Цетиризин-Тева таблетки покрытые оболочкой 10 мг 2 блистера по 10 шт

Цетиризин-Тева обеспечит симптоматическую терапию сезонного и постоянного аллергического ринита, а также неназальные симптомов, связанных с конъюнктивитом.

Склад:

діюча речовина: цетиризин;

1 таблетка містить цетиризину дигідрохлориду 10 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат;

оболонка (Opadry Y-1-7000): титану діоксид (Е 171), гідроксипропілметилцелюлоза, макрогол 400.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, від білого до майже білого кольору, з лінією для поділу з одного боку.

Фармакотерапевтична група. Антигістамінні засоби для системного застосування. Похідні піперазину. Код АТХ R06A E07.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Цетиризин, метаболіт гідроксизину у людини, потужний селективний антагоніст периферичних H1-рецепторів. У дослідженнях зв'язування з рецепторами іn vitro не спостерігалося спорідненості з іншими рецепторами, відмінними від H1-рецепторів. Окрім антагоністичного впливу на H1-рецептори, цетиризин чинить антиалергічну дію: при дозуванні 10 мг 1 або 2 рази на добу препарат інгібує пізню фазу залучення у процес клітин запалення, особливо еозинофілів, у шкірі та кон'юнктиві осіб, яким вводили антиген.

Фармакокінетика.

Абсорбція. Максимальна рівноважна концентрація в плазмі крові становить майже 300 нг/мл та досягається протягом 1,0 ± 0,5 години. Розподіл фармакокінетичних параметрів, таких як максимальна концентрація в плазмі крові (Cmax) та площа під кривою (AUC), є однорідними. Прийом їжі не впливає на зменшення абсорбції цетиризину, проте швидкість абсорбції знижується. Ступінь біодоступності подібний при призначенні цетиризину у формі розчину, капсул або таблеток.

Розподіл. Уявний об'єм розподілу становить 0,50 л/кг. Зв'язування цетиризину з білками плазми крові становить 93 ± 0,3 %. Цетиризин не змінює зв'язування варфарину з білками.

Біотрансформація. Цетиризин не піддається інтенсивному метаболізму першого проходження.

Елімінація. Кінцевий період напіввиведення становить приблизно 10 годин, не спостерігається накопичення цетиризину після щоденного прийому 10 мг протягом 10 днів. Близько 2/3 прийнятої дози виводиться в незміненому вигляді із сечею.

Лінійність/нелінійність. Цетиризин демонструє лінійну кінетику в діапазоні від 5 до 60 мг.

Порушення функції нирок. Фармакокінетика препарату була подібною у пацієнтів з легким порушенням (кліренс креатиніну (КК) вище 40 мл/хв) та здорових добровольців. У пацієнтів із помірним порушенням функції нирок період напіввиведення збільшувався у 3 рази, а кліренс знижувався на 70 % порівняно зі здоровими добровольцями. У пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі (КК менше 7 мл/хв) при одноразовому пероральному застосуванні 10 мг цетиризину, спостерігалося збільшення періоду напіввиведення у 3 рази та зниження кліренсу на 70 % порівняно з нормою. Цетиризин погано виводився при гемодіалізі. Корекція дози необхідна для пацієнтів з помірною або тяжкою нирковою недостатністю (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Порушення функції печінки. У пацієнтів із хронічними захворюваннями печінки (гепатоцелюлярний, холестатичний та біліарний цироз) при одноразовому прийомі 10 або 20 мг цетиризину спостерігалося збільшення періоду напіввиведення на 50 % разом із зниженням кліренсу на 40 % порівняно зі здоровими добровольцями. Корекція дози необхідна лише пацієнтам із порушенням функції печінки при наявності супутнього порушення функції нирок.

Пацієнти похилого віку. Після перорального прийому одноразової дози 10 мг період напіввиведення збільшувався приблизно на 50 %, а кліренс зменшувався на 40 % у 16 пацієнтів літнього віку порівняно з молодшими суб'єктами. Зниження кліренсу цетиризину у цих добровольців літнього віку, очевидно, було пов'язане зі зниженою функцією нирок.

