Екземестан Гріндекс таблетки вкриті плівковою оболонкою 25 мг 3 блістера по 10 шт

Фармакодинаміка. екземестан є незворотнім стероїдних інгібітором ароматази, подібний за хімічною структурою з природним речовиною андростендионом. у жінок в період менопаузи поста естрогени продукуються переважно шляхом перетворення андрогенів в естрогени під впливом ферменту ароматази в периферичних тканинах. блокування утворення естрогенів шляхом інгібування ароматази є ефективним і селективним методом лікування гормонозалежного раку молочної залози у жінок в період менопаузи поста.

У жінок в період менопаузи поста екземестан значно знижує концентрацію естрогену в плазмі крові, починаючи з дози 5 мг; максимальне зниження (90%) досягається при застосуванні дози 10-25 мг. У жінок в постменопаузі з діагнозом раку молочної залози, які отримували препарат в дозі 25 мг/добу щоденно, загальний рівень ароматази знижувався на 98%.

Екземестан не володіє прогестагенной та естрогенної активності. Незначну андрогенную активність, імовірно пов'язану з 17-гідродеріватом, відзначали переважно при застосуванні препарату в високих дозах. В ході досліджень тривалого щоденного прийому екземестан не впливав на синтез таких гормонів, як кортизол і альдостерон, рівень яких змінювався до або після тесту з АКТГ; цим була продемонстрована селективність щодо інших ферментів, які беруть участь в гормональному обміні. У зв'язку з цим немає необхідності в замісної терапії ГКС і мінералокортикоїдами.

Незначне підвищення рівнів ЛГ і ФСГ в плазмі крові спостерігається навіть при низьких дозах. Цей ефект, однак, є очікуваним для препаратів цієї фармакологічної групи; ймовірно, він розвивається за принципом зворотного зв'язку на рівні гіпофіза: зниження концентрації естрогенів стимулює секрецію в гіпофізі гонадотропінів (в тому числі та у жінок в період менопаузи поста).

Фармакокінетика

Всмоктування. Після перорального застосування екземестан швидко абсорбується. Відсоток абсорбції в шлунково-кишковому тракті високий. Абсолютною біодоступності не встановлено, хоча розподіл препарату може бути обмежене ефектом першого проходження. При одноразовому застосуванні дози 25 мг після їжі середній рівень в плазмі крові досягає максимуму через 2 години та становить в середньому 18 нг / мл. Фармакокінетика екземестану лінійна і не залежить від часу, при тривалому застосуванні кумуляція не виявлено. Кінцевий T _½ препарату становить 24 год. Застосування з їжею покращує всмоктування і підвищує біодоступність препарату на 40%.

Розподіл. Обсяг розподілу екземестану великий. Зв'язування препарату з білками плазми крові становить 90% і не залежить від загальної концентрації. Екземестан і його метаболіти зв'язуються з еритроцитами. Екземестан не накопичуються непередбачених шляхом після застосування повторних доз.

Біотрансформація та виведення. Екземестан метаболізується шляхом окислення метиленової групи (6) за участю ізоферменту CYP 3A4 і / або шляхом відновлення 17-кетогрупи за участю альдокеторедуктаз і подальшої кон'югації. Кліренс екземестану становить приблизно 500 л / год без корекції на пероральну біодоступність.

Щодо інгібування ароматази ці метаболіти або неактивні, або менш активні, ніж вихідна сполука. Після одноразового перорального застосування екземестану, міченого радіоактивним ізотопом ¹⁴ C, встановлено, що елімінація препарату та його метаболітів в основному завершувалась протягом тижня, при цьому рівні частини дози виводились із сечею та калом (40%). Близько 1% дози виводиться з сечею в незміненому вигляді радіоактивно міченого екземестану.

Особливі групи пацієнтів

Вік. Суттєвою кореляції між системним виділенням екземестану і віком не виявлено.

Щодо пацієнтів з порушеннями функцій нирок і печінки см. Особливості застосування.

Ад'ювантна терапія у жінок з інвазивним раком молочної залози на ранніх стадіях з позитивною пробою на естрогенових рецепторів в період постменопаузи після 2-3 років початкової ад'ювантноїтерапії тамоксифеном.

Лікування поширеного раку молочної залози у жінок з природним або індукованим постменопаузальним статусом, у яких виявлено прогресування хвороби після терапії антиестрогенами. Чи не продемонстрована ефективність у пацієнток з негативною пробою на естрогенових рецепторів.

