Упаковка / 30 шт.
пластина / 15 шт.
Торговое название | Диабетон |
Действующие вещества | Гликлазид |
Количество действующего вещества: | 60 мг |
Форма выпуска: | таблетки для внутреннего применения |
Количество в упаковке: | 30 таблеток (2 блистера по 15 шт.) |
Первичная упаковка: | блистер |
Способ применения: | Оральные |
Взаимодействие с едой: | Во время |
Температура хранения: | от 5°C до 30°C |
Чувствительность к свету: | Не чувствительный |
Признак: | Импортный |
Происхождение: | Химический |
Рыночный статус: | Оригинал |
Производитель: | СЕРВЬЕ ИНДАСТРИС ЛТД |
Страна производства: | Ирландия |
Заявитель: | Servier |
Условия отпуска: | По рецепту |
Код АТС A Препараты влияющие на пищеварительную систему и обмен веществ A10 Средства для лечения сахарного диабета A10B Гипогликемизирующие препараты, за исключением инсулинов A10BB Сульфонамиды, производные мочевины A10BB09 Гликлазид |
Фармакодинамика. механизм действия. действующее вещество гликлазид — пероральное сахароснижающее средство, производное сульфонилмочевины, отличающееся от других препаратов наличием гетероциклического кольца, которое содержит азот и имеет эндоциклические связи.
Гликлазид снижает уровень глюкозы в плазме крови вследствие стимуляции секреции инсулина β-клетками островков Лангерганса поджелудочной железы. Повышение уровня постпрандиального инсулина и секреция С-пептида сохраняются даже после 2 лет применения препарата. Кроме указанных метаболических свойств, гликлазид обладает также гемоваскулярными свойствами.
Фармакодинамические эффекты. Влияние на инсулиносекрецию. У больных сахарным диабетом II типа гликлазид восстанавливает ранний пик инсулиносекреции в ответ на поступление глюкозы и повышает II фазу секреции инсулина. Увеличение выделения инсулина происходит в соответствии с принятой пищей или нагрузкой глюкозой.
Гемоваскулярные свойства. Гликлазид снижает микротромбоз благодаря двум механизмам, которые могут быть задействованы в развитии осложнений сахарного диабета:
Предупреждение осложнений сахарного диабета II типа. ADVANCE — международное мультицентровое рандомизированное исследование с бифакториальным дизайном, направленное на определение преимуществ стратегии интенсивного контроля гликемии (уровень HbA1c ≤6,5%) на основе Диабетона MR по сравнению со стандартным контролем гликемии и преимуществ снижения АД с помощью фиксированной комбинации периндоприла/индапамида по сравнению с плацебо на фоне текущей стандартной терапии (двойное слепое сравнение) касательно влияния на основные макро- и микрососудистые осложнения у пациентов с сахарным диабетом II типа.
Первичная конечная точка состояла из основных макроваскулярных (кардиоваскулярная смерть, нелетальный инфаркт миокарда, нелетальный инсульт) и микроваскулярных (новые случаи или ухудшение нефропатии, ретинопатии) событий.
В исследование ADVANCE было включено 11 140 пациентов. На протяжении 6 нед периода введения в исследование пациенты продолжали получать обычную для них сахароснижающую терапию. Далее пациентов по рандомизированному принципу разделили на группу стандартного контроля гликемии (n=5569) и группу приема Диабетона MR как основы стратегии интенсивного контроля гликемии (n=5571). Стратегия интенсивного контроля гликемии базировалась на назначении Диабетона MR с самого начала лечения или на назначении Диабетона MR в дополнение к стандартной терапии (терапии, которую получал пациент на момент включения) с возможным повышением дозы до максимальной (120 мг) и затем при необходимости добавлением других сахароснижающих препаратов, таких как метформин, акарбоза, тиазолидиндионы или инсулин. Другие препараты сульфонилмочевины в группе интенсивного контроля гликемии не применялись. Пациенты находились под тщательным медицинским наблюдением и строго придерживались диеты.
Наблюдение длилось 4,8 года. Результатом лечения Диабетоном MR, который был в основе стратегии интенсивного контроля гликемии (средний достигнутый уровень HbA1c — 6,5%), по сравнению со стандартным контролем гликемии (средний достигнутый уровень HbA1c — 7,3%), было достоверное суммарное снижение на 10% относительного риска основных макро- и микрососудистых осложнений (HR 0,90; 95% CI [0,82; 0,98], p=0,013; 18,1% пациентов из группы интенсивного контроля по сравнению с 20% пациентов из группы стандартного контроля). Преимущества стратегии интенсивного контроля гликемии с назначением Диабетона MR в основе терапии были обусловлены:
В конце исследования 65% и 81,1% пациентов группы интенсивного контроля (vs 28,8% и 50,2% группы стандартного контроля) достигли цели HbA1c ≤6,5% и ≤7% соответственно.
90% пациентов группы интенсивного контроля принимали Диабетон MR (средняя суточная доза составляла 103 мг), 70% из них принимали максимальную суточную дозу 120 мг. В группе интенсивного контроля гликемии на основе Диабетона MR масса тела пациентов оставалась стабильной.
Преимущества стратегии интенсивного контроля гликемии на основе Диабетона MR не зависели от снижения АД.
Фармакокинетика
Всасывание. Концентрация гликлазида в плазме крови прогрессивно возрастает в течение первых 6 ч после приема, после чего достигает постоянного уровня (плато), который удерживается с 6-го по 12-й час после применения. Индивидуальные колебания незначительны.
Гликлазид полностью всасывается в ЖКТ. Прием пищи не влияет на скорость и степень абсорбции.
Распределение. Связывание гликлазида с протеинами плазмы крови составляет приблизительно 95%. Объем распределения составляет около 30 л.
Однократный прием суточной дозы препарата Диабетон MR 60 мг обеспечивает эффективную концентрацию гликлазида в плазме крови в течение 24 ч.
Биотрансформация. Гликлазид метаболизируется преимущественно в печени и выводится с мочой, менее 1% действующего вещества выводится с мочой в неизмененном виде. Активные метаболиты в плазме крови отсутствуют.
Выведение. T½ гликлазида составляет примерно 12–20 ч.
