Торговое название | Ретарпен |
Действующие вещества | Бензатина бензилпенициллин |
Форма выпуска: | порошок для инъекций |
Количество в упаковке: | 2 400 000 МЕ |
Способ применения: | Прочее |
Взаимодействие с едой: | Не имеет значения |
Температура хранения: | от 5°C до 30°C |
Чувствительность к свету: | Чувствительный |
Признак: | Импортный |
Происхождение: | Химический |
Рыночный статус: | Брендированный дженерик |
Производитель: | САНДОЗ ГМБХ-ТЕХОПС |
Страна производства: | Австрия |
Заявитель: | Sandoz |
Условия отпуска: | По рецепту |
Код АТС J Средства для лечения инфекций J01 Антибактериальные средства J01C Бета-лактамные антибиотики, пенициллины J01CE Пенициллины, чувствительные к действию бета-лактамаз J01CE08 Бензатин бензилпенициллин |
РЕТАРПЕН (RETARPEN)
BENZATHINI BENZYLPENICILLINUM J01C E08
СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:
пор. д/п ин. р-ра 2400000 МЕ фл., № 50
Бензатина бензилпенициллин | 2400000 МЕ |
№ UA/4005/01/01 от 19.04.2006 до 19.04.2011
ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:
Фармакодинамика. Безатина бензилпенициллин является бета-лактамным антибиотиком из группы пенициллинов типа G пролонгированного действия. Оказывает бактерицидное действие на чувствительные микроорганизмы за счет угнетения синтеза мукопептидов клеточной стенки. Активен по отношению к грамположительным микроорганизмам:
Staphylococcus spp. (пенициллиназонеобразующим), Streptococcus spp., в том числе Streptococcus pneumoniae и Streptococcus pyogenes A, Corynebacterium diphteriae, Erycipelothrix rhusiopathiae, анаэробным спорообразующим палочкам, Bacillus anthracis, Clostridium spp., Actinomyces israelli; грамотрицательным микроорганизмам: Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Treponema spp.
Фармакокинетика. При в/м введении бензатин бензилпенициллин очень медленно всасывается из места введения, обеспечивая пролонгированное действие.
Сmax в сыворотке крови достигается через 12–24 ч после инъекции. Продолжительный T1/2 обеспечивает стабильную и продолжительную концентрацию препарата в крови: на 14-е сутки после введения 2 400 000 МЕ препарата концентрация в сыворотке крови составляет 0,12 мкг/мл. Диффузия препарата в жидкости полная, диффузия в ткани очень слабая. Степень связывания с белками плазмы составляет 40–60%.
Бензатина бензилпенициллин в небольшом количестве проникает через плацентарный барьер, а также в грудное молоко. Биотрансформация препарата незначительна. Выделяется преимущественно почками в неизмененном виде; за 8 сут выводится до 33% введенной дозы.
ПОКАЗАНИЯ:
лечение инфекций, вызванных чувствительными к препарату микроорганизмами:
•сифилис и прочие заболевания, вызванные трепонемами (фрамбезия, пинта);
•острый тонзиллит;
•скарлатина;
•рожа, эризипелоид;
•инфицированные раны и раны от укусов.
Профилактика инфекций, вызванных чувствительными к препарату микроорганизмами:
•ревматическая лихорадка (хорея, ревматические заболевания сердца);
•постстрептококковый гломерулонефрит;
•сифилис (после контакта с больным);
•скарлатина (после контакта с больным);
•рецидивы рожи;
•инфекции при тонзиллэктомии или после экстракции зубов.
ПРИМЕНЕНИЕ:
только в/м! Для приготовления суспензии следует ввести во флакон 5 мл воды для инъекций. Использовать только свежеприготовленную суспензию, которую следует взболтать в течение 20 с и ввести немедленно, используя иглу толщиной не менее 0,9 мм. Ретарпен вводят в верхний наружный квадрант седалищной мышцы или в вентроглютеальный участок по Хохштеттеру. При необходимости повторных инъекций следует менять место введения. Необходимо провести аспирацию непосредственно перед введением препарата, чтобы избежать попадания иглы в кровеносный сосуд.
Ретарпен 2 400 000 МЕ предназначен для лечения взрослых и детей старше 12 лет.
Лечение сифилиса
Превентивное лечение — 1 инъекция Ретарпена 2 400 000 МЕ однократно.
Первичный сифилис — 2 400 000 МЕ, по 1 инъекции с интервалом 7 сут (курс — 2 инъекции).
Вторичный свежий и ранний скрытый сифилис — 2 400 000 МЕ, по 1 инъекции с интервалом 7 сут (курс — 3 инъекции).
