Торговое название | Кларитин |
Действующие вещества | Лоратадин |
Форма выпуска: | сироп |
Способ применения: | Оральные |
Взаимодействие с едой: | Не имеет значения |
Температура хранения: | от 5°C до 25°C |
Чувствительность к свету: | Не чувствительный |
Признак: | Импортный |
Происхождение: | Химический |
Рыночный статус: | Оригинал |
Производитель: | ШЕРИНГ-ПЛАУ ЛАБО Н.В. |
Страна производства: | Бельгия |
Заявитель: | Bayer |
Условия отпуска: | Без рецепта |
Код АТС R Препараты для лечения заболеваний респираторной системы R06 Противоаллергические препараты R06A Антигистаминные средства для системного применения R06AX Прочие антигистаминные препараты для системного применения R06AX13 Лоратадин |
КЛАРИТИН® (CLARITINE®)
LORATADINUM R06A X13
СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:
табл. 10 мг, № 7, № 10
Лоратадин | 10 мг |
№ UA/10060/01/01 от 21.09.2009 до 21.09.2014
сироп фл. 60 мл, № 1
сироп фл. 120 мл, № 1
Лоратадин | 1 мг/мл |
№ UA/2171/02/01 от 06.01.2011 до 06.01.2016
ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:
Фармакодинамика. Кларитин — трициклический селективный блокатор периферических Н1-гистаминовых рецепторов. При применении в рекомендованной дозе не имеет клинически значимого седативного и антихолинергического действия. В результате длительного лечения не было выявлено никаких клинически значимых изменений в показателях жизненно важных функций, данных лабораторных исследований, физикального обследования больного или ЭКГ. Кларитин не оказывает значительного влияния на активность Н2-гистаминовых рецепторов. Не блокирует захват норэпинефрина и фактически не оказывает влияния на сердечно-сосудистую систему или на активность водителя ритма сердца.
После перорального приема лоратадин хорошо всасывается и метаболизируется под влиянием CYP 3A4 и CYP 2D6, в основном в дезлоратадин. Время достижения Cmax лоратадина и дезлоратадина в плазме крови составляет 1–1,5 и 1,5–3,7 ч соответственно. Лоратадин и его метаболит хорошо связывается с белками плазмы крови.
Биодоступность лоратадина и дезлоратадина прямо пропорциональна дозе.
Фармакокинетический профиль лоратадина и его метаболитов у здоровых взрослых сравним с профилем добровольцев пожилого возраста.
Прием пищи незначительно удлиняет время всасывания лоратадина, но не влияет на клинический эффект.
У больных с ХПН значение фармакокинетических параметров не увеличивалось по сравнению с пациентами с нормальной функцией почек. Т½ значительно не изменялся, а гемодиализ не влиял на фармакокинетику лоратадина и его метаболитов.
У больных с алкогольным поражением печени отмечали повышение значений фармакокинетических параметров лоратадина вдвое, в то время как фармакокинетический профиль метаболита не изменялся по сравнению с пациентами с нормальной функцией печени. Т½ лоратадина и его метаболита составлял 24 и 37 ч соответственно и увеличивался в зависимости от тяжести заболевания печени.
ПОКАЗАНИЯ:
симптоматическое лечение аллергического ринита и хронической идиопатической крапивницы.
ПРИМЕНЕНИЕ:
таблетки
Взрослые и дети в возрасте >12 лет — 10 мг (1 таблетка) 1 раз в сутки;
дети в возрасте 2–12 лет с массой тела >30 кг — 10 мг (1 таблетка) 1 раз в сутки. Дети с массой тела ≤30 кг — применяют препарат в форме сиропа.
Сироп
Взрослые и дети в возрасте >12 лет — 10 мл сиропа (10 мг лоратадина) 1 раз в сутки;
дети в возрасте до 12 лет с массой тела ≥30 кг — 10 мл сиропа (10 мг лоратадина) 1 раз в сутки;
дети с массой тела ≤30 кг — 5 мл сиропа (5 мг лоратадина) 1 раз в сутки.
Не требуется коррекции дозирования людям пожилого возраста и больным с почечной недостаточностью.
ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:
повышенная чувствительность к активному веществу или любому из компонентов препарата.
ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:
в клинических испытаниях у детей в возрасте 2–12 лет отмечали такие побочные явления, как головная боль, нервозность или усталость.
Во время клинических испытаний у взрослых и детей в возрасте >12 лет отмечали сонливость, головную боль, повышенный аппетит и бессонницу.
В ходе постмаркетинговых исследований выявляли единичные случаи следующих побочных эффектов:
Системы органов | Побочные эффекты |
---|---|
Имунная | Анафилаксия |
Нервная | Головокружение |
Сердечно-сосудистая | Тахикардия, ощущение сердцебиения |
ЖКТ | Тошнота, сухость во рту, гастрит |
Гепатобилиарная | Нарушение печеночных функций |
Кожа и подкожная ткань | Кожная сыпь, алопеция |
Общие проявления и проявления в месте введения | Усталость |
ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:
пациентам с тяжелым нарушением функции печени необходимо назначать начальную низкую дозу в связи с возможностью снижения клиренса лоратадина (рекомендованная начальная доза — 10 мг через день).
Таблетки Кларитин содержат лактозу, а сироп Кларитин — сахарозу, поэтому препарат не назначают пациентам с редкой наследственной непереносимостью галактозы, Lapp-лактазной недостаточностью или глюкозо-галактозной мальабсорбцией.
Прием Кларитина необходимо прекратить не позже, чем за 48 ч до проведения кожных диагностических аллерических проб для предотвращения ошибочных результатов.
Дети. Эффективность и безопасность применения Кларитина у детей в возрасте до 2 лет не доказаны.
Препарат в форме таблеток назначают при массе тела >30 кг.
Применение в период беременности и кормления грудью. Безопасность использования препарата в период беременности не установлена, поэтому не рекомендуется применять данный препарат в период беременности.
Лоратадин выделяется в грудное молоко, поэтому не рекомендуется применение препарата в период кормления грудью.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами или работе с другими механизмами. В клинических исследованиях не отмечали влияния препарата на скорость реакции пациента при управлении транспортными средствами или работе с другими механизмами.
Однако пациент должен быть проинформирован об очень редких случаях сонливости, которые могут влиять на способность управления автотранспортными средствами или работе с другими механизмами.
ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:
Кларитин не усиливает угнетающее действие алкоголя на психомоторные реакции.
Одновременное применение лоратадина с ингибиторами CYP 3A4 или CYP 2D6 может привести к повышению уровня лоратадина, что, в свою очередь, усиливает побочные эффекты.
При одновременном применении лоратадина с кетоконазолом, эритромицином, циметидином отмечали повышение концентрации лоратадина в плазме крови, но это повышение никак не выявлялось клинически, в том числе по данным ЭКГ.
ПЕРЕДОЗИРОВКА:
при передозировке выявляли сонливость, тахикардию и головную боль. Рекомендовано симптоматическое и поддерживающее лечение. Рекомендуются стандартные меры по выведению невсосавшегося препарата из желудка: промывание желудка, прием активированного угля.
Лоратадин не выводится путем гемодиализа, также неизвестно, выводится ли лоратадин путем перитонеального диализа.
После неотложной помощи пациент должен оставаться под медицинским наблюдением.
УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:
в сухом месте при температуре не выше 25 °C.
Описание препарата Кларитин сироп фл. 120мл на этой странице — упрощенная авторская версия сайта apteka911, созданная на основании инструкции/ий по применению. Перед приобретением или использованием препарата вы должны проконсультироваться с врачом и ознакомиться с оригинальной инструкцией производителя (прилагается к каждой упаковке препарата).
Информация о препарате предоставлена исключительно с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению. Только врач может принять решение о назначении препарата, а также определить дозы и способы его применения.
Склад:
Діюча речовина: loratadine;
1 мл сиропу містить лоратадину 1 мг;
Допоміжні речовини: пропіленгліколь, гліцерин, кислота лимонна безводна, натрію бензоат (Е 211), сахароза, штучний ароматизатор персик, вода очищена.