Линейность/нелинейность. При применении препарата в дозе до 120 мг отмечается линейная зависимость между принятой дозой и концентрацией в плазме крови.
Особые группы пациентов
Пациенты пожилого возраста. У пациентов пожилого возраста не отмечено клинически значимых изменений фармакокинетики препарата.
Сахарный диабет ii типа у взрослых:
Для перорального применения. назначается только взрослым. суточная доза может меняться от ½ до 2 таблеток в сутки (от 30 до 120 мг/сут). таблетка может быть разделена на равные дозы. суточную дозу следует принимать однократно во время завтрака. половину таблетки или целую таблетку (таблетки) следует глотать целой (не раздавливать и не жевать).
Если больной забыл принять таблетки, не следует повышать дозу на следующий день.
Как и все противодиабетические средства, Диабетон MR 60 мг требует индивидуального подбора дозы в зависимости от ответа пациента на лечение (уровень глюкозы в крови, гликозилированный гемоглобин HbА1c).
Начальная доза и подбор дозы. Рекомендуемая начальная доза составляет 30 мг (½ таблетки) в сутки. При эффективном контроле уровня глюкозы можно продолжать лечение в этой дозе. При необходимости усиления контроля уровня глюкозы в крови суточная доза может быть постепенно повышена до 60 мг (1 таблетка), 90 мг (1,5 таблетки) или 120 мг (2 таблетки). Повышение дозы рекомендуется проводить постепенно с интервалом 1 мес, кроме случаев, когда не отмечено снижения уровня глюкозы в крови на протяжении 2 нед лечения. В таком случае дозу можно повысить в конце 2-й недели лечения.
Максимальная рекомендованная суточная доза — 120 мг (2 таблетки).
Одна таблетка с модифицированным высвобождением препарата Диабетон MR 60 мг эквивалентна двум таблеткам гликлазида 30 мг с модифицированным высвобождением.
Таблетку с модифицированным высвобождением препарата Диабетон MR 60 мг можно делить, что дает возможность применять препарат в дозе 30 мг (½ таблетки) и в дозе 90 мг (1,5 таблетки).
Перевод пациента с препаратов, содержащих гликлазид 80 мг, на Диабетон MR 60 мг, таблетки с модифицированным высвобождением: 1 таблетка, содержащая гликлазид 80 мг, соответствует ½ таблетки Диабетона MR 60 мг. Необходимо тщательно контролировать показатели крови во время перевода на Диабетон MR 60 мг.
Перевод пациента с других пероральных противодиабетических препаратов на Диабетон MR 60 мг. При переводе на Диабетон MR нужно принимать во внимание дозирование и T½ предыдущего перорального противодиабетического препарата. Переходный период, как правило, не требуется. Начинать следует с дозы 30 мг с последующей коррекцией дозы (см. Начальная доза и подбор дозы).
При переводе с противодиабетических препаратов сульфонилмочевины, имеющих длительный T½, перерыв в лечении на несколько дней может быть необходим с целью избежания суммарного эффекта двух препаратов и развития гипогликемии. Лечение препаратом Диабетон MR 60 мг начинают с дозы 30 мг/сут (½ таблетки) с последующей коррекцией дозы с соблюдением правил, которые описаны в разделе Начальная доза и подбор дозы (см. выше).
Одновременное применение с другими противодиабетическими препаратами: Диабетон MR 60 мг можно применять в комбинации с бигуанидами, ингибиторами альфа-глюкозидазы или инсулином. При недостижении адекватного контроля глюкозы в крови у пациентов, принимающих Диабетон MR 60 мг, можно начать одновременную терапию инсулином под тщательным медицинским наблюдением.
Особые группы пациентов. Для пациентов пожилого возраста (более 65 лет) режим дозирования препарата Диабетон MR 60 мг такой же, как и для пациентов в возрасте до 65 лет.
Для пациентов с почечной недостаточностью легкой и умеренной тяжести режим дозирования препарата Диабетон MR 60 мг такой же, как и для пациентов с нормальной функцией почек, но пациент должен находиться под тщательным наблюдением.
Факторы риска возникновения гипогликемии:
Рекомендуется минимальная начальная доза 30 мг/сут.
Для предупреждения осложнений сахарного диабета II типа. В соответствии с исследованием ADVANCE необходимо придерживаться стратегии интенсивного контроля гликемии (уровень HbA1c ≤6,5%). Стратегия интенсивного контроля гликемии предусматривает постепенное повышение дозы Диабетона MR 60 мг до 120 мг/сут. Повышение дозы следует проводить под контролем уровня HbA1c с соблюдением строгих рекомендаций относительно диеты и физических упражнений, контролируя риск развития гипогликемии. Также возможно добавление других сахароснижающих препаратов, таких как метформин, акарбоза, тиазолидиндионы или инсулин.
Наиболее частой побочной реакцией при применении гликлазида является гипогликемия. как и при применении других препаратов сульфонилмочевины, прием гликлазида может вызывать гипогликемию при нерегулярном питании, особенно если прием пищи пропущен. возникновение гипогликемии может сопровождаться характерными симптомами, такими как: головная боль, сильное ощущение голода, тошнота, рвота, утомляемость, нарушение сна, возбуждение, агрессивность, снижение концентрации и внимания, замедление реакций, депрессия, спутанность сознания, нарушение зрения и речи, афазия, тремор, парезы, нарушения чувствительности, головокружение, ощущение бессилия, потеря самоконтроля, бред, судороги, поверхностное дыхание, брадикардия, сонливость и потеря сознания, что может привести к коме и летальным последствиям.
Кроме того, возможны такие расстройства со стороны адренергической системы: повышенное потоотделение, липкая кожа, тревога, тахикардия, АГ, пальпитация, боль за грудиной, аритмия.
Обычно симптомы гипогликемии исчезают после приема углеводов (сахара). Однако прием сахарозаменителей в этом случае не будет эффективен. Опыт применения других препаратов сульфонилмочевины свидетельствует о том, что даже в случае эффективности принятых мер гипогликемия может возникнуть опять.
Если эпизод гипогликемии тяжелый или продолжительный и состояние пациента временно под контролем благодаря приему сахара, необходима неотложная медицинская помощь или даже госпитализация.