Лечение фрамбезии и пинты (эндемические трепонематозы). 1 инъекция Ретарпена 2 400 000 МЕ однократно.
Лечение других инфекций (острый тонзиллит, скарлатина, рожа, эризипелоид, инфицированные и раны от укусов). 1 инъекция Ретарпена 2 400 000 МЕ каждую неделю.
Профилактика рецидивов ревматической атаки и ревматического эндокардита, хореи, постстрептококкового гломерулонефрита. 1 инъекция Ретарпена 2 400 000 МЕ один раз каждые 3–4 нед.
Продолжительность профилактики устанавливается индивидуально.
Профилактика рецидивов рожи. При сезонных рецидивах — 1 инъекция Ретарпена 2 400 000 МЕ один раз каждые 4 нед в течение 3–4 мес ежегодно; при частых рецидивах — 1 инъекция Ретарпена 2 400 000 МЕ один раз каждые 3–4 нед в течение 2–3 лет.
Профилактика скарлатины у лиц, которые имели контакт с больными. 1 инъекция Ретарпена 2 400 000 МЕ каждую неделю.
Профилактика инфекций при тонзиллэктомии или после экстракции зубов. 1 инъекция Ретарпена 2 400 000 МЕ каждые 7–14 сут до полного выздоровления.
ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:
повышенная чувствительность к β-лактамным антибиотикам (пенициллинам и цефалоспоринам). Дети до 12 лет (с массой тела до 40 кг).
ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:
Аллергические реакции: крапивница, лихорадка, боль в суставах, ангионевротический отек, эксфолиативный дерматит, полиморфная эритема, затруднение дыхания, анафилаксия.
При терапии сифилиса из-за высвобождения эндотоксинов может развиться реакция Яриша — Герксгеймера.
Со стороны системы кроветворения: преходящая анемия, лейкопения, тромбоцитопения.
Со стороны системы пищеварения: стоматит, глоссит, тошнота, рвота, диарея, кандидоз; описаны случаи развития псевдомембранозного колита при применении бензатина бензилпенициллина.
В единичных случаях отмечают другие побочные эффекты: умеренное транзиторное повышение уровня сывороточных трансаминаз, острый интерстициальный нефрит.
При продолжительной терапии антибиотиками необходимо обратить внимание на возможность развития суперинфекции стойкими микроорганизмами и грибами.
Применение β-лактамных антибиотиков в высоких дозах, особенно при печеночной недостаточности, может вызвать развитие энцефалопатии (спутанность сознания, нарушение движения, судороги).
ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:
при назначении препарата больным сахарным диабетом необходимо принимать во внимание продолжительное всасывание Ретарпена из мышечного депо.
Следует с осторожностью назначать препарат при склонности к аллергическим реакциям, псевдомембранозному колиту, печеночной недостаточности.
При проявлениях аллергических реакций терапию необходимо прекратить. В этих случаях больным назначают адреналин, антигистаминные препараты и ГКС.
При случайном внутрисосудистом введении Ретарпена могут отмечать ощущение угнетения, тревоги и нарушения зрения (синдром Hoigne). При венерических заболеваниях с подозрением на сифилис перед началом терапии, а потом в течение 4 мес необходимо проводить микроскопические и серологические исследования.
Период беременности и кормления грудью. Нет данных об эмбриотоксическом, тератогенном и мутагенном эффектах Ретарпена. Бензатин бензилпенициллин проникает в грудное молоко, поэтому в период лечения кормление грудью следует прекратить.
ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:
возможно развитие конкурентного ингибирования выведения из организма при одновременном применении Ретарпена с противовоспалительными, противоревматическими и жаропонижающими препаратами (индометацином, фенилбутазоном и салицилатами).
Пенициллиновые препараты, обладающие бактерицидным действием, не следует применять в сочетании с бактериостатическими антибиотиками. Комбинация с другими антибиотиками возможна тогда, когда возможно синергическое действие или любой дополнительный эффект. Отдельные компоненты терапевтической комбинации должны назначаться в полной дозе (доза более токсического компонента может быть снижена, если показано синергическое действие).
Повышает эффективность непрямых антикоагулянтов, угнетает микрофлору кишечника, снижает протромбиновый индекс; снижает эффективность пероральных контрацептивов, лекарственных средств, в процессе метаболизма которых образуется парааминобензойная кислота, этинилэстрадиола — риск развития кровотечений «прорыва».
Аллопуринол повышает риск развития аллергических реакций (кожные высыпания).
