Алергія: повний гайд щодо симптомів, причин, механізму виникнення та лікування методом АСІТ

8 квітня 2024 Алергія: повний гайд щодо симптомів, причин, механізму виникнення та лікування методом АСІТ

Алергія — це реакція імунної системи на зовнішні алергени, як-от пилок, пил, харчові продукти або домашні тварини, або внутрішні, такі, як глистова інвазія. Симптоми алергії включають нежить, висип, свербіж, набряк, утруднення дихання та навіть анафілактичний шок. Але чому виникає алергія і чи можна її вилікувати назавжди?

Алергія вважається однією з найпоширеніших хвороб у світі. Приблизно 10-30% людей на планеті страждають на алергічні захворювання, і це число зростає. У звичайному побутовому житті можна зіткнутися з чималою кількістю алергенів, які так чи інакше можуть спровокувати появу алергічної реакції.

Що таке алергія: механізм виникнення

Алергія — це патологічна реакція імунної системи на чужорідні речовини, які зазвичай безпечні для організму, але імунні клітини організму помилково розпізнають їх як небезпечні й чужорідні, і тому відповідають захисним запальним процесом, який називається реакцією гіперчутливості.

Речовини, що спричиняють це відхилення, називаються алергенами. Це можуть бути:

  • певні продукти;
  • пилок рослин і трав;
  • побутова хімія;
  • лікарські препарати;
  • лупа;
  • плісняві грибки;
  • фермент слини домашніх тварин.

Під час контакту з алергеном відбувається вивільнення особливої біологічно активної речовини — гістаміну. Ця речовина необхідна організму для підтримання нормальної життєдіяльності і бере участь у запальних та імунних реакціях, зокрема спрямованих на боротьбу з дійсними патогенами — вірусами, бактеріями, грибками, паразитами. Але в разі алергії відбувається «збій» в роботі імунітету — і імунна система починає реагувати викидом гістаміну на нешкідливі речовини, які називаються алергенами. Саме завдяки гістаміну і виникають характерні алергічні симптоми: висип, свербіж, запалення, нежить та інші.

У виникненні реакції гіперчутливості «винні» особливі тучні (опасисті) клітини — це високоспеціалізовані імунні клітини сполучної тканини, які беруть участь в адаптивному імунітеті та є основним джерелом медіаторів гістаміну.

Гістамін у нормі необхідний організму для регуляції фізіологічних функцій (діяльність центральної нервової системи, травного тракту тощо), а також у разі ушкодження тканин (медіатор алергічних і запальних реакцій).

У людини гістамін міститься майже в усіх тканинах організму, де він зберігається переважно в гранулах опасистих клітин. Клітини крові, що називаються базофілами, також містять гранули, які містять гістамін. Після вивільнення з гранул гістамін спричиняє безліч різних ефектів в організмі.

У нормі гістамін бере участь у таких процесах:

  • скорочення гладком'язових тканин легенів, матки і шлунка;
  • розширення кровоносних судин, що необхідно для збільшення проникності та зниження артеріального тиску;
  • стимуляція секреції шлункового соку;
  • прискорення пульсу;
  • є нейротрансмітером, що передає хімічні повідомлення між нервовими клітинами.

Гістамін діє шляхом зв'язування з гістамінними рецепторами на поверхні клітин. Існує чотири типи рецепторів, які називаються Н1, Н2, Н3, Н4, проте алергічну реакцію зумовлюють саме рецептори Н1. Звичайні антигістамінні препарати блокують якраз Н1-гістамінові рецептори, що призводить до зменшення прояву симптомів.