Педіатрична популяція. Період напіввиведення цетиризину становив приблизно 6 годин у дітей 6–12 років і 5 годин у дітей 2–6 років. У немовлят і малюків віком від 6 до 24 місяців він скорочується до 3,1 години.

Клінічні характеристики.

Показання.

Симптоматична терапія сезонного та постійного алергічного риніту (таких симптомів як ринорея, свербіж у носі, чхання), а також неназальних симптомів, пов'язаних із кон'юнктивітом. Свербіж та кропив'янка різних типів, включаючи хронічну ідіопатичну кропив'янку.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до цетиризину або до інших компонентів препарату, а також до гідроксизину та до будь-яких похідних піперазину в анамнезі.

Пацієнти з тяжким порушенням функції нирок при кліренсі креатиніну менше 10 мл/хв.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Виходячи з фармакокінетики, фармакодинаміки та профілю толерантності цетиризину, виникнення будь-яких видів взаємодій при прийомі цього антигістамінного засобу малоймовірне. Зокрема дослідження взаємодії лікарських засобів не показали ані фармакодинамічної, ані будь-якої суттєвої фармакокінетичної взаємодії при одночасному прийомі із псевдоефедрином чи теофіліном (400 мг/добу).

Рівень абсорбції цетиризину не знижується при вживанні їжі, хоча швидкість абсорбції зменшується.

У чутливих пацієнтів одночасне вживання алкоголю або інших депресантів ЦНС може призвести до додаткового зниження пильності та погіршення працездатності, хоча цетиризин не потенціює ефект алкоголю (рівень у крові 0,5 г/л).

Особливості застосування.

У терапевтичних дозах не було відзначено клінічно значущих взаємодій з алкоголем (із рівнем алкоголю у крові 0,5 г/л). Однак слід з обережністю застосовувати цей лікарський засіб при одночасному вживанні алкоголю.

Рекомендується з обережністю призначати препарат пацієнтам, які страждають на епілепсію та в яких можуть виникати судоми.

Прийом антигістамінних лікарських засобів може впливати на результати алергічних шкірних тестів, тому перед їх проведенням потрібно витримати період виведення таких препаратів з організму (3 доби).

Слід дотримуватися обережності при застосуванні препарату пацієнтам зі схильністю до затримки сечі (наприклад, при ураженнях спинного мозку, гіперплазії передміхурової залози), цетиризин може збільшувати ризик затримки сечі.

Свербіж та/або кропив'янка можуть з'явитися після припинення застосування цетиризину, навіть якщо ці симптоми не були наявні до початку лікування. У деяких випадках симптоми можуть бути інтенсивними і може знадобитися поновлення лікування після його припинення. Ці симптоми зазвичай зникають після поновлення лікування.

Не слід застосовувати цей препарат пацієнтам із такими рідкісними спадковими захворюваннями як непереносимість галактози, дефіцит лактази Лаппа або порушення всмоктування глюкози-галактози. Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на таблетку, вкриту оболонкою, тобто фактично вільний від натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Проспективні дані для цетиризину щодо наслідків вагітності не свідчать про потенційну токсичність для матері або плода/ембріона вище фонових показників. Дослідження на тваринах не вказують на прямий чи непрямий шкідливий вплив на вагітність, ембріональний/фетальний розвиток, пологи або постнатальний розвиток. Слід дотримуватися обережності при призначенні вагітним жінкам.

Період годування груддю. Цетиризин проникає в грудне молоко. Не можна виключити ризик виникнення побічних ефектів у немовлят, які знаходяться на грудному вигодовуванні. Цетиризин проникає у грудне молоко у концентраціях, що становлять 25–90 % від концентрації у плазмі крові залежно від проміжку часу після застосування препарату. Тому жінкам, які годують груддю, цетиризин слід застосовувати з обережністю.