ПЕРЕДОЗИРОВКА:
нет сообщений. Вероятно, при передозировке возможны гастроинтестинальные симптомы и нарушение электролитного баланса. Не существует специфического антидота. Терапия интоксикации проводится путем гемодиализа или симптоматических средств.
УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:
при температуре до 25 °С.
Описание препарата Ретарпен пор. д/п сусп. д/ин. 2.4млн МЕ фл. №1 на этой странице — упрощенная авторская версия сайта apteka911, созданная на основании инструкции/ий по применению. Перед приобретением или использованием препарата вы должны проконсультироваться с врачом и ознакомиться с оригинальной инструкцией производителя (прилагается к каждой упаковке препарата).
Информация о препарате предоставлена исключительно с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению. Только врач может принять решение о назначении препарата, а также определить дозы и способы его применения.
Склад:
Діюча речовина: benzathine benzylpenicillin;
1 флакон містить бензатину бензилпеніциліну 2 400 000 МО;
Допоміжні речовини: симетикон, маніт (Е 421), повідон, натрію цитрат.
Лікарська форма. Порошок для суспензії для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група.
Бета-лактамні антибіотики, пеніциліни. Код АТС J01C E08.
Клінічні характеристики.
Показання.
Лікування інфекцій, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами:
– гострий тонзиліт;
– скарлатина;
– бешиха (хронічна), еризипелоїд;
– інфіковані рани та рани від укусів;
– сифіліс та інші захворювання, спричинені трепонемами (фрамбезія, ендемічний сифіліс, пінта).
Профілактика (застосовується тільки як профілактичний засіб):
– ревматичні захворювання (хорея Сиденхема, ревмокардит);
– постстрептококовий гломерулонефрит;
– скарлатина (після контакту з хворим);
– рецидиви бешихи;
– сифіліс (після контакту з хворим).
Протипоказання.Гіперчутливість до бета-лактамних антибіотиків (пеніцилінів і цефалоспоринів). Для лікування захворювань, що потребують високих концентрацій пеніциліну в сироватці крові та цереброспінальній рідині (тяжкі пневмонії, емпієма, сепсис, перикардит, менінгіт, перитоніт, артрит, вроджений нейросифіліс), слід використовувати водорозчинну натрієву сіль бензилпеніциліну. Тяжкі алергічні реакції та бронхіальна астма в анамнезі. Дитячий вік.
Спосіб застосування та дози.Перед введенням необхідно зібрати у пацієнта анамнез переносимості препарату та провести попередню внутрішньошкірну пробу на його переносимість.
Ретарпен застосовують тільки внутрішньом’язово!
Для приготування суспензії слід ввести у флакон 5 мл води для ін’єкцій. Використовувати тільки свіжоприготовлену суспензію, яку енергійно збовтати протягом 20 секунд і ввести негайно, використовуючи голку товщиною принаймні 0,9 мм. Ретарпен вводять у верхній квадрант сідничного м’яза. При необхідності повторних ін’єкцій слід змінювати місце введення. Необхідно провести аспірацію безпосередньо перед введенням препарату, щоб запобігти потраплянню голки у кровоносні судини. Одноразово в одне місце слід вводити не більше 5 мл суспензії.
Лікування сифілісу.
Превентивне лікування. 2 400 000 МО Ретарпену (розподілити на 2 місця введення) одноразово.
Первинний сифіліс. По 2 400 000 МО Ретарпену (розподілити на 2 місця введення) з інтервалом 7 діб (курс – 2 ін’єкції).
Вторинний свіжий та ранній прихований сифіліс. По 2 400 000 МО Ретарпену (розподілити на 2 місця введення) з інтервалом 7 діб (курс – 3 ін’єкції).
Лікування фрамбезії та пінти (ендемічні трепонематози).
2 400 000 МО Ретарпену одноразово.
Лікування інших інфекцій, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами (гострий тонзиліт, скарлатина, бешиха, еризипелоїд, інфіковані рани та рани від укусів).
2 400 000 МО Ретарпену щотижня.
Профілактика рецидивів ревматичної атаки і ревматичного ендокардиту, хореї, пост-стрептококового гломерулонефриту.
2 400 000 МО Ретарпену 1 раз на 4 тижні.
Тривалість профілактики встановлює лікар індивідуально.
Профілактика рецидивів бешихи.
При сезонних рецидивах – 2 400 000 МО Ретарпену 1 раз на 4 тижні протягом 3-4 місяців щорічно; при частих рецидивах – 2 400 000 МО Ретарпену 1 раз на 3-4 тижні протягом 2-3 років.
Профілактика скарлатини в осіб, що мали контакт з хворими.
