Упаковка / 10 шт.
271.00 грн.Торговое название | Докцеф |
Действующие вещества | Цефподоксим |
Форма выпуска: | таблетки для внутреннего применения |
Первичная упаковка: | блистер |
Способ применения: | Оральные |
Взаимодействие с едой: | Во время |
Температура хранения: | от 5°C до 25°C |
Чувствительность к свету: | Не чувствительный |
Признак: | Импортный |
Происхождение: | Химический |
Рыночный статус: | Брендированный дженерик |
Производитель: | ЛЮПИН ЛИМИТЕД |
Страна производства: | Индия |
Заявитель: | Люпин |
Условия отпуска: | По рецепту |
Код АТС J Средства для лечения инфекций J01 Антибактериальные средства J01D Прочие бета-лактамные антибиотики J01DD Цефалоспорины третьего поколения J01DD13 Цефподоксим |
Таблетки Докцеф применяются при инфекциях, вызванных чувствительными к цефподоксиму возбудителями:
Действующее вещество: cefpodoxime;
1 таблетка, покрытая оболочкой, содержит цефподоксима проксетила в пересчете на цефподоксим 100 мг или 200 мг;
Вспомогательные вещества: натрия лаурилсульфат, кальция кармеллоза, лактоза, гидроксипропилцеллюлоза, магния стеарат опадри 03А28718 белый: гипромеллоза, титана диоксид (Е 171), тальк.
Повышенная чувствительность к препаратам группы цефалоспоринов, пенициллинов, или к любым другим компонентам препарата.
Наследственная непереносимость галактозы, дефицит лактазы или синдром мальабсорбции глюкозы/галактозы.
Таблетки принимают внутрь во время еды для усиления абсорбции.
Срок лечения зависит от тяжести заболевания и определяется индивидуально.
Данные о безопасности применения цефподоксима в период беременности отсутствуют. Поэтому в период беременности препарат можно применять только тогда, когда ожидаемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода, особенно в первые месяцы беременности.
Таблетки назначать детям в возрасте от 12-ти лет.
При применении цефподоксима может возникнуть головокружение, что может влиять на способность управлять автомобилем или работать со сложными механизмами.
Симптомы: тошнота, рвота, боль в животе, диарея. У пациентов с почечной недостаточностью в случае передозировки возможно возникновение энцефалопатии. Случаи энцефалопатии, как правило, обратимы при низких уровнях цефоподоксима в плазме крови.
Лечение. Гемодиализ, перитонеальный диализ. Терапия симптоматическая.
Общие нарушения: грибковые инфекции, недомогание, повышенная утомляемость, астения, лихорадка, боль в грудной клетке (боль может отдавать в поясницу), боль в спине, озноб, генерализованная боль, абсцесс, аллергические реакции, отек лица, бактериальные инфекции, локализованный отек, локализованная боль, рост нечувствительных микроорганизмов.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: застойная сердечная недостаточность, мигрень, сердцебиение, расширение сосудов, гематомы, артериальная гипер- или гипотензия.
Со стороны пищеварительного тракта: диарея, боль в животе, чувство переполнения в желудке, тошнота, тенезмы, вздутие живота, рвота, диспепсия, снижение аппетита, запор, анорексия, кандидозный стоматит, зубная боль, отрыжка, гастрит, сухость во рту, жажда, язвы во рту, псевдомембранозный колит.
Диарея с примесью крови может быть симптомом энтероколита. В случае развития тяжелой или персистирующей диареи, которая возникает во время или после лечения, следует заподозрить развитие псевдомембранозного колита.
Со стороны крови: гемолитическая анемия, снижение гемоглобина, снижение гематокрита эозинофилия, лейкоцитоз, лейкопения, лимфоцитоз, лимфопения, агранулоцитоз, тромбоцитоз, нейтропения, тромбоцитопения, положительный тест Кумбса, увеличение тромбинового и протромбинового времени.
Метаболические расстройства: обезвоживание, подагра, периферический отек, увеличение массы тела.
Со стороны костно-мышечной системы: миалгия.