Симптоми алергії: висип, нежить, свербіж, сльозотеча, утруднення дихання

Алергічна реакція може виникнути на такі алергени:

  • харчові продукти (наприклад, кісточкові фрукти, горіхи, морепродукти);
  • укуси комах (інсектна алергія);
  • на кішок (особливо на фермент, що міститься у них у слині), рідше на собак;
  • на цвітіння трав і дерев (особливо, на амброзію);
  • на холод (за температури повітря нижче +4°C);
  • на сонце (фотодерматит);
  • на пил (пилового кліща);
  • на цвіль;
  • на медикаменти.
Основні факти про алергію
1 Багато алергіків часто страждають на декілька типів алергії одночасно.
2 Більшість дітей переростають деякі види алергії (екзема, харчова алергія, астма).
3 Алергія на горіхи зберігається на все життя.
4 Харчові добавки Е, генетично модифіковані продукти і фастфуд самі по собі не викликають алергію.
5 Щеплення не викликають алергії.
6 Найчастішими причинами анафілаксії (небезпечної для життя реакції) є ліки, їжа та укуси комах.
7 Шанс на те, що в дитини з одним із батьків-алергіків виникне алергія, — від 30% до 50%, а якщо обоє батьків алергіки, то в дитини шанс — від 60% до 80%.

Причини алергії

Під звичайною алергією мається на увазі реакція гіперчутливості негайного типу, її також називають анафілактичною.

Під час контакту з алергеном (антигеном) організм виробляє особливі антитіла (імуноглобуліни класу Е або IgE). Ці антитіла ідентифікують конкретний алерген як шкідливий, навіть якщо це не так, і запускають алергічну реакцію з подальшим викидом гістаміну, що супроводжується появою характерних симптомів, які можуть спричинити запалення шкіри, носових пазух, дихальних шляхів або травної системи. Але як же це відбувається?

Коли організм вперше вступає в контакт з алергеном, відбувається сенсибілізація — це підвищена чутливість організму до певних антитіл. Організм у відповідь на сенсибілізацію реагує підвищеним утворенням антитіл, які при накопиченні й призводять до формування гіперчутливості. І вже після цього, коли відбувається повторний контакт з алергеном, виникає алергічна реакція. Механізм її виникнення проходить три етапи.

Стадії формування алергічної реакції:

  1. Імунологічна. Відбувається сенсибілізація, за якої під час першого контакту з алергеном виробляються специфічні антитіла (імуноглобуліни IgE). Виникає зв'язок між антигеном та антитілом. Саме цей зв'язок і зумовлює перехід на другу стадію.
  2. Патохімічна. Імуноглобуліни за допомогою ланцюга біохімічних реакцій призводять до вивільнення гістаміну з опасистих клітин і базофілів.
  3. Патофізіологічна. Це стадія виникнення симптомів. Клітини, тканини й органи відповідають місцевою або системною фізіологічною реакцією з боку організму: з'являється свербіж, висип, нежить, кашель, утруднене дихання тощо.
Тяжкість алергії відрізняється від людини до людини і може варіюватися від незначного подразнення до анафілаксії — гострої та небезпечної для життя алергічної реакції, що супроводжується хрипами, утрудненим диханням, гіпотензією і навіть непритомністю.

Хоча в більшості випадків не можна повністю вилікуватися, терапія може допомогти полегшити симптоми.

Незважаючи на значні дослідження, повна картина причин алергії все ще не повністю зрозуміла. Однак є основні чинники, які, як вважається, сприяють розвитку алергічних реакцій. До них належать:

  1. Генетика. Наукові дослідження підтверджують важливу роль генетичної спадковості. Якщо один із батьків страждає від цієї проблеми, ймовірність розвитку алергії в потомства збільшується. Якщо обоє батьків мають алергічні реакції, ризик збільшується ще більше.
  2. Вплив навколишнього середовища. Це відіграє ключову роль у формуванні реакцій імунної системи. Забруднення повітря, промислові хімікати, тютюновий дим та інші фактори можуть стимулювати розвиток алергічних відхилень. Також вважається, що діти, які виросли в сільській місцевості, де вони постійно піддаються різним бактеріям та алергенам, мають меншу ймовірність розвитку алергій, ніж діти, які виросли в міських умовах.
  3. Ранній вплив. Ранній контакт із потенційними алергенами може мати вплив у майбутньому. Недостатній контакт з бактеріями та іншими мікроорганізмами в ранньому дитинстві може призвести до недосконалості імунної системи та збільшити ризик виникнення алергій.
  4. Зміна способу життя. Сучасний спосіб життя також може сприяти збільшенню зростання кількості алергіків. Збільшення споживання оброблених продуктів, брак фізичної активності та надлишок стресу можуть негативно вплинути на імунну систему, що збільшує ймовірність розвитку алергій.