Дорослі та пацієнтки похилого віку. екземестан Гриндекс слід застосовувати по 25 мг (1 таблетка) 1 раз на добу щодня, бажано після їди.

У пацієнток з раком молочної залози на ранніх стадіях лікування екземестаном має тривати до завершення 5-річної послідовної ад'ювантної гормональної терапії або до виникнення рецидивів пухлини.

У пацієнток з поширеним раком молочної залози лікування екземестаном слід продовжувати, поки прогресування пухлини очевидно.

У пацієнток з печінковою або нирковою недостатністю корекція дози не потрібна.

Діти. Застосування у дітей у віці до 18 років протипоказано.

Підвищена чутливість до екземестаном або будь-якого іншого компоненту препарату; передменопаузальному період; період вагітності та годування груддю.

Екземестан в цілому переносився добре при застосуванні в дозі 25 мг/добу; побічні явища були зазвичай слабкі або помірні.

Частота припинення лікування в зв'язку з побічними реакціями становила 7,4% у пацієнток, хворих на рак молочної залози на ранній стадії, які отримували лікування екземестаном після початкової ад'ювантноїтерапії тамоксифеном. Найбільш поширеними побічними реакціями були припливи (22%), артралгія (18%) і підвищена стомлюваність (16%).

Частота припинення лікування в зв'язку з побічними реакціями становила 2,8% в загальній популяції хворих з поширеним раком молочної залози. Найбільш частими побічними явищами були припливи (14%) і нудота (12%).

Більшість побічних явищ може пояснюватися нормальними фармакологічними наслідками блокування естрогену (наприклад припливи).

Побічні реакції класифіковані відповідно по групах систем і органів, а також за частотою виникнення (MedDRA): дуже часто (≥1 / 10), часто (≥1 / 100 до 1/10), нечасто (≥1 / 1000 до 1/100 ), рідко (≥1 / 10 000 до 1/1000).

З боку метаболізму та обміну речовин: часто - анорексія.

З боку психіки: дуже часто - депресія, безсоння.

З боку нервової системи: дуже часто - головний біль; часто - запаморочення, зап'ястний тунельний синдром; нечасто - сонливість.

З боку судин: дуже часто - припливи.

З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто - біль в животі, нудота; часто - блювання, діарея, запор, диспепсія.

З боку гепатобіліарної системи: дуже часто - підвищення рівня печінкових ферментів, підвищення рівня білірубіну в крові, підвищення рівня лужної фосфатази в крові.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже часто - збільшення потовиділення; часто - алопеція, висип.

З боку скелетно-м'язової системи: дуже часто - біль в суглобах і м'язах (включаючи артралгія, і в меншій мірі - біль в кінцівках, спині, остеоартрит, артрит, міалгія, скутість в суглобах); часто - переломи, остеопороз.

Загальні порушення: дуже часто - біль, підвищена стомлюваність; часто - периферичні набряки; нечасто - астенія.

З боку системи крові та лімфатичної системи: у пацієнток з поширеним раком молочної залози рідко повідомлялося про тромбоцитопенії і лейкопенії. Епізоди зменшення кількості лімфоцитів відзначали приблизно у 20% пацієнток, що приймали екземестан, зокрема у пацієнток з уже існуючою лимфопенией, однак середня кількість лімфоцитів протягом досить тривалого часу у цих пацієнток істотно не змінювалося; також не відзначено підвищення захворюваності на вірусні інфекції. Ці ефекти не зареєстровані у пацієнток з раком молочної залози на ранніх стадіях.

У дослідженнях раку молочної залози на початковій стадії частота ішемічних кардіальних ускладнень у групах лікування екземестаном і тамоксифеном склала 4,5 і 4,2% відповідно. Значної різниці не відмічено ні для одного з індивідуальних серцево-судинних симптомів, в тому числі АГ (9,9 і 8,4%), інфаркту міокарда (0,6 і 0,2%) і серцевої недостатності (1,1 і 0 , 7%). Також виникали вагінальна геморагія (4,0 і 5,3%), рак початковій стадії інших органів (3,6 і 5,3%), тромбоемболії (0,7% і 0,8%).

Екземестан був пов'язаний з великою кількістю випадків гіперхолестеринемії в порівнянні з тамоксифеном (3,7 і 2,1%).