Лікарська форма. Сироп.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий від безбарвного до світло-жовтого кольору сироп, вільний від сторонніх включень.
Фармакотерапевтична група.
Антигістамінні засоби для системного застосування. Код АТХ R06A Х13.
Фармакологічні властивості.
Фаракодинаміка.
Лоратидин (діюча речовина препарату Кларитин®) – трициклічний антигістамінний засіб із селективною активністю відносно периферичних Н1-рецепторів.
При застосуванні у рекомендованій дозі не чинить клінічно значущої седативної та антихолінергічної дії. Протягом тривалого лікування не було виявлено жодних клінічно значущих змін у показниках життєво важливих функцій, лабораторних дослідженнях, даних фізикального обстеження хворого або в електрокардіограмі. Кларитин® не має значущого впливу на активність Н2-гістамінових рецепторів. Не блокує захоплення норепінефрину та фактично не має впливу на серцево-судинну систему або на активність водія ритму.
Після разового прийому препарату (10 мг) на підставі проведених шкірних проб на гістамін з'ясовано, що антигістамінна дія клінічно помітна через 1–3 години, досягає пікового значення в інтервалі від 8 до 12 годин з моменту початку дії і триває 24 години. Не відзначалося розвитку стійкості при прийомі препарату протягом 28 днів.
Клінічна ефективність та безпека
Понад 10000 пацієнтів (віком від 12 років) в рамках контрольованого клінічного дослідження проходили лікування таблетками лоратадину 10 мг. Лоратадин у дозі 10 мг 1 раз на добу був ефективнішим за плацебо та мав подібний до клемастину ефект при лікуванні назальних та неназальних симптомів алергічного риніту. У цих дослідженнях, частота сонливості в порівнянні з клемастином була нижчою при застосуванні лоратадину та подібною у порівнянні з терфенадином та плацебо.
Діти
Під час педіатричних досліджень близько 200 дітей (у віці від 6 до 12 років) із сезонним алергічним ринітом застосовували лоратадин у вигляді сиропу у дозах до 10 мг 1 раз на добу. В іншому дослідженні 60 дітей (у віці від 2 до 5 років) застосовували лоратадин у вигляді сиропу у дозі 5 мг 1 раз на добу. Не спостерігалися жодні непередбачувані побічні реакції. Ефективність у дітей була подібною ефективності, яка спостерігалася у дорослих.
Фармакокінетика.
Всмоктування. Лоратадин швидко та добре всмоктується. Прийом їжі незначно подовжує час всмоктування лоратадину, але не впливає на клінічний ефект. Біодоступність лоратадину та його активного метаболіту прямо пропорційна дозі.
Розподіл. Лоратадин зв’язується активно (від 97 % до 99 %) з білками плазми крові, а його активний метаболіт – з помірною активністю (від 73 % до 76 %).
Період напіввиведення лоратадину та його активного метаболіту з плазми у здорових добровольців становить приблизно 1 та 2 години після застосування відповідно.
Біотрансформація. Після перорального прийому лоратадин швидко і добре всмоктується та метаболізується під впливом CYP3A4 та CYP2D6, головним чином, у дезлоратадин. Основний метаболіт дезлоратадин є фармакологічно активним і більшою мірою відповідає за клінічний ефект. Час досягнення максимальної концентрації лоратадину та дезлоратадину в плазмі крові становить 1–1,5 години та 1,5–3,7 години відповідно.
Виведення. Приблизно 40 % введеної дози виводяться з сечею і 42 % – з калом впродовж 10 днів, головним чином, у формі кон’югованих метаболітів. Приблизно 27 % введеної дози виводиться з сечею за перші 24 години. Менше 1 % діючої речовини виводиться у незміненій активній формі – як лоратадин або дезлоратадин.
Середній кінцевий період напіввиведення у здорових дорослих добровольців – 8,4 години (діапазон від 3 до 20 годин) для лоратадину і 28 годин (діапазон від 8,8 до 92 годин) для його основного активного метаболіту.
