокристалічна; лактоза, моногідрат; натрію крохмальгліколят; кремнію діоксид колоїдний б/в; магнію стеарат; спирт полівініловий; титану діоксид (E 171); тальк очищений; лецитин; ксантангум;
дозування 20 мг: лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристалічна; натрію крохмальгліколят (Тип А); магнію стеарат; кремнію діоксид колоїдний безводний, плівкове покриття: тальк очищений, Opadry white OY-B-28920 (ксантангум, лецитин, тальк очищений; спирт полівініловий; титану діоксид (E 171)).
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості:
таблетки по 10 мг ‒ круглі двоопуклі таблетки білого або майже білого кольору, вкриті плівковою оболонкою, діаметром ядра приблизно 7,0 мм;
таблетки по 20 мг ‒ круглі двоопуклі таблетки білого або майже білого кольору з розділяючою борозенкою, діаметром ядра приблизно 9,5 мм, вкриті плівковою оболонкою.
Селективніблокаторибета-адренорецепторів.
Код АТХ С07А В05.
Бетаксолол характеризується трьома фармакологічними властивостями:
Абсорбція. Препарат швидко та повністю всмоктується після перорального прийому при дуже невеликому ефекті першого проходження через печінку та дуже високій біодоступності – приблизно 85 %, що забезпечує низькі відмінності його концентрації у плазмі крові у різних пацієнтів або в одного пацієнта при тривалому застосуванні.
Бетаксолол зв’язується з білками плазми крові приблизно на 50 %.
Метаболізм. Об’єм розподілу становить приблизно 6 л/кг. В організмі бетаксолол в основному перетворюється у неактивні метаболіти, і тільки 10-15 % бетаксололу виявляється у сечі у незмінному стані. Основний шлях елімінації – через нирки.
Виділення. Період напіввиведення бетаксололу з організму становить 15-20 годин.
Артеріальна гіпертензія.
Профілактика нападів стенокардії напруження.
Тяжкі форми бронхіальної астми та хронічних обструктивних захворювань легень.
Серцева недостатність, яка не контролюється лікуванням.
Кардіогенний шок.
Атріовентрикулярна блокада II та III ступеня у хворих, які не мають водія ритму.
Стенокардія Принцметала (протипоказана монотерапія препаратом при ізольованій/типовій формі цього захворювання).
Дисфункція синусового вузла (включаючи синоатріальну блокаду).
Брадикардія (частота серцевих скорочень <45-50 уд/хв).
Тяжкі форми синдрому Рейно та інших порушень периферичного кровообігу.
Нелікована феохромоцитома.
Артеріальна гіпотензія.
Гіперчутливість до бетаксололу.
Анафілактичні реакції в анамнезі.
Метаболічний ацидоз.
Препарат протипоказаний для застосування у комбінації з флоктафеніном та сультопридом (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Застосування препарату не рекомендується у комбінації з аміодароном, бепридилом, дилтіаземом і верапамілом (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
У зв’язку з наявністю лактози цей лікарський засіб протипоказаний пацієнтам із вродженою галактоземією, мальабсорбцією глюкози/галактози або синдромом дефіциту лактази.
Брадикардія може бути зумовлена цілим рядом лікарських засобів: бета-адреноблокаторами, антиаритмічними препаратами класу Іа (хінідин, дизопірамід), класу ІІІ (аміодарон і соталол), класу IY (дилтіазем і верапаміл), а також глікозидами наперстянки, клонідином, гуафанцином, мефлохіном і інгібіторами холінестерази, які застосовують для лікування хвороби Альцгеймера.
Протипоказане одночасне застосування препарату Бетак із зазначеними нижче препаратами.
Флоктафенін. У разі шоку або артеріальної гіпотензії, зумовленої флоктафеніном, бета-адреноблокатори спричиняють зниження компенсаторних серцево-судинних реакцій.
Сультоприд. Порушення автоматизму серця (надмірна брадикардія), зумовлена адитивним ефектом зменшення частоти скорочень.
Не рекомендується застосовувати препарат Бетак із зазначеними нижче препаратами.