В рамках дослідження раку молочної залози на початковій стадії виразка шлунка відзначена з дещо більшою частотою в групі екземестану в порівнянні з групою тамоксифену (0,7% в порівнянні з 0,1%). Більшість пацієнтів з виразкою шлунка одночасно з терапією екземестаном брали супутнє лікування НПЗП та / або мали виразку в анамнезі.

постмаркетинговий досвід

З боку імунної системи: нечасто - підвищена чутливість.

З боку нервової системи: часто - парестезії.

З боку гепатобіліарної системи: рідко - гепатит, холестатичний гепатит.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто - кропив'янка, свербіж; рідко - гострий генералізований екзантематозний пустульоз.

До початку лікування інгібіторами ароматази слід проводити оцінку рівнів 25-гидроксивитамина d в організмі, оскільки часто виникає важкий дефіцит, пов'язаний з ранніми стадіями раку молочної залози. жінкам з дефіцитом вітаміну d необхідно отримувати додатково вітамін d.

З огляду на механізм дії, екземестан не слід призначати жінкам з предменопаузальном ендокринних статусом. Тому в прийнятних клінічних випадках необхідно встановити постменопаузальний статус шляхом оцінки рівнів ЛГ, ФСГ і естрадіолу.

З огляду на, що екземестан є препаратом, який сильно знижує рівень естрогену, можна очікувати зменшення мінеральної щільності кісткової тканини. При ад'ювантної терапії препаратом жінкам з остеопорозом або ризиком його виникнення слід оцінити параметри мінеральної щільності кісткової тканини за допомогою денситометрії на початку лікування. Пацієнток, які приймають екземестан, слід спостерігати, а при необхідності почати терапію остеопорозу.

Пацієнти з нирковою недостатністю. У пацієнтів з ураженням нирок тяжкого ступеня (кліренс креатиніну 30 мл/хв) рівень експозиції екземестану був удвічі вище в порівнянні зі здоровими добровольцями. Змінювати дозу не потрібно.

Пацієнти з печінковою недостатністю. У пацієнтів з ураженням печінки середнього або важкого ступеня рівень експозиції екземестану в 2-3 рази вище в порівнянні зі здоровими добровольцями. Змінювати дозу не потрібно.

Застосування в період вагітності та годування груддю. Вагітність. Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність, тому екземестан протипоказаний вагітним.

Годування грудьми. Екземестан також не слід застосовувати у жінок в період годування груддю.

Жінки в період до менопаузи або жінки репродуктивного віку. Лікар повинен обговорити необхідність відповідної контрацепції з пацієнтками репродуктивного віку, а також з жінками, у яких наступила менопауза або які нещодавно увійшли в період постменопаузи, поки їх постменопаузальний статус не стане достовірно встановлено.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Під час застосування препарату повідомлялося про сонливість, сомноленции, астенії і запамороченні, тому пацієнткам слід утриматися від керування транспортними засобами або роботи з іншими механізмами.

Результати досліджень in vitro продемонстрували, що екземестан метаболізується під впливом цитохрому p450 (cyp) 3a4 і альдокеторедуктаз і не блокує жоден з основних cyp-ізоферментів. в ході клінічного фармакокінетичного дослідження встановлено, що специфічне інгібування cyp 3a4 кетоконазолом не впливає на фармакокінетику екземестану.

У фармакокінетичних дослідженнях взаємодії з рифампіцином, потужним інгібітором CYP 3A4, відзначені фармакокінетичні ефекти, фармакологічна активність препарату (тобто придушення естрогену) не порушена і змінювати дозу не потрібно.

Екземестан не застосовуються з лікарськими засобами, що містять естроген, оскільки одночасне застосування призводить до негативного фармакологічній дії.

Дані про застосування екземестану в разових дозах 600-800 мг свідчать про добру переносимість цих доз. одноразова доза екземестану, здатна викликати появу небезпечних для життя симптомів, не встановлена. в дослідах на тваринах летальність відзначали після введення одноразових доз, еквівалентних 2000 і 4000 мг / м2 рекомендованим дозам у людини. специфічного антидоту немає; лікування симптоматичне.

В оригінальній упаковці. не вимагає спеціальних умов зберігання.

діюча речовина: exemestane;

1 таблетка містить 25 мг екземестану;

допоміжні речовини: маніт (Е 421), коповідон (тип А), кросповідон (тип А), целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят (тип А), магнію стеарат;

оболонка: гіпромелоза, макрогол 400, титану діоксид (Е 171).