Желудочно-кишечные расстройства, включая боль в абдоминальной области, тошноту, рвоту, диспепсию, диарею и запор. Соблюдение рекомендаций относительно приема препарата во время завтрака поможет избежать или минимизировать возникновение этих проявлений.
Реже отмечают нежелательные эффекты:
со стороны кожи и подкожной ткани: сыпь, зуд, крапивница, ангионевротический отек, эритема, макулопапулезная сыпь, буллезные реакции (такие как синдром Стивенса — Джонсона и токсический эпидермальный некролиз) и очень редко — медикаментозная сыпь с эозинофилией и системными симптомами (DRESS).
Со стороны системы крови и лимфатической системы гематологические нарушения возникают редко и могут включать анемию, тромбоцитопению, лейкопению, гранулоцитопению. Как правило, эти явления исчезают после отмены лечения.
Со стороны гепатобилиарной системы: повышение уровня печеночных ферментов (АлАТ, АсАТ, ЩФ), гепатит (единичные случаи). В случае возникновения холестатической желтухи лечение препаратом следует прекратить.
Указанные нежелательные эффекты обычно исчезают после отмены препарата.
Со стороны органов зрения: временные нарушения зрения могут возникнуть, особенно в начале лечения, в связи с изменением уровня глюкозы в крови.
Реакции, характерные для класса препаратов сульфонилмочевины: случаи эритроцитопении, агранулоцитоза, гемолитической анемии, панцитопении, аллергического васкулита, гипонатриемии, повышения уровня печеночных ферментов и даже нарушение функции печени (например с холестазом и желтухой), гепатита с регрессией после отмены препаратов сульфонилмочевины или в единичных случаях с дальнейшей печеночной недостаточностью, которая угрожала жизни.
Клинические исследования. Во время исследования ADVANCE проводился мониторинг серьезных побочных реакций. В группе пациентов с сахарным диабетом II типа, которые лечились согласно стратегии интенсивного контроля гликемии, не было выявлено неописанных прежде нежелательных реакций. Несколько пациентов перенесли тяжелую гипогликемию. Большинство эпизодов гипогликемии отмечали у пациентов с сопутствующей инсулинотерапией.
Сообщение о подозреваемых побочных реакциях. Сообщать о подозреваемых побочных реакциях после регистрации лекарственного средства важно. Это позволит продолжать мониторинг соотношения польза/риск. Просьба к медицинским работникам сообщать о подозреваемых побочных реакциях через национальную систему сообщений.
Гипогликемия. этот препарат следует назначать только тем пациентам, которые имеют возможность регулярно питаться (включая завтрак). важно регулярно принимать углеводы, поскольку повышение риска гипогликемии возникает в случаях, когда пища принимается поздно, в неадекватном количестве или если это пища с низким содержанием углеводов. развитие гипогликемии более вероятно при низкокалорийном питании, длительной или тяжелой физической нагрузке, употреблении алкоголя или применении комбинации противодиабетических препаратов.
При приеме препаратов сульфонилмочевины может возникать гипогликемия (см. ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ). Иногда гипогликемия может быть тяжелой и продолжительной. В таком случае может потребоваться госпитализация и назначение глюкозы на несколько дней.
Для снижения риска возникновения эпизодов гипогликемии необходимо учитывать индивидуальные особенности пациентов, давать им четкие объяснения и тщательно подбирать дозу.
Факторы, повышающие риск возникновения гипогликемии: пациент отказывается или не может выполнять рекомендации врача (особенно это касается пациентов пожилого возраста); неудовлетворительное, нерегулярное питание, пропуски приема пищи, периоды голодания или изменения диеты; дисбаланс между физической нагрузкой и употреблением углеводов; почечная недостаточность; тяжелая печеночная недостаточность; передозировка препарата; определенные нарушения эндокринной системы: нарушение функции щитовидной железы, гипопитуитаризм и адреналовая недостаточность; одновременное применение определенных лекарственных средств (см. ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ).
Почечная и печеночная недостаточность: фармакокинетика и/или фармакодинамика гликлазида может меняться у пациентов с печеночной и тяжелой почечной недостаточностью. Эпизоды гипогликемии у таких пациентов могут быть продолжительными, поэтому требуется соответствующее лечение. Пациента и членов его семьи нужно проинформировать о факторах риска и условиях, которые могут способствовать возникновению гипогликемии, о симптомах гипогликемии (см. ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ) и способах их устранения.
Пациент должен быть проинформирован о важности соблюдения рекомендаций врача относительно диеты, регулярного выполнения физических упражнений и регулярного мониторинга глюкозы крови.
Ухудшение контроля гликемии у пациентов, получающих сахароснижающие препараты, может быть вызвано препаратами зверобоя (Hypericum perforatum), инфекцией, лихорадкой, травмой или хирургическим вмешательством. В некоторых случаях может быть необходимо назначение инсулина.
Гипогликемическая эффективность любого перорального сахароснижающего средства, в том числе гликлазида, может со временем меняться. Это может быть следствием прогрессирования тяжести заболевания или следствием снижения ответа на лечение. Этот феномен известен как вторичная недостаточность, которая отличается от первичной недостаточности, когда препараты являются неэффективными с самого начала лечения. Прежде чем делать вывод относительно развития вторичной недостаточности у пациента, необходимо проверить корректность применяемой дозы и соблюдение пациентом диеты.
Дисгликемия. Сообщалось о нарушениях уровня глюкозы крови, включая гипогликемию и гипергликемию у пациентов с сахарным диабетом, которые одновременно получали терапию фторхинолонами, в частности у пациентов пожилого возраста. Именно поэтому всем пациентам, которые одновременно принимают Диабетон MR 60 мг и фторхинолоны, рекомендован тщательный мониторинг уровня глюкозы в крови.
Лабораторные показатели: для оценки контроля уровня глюкозы в крови рекомендовано определять уровень HbA1c (или уровня глюкозы в крови натощак). Может также быть полезным самостоятельный контроль пациентами уровня глюкозы в крови.
У пациентов с дефицитом глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы применение препаратов сульфонилмочевины может вызвать возникновение гемолитической анемии. Поскольку гликлазид относится к классу препаратов сульфонилмочевины химического происхождения, следует соблюдать осторожность и рассмотреть вопрос о назначении пациентам с недостаточностью глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы альтернативной терапии другого класса.