Блокатори кальцієвих каналів (бепридил, дилтіазем і верапаміл). Порушення автоматизму (надмірна брадикардія, зупинка синусового вузла), синоатріальної та атріовентрикулярної провідності, серцева недостатність (синергічна дія). Такі комбінації можна застосовувати тільки при ретельному клінічному контролі та електрокардіографічному спостереженні, особливо для хворих літнього віку або на початку лікування.
Аміодарон. Порушення скоротливості, автоматизму та провідності (пригнічення симпатичних компенсаторних механізмів).
Слід з обережністю застосовувати препарат Бетак із зазначеними нижче препаратами.
Інгаляційні анестетики, які містять галоген. Бета-адреноблокатори спричиняють зниження серцево-судинних компенсаторних реакцій (під час операції пригнічення бета-адренорецепторів можна усунути за допомогою бета-стимуляторів). Як правило, терапію бета-блокаторами не слід припиняти, а різкої відміни препарату слід уникати у будь-якому випадку. Необхідно повідомити анестезіолога про лікування, що проводиться.
Препарати, які можуть провокувати пароксизмальну шлуночкову тахікардію типу «torsades de pointes» (крім сультоприду). Антиаритмічні препарати класу Іа (хінідин, гідрохінідин і дизопірамід) і класу ІІІ (аміодарон, дофетилід, ібутилід, сотатол); деякі нейролептики групи фенотіазину (хлорпромазин, ціамемазин, левомепромазин, тіоридазин), бензаміди (амісульприд, сульпірид, тіаприд), бутирофенони (дроперидол, галоперидол), інші нейролептики (пімозид) та інші препарати (цисаприд, дифеманіл, внутрішньовенний еритроміцин, галофантрин, мізоластин, моксифлоксацин, пентамідин, внутрішньовенні спіраміцин і вінкамін). Підвищення ризику розвитку шлуночкової аритмії та особливо пароксизмальної тахікардії типу «torsades de pointes» (гіпокаліємія є провокуючим фактором). Потрібен клінічний та електрокардіографічний контроль.
Пропафенон. Порушення скоротливості, автоматизму та провідності (пригнічення симпатичних компенсаторних механізмів). Необхідний клінічний і електрокардіографічний контроль.
Баклофен. Посилення антигіпертензивної дії. Потрібен контроль артеріального тиску та коригування дози антигіпертензивного засобу.
Інсулін і антидіабетичні сульфонаміди. Усі бета-блокатори можуть маскувати деякі симптоми гіпоглікемії, такі як тахікардія, відчуття серцебиття (див. розділ «Особливості застосування»). Пацієнт має бути попереджений про необхідність посилити самоконтроль рівня цукру у крові.
Інгібітори холінестерази (амбеноміум, донепезил, галантамін, неостигмін, піридостигмін, ривастигмін, такрин). Ризик посилення брадикардії (адитивна дія). Потрібен регулярний клінічний контроль.
Антигіпертензивні засоби центральної дії (клонідин, апраклонідин, альфа-метилдопа, гуанфанцин, моксонідин, рилменідин). Значне підвищення артеріального тиску при різкій відміні антигіпертензивного препарату центральної дії. Необхідно уникати раптової відміни антигіпертензивного засобу та проводити клінічний контроль.
Лідокаїн (внутрішньовенно). Збільшення концентрації лідокаїну у плазмі крові з можливим посиленням небажаних неврологічних і серцевих ефектів (зниження метаболізму лідокаїну у печінці). Рекомендується клінічний та електрокардіографічний контроль і, можливо, визначення концентрації лідокаїну у плазмі крові як під час лікування бета-адреноблокаторами, так і після його припинення. При необхідності – корекція дози лідокаїну.
Комбінації, які потребують особливої уваги.
Нестероїдні протизапальні препарати (системної дії), у тому числі селективні інгібітори ЦОГ-2. Зниження гіпотензивного ефекту (пригнічення вазодилатуючих простагландинів нестероїдними протизапальними препаратами і затримка рідини та натрію піразолоновими похідними).