Алергія є багатофакторним захворюванням, причини якого досі до кінця не вивчені. Багато факторів відіграють свою роль у розвитку цього стану. Подальші дослідження в цій сфері можуть допомогти краще зрозуміти механізми розвитку і розробити більш ефективні методи лікування та профілактики.

Симптоми алергії: загальні та специфічні

Симптоми алергії залежать від речовини, що спричиняє захворювання, і можуть впливати на дихальні шляхи, носові ходи і пазухи, шкіру та травну систему.

Реакція на алерген призводить до вивільнення гістаміну та інших хімічних речовин організму. Ці речовини стають причиною виникнення симптомів — зазвичай легких, але дратівливих, а інколи важких і небезпечних. Залежно від виду алергії можуть виникати як загальні, так і специфічні симптоми алергічних реакцій.

Типові симптоми більшості алергій:

  1. Респіраторні:
  • чхання;
  • виділення з носа;
  • сльозяться очі;
  • кашель;
  • набряк трахеї;
  • гучне дихання або хрипи;
  • плутане дихання.
  1. Шкірні:
  • пухирі або висип на шкірі, кропив'янка;
  • почервоніння або сухість шкіри;
  • свербіж.
  1. Системні:
  • гіпотензія (низький кров'яний тиск);
  • ангіоневротичний набряк або набряк Квінке (підвищення проникності підслизової та підшкірних капілярів і венул, що супроводжується набряком слизових оболонок і шкіри);
  • блювання;
  • стридор (грубе дихання, внаслідок звуженої ділянки дихальних шляхів);
  • кропив'янка;
  • бронхообструкція (звуження просвіту бронхів);
  • абдомінальні болі (пов'язані з функціональним розладом органів ШКТ).

Алергічний риніт

Симптоми алергічного риніту і звичайної застуди вкрай схожі, що іноді важко відрізнити застуду від сінної лихоманки.

До симптомів алергічного риніту належать:

  • нежить;
  • червоніють і сльозяться очі;
  • опухлі повіки;
  • свербіж в очах, у роті або на шкірі;
  • чхання;
  • закладеність носа;
  • втома (часто з причини поганого сну через утруднене дихання).

Нежить при алергії

Симптоми полінозу також можуть бути спричинені поширеними подразниками, такими як:

  • сигаретний дим;
  • сильні запахи, такі як парфуми, лак для волосся та інші косметичні засоби, що пахнуть;
  • побутова хімія;
  • вихлопні гази автомобілів та інші забруднювачі повітря (наприклад, озон);
  • освіжувачі та ароматизатори для повітря.

Алергічний риніт може бути сезонним (тобто, алергія виникає навесні, влітку або ранньою осінню), або ж цілорічним (симптоми можуть зберігатися цілий рік).

Харчова алергія

Найчастіше зустрічається в немовлят і дітей, але може з'явитися в будь-якому віці. Захворювання навіть може виникнути на продукти, які людина їла роками без будь-яких проблем.

До симптомів харчової алергії належать:

  • екзема, кропив'янка, свербіж;
  • набряк язика, губ, горла;
  • утруднення ковтання;
  • першіння в горлі;
  • риніт (запалення слизової оболонки носа);
  • свербіж в очах;
  • напад астми, утруднене дихання, хрипи, закладеність носа;
  • нудота, блювання, діарея або сильний біль у животі;
  • у рідкісних випадках можуть виникнути запаморочення та непритомність.

Більшість алергічних реакцій виникають протягом 30 хвилин після вживання їжі. Часто реакція виникає протягом 5-10 хвилин, але може відбуватися і через 4-6 годин після прийому всередину.

Харчова алергія відрізняється від харчової непереносимості. За харчової непереносимості є фізіологічна реакція на їжу, але це не алергічна реакція.