В состав препарата входит лактоза, поэтому пациентам с редкими врожденными нарушениями переносимости галактозы, синдромом мальабсорбции глюкозы и галактозы, недостаточностью лактазы Лаппа не рекомендуется назначать этот препарат.
Применение в период беременности или кормления грудью. Беременность. Пероральные сахароснижающие препараты не следует применять в период беременности (включая Диабетон MR 60 мг). Опыт применения гликлазида во время беременности ограничен (менее 300 случаев применения у беременных), также ограничены данные относительно применения других препаратов сульфонилмочевины. Исследования на животных показали, что гликлазид не оказывает тератогенного действия. Желательно избегать приема гликлазида в период беременности.
Контроль за уровнем глюкозы должен быть достигнут еще до планирования беременности для снижения риска возникновения аномалий, связанных с неконтролируемым сахарным диабетом. При планировании или сразу после установления беременности необходимо перевести женщину с пероральных сахароснижающих препаратов на инсулин.
Кормление грудью. Отсутствуют данные о проникновении гликлазида или его метаболитов в грудное молоко. Диабетон MR 60 мг противопоказан во время кормления грудью из-за возможности возникновения неонатальной гипогликемии. Нельзя исключить риск для новорожденных и младенцев.
Фертильность. В доклинических исследованиях влияния на фертильность или репродуктивную способность самок и самцов крыс не установлено.
Дети. Не рекомендовано назначать Диабетон MR 60 мг детям из-за отсутствия данных относительно применения препарата у этой категории пациентов.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами и другими механизмами. Диабетон MR 60 мг может оказывать незначительное влияние на способность управлять транспортными средствами или работать с другими автоматизированными системами. Пациенты должны знать симптомы гипогликемии, уметь их распознавать и в случае их возникновения быть осторожными во время управления автомобилем или работы с другими механизмами, особенно в начале лечения.
При назначении препаратов, одновременное применение с которыми может вызвать гипо- или гипергликемию, необходимо предупредить пациента о необходимости тщательного контроля уровня глюкозы в крови во время лечения. может быть необходимой коррекция дозы сахароснижающего препарата во время и после лечения этими препаратами.
Препараты, одновременное назначение с которыми может повысить риск возникновения гипогликемии
Противопоказано одновременное применение
Миконазол (для системного применения, гель для ротовой полости) усиливает гипогликемический эффект с возможным развитием симптомов гипогликемии и даже развитием комы.
Не рекомендовано одновременное применение:
Комбинации, которые требуют осторожности: при одновременном применении с одним из нижеприведенных препаратов в некоторых случаях может возникнуть гипогликемия вследствие усиления гипогликемического эффекта: другие сахароснижающие препараты (инсулины, акарбоза, метформин, тиазолидиндионы, ингибиторы дипептидилпептидазы-4, агонисты рецепторов глюкагонподобного пептида-1 (ГПП-1)), β-блокаторы, флуконазол, ингибиторы АПФ (каптоприл, эналаприл), антагонисты Н2-рецепторов, ингибиторы МАО, сульфонамиды, кларитромицин и НПВП.
Препараты, одновременное назначение с которыми может повысить риск возникновения гипергликемии
Не рекомендовано одновременное применение:
даназол — оказывает диабетогенное действие.
Комбинации, которые требуют осторожности:
Препараты, которые могут вызвать дисгликемию
Комбинации, которые требуют осторожности
Фторхинолоны. В случае одновременного применения с Диабетоном MR 60 мг пациента следует предупредить о риске возникновения дисгликемии и о важности мониторинга уровня глюкозы в крови.
Комбинации, которые следует принимать во внимание:
Передозировка препаратов сульфонилмочевины может вызывать гипогликемию. симптомы умеренной гипогликемии (без потери сознания и без неврологических симптомов) необходимо корригировать приемом углеводов (сахара), коррекцией дозы сахароснижающего препарата и/или диеты. тщательное наблюдение за состоянием пациента следует продолжать, пока врач не убедится, что пациент в безопасности. тяжелая гипогликемия, сопровождающаяся развитием комы, конвульсий или других неврологических расстройств, требует неотложной медицинской помощи с немедленной госпитализацией.
При установлении диагноза гипогликемической комы или при подозрении на развитие комы, пациенту необходимо быстро в/в ввести 50 мл концентрированного р-ра глюкозы (20–30%) с дальнейшим постоянным введением менее концентрированного р-ра глюкозы (10%) с частотой, необходимой для поддержания уровня глюкозы в крови 1 г/л. Необходимо обеспечить постоянное наблюдение за пациентом. В зависимости от состояния пациента врач принимает решение относительно дальнейшего мониторинга.
Гликлазид имеет высокий уровень связывания с белками плазмы крови, поэтому применение диализа неэффективно.
Особых условий хранения не требуется. хранить в недоступном для детей месте.
Описание лекарственного средства/медицинского изделия Диабетон MR табл. 60мг №30 на этой странице подготовлено на основании инструкции о его применении и предоставляется исключительно для выполнения требований Закона Украины «О защите прав потребителей». Перед применением лекарственного средства/медицинского изделия следует ознакомиться с инструкцией по его применению и проконсультироваться с врачом. Помните, самолечение может быть вредным для Вашего здоровья.
Полными аналогами Диабетон MR табл. 60мг №30 являются:
Упаковка / 30 шт.
Склад:
діюча речовина: гліклазид;
1 таблетка містить гліклазиду 60 мг;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, гіпромелоза, магнію стеарат, мальтодекстрин, кремнію діоксид колоїдний безводний.
Лікарська форма. Таблетки з модифікованим вивільненням.
Основні фізико-хімічні властивості: білого кольору, довгастої форми таблетки з насічкою та з тисненням «DIA 60» з обох боків. Таблетки підлягають поділу.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на травну систему і метаболізм. Протидіабетичні засоби. Цукрознижувальні засоби, за винятком інсулінів. Сульфонаміди, похідні сечовини. Гліклазид. Код АТХ А10В В09.
Фармакологiчнi властивості.
Фармакодинаміка.