2 400 000 МО Ретарпену щотижня. При стрептококових захворюваннях (у т. ч. тонзиліті, скарлатині) курс лікування має становити не менше 10 днів для запобігання ускладнень. Як правило, достатньо 1 ін’єкції Ретарпену 2 400 000 МО.
Профілактика інфекцій при тонзилектомії або після екстракції зубів.
2 400 000 МО Ретарпену кожні 7-14 діб до повного одужання.
Побічні реакції.
Алергічні реакції: шкірні висипання, кропив’янка, свербіж, пропасниця, біль у суглобах, ангіоневротичний набряк, ексфоліативний дерматит, мультиформна еритема, утруднене дихання, анафілактичний шок з колапсом, анафілактоїдні реакції (астма, пурпура, симптоми з боку травного тракту). При терапії сифілісу через вивільнення ендотоксинів може розвинутися реакція Яриша-Герксгеймера.
З боку травного тракту: стоматит, глосит, нудота, блювання, діарея, кандидоз; були описані випадки розвитку псевдомембранозного коліту при застосуванні бензатину бензилпеніциліну.
У поодиноких випадках спостерігається помірне транзиторне підвищення рівня сироваткових трансаміназ.
З боку системи кровотворення: позитивний тест Кумбса, гемолітична анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, нейтропенія, подовження часу кровотечі; у поодиноких випадках – агранулоцитоз.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, нейропатія.
З боку сечовидільної системи: нефропатія. У поодиноких випадках спостерігається гострий інтерстиціальний нефрит.
Інші: реакції в місці введення; тривале застосування антибіотиків може призвести до розвитку вторинних суперінфекцій, спричинених резистентними мікроорганізмами і грибами.
Препарат містить повідон, тому дуже рідко останній може накопичуватися в ретикуло-ендотеліальній системі або локальних депо, що може призводити до розвитку гранульоми.
Передозування.
Застосування високих доз бета-лактамних антибіотиків, особливо при печінковій недостатності, може спричинити розвиток енцефалопатії (сплутаність свідомості, порушення руху). Пеніциліни у надзвичайно великих дозах можуть спричиняти нейром’язову збудливість або судоми, подібні до епілептичних. Потенційно при передозуванні можливі гастроінтестинальні симптоми та порушення електролітного балансу.
Лікування: симптоматична і підтримуюча терапія, гемодіаліз. Специфічний антидот невідомий.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Препарат не призначений для лікування сифілісу у період вагітності.
Бензатин бензилпеніцилін проникає в грудне молоко. На період лікування годування груддю слід припинити.
Діти.
Препарат не застосовують дітям.
Особливості застосування.
Препарат застосовують тільки внутрішньом’язово. Перед початком лікування Ретарпеном пацієнтів слід перевірити на переносимість препарату. При призначенні препарату хворим на цукровий діабет необхідно брати до уваги знижене всмоктування Ретарпену із м’язового депо.
Слід з обережністю призначати препарат при схильності до алергічних реакцій, печінковій недостатності.
При появі алергічних реакцій терапію необхідно припинити та призначити симптоматичне лікування адреналіном, антигістамінними препаратами та кортикостероїдами.
При випадковому внутрішньосудинному введенні Ретарпену може з’являтися відчуття пригніченості, страху, тривоги, можливі галюцинації, непритомність, розвиток ціанозу, тахікардія, порушення моторики (синдром Hoigne). Симптоми зникають впродовж години. У випадку тяжкої реакції показано введення седативних засобів.
При довготривалому лікуванні препаратом рекомендується періодичний контроль показників крові та ниркової функції.
При венеричних захворюваннях з підозрою на сифіліс перед початком терапії, а потім протягом 4 місяців необхідно проводити мікроскопічні та серологічні дослідження.
Для пригнічення або полегшення реакції Яриша-Герксгеймера при першому застосуванні Ретарпену вводять 50 мг преднізолону або його еквівалент. У хворих на сифіліс у стадії, що проявляється ураженням серцево-судинної системи, кровоносних судин та мозкових оболонок, реакції Яриша-Герксгеймера можна запобігти шляхом застосування преднізолону по 50 мг на добу або еквівалентного стероїду протягом 1-2 тижнів.
При довготривалому лікуванні препаратом слід брати до уваги можливість розвитку резистентних мікроорганізмів та грибів.