Со стороны нервной системы: цефалгия, вертиго, головокружение, неустойчивость походки, головная боль, кровоизлияния, тревожность, нервозность, невроз, бессонница, нарушение сна, изменение сновидений (необычные сновидения, кошмарные сновидения), парестезия, спутанность сознания.
Со стороны дыхательной системы: бронхиальная астма, кашель, носовое кровотечение, ринит, свистящее дыхание, чихание, бронхоспазм, удушье, плевральный выпот, пневмония.
Со стороны кожи: высыпания, гиперемия кожи, крапивница, зуд, повышенное потоотделение, макулопапулезные и везикулярно-буллезные высыпания, грибковый дерматит, шелушение эпителия, сухость кожи, выпадение волос, солнечные ожоги, синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз, мультиформная эритема.
Со стороны органов чувств: изменение или потеря вкуса, раздражение глаз, звон/шум в ушах.
Со стороны иммунной системы: отмечались реакции гиперчувствительности всех степеней тяжести, анафилактические реакции, ангионевротический отек, пурпура, сывороточная болезнь, артралгия, лихорадка.
Со стороны мочеполовой системы: гематурия, инфекции мочевыводящих путей, метроррагия, вагинальный кандидоз, дизурия, частое мочеиспускание, протеинурия, повышение мочевины и креатинина в моче; в единичных случаях нарушения функции почек, особенно при одновременном применении цефподоксима с аминогликозидами и/или сильными диуретиками.
Хранить при температуре не выше 25°C.
Хранить в недоступном для детей месте.
Срок годности - 2 года.
Описание препарата Докцеф табл. п/о 200мг №10 на этой странице — упрощенная авторская версия сайта apteka911, созданная на основании инструкции/ий по применению. Перед приобретением или использованием препарата вы должны проконсультироваться с врачом и ознакомиться с оригинальной инструкцией производителя (прилагается к каждой упаковке препарата).
Информация о препарате предоставлена исключительно с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению. Только врач может принять решение о назначении препарата, а также определить дозы и способы его применения.
Упаковка / 10 шт.
271.00 грн.Склад:
Діюча речовина: сefpodoxime;
1 таблетка, вкрита оболонкою, містить цефподоксиму проксетилу у перерахуванні на цефподоксим 100 мг або 200 мг;
Допоміжні речовини: натрію лаурилсульфат, кальцію кармелоза, лактози моногідрат, гідроксипропілцелюлоза, магнію стеарат; опадрі 03А28718 білий: гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), тальк.
Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості:
Таблетки по 100 мг: круглі двоопуклі таблетки від білого до майже білого кольору, вкриті оболонкою, з відбитком «100» з одного боку і гладенькі з іншого;
Таблетки по 200 мг: круглі двоопуклі таблетки від білого до майже білого кольору, вкриті оболонкою, з відбитком «200» з одного боку і гладенькі з іншого.
Фармакотерапевтична група.
Протимікробні засоби для системного застосування. Інші β-лактамні антибіотики. Цефалоспорини ІІІ покоління. Код АТX J01D D13.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Докцеф (цефподоксим проксетил) – β-лактамний антибіотик III покоління для перорального застосування. Його бактерицидний ефект зумовлений пригніченням синтезу бактеріальної стінки мікроорганізмів. Іn vitro відзначена бактерицидна активність препарату до багатьох грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів.
Чутливі грампозитивні бактерії: Streptococcus pneumoniae, стрептококи групи A (S. pyogenes), В (S. agalectiae),C, F, G, а також S. mitis, S. sanguis, S. salivarius і Corynebacterium diphtheriae.
Чутливі грамнегативні бактерії: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Moraxella (Branhamella) catarrhalis (штами, що продукують і не продукують β-лактамазу), Neisseria meningiditis, Neisseria gonorrhoeae, Escherichia coli, Klebsiella spp. (K. pneumoniae; K. oxytoca), Proteus mirabilis.
Докцеф помірно активний щодо метицилінчутливих стафілококів та штамів, що продукують і не продукують пеніциліназу (S. аureus та S. epidermidis).