Механізм дії. Діабетон® MR 60 мг ̶ це пероральний цукрознижувальний засіб. Діюча речовина гліклазид є похідною речовиною сульфанілсечовини та відрізняється наявністю гетероциклічного кільця, що містить азот та має ендоциклічні зв’язки.
Гліклазид знижує рівень глюкози в плазмі крові внаслідок стимуляції секреції інсуліну β‑клітинами острівців Лангерганса підшлункової залози. Підвищення рівня постпрандіального інсуліну та секреція С-пептиду зберігаються навіть після 2 років застосування препарату. Окрім вказаних метаболічних властивостей, гліклазид має також гемоваскулярні властивості.
Фармакодинамічні ефекти.
Вплив на інсуліносекрецію. У хворих на діабет ІІ типу гліклазид відновлює ранній пік інсуліносекреції у відповідь на надходження глюкози та підвищує другу фазу секреції інсуліну. Збільшення виділення інсуліну спостерігається у відповідь на прийняття їжі чи навантаження глюкозою.
Гемоваскулярні властивості. Гліклазид зменшує мікротромбоз завдяки двом механізмам, які можуть бути задіяні у розвитку ускладнень цукрового діабету:
· частково інгібує агрегацію та адгезію тромбоцитів, зменшує кількість маркерів активації тромбоцитів (β-тромбоглобулін, тромбоксан В2);
· впливає на фібринолітичну активність ендотелію судин (підвищує активність tPА).
Фармакокiнетика.
Всмоктування. Концентрація гліклазиду в плазмі крові прогресивно зростає протягом перших 6 годин після прийому, а далі досягає постійного рівня (плато), що утримується з 6-ї до 12-ї години після застосування.
Індивідуальні коливання є незначними.
Гліклазид повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Прийом їжі не впливає на швидкість i ступінь абсорбції.
Розподіл. Зв’язування глiклазиду з протеїнами плазми крові становить приблизно 95 %. Об’єм розподілу становить приблизно 30 л.
Одноразовий прийом добової дози лікарського засобу Діабетон® MR 60 мг забезпечує ефективну концентрацію гліклазиду в плазмі крові протягом 24 годин.
Біотрансформація. Гліклазид метаболізується переважно в печінці та виводиться із сечею, менше 1 % діючої речовини виводиться із сечею у незміненому вигляді. Активних метаболітів в плазмі крові не було виявлено.
Виведення. Період напіввиведення глiклазиду становить приблизно 12–20 годин.
Лінійність/нелінійність. При застосуванні препарату в дозі до 120 мг відзначається лінійна залежність між прийнятою дозою та концентрацією в плазмі крові.
Особливі групи пацієнтів.
Пацієнти літнього віку. У пацієнтів літнього віку не спостерігалось клінічно значущих змін фармакокінетичних параметрів лікарського засобу.
Клінічні характеристики.
Показання.
Цукровий діабет ІІ типу у дорослих:
зниження та контроль глюкози в крові при неможливості нормалізувати рівень глюкози тільки дієтою, фізичними вправами та зменшенням маси тіла.Протипоказання.
– Підвищена чутливість до гліклазиду або до інших препаратів сульфанілсечовини, сульфонамідів або до будь-якого компонента препарату;
– цукровий діабет І типу;
– діабетична прекома та кома, діабетичний кетоацидоз;
– тяжка ниркова або печінкова недостатність (в таких випадках рекомендоване застосування інсуліну);
– лікування міконазолом;
– період годування груддю.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Препарати, які ймовірно підвищуватимуть ризик гіпоглікемії.
Протипоказане одночасне застосування
Міконазол (для системного застосування, гель для ротової порожнини) посилює гіпоглікемічний ефект з можливим розвитком симптомів гіпоглікемії і навіть розвитком коми.
Не рекомендоване одночасне застосування
Фенілбутазон (для системного застосування) посилює гіпоглікемічний ефект препаратів сульфанілсечовини (заміщає їх зв’язок з протеїнами плазми та/або зменшує їх виведення).
Бажано застосувати інший протизапальний засіб, а також слід попередити пацієнта та звернути його увагу на важливість самостійного контролю. В разі необхідності дозу препарату корегують під час і після терапії протизапальним засобом.
Алкоголь підвищує ризик виникнення гіпоглікемічних реакцій (внаслідок інгібування компенсаторних реакцій), що може призвести до гіпоглікемічної коми. Слід уникати вживання алкоголю та прийому препаратів, що містять алкоголь.
Комбінації, що потребують обережності
При одночасному застосуванні з одним із нижчезазначених препаратів у деяких випадках може виникнути гіпоглікемія внаслідок посилення гіпоглікемічного ефекту: інші цукрознижувальні препарати [інсуліни, акарбоза, метформін, тіазолідиндіони, інгібітори дипептидилпептидази-4, агоністи рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 (ГПП-1)], β‑блокатори, флуконазол, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) (каптоприл, еналаприл), антагоністи Н2-рецепторів, інгібітори моноаміноксидази (МАО), сульфонаміди, кларитроміцин та нестероїдні протизапальні препарати.
Препарати, які можуть спричинити гіперглікемію
Не рекомендоване одночасне застосування
Даназол чинить діабетогенну дію. Якщо не можна уникнути застосування цієї активної речовини, пацієнта слід попередити та звернути його увагу на важливість контролю рівня глюкози в сечі та в крові. Може виникнути потреба у коригуванні дози антидіабетичного засобу під час і після лікування даназолом.
Комбінації, що потребують обережності
Хлорпромазин (нейролептик) при застосуванні у високих дозах (понад 100 мг на добу) підвищує рівень глюкози в крові (внаслідок зменшення вивільнення інсуліну). Пацієнта слід попередити та звернути його увагу на важливість контролю рівня глюкози в крові. Може виникнути потреба у коригуванні дози антидіабетичної активної речовини під час і після лікування нейролептиком.
Глюкокортикоїди (для системного та місцевого застосування: внутрішньосуглобові, нашкірні та ректальні препарати) та тетракозактид підвищують рівень глюкози в крові з можливим розвитком кетоацидозу (зменшують толерантність до вуглеводів). Пацієнта слід попередити та звернути його увагу на важливість контролю рівня глюкози в крові, особливо на початку лікування. Може виникнути потреба у коригуванні дози антидіабетичного засобу під час і після лікування глюкокортикоїдами.