Блокатори кальцієвих каналів (дигідропіридини). Артеріальнагіпотензія, недостатність кровообігу у хворих із латентною або неконтрольованою серцевою недостатністю. Лікування бета-адреноблокаторами може мінімізувати рефлекторні симпатичні механізми, які запускаються при надмірних гемодинамічних реакціях.
Антидепресанти, споріднені з іміпраміном, нейролептики. Посилення гіпотензивного ефекту та ризик ортостатичної гіпотензії (адитивна дія).
Мефлохін. Ризик брадикардії (адитивна дія відносно розвитку брадикардії).
Дипіридамол (внутрішньовенно). Посилення антигіпертензивного ефекту.
Альфа-блокатори, які застосовуються в урології (альфузозин, доксазозин, празозин, тамсулозин, теразозин). Посилення антигіпертензивного ефекту. Підвищений ризик ортостатичної гіпотензії.
Аміфостин. Посилення антигіпертензивного ефекту.
Серцеві глікозиди. Комбінація яка може подовжувати час атріовентрикулярної провідності та спричиняти брадикардію.
Фінголімод. Одночасне застосування фінголімоду з бета-блокаторами може потенціювати брадикардичний ефект і тому ця комбінація не рекомендована. У випадку необхідності одночасного застосування потрібен відповідний моніторинг з моменту початку лікування, рекомендовано щонайменше проводити нічний моніторинг.
Йодовмісні контрасні речовини. У випадку виникнення шоку або артеріальної гіпотензії на введення водовмісних контрасних речовин, бета-блокатори спричиняють зниження серцево-судинних компенсаторних реакцій.
Коли можливо, лікування бета-блокаторами треба зупинити перед проведенням радіографічного дослідження. Якщо застосування є необхідним, лікар повинен мати можливості проведення інтенсивної терапії.
Кортикостероїди та тетракозактид. Зниження антигіпертензивного ефекту (затримка води та натрію в комбінації з кортикостероїдами).
Ніколи не слід раптово припиняти лікування препаратом у хворих зі стенокардією: різке припинення прийому препарату може призвести до серйозних порушень серцевого ритму, інфаркту міокарда або раптового летального наслідку.
Запобіжні заходи при застосуванні.Відміна препарату. Лікування препаратом не слід припиняти раптово, особливо для хворих на ішемічну хворобу серця. Дозу необхідно знижувати поступово, протягом 1-2 тижнів, а при необхідності можна одночасно розпочати замісну терапію, щоб уникнути прогресування стенокардії.
Бронхіальна астма та хронічне обструктивне захворювання легень.Бета-адреноблокатори можна призначати тільки хворим із помірним ступенем тяжкості захворювання, з вибором селективного бета-адреноблокатора у низькій початковій дозі. Перед початком лікування рекомендується провести оцінку дихальної функції.
При розвитку нападів під час лікування можна застосовувати бронходилататори (бета2-адреноміметики).
Серцева недостатність.Для лікування хворих із нерефрактерною серцевою недостатністю Бетак при необхідності можна застосовувати під ретельним медичним наглядом у низьких дозах, які поступово підвищуються.
Брадикардія.Дозу необхідно зменшити, якщо частота серцевих скорочень у стані спокою нижче 50-55 ударів за хвилину та у хворого є клінічні прояви брадикардії.
Атріовентрикулярна блокада І ступеня.Враховуючи негативний дромотропний ефект бета-блокаторів, Бетак з обережністю слід призначати пацієнтам з атріовентрикулярною блокадою І ступеня.
Стенокардія Принцметала. Кількість і тривалість нападів стенокардії можуть збільшитися при застосуванні бета-блокаторів у хворих на стенокардію Принцметала. Застосування препарату можливе при захворюванні помірного ступеня тяжкості та за умови, що лікування проводити одночасно із застосуванням судинорозширювальних засобів.