До цефподоксиму, як і до інших цефалоспоринів, є стійкими: ентерококи, метицилінрезистентні стафілококи (S. аureus та S. epidermidis), Staphylococcus saprophyticus, Pseudomonas aeruginosa і Pseudomonas spp., Clostridium difficile, Bacteroides fragilis.
Фармакокінетика.
Діюча речовина Докцефу всмоктується у тонкій кишці та гідролізується до активного метаболіту цефподоксиму. Показники максимальної концентрації у плазмі крові спостерігаються через 2-3 години після прийому разової дози і становлять 1,2 мг/л та 2,5 мг/л для доз 100 мг і 200 мг відповідно.
Зв’язується з білками плазми крові (переважно з альбумінами – 40 %), зв’язок за ненасиченим типом. Мінімальна інгібуюча концентрація (МІК) цефподоксиму щодо більшості збудників може досягатися у паренхімі легенів, слизовій оболонці бронхів, плевральній рідині, мигдаликах, міжклітинній рідині і тканинах передміхурової залози.
Концентрація цефподоксиму висока. У межах 12 годин після прийому разової дози досягається МІК90 концентрація загальних збудників інфекцій нирок і сечовивідних шляхів. Виводиться переважно із сечею, період напіввиведення становить близько 2,4 години.
Клінічні характеристики.
Показання.
Інфекції, спричинені чутливими до цефподоксиму збудниками:
Ø ЛОР-органів (включаючи синусит, тонзиліт, фарингіт); для лікування тонзиліту і
Фарингіту Докцеф призначають у разі хронічної або рецидивуючої інфекції, а також у
Випадках відомої або підозрюваної нечутливості збудника до широко застосовуваних
Антибіотиків;
Ø дихальних шляхів (включаючи гострий бронхіт, рецидиви або загострення хронічного бронхіту, бактеріальну пневмонію);
Ø неускладнені інфекції верхніх і нижніх сечовивідних шляхів (включаючи гострий цистит і пієлонефрит);
Ø шкіри та м’яких тканин (абсцеси, целюліт, інфіковані рани, фурункули, фолікуліт, пароніхія, карбункули і виразки);
Ø неускладнений гонококовий уретрит.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до препаратів групи цефалоспоринів, пеніцилінів.
Спадкова непереносимість галактози, дефіцит лактази або синдром мальабсорбції глюкози/галактози.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Препарати, що блокують гістамінові Н2-рецептори та антацидні засоби, зменшують біодоступність препарату. Одночасне застосування препарату з петльовими діуретиками може підвищити нефротоксичність. Рекомендується проводити ретельний моніторинг ниркової функції, якщо Докцеф, таблетки призначають одночасно з препаратами, що проявляють нефротоксичний ефект. Пробенецид затримує виведення цефподоксиму.
Особливості застосування.
Приблизно у 5-10 % хворих з алергією на пеніцилін спостерігається перехресна реакція на цефалоспорини, тому перед призначенням цефалоспоринів необхідно з’ясувати можливу наявність у пацієнта алергії на пеніцилін та забезпечити суворий медичний нагляд з першого дня застосування Докцефу.
Пацієнтам, які мають алергію на інші цефалоспорини, потрібно пам’ятати про можливість перехресної алергії на цефподоксим. Докцеф не слід призначати хворим із зазначенням в анамнезі на реакцію гіперчутливості до цефалоспоринів. Реакції гіперчутливості (анафілаксія), що спостерігаються на β-лактамні антибіотики, можуть бути тяжкими, іноді - летальними. При появі перших ознак гіперчутливості необхідно припинити застосування препарату.
Докцеф не слід застосовувати при терапії неатипової пневмонії, спричиненої бактеріями типу Legionella, Mycoplasma, Chlamydia.
Для пацієнтів з нирковою недостатністю слід коригувати режим дозування залежно від показника кліренсу креатиніну (рекомендовані дози наведені в таблиці 2). Застосування Докцефу у поєднанні з потенційно нефротоксичними препаратами (аміноглікозиди, фуросемід) може погіршити функцію нирок. Протягом лікування рекомендується контролювати показники ниркової функції.