Непереносимість лактози — частий приклад. Люди, які страждають на цю патологію, погано перетравлюють один із цукрів у молоці й можуть відчувати болі в животі або діарею, коли п'ють молоко або їдять молочні продукти. Незважаючи на те, що симптоми харчової непереносимості можуть спричиняти дискомфорт, цей стан не є небезпечним.

Є також інші стани, як-от глютенова хвороба, які можуть спричиняти реакції на продукти (у людей з глютеновою хворобою є непереносимість на всі продукти, що містять глютен), які самі по собі не спричиняють алергію.

Алергія на укуси комах

Для початку варто розуміти, що під час укусу комахи може відмічатися абсолютно нормальна, здорова реакція на пошкодження шкірного покриву — до таких належать біль, набряк і почервоніння в місці укусу. Для зменшення вираженості та для повного усунення таких симптомів зазвичай достатньо продезінфікувати місце укусу і прикласти що-небудь холодне.

Найсерйозніша реакція на укус комахи — алергічна. Цей стан потребує негайної медичної допомоги.

Симптоми алергії на укуси комах можуть включати один або кілька з таких проявів:

  • кропив'янка, свербіж і набряк в інших місцях, крім місця укусу;
  • спазми в животі, блювота, сильна нудота або діарея;
  • стиснення в грудях і утруднене дихання;
  • хриплий голос, набряк язика або горла, утруднене ковтання;
  • набряк Квінке.

Алергія на ліки

Оскільки медикаментозні засоби проникають у системний кровообіг, то й симптоми алергії на ліки можуть проявлятися практично в усіх органах і системах.

До ознак і симптомів алергічної реакції на лікарські препарати належать:

  • свистяче дихання (свистячий, скрипучий звук при диханні);
  • плутане дихання;
  • набряк горла і рота;
  • нудота, блювання;
  • діарея;
  • переймоподібні болі в животі;
  • падіння артеріального тиску;
  • непритомний стан;
  • кропив'янка.

Діагностика: які здавати тести на алергію

Людина не завжди може зрозуміти, що саме стало причиною симптомів і яких алергенів їй слід уникати.

У разі виникнення алергічної реакції потенційному пацієнту потрібно звернутися до алерголога, а також до імунолога для діагностування алергії та виявлення сенсибілізації (процес набуття підвищеної чутливості до алергену) до того чи іншого тригера (алергену).

Першим етапом діагностики алергії, як і будь-якої іншої хвороби, є збір анамнезу хворого шляхом бесіди з лікарем. Історія симптомів алергіка важлива для діагностики всіх алергій, включно з тим, чи змінюються вони залежно від часу доби, сезону, впливу домашніх тварин та інших потенційних алергенів, а також змін у дієті.

Наступний етап — здача аналізів.

Першочерговою є здача загального аналізу крові (ЗАК). Це необхідно для того, щоб визначити, чи є симптоми реальною алергією, чи спричинені іншими проблемами. Наприклад, підвищений вміст еозинофілів (еозинофілія) у крові (понад 5%) може бути першим сигналом того, що в людини алергія, але це також може свідчити про гельмінтоз. Лейкоцитоз (високий вміст лейкоцитів у крові) також вважається ознакою наявності алергії, але не тільки.

Шкірні проби — це найпоширеніший метод тестування на алергію. Проби можуть включати внутрішньошкірне введення алергену, подряпини (насічки) або пластирі (патчі). Суть такого тесту полягає в тому, що лікар робить:

  • насічки на шкірному покриві;
  • уколи шляхом введення алергенів;
  • наклеювання спеціальних пластирів, просочених алергенами, і якщо у людини алергія, на тестовій ділянці (на шкірі) з'явиться невелика гуля та/або почервоніння.

Шкірні проби можуть бути навіть варіантом для маленьких дітей і немовлят залежно від обставин.

Після будь-якого типу тесту за ділянкою шкіри спостерігають протягом приблизно 15 хвилин, щоб побачити, чи не розвивається реакція. Пухир або горбок (піднятий, червоний, сверблячий) вказує на наявність антитіл. Що більший пухир і набряки, то вища чутливість.

Шкірні проби на алергію

Основні показання до постановки шкірних проб:

  • алергічний риніт;
  • бронхіальна астма;
  • харчова алергія;
  • лікарська;
  • на комах;
  • атопічний дерматит.