Фертильність. Доступні обмежені дані щодо фертильності людини, але жодних застережень стосовно безпеки виявлено не було. Дані на тваринах не свідчать про безпеку репродукції людини.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Об'єктивне визначення здатності керувати автотранспортом, працювати з механізмами та ступеня сонливості не показали жодного клінічно значущого впливу при застосуванні препарату у рекомендованій дозі 10 мг. Однак пацієнтам, які відчувають сонливість, слід утримуватися від керування автомобілем, заняття потенційно небезпечними видами діяльності та роботи з механізмами. Пацієнти не повинні перевищувати рекомендовані дози та мають враховувати реакцію власного організму на препарат.

Спосіб застосування та дози.

Застосовувати внутрішньо, запиваючи 1 склянкою рідини. Таблетку можна ділити на дві рівні дози. Вживання їжі не впливає на всмоктування цетиризину, хоча дещо уповільнює цей процес.

Дорослі та діти віком від 12 років: 10 мг (1 таблетка) 1 раз на добу.

Діти віком від 6 до 12 років: 5 мг (1/2 таблетки) 2 рази на добу.

Пацієнти літнього віку. Немає необхідності знижувати дозу для пацієнтів літнього віку за умови відсутності у них порушень функції нирок.

Пацієнти із порушенням функції нирок. Немає даних, які підтверджують співвідношення ефективність/безпека для пацієнтів із порушенням функції нирок. Оскільки цетиризин в основному виводиться нирками, у випадках, коли альтернативне лікування не може бути використано, інтервали між дозами слід підбирати індивідуально відповідно до функції нирок.

Для корекції дози слід звернутися до таблиці 1. Щоб скористатися таблицею 1, необхідно визначити КК пацієнта у мл/хв. Значення КК (мл/хв) можна визначити за креатиніном сироватки крові (мг/дл) за допомогою формули:

Таблиця 1

Корекція дозування для дорослих пацієнтів із порушенням функції нирок

Дітям із порушенням функції нирок дозування коригується індивідуально, залежно від значення КК пацієнта, віку та маси тіла.

Пацієнти із порушенням функції печінки. Немає потреби у корекції дози при ізольованому порушенні функції печінки.

Пацієнти із порушеннями функції печінки та нирок. Рекомендується коригувати дозу (див. вище розділ «Пацієнти із порушенням функції нирок»).

Діти.

Застосування лікарського засобу у формі таблеток не рекомендується дітям віком до 6 років, оскільки ця лікарська форма не дає змоги проводити необхідну корекцію режиму дозування.

Передозування.

Симптоми. Симптоми, що спостерігалися після передозування цетиризину, головним чином пов'язані із впливом на ЦНС або з ефектами, що можуть вказувати на антихолінергічну дію. Побічні ефекти, про які повідомлялося після прийому дози, яка перевищувала щонайменше у 5 разів рекомендовану добову дозу, включають: сплутаність свідомості, діарею, запаморочення, підвищену втомлюваність, головний біль, нездужання, мідріаз, свербіж, неспокій, седацію, сонливість, ступор, тахікардію, тремор, затримку сечовипускання.

Лікування. Специфічний антидот цетиризину невідомий. При передозуванні рекомендована симптоматична та підтримувальна терапія. Промивання шлунка слід проводити якнайшвидше після прийому препарату. Цетиризин неефективно виводиться при проведенні діалізу.

Побічні реакції.

Клінічні дослідження показали, що цетиризин у рекомендованих дозах має незначний побічний вплив на ЦНС, що включає сонливість, підвищену втомлюваність, запаморочення та головний біль. У деяких випадках повідомлялося про парадоксальну стимуляцію ЦНС. Хоча цетиризин є селективним антагоністом периферичних H1-рецепторів та майже не чинить антихолінергічної дії, повідомлялося про поодинокі випадки виникнення утруднення сечовипускання, порушення акомодації ока, сухості у роті. Повідомлялося про випадки порушення функції печінки з підвищенням рівня ферментів печінки, що супроводжувалися підвищеним рівнем білірубіну. Зазвичай стан нормалізувався після припинення прийому препарату.