Порушення функцій нирок. У хворих з порушеннями функцій нирок площа під кривою «концентрація – час» (AUC) і максимальна концентрація у плазмі крові (Cmax) лоратадину та його активного метаболіту були вищими, ніж відповідні показники у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Середній період напіввиведення лоратадину і його активного метаболіту не відрізнявся значною мірою від показників у здорових добровольців. У пацієнтів із хронічними порушеннями функцій нирок гемодіаліз не впливає на фармакокінетику лоратадину і його активного метаболіту.
Порушення функцій печінки. У пацієнтів із хронічним алкогольним ураженням печінки показники AUC і Cmax лоратадину були в два рази вищими, а відповідні показники їх активного метаболіту не змінювалися істотно при порівнянні з такими показниками у пацієнтів із нормальною функцією печінки. Період напіввиведення лоратадину і його активного метаболіту становить 24 і 37 годин відповідно і збільшується залежно від тяжкості захворювання печінки.
Пацієнти літнього віку. Показники фармакокінетики лоратадину і його активного метаболіту були аналогічними у здорових дорослих добровольців, у т. ч. і літнього віку.
Клінічні характеристики.
Показання.
Симптоматичне лікування алергічного риніту та хронічної ідіопатичної кропив’янки у дорослих та дітей віком від 2 років.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якого іншого компонента лікарського засобу.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Кларитин®Не посилює пригнічувальну дію алкоголю на психомоторні реакції.
Одночасне застосування лоратадину з інгібіторами CYP3A4 або CYP2D6 може призводити до підвищення рівня лоратадину, що, в свою чергу, посилює побічні ефекти.
При одночасному застосуванні лоратадину з кетоконазолом, еритроміцином, циметидином відзначалося підвищення концентрації лоратадину у плазмі крові, але це підвищення ніяк не виявлялося клінічно, у тому числі за даними електрокардіограми.
Діти
Дослідження взаємодії з іншими лікарськими засобами проводилися тільки з участю дорослих пацієнтів.
Особливості застосування.
Кларитин®Слід застосовувати з обережністю пацієнтам із тяжким порушенням функції печінки.
Цей лікарський засіб містить 3 г цукрози у 5 мл; 6 г цукрози у 10 мл. З обережністю застосовують хворим на цукровий діабет. Може бути шкідливим для зубів. Сироп Кларитин® не слід призначати пацієнтам з рідкісними спадковими порушеннями толерантності до фруктози, галактози, спадковим дефіцитом лактази, синдромом порушення всмоктування глюкози-галактози або дефіцитом сахарази-ізомальтази. Якщо встановлена непереносимість деяких цукрів, проконсультуйтеся з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.
Прийом препарату необхідно припинити не пізніше ніж за 48 годин до проведення шкірних діагностичних алергопроб для запобігання хибним результатам.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність. Велика кількість даних (понад 1000 експонованих результатів) щодо вагітних жінок свідчить про те, що лоратадин не спричиняє аномалій розвитку та не є токсичним для плода чи новонароджених. Дослідження на тваринах не виявили прямих або непрямих негативних ефектів на репродуктивну функцію. Бажано, як захід безпеки, уникати застосування лікарського засобу Кларитин® у період вагітності.
Годування груддю. Фізико-хімічні дані свідчать про виведення лоратадину/метаболітів із грудним молоком. Оскільки ризик для дитини не може бути виключений, препарат Кларитин® не слід застосовувати в період годування груддю.
Фертильність. Дані щодо впливу продукту на жіночу або чоловічу фертильність відсутні.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Кларитин®Не впливає або впливає незначним чином на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами. Проте пацієнтові необхідно повідомити, що дуже рідко може виникати сонливість, що впливає на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Спосіб застосування.
Застосовувати перорально. Сироп можна застосовувати незалежно від прийому їжі.
Дозування.
Дорослим та дітям віком від 12 років приймати по 10 мл сиропу (10 мг лоратадину) 1 раз на добу.
Дози для дітей віком від 2 до 12 років залежать від їх маси тіла
Діти з масою тіла більше 30 кг: 10 мл (10 мг) сиропу 1 раз на добу.