Порушення периферичного кровообігу.Бета-адреноблокатори можуть призводити до погіршення стану хворих із порушеннями периферичного кровообігу (хвороба Рейно або синдром Рейно, артеріїт або хронічні облітеруючі захворювання артерій нижніх кінцівок). У таких випадках рекомендується застосовувати кардіоселективний бета-блокатор із наявністю властивостей часткового агоніста бета-рецепторів; призначати його слід з обережністю.
Феохромоцитома.При застосуванні бета-адреноблокаторів для лікування артеріальної гіпертензії, спричиненої феохромоцитомою, потрібний ретельний моніторинг артеріального тиску.
Пацієнти літнього віку.У пацієнтів літнього віку обов’язковою є строга відповідність згідно з протипоказаннями. Потрібно бути обережними: лікування пацієнтів літнього віку слід розпочинати з малої дози та під ретельним наглядом (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Хворі з нирковою недостатністю.Для хворих із нирковою недостатністю дозування необхідно коригувати залежно від концентрації креатиніну у крові або кліренсу креатиніну (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Хворі на цукровий діабет.Слід попередити хворого про необхідність посилити самоконтроль рівня глюкози у крові на початку лікування. Продромальні симптоми гіпоглікемії можуть бути замаскованими, особливо тахікардія, відчуття серцебиття та підвищена пітливість (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами» та «Побічні реакції»).
Псоріаз. Призначення препарату потребує ретельної оцінки необхідності його застосування, оскільки є повідомлення про погіршення стану хворих на псоріаз під час лікування бета-адреноблокаторами (див. розділ «Побічні реакції»).
Алергічні реакції.У пацієнтів, схильних до тяжких анафілактичних реакцій, особливо пов’язаних із застосуванням флоктафеніну (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»), або при проведенні десенсибілізації терапія бета-адреноблокаторами може призвести до подальшого посилення реакції і зниження ефективності лікування цього стану звичайними дозами адреналіну.
Загальна анестезія.Бета-блокатори спричиняють ослаблення рефлекторної тахікардії та збільшують ризик артеріальної гіпотензії. Продовження лікування бета-блокаторами знижує ризик розвитку аритмії, міокардіальної ішемії та гіпертонічних кризів. Необхідно повідомити анестезіолога про те, що хворий проходить лікування бета-блокатором.
При необхідності припинення лікування та відміни препарату вважається достатнім 48 годин для відновлення чутливості до катехоламінів.
Терапію бета-адреноблокаторами не слід припиняти:
Необхідно враховувати ризик розвитку анафілактичних реакцій.
Офтальмологія. Блокада бета-адренорецепторів зумовлює зниження внутрішньоочного тиску та може призводити до зміни результатів скринінгового дослідження на глаукому. Офтальмолог має бути інформований про те, що пацієнт приймає бетаксолол. За пацієнтами, які отримують бета-блокатори і системно, й у вигляді очних крапель, необхідно встановити нагляд, враховуючи можливий адитивний ефект цих препаратів.
Тиреотоксикоз.Бета-блокатори маскують серцево-судинні симптоми тиреотоксикозу.
Спортсмени.Спортсмени повинні враховувати, що препарат містить активну субстанцію, яка може давати позитивну реакцію при проведенні тестів антидопінгового контролю.
Препарат містить лактозу, тому його протипоказано застосовувати пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.
Вагітність.
Тератогенний аспект. Дотепер немає повідомлень про тератогенні ефекти у людей.
Неонатальний аспект. Дія бета-адреноблокатора зберігається протягом декількох днів після народження у дітей, матері яких отримували лікування даним лікарським засобом. Хоча даний залишковий ефект може не мати клінічних наслідків, тим не менше зберігається можливість розвитку серцевої недостатності. У такому разі новонародженого необхідно помістити у відділення інтенсивної терапії (див. розділ «Передозування»), а також слід уникати застосування плазмозамінників (через ризик розвитку гострого набряку легень). Також є повідомлення про випадки розвитку брадикардії, респіраторного дистрес-синдрому і гіпоглікемії. У зв’язку з цим рекомендується ретельний нагляд за новонародженим у спеціалізованих умовах (контроль частоти серцевих скорочень та рівня глюкози в крові протягом перших 3-5 днів життя).