Можливі побічні реакції, у тому числі з боку травного тракту (наприклад блювання, нудота, абдомінальний біль). Антибіотики завжди слід призначати з обережністю пацієнтам зі шлунково-кишковими захворюваннями, особливо хворим на коліт.
При лікуванні Докцефом та іншими антибіотиками широкого спектра дії порушення балансу мікрофлори кишечнику може призвести до появи діареї, коліту, включаючи псевдомембранозний коліт, спричинений токсином Clostridium difficile. Дані побічні реакції, що можуть виникати найчастіше у пацієнтів, які отримували лікування великими дозами цефподоксиму протягом тривалого часу, слід розглядати як потенційно тяжкі.
Необхідно зробити дослідження на наявність Clostridium difficile. При підозрі на коліт слід негайно призупинити застосування Докцефу. Необхідно підтвердити діагноз сигмо- і ректоскопією та у разі клінічної необхідності призначити інший антибіотик (ванкоміцин).
Слід уникати застосування препаратів, які спричиняють затримку фекальних мас.
Щодо інших β-лактамних антибіотиків, при тривалому застосуванні Докцефу можливий розвиток нейтропенії, дуже рідко - агранулоцитозу. Слід проводити контроль показників крові, при нейтропенії терапію слід призупинити.
У деяких осіб під час лікування можливий позитивний прямий тест Кумбса. Може спостерігатися зниження рівня гемоглобіну, дуже рідко – випадки гемолітичної анемії.
Тривале застосування цефподоксиму може призвести до надлишкового росту нечутливих мікроорганізмів.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Добре контрольовані дослідження щодо застосування цефподоксиму вагітним жінкам не проводилися, тому Докцеф можна застосовувати цій категорії пацієнтів тільки у разі обґрунтованої необхідності.
Цефподоксим проникає у грудне молоко, тому у разі необхідності його застосування слід припинити годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
При застосуванні цефподоксиму може виникнути запаморочення, що може вплинути на здатність керувати автомобілем або працювати зі складними механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Таблетки приймають внутрішньо під час вживання їжі для посилення абсорбції.
Термін лікування залежить від тяжкості захворювання і визначається індивідуально.
Рекомендовані дози для дорослих та дітей віком від 12 років з нормальною функцією нирок:
Таблиця 1
Інфекції | Загальна добова доза | Режим дозування |
Інфекції ЛОР-органів: Синусит інші інфекції (у т. ч. тонзиліт, фарингіт) | 400 мг 200 мг | 200 мг двічі на добу 100 мг двічі на добу |
інфекції дихальних шляхів (включаючи гострий бронхіт, рецидиви або загострення хронічного бронхіту, бактеріальну пневмонію) | 200-400 мг (залежно від чутливості збудника) | 100-200 мг Двічі на добу |
Неускладнені інфекції сечовивідних шляхів: верхніх (гострий пієлонефрит) Нижніх (цистит) | 400 мг 200 мг | 200 мг двічі на добу 100 мг двічі на добу |
Інфекції шкіри та м’яких тканин (абсцеси, целюліт, інфіковані рани, фурункули, фолікуліт, пароніхія, карбункули і виразки) | 400 мг | 200 мг двічі на добу |
Неускладнений гонококовий уретрит | 200 мг | одноразово |
Пацієнти літнього віку.
Немає необхідності змінювати дози пацієнтам літнього віку з нормальною функцією нирок.
Порушення функції печінки.
Немає необхідності змінювати дози для хворих із печінковою недостатністю.
Порушення функції нирок.
Немає необхідності змінювати дози для пацієнтів з порушеною функцією нирок, якщо кліренс креатиніну більше 40 мл/хв.
Таблиця 2
Кліренс креатиніну (мл/хв) | Рекомендована доза |
39-10 | 100 мг або 200 мг (залежно від типу інфекції) кожні 24 години |
100 мг або 200 мг (залежно від типу інфекції) кожні 48 годин | |
Хворим, які перебувають на гемодіалізі | 100 мг або 200 мг (залежно від типу інфекції) після кожного сеансу діалізу |
Діти. Докцеф, таблетки, призначають дітям віком від 12 років.