Клінічні дослідження

Існують дані щодо безпеки застосування цетиризину у більше ніж 3200 досліджуваних, які брали участь у подвійних сліпих контрольованих дослідженнях з метою порівняння цетиризину з плацебо або іншими антигістамінними препаратами у рекомендованій дозі (10 мг цетиризину щоденно). Підсумувавши ці дані, за результатами плацебо-контрольованих досліджень повідомляли про появу побічних дій у разі застосування цетиризину 10 мг із частотою виникнення 1,0 % або більше (таблиця 2).

Таблиця 2

Хоча статистично сонливість виникала частіше, ніж у групі плацебо, у більшості випадків вона була легкого або помірного ступеня. Як і під час проведення інших досліджень, результати об'єктивних досліджень підтвердили, що прийом рекомендованої добової дози не спричиняє негативного впливу на повсякденну діяльність у здорових досліджуваних.

Таблиця 3

Небажані реакції з частотою виникнення 1 % та більше у дітей віком від 6 місяців до 12 років під час проведення плацебо-контрольованих клінічних досліджень

Спостереження у постреєстраційний період

Окрім побічних реакцій, про які повідомляли у рамках проведення клінічних досліджень та які наведені вище, у постреєстраційний період повідомляли про наступні побічні реакції.

Побічні реакції наведені відповідно до класифікації за класами систем органів (система MedDRA) та частоти виникнення. Дані щодо частоти виникнення визначені таким чином: нечасто (≥ 1/1000 та (частоту не можна визначити на основі існуючих даних).

З боку системи крові та лімфатичної системи. Дуже рідко: тромбоцитопенія.

З боку імунної системи. Рідко: гіперчутливість. Дуже рідко: анафілактичний шок.

З боку метаболізму та харчування. Частота невідома: підвищений апетит.

З боку психіки. Нечасто: ажитація. Рідко: агресивність, сплутаність свідомості, депресія, галюцинації, безсоння. Дуже рідко: нервовий тик. Частота невідома: суїцидальні думки, нічні жахи.

З боку нервової системи. Нечасто: парестезія. Рідко: судоми. Дуже рідко: дисгевзія, непритомність, тремор, дистонія, дискінезія. Частота невідома: амнезія, порушення пам'яті.

З боку органів зору. Дуже рідко: порушення акомодації ока, нечіткість зору, окулогірація.

З боку органів слуху. Частота невідома: вертиго.

З боку серця. Рідко: тахікардія.

З боку шлунково-кишкового тракту. Нечасто: діарея.

З боку гепатобіліарної системи. Рідко: порушення функції печінки (підвищення рівня трансаміназ, лужної фосфатази, ГГТП та білірубіну). Частота невідома: гепатит.

З боку шкіри та підшкірної клітковини. Нечасто: свербіж, висипання. Рідко: кропив'янка. Дуже рідко: ангіоневротичний набряк, стійка медикаментозна еритема. Частота невідома: гострий генералізований екзантематозний пустульоз.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини. Частота невідома: артралгія.

З боку сечовидільної системи. Дуже рідко: дизурія, енурез. Частота невідома: затримка сечовипускання.

Загальні порушення та порушення, пов'язані зі способом застосування препарату. Нечасто: астенія, нездужання. Рідко: набряк.

Лабораторні дослідження. Рідко: збільшення маси тіла.

Опис окремих побічних реакцій. Повідомлялося про свербіж (сильний свербіж) та/або кропив'янку після припинення застосування цетиризину.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання. Спеціальні умови зберігання не передбачені. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 7 таблеток у блістері, по 1 блістеру у коробці; по 10 таблеток у блістері, по 1 або по 2, або по 3, або по 5 блістерів у коробці.

Категорія відпуску. Без рецепта.

Виробник. Меркле ГмбХ.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Людвіг-Меркле-Штрассе 3, 89143 Блаубойрен, Німеччина.