У зв’язку з цим застосування бетаксололу у період вагітності не рекомендується, за винятком випадків, коли користь від застосування препарату переважає можливі ризики.
Годування груддю.
Бета-адреноблокатори проникають у грудне молоко. Годування груддю у період лікування препаратом Бетак слід припинити, оскільки ризик розвитку гіпоглікемії або брадикардії у новонароджених не досліджували.
Досліджень з вивчення впливу бетаксололу на здатність керувати автотранспортом не проводили. При керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами необхідно враховувати, що на тлі прийому цього препарату іноді можуть виникати запаморочення, порушення гостроти зору та інші побічні реакції, що може негативно вплинути на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Звичайна доза при артеріальній гіпертензії та для профілактики нападів стенокардії напруження – 1 таблетка по 20 мг на добу.
Дозування для хворих із нирковою недостатністю. У хворих із нирковою недостатністю кліренс бетаксололу зменшується зі зниженням функцій нирок.
Дозу необхідно адаптувати до стану функцій нирок хворого: при кліренсі креатиніну ³ 20 мл/хв корекція дози не потрібна. Однак рекомендується проводити клінічний нагляд, починаючи з 1-го тижня лікування до досягнення рівноважних рівнів препарату у крові (у середньому 4 доби).
Для хворих із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 20 мл/хв) рекомендована початкова доза становить 10 мг на добу (незалежно від частоти та розкладу процедур діалізу у хворих, яким проводиться гемодіаліз).
Для хворих із печінковою недостатністю немає необхідності коригувати дозу; однак на початку терапії бажаний клінічний нагляд.
Діти.
Безпека та ефективність застосування препарату дітям не встановлені, тому застосовування його цій категорії пацієнтів протипоказане.
Симптоми передозування препарату: брадикардія або надмірне зниження артеріального тиску.
При брадикардії або надмірному зниженні артеріального тиску необхідно ввести
При серцевій декомпенсації у новонароджених, матері яких у період вагітності застосовували бета-адреноблокатори:
З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні реакції, включаючи псоріазоподібні висипання або загострення псоріазу (див. розділ «Особливості застосування»), кропив’янка, свербіж, гіпергідроз.
З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, дистальна парестезія, летаргія.
З боку органів зору: відчуття сухості в очах, порушення гостроти зору.
Психічні розлади: астенія, безсоння, втома, депресія, нічні кошмари, сплутаність свідомості, галюцинації.
З боку травної системи: шлунково-кишкові розлади (біль у животі, діарея, нудота та блювання).
Метаболічні розлади: гіпоглікемія, гіперглікемія, брадикардія (можливо, тяжка), уповільнення атріовентрикулярної провідності або посилення існуючої атріовентрикулярної блокади, серцева недостатність, зниження артеріального тиску.
З боку судин: похолодання кінцівок, синдром Рейно, погіршення переміжної кульгавості.
Розлади з боку респіраторної системи, грудної клітки та середостіння: бронхоспазм, диспное.
З боку репродуктивної системи: імпотенція.
Лабораторні показники: рідко спостерігається поява антинуклеарних антитіл, яка тільки у виняткових випадках супроводжувалася клінічними проявами типу системного червоного вовчака, що минали після припинення лікування.
3 роки.
Зберігати притемпературі не вище 25 °C в оригінальній упаковці в недоступному для дітей місці.
По 10 таблеток по 10 мг, 20 мг у блістері. По 3 блістери у картонній коробці.
За рецептом.
Медокемі ЛТД (Центральний Завод)/
Medochemie LTD (Central Factory).
Адреса
1-10, вул. Константинуполес, Лімассол, 3011, Кіпр/
1-10 Constantinoupoleos Street, Limassol, 3011, Cyprus.
Джерелом інформаціі для опису є Державний Реєстр Лікарських Засобів України
Рейтинг популярності базується на фактичній кількості замовлень клієнтами сайту за останні 30 днів. Чим більше замовлень, тим вище рейтинг.
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!
Додавання відгуку
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}