Протипоказання для виконання шкірних проб:

  1. Абсолютні:
  • дифузні зміни шкіри;
  • уртикарний дермографізм (почервоніння і опуклість шкіри в місці легкого подразнення);
  • ментальні та психічні особливості в поведінці хворого;
  • загострення основного та супутніх захворювань;
  • період після гострої алергічної реакції — 3-4 тижні (рефрактерний період);
  • якщо пацієнту не можна скасовувати прийом медикаментів, які можуть вплинути на результат шкірних проб.
  1. Відносні:
  • ранній дитячий вік (молодше 2 років);
  • схильність до розвитку тяжких алергічних реакцій (анафілаксія, набряк Квінке);
  • вагітність;
  • прийом деяких лікарських препаратів (антигістамінних засобів, антигіпертензивних, трициклічних антидепресантів, топічних стероїдів).
Шкірні проби не можна проводити в момент загострення алергії у людини, оскільки це може спричинити ускладнення алергічних реакцій.

Хоча шкірна проба може здатися простою, її мають проводити досвідчені практики, які розуміють усі ризики процедури тестування.

Аналізи крові на алергени можуть використовувати замість або разом зі шкірними пробами, щоб допомогти діагностувати вид алергії. Цей аналіз має назву — радіоалергосорбентний тест (РАСТ).

Дана процедура проста і не вимагає спеціальної підготовки до неї, проте на момент її проведення варто припинити прийом антиалергічних засобів.

Проводиться забір венозної крові, яку аналізують на наявність специфічних антитіл, що виробляються імунною системою у відповідь на алерген.

Аналіз крові вимірює рівні антитіл IgE до алергії, які виробляються, коли кров змішується з низкою алергенів, і відправляється в лабораторію. Якщо у людини алергія на будь-яку речовину, у зразку крові може підвищитися рівень IgE.

Під час діагностування аналізу крові на рівень визначуваних антитіл є кілька видів спеціальних панелей, кожна з яких містить набір алергенів:

  • атопічна панель;
  • інгаляційна (респіраторна) панель;
  • харчова панель;
  • змішана панель.

Залежно від скарг пацієнта та збору його анамнезу лікар визначить, на яку саме панель алергіку необхідно провести аналіз.

Цей метод діагностування має високу ефективність і достовірність результатів. Аналіз крові може бути використаний, якщо в людини є проблеми зі шкірою, наприклад, екзема, якщо вона вживає ліки тривалої дії або приймання яких не може припинити, а також у разі якщо людина має протипоказання до проведення тесту шкірних проб.

Лікування алергії методом АСІТ: який потрібно робити укол від алергії один раз на рік?

Найкращий спосіб запобігти алергічній реакції — уникати контакту з агресивним алергеном. Однак у багатьох випадках це непрактично, а інколи й неможливо, наприклад, коли алергеном є пиловий кліщ. Саме тому існує ефективний спосіб у деяких випадках повернути назад розвиток алергії в людини. Це новий метод лікування алергії — алергенспецифічна імунотерапія (АСІТ).

Це терапія, що потенційно модифікує хворобу, ефективна для лікування алергії та полегшення симптомів у людей із хронічним станом. АСІТ є довготривалим та ефективним лікуванням.

Лікування алергії методом АСІТ дозволяє значно полегшити або прибрати симптоми алергії

Кому підходить АСІТ: показання

Алергенспецифічна імунотерапія показана пацієнтам із такими симптомами:

  • сінна лихоманка;
  • алергічний кон'юнктивіт;
  • бронхіальна астма;
  • атопічний дерматит;
  • а також для людей, у яких є докази наявності специфічних антитіл IgE до клінічно значущих алергенів.

Пацієнти з алергічними станами є чудовими кандидатами для проведення АСІТ, особливо ті, хто має симптоми, що не контролюються фармакологічною терапією або заходами уникнення тригерів, а також ті, хто потребує високих доз ліків, кількох ліків або і того, й іншого для підтримання контролю над захворюванням. Алергенспецифічна імунотерапія підійде і тим, хто бажає уникнути тривалого використання терапії медикаментами для симптоматичного лікування.