Внутрішньовенні: ритодрин, сальбутамол, тербуталін підвищують рівень глюкози в крові через β2-агоністичний ефект. Слід звернути увагу пацієнта на важливість контролю рівня глюкози в крові. Якщо необхідно, слід перевести пацієнта на інсулін.
Препарати звіробою (Hypericum perforatum) знижують концентрацію гліклазиду. Слід звернути увагу пацієнта на важливість контролю рівня глюкози в крові.
Препарати, які можуть спричинити дисглікемію
Комбінації, що потребують обережності
Фторхінолони. У разі одночасного застосування з лікарським засобом Діабетон® MR 60 мг пацієнта слід попередити про ризик виникнення дисглікемії та звернути його увагу на важливість моніторингу рівня глюкози в крові.
Комбінації, щодо яких є застереження
Антикоагулянти (наприклад варфарин та ін.). При одночасному застосуванні з антикоагулянтами препарати сульфанілсечовини можуть потенціювати антикоагулянтну дію останніх. У разі необхідності дозу антикоагулянтів можна відкоригувати.
Особливості застосування.
Гіпоглікемія. Цей лікарський засіб слід призначати тільки тим пацієнтам, які мають можливість регулярно харчуватися (включаючи сніданок). Важливо регулярно споживати вуглеводи, оскільки, якщо їжа приймається пізно, у неадекватній кількості або якщо ця їжа із низьким вмістом вуглеводів, підвищується ризик гіпоглікемії. Виникнення гіпоглікемії більш імовірне при низькокалорійному харчуванні, довготривалому або сильному фізичному навантаженні, вживанні алкоголю або застосуванні комбінації гіпоглікемічних препаратів.
При прийомі препаратів сульфанілсечовини може виникати гіпоглікемія (див. розділ «Побічні реакції»). Іноді гіпоглікемія може бути тяжкою та тривалою. В такому випадку може бути необхідною госпіталізація та призначення глюкози на декілька днів.
Для зниження ризику виникнення епізодів гіпоглікемії необхідно брати до уваги індивідуальні особливості пацієнтів, давати їм чіткі вказівки та ретельно підбирати дозу.
Фактори, що підвищують ризик виникнення гіпоглікемії:
– пацієнт відмовляється або не може виконувати рекомендації лікаря (особливо це стосується пацієнтів літнього віку);
– незадовільне, нерегулярне харчування, пропуски прийому їжі, періоди голодування або зміни дієти;
– дисбаланс між фізичним навантаженням та вживанням вуглеводів;
– ниркова недостатність;
– тяжка печінкова недостатність;
– передозування препарату;
– певні порушення ендокринної системи: порушення функції щитовидної залози, гіпопітуїтаризм та адреналова недостатність;
– одночасне застосування певних лікарських засобів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Ниркова та печінкова недостатність. Фармакокінетика та/або фармакодинаміка гліклазиду може змінюватися у пацієнтів із печінковою та тяжкою нирковою недостатністю. Епізоди гіпоглікемії у таких пацієнтів можуть бути тривалими, тому потребують відповідного лікування.
Інформування пацієнта
Пацієнта та членів його родини потрібно проінформувати про ризик виникнення гіпоглікемії та її симптоми (див. розділ «Побічні реакції»), про лікування та умови, які можуть сприяти її розвитку.
Пацієнт має бути проінформований про важливість дотримання рекомендацій лікаря щодо дієти, про важливість регулярного виконання фізичних вправ та регулярного моніторингу глюкози в крові.
Погіршення контролю глікемії у пацієнтів, які отримують цукрознижувальні препарати, може бути спричинено: препаратами звіробою (Hypericum perforatum) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»), пропасницею, травмою, інфекцією, або хірургічним втручанням. У деяких випадках може бути необхідним призначення інсуліну.
Гіпоглікемічна ефективність будь-якого перорального цукрознижувального засобу, в тому числі гліклазиду, може з часом послаблюватися. Це може бути наслідком прогресування тяжкості захворювання або наслідком зниження відповіді на лікування. Цей феномен відомий як вторинна недостатність, яка відрізняється від первинної недостатності, коли препарати є неефективними від самого початку лікування. Перед тим як робити висновок щодо розвитку вторинної недостатності у пацієнта, необхідно перевірити коректність призначеної дози та дотримання пацієнтом дієти.
Дисглікемія. Повідомлялося про зміни рівня глюкози в крові, включаючи гіпоглікемію та гіперглікемію, у пацієнтів з діабетом, які отримували одночасну терапію з фторхінолонами, зокрема у пацієнтів літнього віку. Саме тому всім пацієнтам, які одночасно отримують Діабетон® MR 60 мг та фторхінолон, рекомендований ретельний моніторинг рівня глюкози в крові.
Лабораторні показники. Для оцінки контролю рівня глюкози в крові рекомендовано визначати рівень гліколізованого гемоглобіну (або рівень глюкози в крові натще). Може також бути корисним самостійний контроль пацієнтами рівня глюкози в крові.
У пацієнтів із дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (Г6ФДГ) застосування препаратів сульфанілсечовини може спричинити виникнення гемолітичної анемії. Оскільки гліклазид належить до класу препаратів сульфанілсечовини хімічного походження, слід бути обережними та розглянути питання щодо призначення пацієнтам з Г6ФДГ-недостатністю альтернативної терапії препаратом іншого класу.
Пацієнти з порфірією: випадки виникнення гострої порфірії описані при застосуванні деяких інших препаратів сульфанілсечовини у пацієнтів з порфірією.
Допоміжні речовини.
До складу лікарського засобу входить лактоза, тому пацієнтам з рідкісними спадковими порушеннями переносимості галактози, недостатністю лактази Лаппа або синдромом мальабсорбції глюкози та галактози не рекомендовано призначати цей препарат.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність. Дані щодо застосування гліклазиду під час вагітності відсутні або їх кількість обмежена (менш ніж 300 випадків застосування вагітними), також недостатньо даних щодо застосування інших препаратів сульфанілсечовини. Дослідження на тваринах показали, що гліклазид не чинить тератогенної дії.
Як запобіжний захід бажано уникати прийому гліклазиду під час вагітності.