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, білого або із жовтуватим відтінком кольору, з гравіюванням «25» з одного боку та із гладкою поверхнею з іншого боку.

Антагоністи гормонів та аналогічні засоби. Інгібітори ароматази. Код АТХ L02B G06.

Фармакодинаміка

Екземестан є необоротним стероїдним інгібітором ароматази, подібним за хімічною структурою до природної речовини андростендіону. У жінок у період постменопаузи естрогени продукуються переважно шляхом перетворення андрогенів на естрогени під впливом ферменту ароматази у периферичних тканинах. Блокування утворення естрогенів шляхом інгібування ароматази є ефективним і селективним методом лікування гормонозалежного раку молочної залози у жінок у період постменопаузи.

У жінок у період постменопаузи екземестан суттєво знижує концентрацію естрогенів у сироватці крові, починаючи із застосування у дозі 5 мг; максимальне зниження (> 90 %) досягається при застосуванні дози 10-25 мг. У жінок у постменопаузі з діагнозом рак молочної залози, які отримували препарат в дозі 25 мг/добу щоденно, рівень ароматази знижувався на 98 %.

Екземестан не володіє прогестогенною та естрогенною активністю. Невелика aндрогенна активність, імовірно пов’язана з 17-гідродериватом, спостерігалася переважно при застосуванні препарату у високих дозах. Під час досліджень тривалого щоденного застосування екземестан не впливав на синтез таких гормонів, як кортизол або альдостерон, рівень яких змінювався до або після тесту з адренокортикотропним гормоном; цим була продемонстрована селективність стосовно інших ферментів, що беруть участь у гормональному обміні. У зв’язку з цим немає необхідності у призначенні замісної терапії глюкокортикоїдами та мінералокортикоїдами.

Незначне підвищення рівнів лютеїнізуючого гормону (ЛГ) та фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) у сироватці крові відзначається навіть при низьких дозах. Цей ефект, однак, є очікуваним для препаратів цієї фармакологічної групи; імовірно, він розвивається за принципом зворотного зв’язку на рівні гіпофіза: зниження концентрації естрогенів стимулює секрецію у гіпофізі гонадотропінів (у т. ч. і у жінок у період постменопаузи).

Фармакокінетика

Всмоктування

Після перорального прийому екземестан швидко абсорбується. Процент абсорбції в шлунково-кишкового тракті високий. Абсолютної біодоступності не встановлено, хоча розподілення препарату може бути обмежено ефектом першого проходження. При одноразовому прийомі дози 25 мг після їжі середній рівень у плазмі крові досягає максимуму через 2 години і становить в середньому 18 нг/мл. Фармакокінетика екземестану лінійна та не залежить від часу, при тривалому застосуванні кумуляції не виявлено. Кінцевий період напіввиведення препарату становить 24 години. Застосування з їжею покращує всмоктування та підвищує біодоступність препарату на 40%.

Розподіл

Об’єм розподілу екземестану великий. Зв’язування препарату з білками плазми крові становить близько 90 % і не залежить від загальної концентрації. Екземестан і його метаболіти не зв’язуються з еритроцитами. Екземестан не кумулюється непередбачуваним шляхом після застосування повторних доз.

Біотрансформація та виведення

Екземестан метаболізується шляхом окиснення метиленової групи (6) за участю ізоферменту CYP3А4 та/або шляхом відновлення 17-кетогрупи при участі альдокеторедуктази та подальшої кон’югації. Кліренс екземестану становить приблизно 500 л/год без корекції на пероральну біодоступність.

Щодо інгібування ароматази ці метаболіти або неактивні, або менш активні, ніж вихідна сполука. Після одноразового перорального застосування екземестану, міченого ізотопом ¹⁴C, було встановлено, що елімінація препарату та його метаболітів в основному завершувалася протягом тижня, при цьому рівні частини дози виводилися із сечею та з калом (40 %). Близько 1 % дози виводиться із сечею у незміненому вигляді радіоактивно міченого екземестану.

Особливі групи пацієнтів

Вік

Суттєвої кореляції між системним виділенням екземестану і віком не виявлено.

Щодо пацієнтів з порушенням функцій нирок та печінки див. розділ «Особливості застосування».

- Ад’ювантна терапія у жінок з інвазивним раком молочної залози ранніх стадій з позитивною пробою на естрогенові рецептори у період постменопаузи після 2-3 років початкової ад’ювантної терапії тамоксифеном.