За наявності тяжкої і персистуючої діареї слід враховувати можливість виникнення псевдомембранозного коліту, спричиненого застосуванням антибіотиків. У такому разі слід негайно припинити введення препарату і призначити відповідну терапію. В цьому випадку протипоказані препарати, що пригнічують перистальтику.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Невідома.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Пеніцилінові препарати, які мають бактерицидну дію, не слід застосовувати у поєднанні з бактеріостатичними антибіотиками. Комбінація з іншими антибіотиками можлива лише тоді, коли можна очікувати синергічної дії або будь-якого додаткового ефекту. Окремі компоненти терапевтичної комбінації повинні призначатися в повній дозі (доза більш токсичного компонента може бути зменшена, якщо показана синергічна дія).
Слід мати на увазі можливість конкурентного інгібування процесу виведення з організму при одночасному застосуванні бензатину бензилпеніциліну з протизапальними, протиревматичними і жарознижувальними засобами (індометацином, фенілбутазоном, саліцилатами у високих дозах) або пробенецидом.
При одночасному застосуванні підвищується ефективність непрямих антикоагулянтів.
Застосування бензатину бензилпеніциліну може у окремих випадках стати причиною зниження ефективності пероральних контрацептивів.
Для запобігання небажаним хімічним реакціям суспензію Ретарпену не слід змішувати з іншими ін’єкційними розчинами.
Бензатин бензилпеніцилін з обережністю слід призначати пацієнтам, які отримують дигоксин, оскільки при одночасному застосуванні існує ризик виникнення брадикардії.
Алопуринол підвищує ризик розвитку алергічних реакцій (шкірні висипання).
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Бензатин бензилпеніцилін – це бета-лактамний антибіотик з групи пеніцилінів типу G пролонгованої дії. Виявляє бактерицидну дію відносно чутливих мікроорганізмів за рахунок пригнічення синтезу мукопептидів клітинної стінки.
Активний щодо грампозитивних збудників: Staphylococcus spp. (пеніциліназонеутворюючих), Streptococcus spp., у тому числі Streptococcus pneumoniae, Corynebacterium diphtheriae, анаеробних спороутворюючих паличок, Bacillus anthracis, Clostridium spp., Actinomyces israelii; грамнегативних мікроорганізмів: Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, а також щодо Treponema spp. До дії препарату стійкі штами Staphylococcus spp., що продукують пеніциліназу, яка руйнує бензилпеніцилін. У зв’язку з тривалою дією препарат застосовується для лікування інфекцій, спричинених Streptococcus spp. і Treponema pallidum.
Фармакокінетика. При внутрішньом’язовому введенні бензатин бензилпеніцилін дуже повільно всмоктується з місця введення, забезпечуючи пролонговану дію.
Максимальна концентрація в сироватці досягається через 12-24 години після ін’єкції. Тривалий період напіввиведення забезпечує стабільну та тривалу концентрацію препарату в крові: на 14-ту добу після введення 2 400 000 МО препарату концентрація в сироватці крові становить 0,12 мкг/мл. Ступінь зв’язування з білками плазми крові становить приблизно 55 %.
Бензатин бензилпеніцилін у невеликій кількості проникає крізь плацентарний бар’єр, а також у грудне молоко. Біотрансформація препарату незначна. Виводиться переважно нирками у незміненому вигляді; за 8 діб виводиться до 33 % введеної дози.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: порошок від білого до кремового кольору.
Несумісність.
Не змішувати з іншими ін’єкційними розчинами.
Порошок слід розводити у воді для ін’єкцій.
Термін придатності.
4 роки.
Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 30°С в захищеному від світла місці. Зберігати в недоступному для дітей місці.Порошок у флаконі. По 50 флаконів у картонній коробці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробники.
Сандоз ГмбХ, Австрія/ Sandoz GmbH, Austria
(наповнення, пакування, контроль, випуск серії).
ФРЕЗЕНІУС КАБІ Анті-Інфектівес С. р. л., Італія/ FRESENIUS KABI Anti-Infectives S.r.l., Italy
(виробництво in bulk (стерильної суміші)).
Місцезнаходження.
Біохеміштрассе, 10, 6250 Кундль, Австрія/ Biochemiestrasse, 10, 6250 Kundl, Austria.
Віа С. Леонардо, 23, 45010 Вілідосе (РО), Італія/ Via S. Leonardo, 23, 45010 VILLADOSE (RO), Italy
Источником информации для описания является Государственный Реестр Лекарственных Средств Украины
Рейтинг популярности основан на фактическом количестве заказов клиентами сайта за последние 30 дней. Чем больше заказов, тем выше рейтинг.
ВНИМАНИЕ! Цены актуальны только при оформлении заказа в электронной медицинской информационной системе Аптека 9-1-1. Цены на товары при покупке непосредственно в аптечных заведениях-партнерах могут отличаться от указанных на сайте!
Добавление отзыва
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}