Контроль за рівнем глюкози має бути досягнений ще до планування вагітності для зменшення ризику виникнення аномалій, що пов’язані з неконтрольованим діабетом.
Для лікування діабету в період вагітності препаратом першого вибору є інсулін, а пероральні гіпоглікемічні препарати не є прийнятними.
При плануванні або одразу після встановлення вагітності необхідно перевести жінку з пероральних цукрознижувальних препаратів на інсулін.
Годування груддю. Відсутні дані щодо проникнення гліклазиду або його метаболітів в грудне молоко. Діабетон® MR 60 мг протипоказаний під час годування груддю через ризик виникнення неонатальної гіпоглікемії. Не можна виключити ризику для новонароджених та немовлят.
Фертильність. У доклінічних дослідженнях впливу на фертильність або репродуктивну здатність самок та самців щурів встановлено не було.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Діабетон® MR 60 мг може мати незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими автоматизованими системами. Пацієнтам слід знати симптоми гіпоглікемії, вміти їх розпізнавати та у разі їх виникнення бути обережними під час керування автомобілем або роботи з іншими механізмами, особливо на початку лікування.
Спосіб застосування та дози.
Для перорального застосування.
Призначається тільки дорослим.
Добова доза може змінюватися від 0,5 до 2 таблеток (від 30 до 120 мг на добу).
Таблетка може бути розділена на рівні дози.
Добову дозу слід приймати одноразово під час сніданку.
Половину таблетки або цілу таблетку (таблетки) слід ковтати цілою (не роздавлювати та не жувати).
Якщо хворий забув прийняти таблетки, не слід збільшувати дозу наступного дня.
Як і всі цукрознижувальні засоби, Діабетон® MR 60 мг потребує індивідуального підбору дози залежно від відповіді пацієнта на лікування (рівень глюкози в крові, гліколізований гемоглобін HbA1c).
Початкова доза та підбір дози. Рекомендована початкова доза становить 30 мг (0,5 таблетки) на добу. При ефективному контролі рівня глюкози можна продовжувати лікування цією дозою. При недосягненні адекватного контролю рівня глюкози в крові добову дозу можна послідовно підвищувати до 60 мг (1 таблетка), 90 мг (1,5 таблетки) або 120 мг (2 таблетки). Підвищення дози рекомендується проводити поступово, з інтервалом в 1 місяць, окрім випадків, коли не спостерігалося зменшення рівня глюкози в крові протягом 2 тижнів лікування. У такому разі дозу можна збільшити наприкінці другого тижня лікування.
Максимальна рекомендована добова доза – 120 мг (2 таблетки).
1 таблетка з модифікованим вивільненням лікарського засобу Діабетон® MR 60 мг еквівалентна 2 таблеткам гліклазиду 30 мг з модифікованим вивільненням.
Таблетка з модифікованим вивільненням лікарського засобу Діабетон® MR 60 мг підлягає поділу, що дає можливість застосовувати препарат у дозі 30 мг (0,5 таблетки) та в дозі 90 мг (1,5 таблетки).
Переведення пацієнта з лікарського засобу, що містить гліклазид 80 мг, на Діабетон® MR 60 мг, таблетки з модифікованим вивільненням. 1 таблетка, що містить гліклазид 80 мг, відповідає 0,5 таблетки Діабетон® MR 60 мг. Необхідно ретельно контролювати показники крові під час переведення на Діабетон® MR 60 мг.
Переведення пацієнта з іншого перорального цукрознижувального препарату на Діабетон® MR 60 мг. При переведенні на Діабетон® MR 60 мг потрібно брати до уваги дозування та період напіввиведення попереднього перорального цукрознижувального препарату. Перехідний період зазвичай не потрібний. Розпочинати слід з дози 30 мг із подальшою корекцією (див. «Початкова доза та підбір дози»).
При переведенні з цукрознижувального препарату сульфанілсечовини, що має тривалий період напіввиведення, перерва у лікуванні на кілька днів може бути необхідною для уникнення сумарного ефекту двох препаратів та розвитку гіпоглікемії. Лікування лікарським засобом Діабетон® MR 60 мг розпочинають з дози 30 мг на добу (0,5 таблетки) з подальшою корекцією дози із дотриманням правил початку лікування та підбору дози (див. вище).
Одночасне застосування з іншими протидіабетичними препаратами. Діабетон® MR 60 мг можна застосовувати у комбінації з бігуанідами, інгібіторами альфа-глюкозидази або інсуліном. При недосягненні адекватного контролю глюкози в крові у пацієнтів, які приймають Діабетон® MR 60 мг, можна розпочати одночасну терапію інсуліном під ретельним медичним наглядом.
Особливі групи пацієнтів.
Пацієнти літнього віку. Для пацієнтів віком понад 65 років режим дозування лікарського засобу Діабетон® MR 60 мг є таким самим, як і для пацієнтів віком до 65 років.
Пацієнти з порушенням функції нирок. Для пацієнтів із нирковою недостатністю легкого та помірного ступеня тяжкості режим дозування лікарського засобу Діабетон® MR 60 мг є таким самим, як і для пацієнтів з нормальною функцією нирок, але пацієнт має перебувати під ретельним наглядом.
Фактори ризику виникнення гіпоглікемії:
- недостатнє або погане харчування;
- тяжкі або недостатньо компенсовані порушення з боку ендокринної системи (гіпотиреоїдизм, гіпопітуїтаризм та адренокортикотропна недостатність);
- відміна тривалої терапії кортикостероїдами та/або терапія високими дозами кортикостероїдів;
- тяжкі захворювання судин (тяжка ішемічна хвороба серця, тяжка патологія каротидних судин, дифузні захворювання судин).
Рекомендується мінімальна початкова доза 30 мг на добу.
Діти.
Не рекомендовано призначати Діабетон® MR 60 мг дітям через відсутність даних щодо застосування лікарського засобу цій категорії пацієнтів.
Передозування.
Передозування препаратів сульфанілсечовини може спричинити гіпоглікемію.
Симптоми помірної гіпоглікемії (без втрати свідомості та без неврологічних симптомів) необхідно коригувати за допомогою споживання вуглеводів (цукру), корекції дози цукрознижувального препарату та/або дієти. Ретельний нагляд за пацієнтом слід продовжувати, поки лікар не буде впевнений, що пацієнт у безпеці.