Діти з масою тіла до 30 кг: 5 мл (5 мг) сиропу 1 раз на добу.
Пацієнти літнього віку.
Не вимагається корекції дозування людям літнього віку.
Пацієнти з порушеннями функцій печінки.
Пацієнтам з порушеннями функцій печінки тяжкого ступеня слід призначати препарат у нижчій початковій дозі, оскільки можливе зниження кліренсу лоратадину. Для дорослих і дітей із масою тіла більше 30 кг рекомендована початкова доза складає 10 мг через день, а для дітей з масою тіла до 30 кг – 5 мг через день.
Пацієнти з порушеннями функцій нирок.
Немає необхідності в корекції дози для пацієнтів з порушеннями функцій нирок.
Діти.
Ефективність та безпека застосування лікарського засобу дітям віком до 2 років не встановлені.
Передозування.
При передозуванні відзначалися антихолінергічні симптоми: сонливість, тахікардія та головний біль. При передозуванні рекомендовано симптоматичне та підтримуюче лікування упродовж необхідного періоду часу. Рекомендуються стандартні заходи щодо видалення препарату, який не всмоктався, зі шлунка: промивання шлунка, застосування подрібненого активованого вугілля з водою.
Лоратадин не виводиться шляхом гемодіалізу, також невідомо, чи виводиться лоратадин шляхом перитонеального діалізу. Після невідкладної допомоги пацієнт має залишитися під медичним наглядом.
Побічні реакції.
У клінічних дослідженнях з участю дорослих і підлітків при застосуванні лоратадину в рекомендованій дозі 10 мг на добу за показаннями, що включають алергічний риніт (АР) і хронічну ідіопатичну кропив’янку (ХІК), про побічні реакції повідомлялося у 2 % пацієнтів (що перевищує показники у пацієнтів, які отримували плацебо). Найчастішими побічними реакціями, про які повідомлялося частіше, ніж при застосуванні плацебо, були: сонливість (1,2 %), головний біль (0,6 %), підвищений апетит (0,5 %) та безсоння (0,1 %). У клінічних дослідженнях у дітей віком від 2 до 12 років відзначалися такі небажані явища як головний біль (2,7 %), нервозність (2,3 %) або втома (1 %).
Побічні реакції, про які повідомлялося в ході постмаркетингового періоду, вказані нижче в таблиці за класами систем органів. Частота побічних реакцій визначалася таким чином: дуже часті (≥ 1/10), часті (від ≥ 1/100 до
У кожній групі побічні реакції вказані в порядку зниження серйозності.
Клас системи органів | Частота | Побічні ефекти |
Імунна система | Рідкісні випадки | Реакції підвищеної чутливості (в тому числі анафілаксія, ангіоедема) |
Нервова система | Рідкісні випадки | Запаморочення, судоми |
Серцево-судинна система | Рідкісні випадки | Тахікардія, відчуття серцебиття |
Шлунково-кишковий тракт | Рідкісні випадки | Нудота, сухість у роті, гастрит |
Гепатобіліарна система | Рідкісні випадки | Порушення печінкових функцій |
Шкіра та підшкірна тканина | Рідкісні випадки | Висипання, алопеція |
Загальні розлади | Рідкісні випадки | Підвищена втомлюваність |
Результати лабораторних та інших досліджень | Частота невідома | Збільшення маси тіла |
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °C в недоступному для дітей місці.
По 60 мл або по 120 мл у флаконі, по 1 флакону з мірною ложкою у картонній коробці.
Категорія відпуску. Без рецепта.
Виробник.
Шерінг-Плау Лабо Н. В. / Schering-Plough Labo NV.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Індустрієпарк 30, Хейст-оп-ден-Берг, 2220, Бельгія /
Industriepark 30, Heist-op-den-Berg, 2220, Belgium.
Источником информации для описания является Государственный Реестр Лекарственных Средств Украины
ВНИМАНИЕ! Цены актуальны только при оформлении заказа в электронной медицинской информационной системе Аптека 9-1-1. Цены на товары при покупке непосредственно в аптечных заведениях-партнерах могут отличаться от указанных на сайте!
Добавление отзыва
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}