Протипоказання до застосування АСІТ:

  • люди, які приймають бета-адреноблокатори;
  • неконтрольована і дуже важка астма;
  • серцево-судинні патології (наприклад, нестабільна стенокардія, нещодавній інфаркт міокарда, виражена аритмія та неконтрольована артеріальна гіпертензія).

З обережністю цей метод лікування застосовують:

  • діти до 6 років;
  • вагітні;
  • ті, хто годує груддю;
  • люди похилого віку;
  • люди зі злоякісними новоутвореннями, імунодефіцитом та аутоімунними захворюваннями.

Як проводиться АСІТ: метод імунотерапії

Імунотерапія алергії або десенсибілізація передбачає введення певного алергену в дозах, які поступово збільшуються, що зрештою призводить до розвитку імунітету або толерантності (несприйнятливості) до алергену. На практиці лікування можна проводити у вигляді крапель, у вигляді розчинної таблетки під язик або у вигляді ін'єкції в руку.

АСІТ зазвичай проводять у холодну пору, а точніше восени, до початку цвітіння всіх алергенних рослин, дерев і бур'янів.

Наявні дані свідчать про те, що щонайменше 3 роки алергенспецифічної імунотерапії дають позитивний ефект у пацієнтів з алергією, що може зберігатися протягом кількох років після припинення терапії. Також більшість алергологів розглядають можливість припинення імунотерапії після 5 років адекватного лікування. Нещодавні дані показали, що лише 2 роки імунотерапії, підшкірно або сублінгвально, недостатньо для забезпечення тривалого ефекту.

Ефективність лікування цією терапією в середньому становить 70%, а в деяких алергіків — 90%. Ефект відзначається вже після проведення першого курсу лікування, але для найкращих результатів потрібне проведення щонайменше 3 повних курсів лікування. Ефективність вища у тих пацієнтів, у яких менша тривалість і тяжкість захворювання.

Алергенспецифічна імунотерапія пов'язана з ризиком анафілактичних реакцій (серйозних алергічних реакцій, що швидко розвиваються та можуть призвести до смерті), тому її можуть призначати тільки лікарі, які мають відповідну підготовку в галузі лікування алергії та використання імунотерапії (наприклад, алергологи та імунологи). Ін'єкції слід робити в присутності лікаря та в клініках, які обладнані для лікування можливих небезпечних для життя реакцій.

Лікування при застосуванні методу АСІТ може не настати в разі давньої і важкої бронхіальної астми.

Ефективність лікування алергії АСІТ

Незважаючи на успіхи, досягнуті в лікуванні алергії, необхідні додаткові стратегії для лікування інших алергій. Клінічні випробування щодо зниження чутливості до харчової алергії тривають, і наразі немає доступних продуктів для клінічного використання. Це лікування має проводитися тільки під наглядом кваліфікованого лікаря.

Під час АСІТ змінюються реакції імунної системи. Ці зміни можуть включати вироблення меншої кількості IgE, вироблення «блокувальних» антитіл IgG і продукування більшої кількості регуляторних Т-клітин, що сприяють толерантності та менш активній імунній відповіді. Однак точний механізм десенсибілізації ще не відомий, і цілком імовірно, що в різних пацієнтів після лікування спостерігаються різні імунні профілі.

Також читайте про те, що таке алергія на метал, хто в зоні ризику і як із нею справлятися.

apteka911.ua — перша інноваційна медична платформа, яка завжди поруч із вами!

Список використаної літератури

Дата створення: 08.04.2024       Дата оновлення: 25.11.2024

Відмова від відповідальності

Ми публікуємо достовірну та актуальну інформацію на сайті (інструкції, описи, статті). Але навіть ретельне вивчення інструкції не є підставою замінити візит до лікаря самолікуванням. Адміністрація сайту apteka911.ua не несе відповідальності за можливі наслідки, що виникли в результаті використання інформації на сайті. Пам'ятайте, що САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я.

УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!

Завантаження
Промокод скопійовано!