Можливе виникнення тяжкої гіпоглікемії з розвитком коми, конвульсій або інших неврологічних розладів, що потребує невідкладної медичної допомоги з негайною госпіталізацією.
При встановленні діагнозу гіпоглікемічної коми або при підозрі на розвиток коми пацієнту необхідно швидко внутрішньовенно ввести 50 мл концентрованого розчину глюкози (від 20 % до 30 %) з подальшим постійним введенням менш концентрованого розчину глюкози (10 %) з частотою, яка буде підтримувати рівень глюкози в крові понад 1 г/л. Необхідно забезпечити постійний нагляд за пацієнтом. Залежно від стану пацієнта лікар приймає рішення щодо подальшого моніторингу.
Гліклазид має високий рівень зв’язування з білками плазми, тому застосування діалізу є неефективним.
Побiчні реакції.
Найбільш частою побічною реакцією при застосуванні гліклазиду є гiпоглiкемiя. Як і при застосуванні інших препаратів сульфанілсечовини, прийом гліклазиду може спричинити гіпоглікемію при нерегулярному харчуванні і особливо у разі пропуску прийому їжі. Можливими симптомами гіпоглікемії є: головний біль, сильне відчуття голоду, нудота, блювання, втомлюваність, порушення сну, збудження, агресивність, зниження концентрації та уваги, уповільнення реакцій, депресія, сплутаність свідомості, порушення зору та мовлення, афазія, тремор, парези, порушення чутливості, запаморочення, відчуття безсилля, втрата самоконтролю, марення, судоми, поверхневе дихання, брадикардія, сонливість та втрата свідомості, що може призвести до коми та летальних наслідків.
Крім того, можливі розлади з боку адренергічної системи: пітливість, липка шкіра, тривога, тахiкардiя, артеріальна гiпертензiя, пальпітація, біль за грудиною, аритмія.
Зазвичай симптоми гіпоглікемії зникають після прийому вуглеводів (цукру). Однак прийом цукрозамінників у цьому випадку не буде ефективним. Досвід застосування інших препаратів сульфанілсечовини свідчить про те, що навіть у разі ефективності вжитих заходів гіпоглікемія може виникнути знову.
Якщо епізод гіпоглікемії є тяжким або довготривалим і стан пацієнта тимчасово під контролем завдяки прийому цукру, необхідна невідкладна медична допомога або навіть госпіталізація.
Інші побiчні реакції.
Шлунково-кишкові розлади, включаючи біль в абдомінальній ділянці, нудоту, блювання, диспепсію, діарею та запор. Дотримання рекомендацій щодо прийому лікарського засобу під час сніданку допоможе уникнути або мінімізувати виникнення цих проявів.
Рідше спостерігаються нижчезазначені небажані ефекти.
З боку шкіри та підшкірної тканини: висипання, свербіж, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, еритема, макулопапульозні висипи, бульозні реакції (такі як синдром Стівенса ̶ Джонсона, токсичний епідермальний некроліз та аутоімунні бульозні розлади) та дуже рідко ̶ медикаментозний висип з еозинофілією та системними симптомами (DRESS).
З боку системи крові та лімфатичної системи: гематологічні розлади виникають рідко та можуть включати анемію, лейкопенію, тромбоцитопенію, гранулоцитопенію. Зазвичай ці явища зникають після відміни лікування.
З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівня печінкових ферментів (аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ), лужної фосфатази), гепатит (поодинокі випадки). У разі виникнення холестатичної жовтяниці лікування препаратом слід припинити.
Зазначені небажані ефекти зазвичай зникають після відміни препарату.
З боку органів зору: через зміни рівня глюкози в крові можуть виникнути тимчасові порушення зору, особливо на початку лікування.
Реакції, характерні для класу препаратів сульфанілсечовини.
Відомо про випадки еритроцитопенії, агранулоцитозу, гемолітичної анемії, панцитопенії, алергічного васкуліту, гіпонатріємії, підвищення рівня печінкових ферментів та навіть порушення функції печінки (наприклад з холестазом та жовтяницею), гепатиту з регресією після відміни препаратів сульфанілсечовини або у поодиноких випадках з подальшою печінковою недостатністю, що загрожувала життю.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції. Повідомлення про підозрювані побічні реакції у післяреєстраційний період лікарського засобу є важливим. Це дає змогу вести моніторинг співвідношення користі/ризику застосування лікарського засобу. Спеціалісти охорони здоров’я зобов’язані повідомляти через національну систему фармаконагляду про будь-які підозрювані побічні реакції.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання.
Не потребує особливих умов зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 15 таблеток у блістері (ПВХ/алюміній). По 2 або по 6, або по 8 блістерів у коробці з картону.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
Лабораторії Серв’є Індастрі /
Les Laboratoires Servier Іndustrie.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
905 рут де Саран, 45520 Жіді, Франція /
905 route de Saran, 45520 Gidy, France.
Виробник.
Серв’є (Ірландія) Індастріс Лтд /
Servier (Ireland) Industries Ltd.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Манілендз, Горей Роуд, Арклоу, Ко. Віклоу, Ірландія /
Moneylands, Gorey Road, Arklow, Co. Wicklow, Ireland.
Заявник.
ЛЄ ЛАБОРАТУАР СЕРВ’Є /
LES LABORATOIRES SERVIER.
Місцезнаходження заявника.
50, рю Карно, 92284 Сюрен Седекс, Франція /
50, rue Carnot, 92284 Suresnes Сedex, France.
Для отримання будь-якої інформації щодо лікарського засобу просимо звертатися до ТОВ «Серв’є Україна» за тел. (044) 490 3441, факс (044) 490 3440.
Источником информации для описания является Государственный Реестр Лекарственных Средств Украины
Рейтинг популярности основан на фактическом количестве заказов клиентами сайта за последние 30 дней. Чем больше заказов, тем выше рейтинг.
ВНИМАНИЕ! Цены актуальны только при оформлении заказа в электронной медицинской информационной системе Аптека 9-1-1. Цены на товары при покупке непосредственно в аптечных заведениях-партнерах могут отличаться от указанных на сайте!
Добавление отзыва
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}