- Лікування поширеного раку молочної залози у жінок з природнім чи індукованим постменопаузним статусом, у яких виявлено прогресування хвороби після терапії антиестрогенами. Не була продемонстрована ефективність у пацієнток з негативною пробою на естрогенові рецептори.

- Підвищена чутливість до екземестану або до будь-якого іншого компонента препарату;

- передменопаузний період;

- період вагітності або годування груддю.

Результати досліджень in vitro показали, що екземестан метаболізується під впливом цитохрому Р450 (CYP) 3А4 та альдокеторедуктаз і не блокує жодного з основних CYP-ізоферментів. Під час клінічного фармакокінетичного дослідження було встановлено, що специфічне інгібування CYP3А4 кетоконазолом не впливає на фармакокінетику екземестану.

У фармакокінетичних дослідженнях взаємодії з рифампіцином, потужним інгібітором CYP3A4, спостерігалися фармакокінетичні ефекти, фармакологічна активність препарату (тобто пригнічення естрогену) порушена не була і корекція дози не потрібна.

Екземестан не застосовують з лікарськими засобами, що містять естроген, оскільки одночасне застосування призводить до негативної фармакологічної дії.

До початку лікування інгібіторами ароматази потрібно проводити оцінку рівнів 25-гідрокси вітаміну D в організмі, оскільки часто виникає тяжкий дефіцит, пов’язаний з ранніми стадіями раку молочної залози. Жінкам з дефіцитом вітаміну D необхідно отримувати додатково вітамін D.

Враховуючи механізм дії, екземестан не слід призначати жінкам із передменопаузним ендокринним статусом. Тому у прийнятних клінічних випадках необхідно встановити постменопаузний статус шляхом оцінки рівнів ЛГ, ФСГ та естрадіолу.

Враховуючи, що екземестан є препаратом, який сильно знижує рівень естрогенів, можна очікувати зменшення мінеральної щільності кісток. При ад’ювантній терапії препаратом жінкам, які страждають на остеопороз або у яких є ризик його виникнення, слід оцінити параметри мінеральної щільності кісток за допомогою денситометрії на початку лікування. За пацієнтами, які застосовують екземестан, потрібно спостерігати, а при необхідності ‑ розпочати терапію остеопорозу.

Пацієнти з нирковою недостатністю.

У пацієнтів з ураженням нирок тяжкого ступеня (CLсr

Пацієнти з печінковою недостатністю.

У пацієнтів з ураженням печінки середнього або тяжкого ступеня рівень експозиції екземестану у 2-3 рази вищий порівняно зі здоровими добровольцями. Коригування дози не потрібне.

Вагітність. Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність, тому екземестан протипоказаний вагітним жінкам.

Годування груддю. Екземестан також не слід застосовувати жінкам у період годування груддю.

Жінки у період до менопаузи або жінки репродуктивного віку.

З жінками репродуктивного віку лікар має обговорити необхідність відповідної контрацепції, а також із жінками, у яких настала менопауза або які нещодавно увійшли у період після менопаузи, поки їх постменопаузний статус не буде достовірно встановлений.

Під час застосування препарату повідомлялося про сонливість, сомноленцію, астенію та запаморочення, тому пацієнткам слід утриматися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

Дорослі та пацієнтки літнього віку

Екземестан Гріндекс слід приймати по 25 мг (1 таблетка) 1 раз на добу щоденно, бажано після їди.

У пацієнток із раком молочної залози на ранніх стадіях лікування екземестаном необхідно продовжувати до завершення 5-річної послідовної ад’ювантної гормональної терапії або до виникнення рецидивів пухлини.

У пацієнток з поширеним раком молочної залози лікування екземестаном слід продовжувати, поки прогресування пухлини очевидне.

Для пацієнток із печінковою або нирковою недостатністю корекція дози не потрібна.

Діти.

Застосування дітям до 18 років протипоказане.

Дані про застосування екземестану в разових дозах 600-800 мг свідчать про добру переносимість цих доз. Одноразова доза екземестану, що може спричинити появу небезпечних для життя симптомів, не встановлена. В дослідах на тваринах летальність відмічали після введення одноразових доз, що еквівалентні 2000 і 4000 мг/м² рекомендованих доз у людини. Специфічних антидотів немає; лікування симптоматичне.