Дітям віком до 12 років рекомендується застосовувати Докцеф, порошок для оральної суспензії.
Передозування.
Симптоми:Нудота, блювання, абдомінальний біль, діарея. У разі передозування, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю, можливе виникнення енцефалопатії.
Випадки енцефалопатії, як правило, оборотні при низьких рівнях цефподоксиму у плазмі крові.
Лікування: гемодіаліз, перитонеальний діаліз. Терапія симптоматична.
Побічні реакції.
Використовують таку класифікацію частоти виникнення побічних ефектів: дуже часто (> 1/10), часто (> 1/100, 1/1000, 1/10 000,
Інфекції та інвазії: рідко – суперінфекція, спричинена деякими грибками роду Candida, нечутливими до цефподоксиму; дуже рідко – коліт, пов’язаний із застосуванням антибіотиків.
З боку системи крові: рідко – еозинофілія; дуже рідко – лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, тромбоцитоз, агранулоцитоз, зниження концентрації гемоглобіну, гемолітична анемія.
З боку імунної системи: рідко – гіперчутливість, анафілактичні реакції.
Метаболічні порушення: рідко – зневоднення, подагра, периферичний набряк, збільшення маси тіла.
З боку кістково-м’язової системи: рідко – міалгія.
З боку нервової системи: нечасто – цефалгія; рідко – вертиго; дуже рідко – запаморочення, безсоння, сонливість, невроз, роздратованість, нервозність, незвичні сновидіння, погіршення зору, сплутаність свідомості, нічні жахи, парестезія.
З боку дихальної системи: рідко – астма, кашель, носова кровотеча, риніт, свистяче дихання, бронхіт, ядуха, плевральний випіт, пневмонія, синусит.
З боку травного тракту: рідко – діарея; нечасто – біль у животі, нудота; рідко – відчуття спраги, тенезми, здуття живота, блювання, диспепсія, сухість у роті, зменшення апетиту, запор, кандидозний стоматит, анорексія, відрижка, гастрит, виразки у роті, псевдомембранозний коліт.
З боку гепатобіліарної системи: рідко – холестатичне ураження печінки.
З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – висипання, свербіж, кропив’янка, підвищена пітливість, макульозні висипання, грибковий дерматит, злущування, сухість шкіри, випадання волосся, везикульозні висипання, сонячна еритема, пурпура, бульозні реакції (включаючи синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема.
З боку сечостатевої системи: рідко – гематурія, інфекції сечових шляхів, метрорагія, дизурія, часті сечовиділення, протеїнурія, вагінальний кандидоз.
З боку серцево-судинної системи: рідко – застійна серцева недостатність, мігрень, прискорене серцебиття, вазодилатація, гематома, артеріальна гіпертензія або гіпотензія.
З боку органів чуття: рідко – порушення смакових відчуттів, подразнення очей, шум у вухах.
Загальні розлади: рідко – дискомфорт, втомлюваність, астенія, медикаментозна гарячка, біль у грудях (біль може віддавати у поперек), гарячка, генералізований біль, кандидоз, абсцес, алергічна реакція, набряк обличчя, бактеріальні інфекції, паразитарні інфекції.
Лабораторні показники: рідко – підвищення показників функціональних печінкових тестів АсАТ, АлАТ, рівня лужної фосфатази, білірубіну, сечовини і креатиніну, псевдопозитивна реакція Кумбса.
Термін придатності.
Таблетки по 100 мг – 3 роки.
Таблетки по 200 мг – 2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °C. Зберігати в недоступному для дітей місці.
По 10 таблеток у блістері, по 1 блістеру у пачці з картону.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
Люпін Лімітед.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
198-202, Нью Індастріал Ерія №2, Мандидип (Юніт-1) – 462046, Дист Райсен, М. П., Індія.
Источником информации для описания является Государственный Реестр Лекарственных Средств Украины
ВНИМАНИЕ! Цены актуальны только при оформлении заказа в электронной медицинской информационной системе Аптека 9-1-1. Цены на товары при покупке непосредственно в аптечных заведениях-партнерах могут отличаться от указанных на сайте!
Добавление отзыва
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}