Екземестан загалом переносився добре при застосуванні дози 25 мг/добу; небажані явища зазвичай були слабкі або помірні.

Частота припинень лікування через небажані реакції становила 7,4 % у пацієнток, хворих на рак молочної залози на ранній стадії, які отримували лікування екземестаном після початкової ад’ювантної терапії тамоксифеном. Найбільш поширеними небажаними реакціями були припливи (22 %), артралгія (18 %) та підвищена втомлюваність (16 %).

Частота припинення лікування через небажані реакції становила 2,8 % у загальній популяції хворих із поширеним раком молочної залози. Найпоширенішими небажаними явищами були припливи (14 %) та нудота (12 %).

Більшість небажаних явищ може бути пояснена нормальними фармакологічними наслідками блокування естрогену (наприклад, припливи).

Побічні реакції класифіковано відповідно до груп систем та органів, а також за частотою виникнення (MedDRA): дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до

З боку метаболізму та обміну речовин: часто – анорексія.

З боку психіки: дуже часто – депресія, безсоння.

З боку нервової системи: дуже часто – головний біль; часто – запаморочення, зап’ястний тунельний синдром; нечасто – сонливість.

З боку судин: дуже часто – припливи.

З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – біль у животі, нудота; часто – блювання, діарея, запор, диспепсія.

З боку гепатобіліарної системи: дуже часто – підвищення рівня печінкових ферментів, підвищення рівня білірубіну в крові, підвищення рівня лужної фосфатази в крові.

З боку шкіри та підшкірної тканини: дуже часто – збільшення потовиділення; часто – висипання, алопеція.

З боку кістково-м’язової системи: дуже часто – біль у суглобах і м’язах (включаючи артралгію, меншою мірою – біль у кінцівках, у спині, остеоартрит, артрит, міалгія, скутість у суглобах); часто – переломи, остеопороз.

Загальні розлади: дуже часто – біль, підвищена втомлюваність; часто – периферичні набряки; нечасто – астенія.

З боку системи крові та лімфатичної системи: у пацієнток із поширеним раком молочної залози рідко повідомлялося про тромбоцитопенію та лейкопенію. Епізоди зниження кількості лімфоцитів відзначали приблизно у 20 % пацієнток, які приймали екземестан, зокрема у пацієнток з уже існуючою лімфопенією, однак середня кількість лімфоцитів протягом доволі тривалого часу у них суттєво не змінювалася; також не відзначено підвищення захворюваності на вірусні інфекції. Ці ефекти не спостерігались у пацієнток із ранніми стадіями раку молочної залози.

У дослідженнях початкової стадії раку молочної залози частота ішемічних кардіальних ускладнень у групах лікування екземестаном і тамоксифеном становила 4,5 % та 4,2 % відповідно. Значної різниці не було помічено для жодного з індивідуальних серцево-судинних симптомів, у тому числі артеріальної гіпертензії (9,9 % та 8,4 %), інфаркту міокарда (0,6 % та 0,2 %) і серцевої недостатності (1,1 % та 0,7 %). Також відмічалися вагінальна геморагія (4 % та 5,3 %), рак початкової стадії інших органів (3,6 % та 5,3 %), тромбоемболії (0,7 % та 0,8 %).

Застосування екземестану було пов’язано з більшою частотою виникнення гіперхолестеринемії порівняно з тамоксифеном (3,7 % порівняно з 2,1 %).

У рамках дослідження початкової стадії раку молочної залози виразка шлунка спостерігалася з дещо більшою частотою у групі екземестану порівняно з групою тамоксифену (0,7 % порівняно з

Постмаркетинговий досвід

З боку імунної системи: нечасто – підвищена чутливість.

З боку нервової системи: часто – парестезії.

З боку гепатобіліарної системи: рідко – гепатит, холестатичний гепатит.

З боку шкіри та підшкірної тканини: часто – кропив’янка, свербіж; рідко – гострий генералізований екзантематозний пустульоз.

3 роки.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Зберігати в оригінальній упаковці. Не потребує спеціальних умов зберігання.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

По 10 таблеток в блістері, по 3 блістери в пачці з картону.

За рецептом.

ЕірГен Фарма Лімітед.

Адреса

Вестсайд Бізнес Парк, Олд Кілмеаден Роуд, Ватерфорд, Ірландія.

АТ «Гріндекс».

Місцезнаходження заявника та/або представника заявника.

Вул. Крустпілс, 53, Рига, LV-1057, Латвія.