Чи треба жити з гемороєм?

Геморой — це не лише нозологічна одиниця, тобто захворювання, про яке ми розповідаємо лікарю, родині та всім своїм знайомим, аби нам дали цінну пораду щодо лікування. Навпаки: під час родинної вечері ми не розповідаємо всім за столом, що відзавтра взяли лікарняний, бо замучив геморой.

Це проблема дуже делікатна, і деякі люди просто соромляться звернутися по допомогу до лікаря, розповісти близьким або піти до аптеки і попросити видати певний препарат. Але найнеприємніше полягає не тільки у локалізації геморою, а ще й у тому, що він вельми поширений — за статистикою, на геморой потерпає кожен третій, і сам по собі, як застуда, геморой не мине, а перебіг захворювання дедалі тяжчатиме, а рецидиви частішатимуть.

Але спочатку декілька слів про те, що ж це таке!?

Трохи медичної термінології:

Геморой — це захворювання, пов'язане з патологічним збільшенням гемороїдальних вузлів. Гемороїдальні вузли — особливі судинні утворення, розташовані у нижній частині прямої кишки, зовні (в області входу в анус) і всередині (вище від межі анального каналу).

Тепер зрозумілішою мовою: геморой — це запалення і розширення вен та судинних сплетень прямої кишки (а їх там дуже багато). Пряма кишка рясно забезпечується кров'ю, саме тут розташовані артеріовенозні сплетення — зовнішні та внутрішні гемороїдальні вузли. З різних причин в анальному каналі і нижній частині прямої кишки відбувається застій крові. Стінки вен розтягуються, випинаються в окремих місцях, утворюється гемороїдальний вузол. От і все — геморой готовий!

Ось приклади чинників ризику розвитку геморою:

• Надмірна фізичне навантаження (при цьому відбувається підвищення внутрішньочеревного тиску, що призводить до випадіння гемороїдальних вузлів).
• Натуження під час запорів (зростає тиск у прямій кишці й посилюється приплив крові до гемороїдальних вузлів, що сприяє їхньому збільшенню і подальшому випадінню).
• Зловживання алкоголем (розширення судин в анальній ділянці може викликати гемороїдальні кровотечі).
• Вагітність (зі збільшенням матки підвищується тиск у черевній порожнині);
• Сидячий спосіб життя (призводить до застійних явищ у ділянці малого тазу, в першу чергу у прямій кишці).
• Зайва вага.

Як видно з вищепереліченого, усі чинники ризику — це практично повсякденні речі для багатьох людей, тому й геморой — захворювання дуже поширене. Більшість жіночого населення нашої країни бодай раз, але виношувала дитину (вагітність), а сидячий спосіб життя — це весь офісний персонал і не тільки. Як же уникнути цього в усіх відношеннях неприємного захворювання, яке ще й значно погіршує захворілій людині якість життя?

Найперше, що спадає на думку, і найперше, з чого починають свої рекомендації проктологи, — це зміна способу життя! Більше фізичних навантажень, якщо ви ведете малорухливий спосіб життя. Менше фізичних навантажень, якщо після фанатичних занять у залі з обтяженнями відбувається черговий рецидив. Відмовитись або принаймні зменшити кількість спиртних напоїв у своєму раціоні. І лише з приводу вагітності одразу й не скажеш, як діяти…

Симптоми геморою є вкрай неприємними, міркуйте самі:

• Хворобливі ущільнення у вигляді ґуль в області заднього проходу (при зовнішньому геморої).
• Випадіння гемороїдальних вузлів під час дефекації (при внутрішньому геморої), а на пізніх стадіях — також під час підіймання важких предметів, кашлю, чхання.
• Кровотеча під час дефекації (домішка червоної крові у випорожненнях, виділення крові у формі крапель або тонкої цівки). Кровотеча розвивається при травмуванні слизової оболонки вузла, яка у місці утворення вузла є перерозтягнутою і легко травмується під час проходження твердих випорожнень.
• Сверблячка і печіння у перианальній ділянці.
• Біль у ділянці заднього проходу, як правило, пов'язаний із тромбозом вузлів.
• Дискомфорт у ділянці заднього проходу, тяжкість, пов'язані з почуттям неповного випорожнення кишечника. Відчуття дискомфорту безпосередньо залежить від розміру гемороїдальних вузлів.

Із цим усім деяким людям соромно звертатися до лікаря, але жити з цим просто жахливо. До того ж із плином часу стан гемороїдальних вузлів погіршується, а занедбану хворобу лікувати дорого, довго і болісно. Тому не варто затягувати з походом до проктолога, можливо, для стабілізації стану вистачить просто правильно підібраних свічок.

Метод лікування добирається індивідуально для кожного пацієнта, виходячи з його скарг і результату огляду. Сьогодні українська медицина пропонує консервативні, малоінвазивні та радикальні методи лікування геморою:

• Консервативне лікування рекомендується на початковій стадії, якщо симптоми геморою (збільшення вузлів, виділення крові під час дефекації) турбують уперше або якщо загострюються симптоми зрідка і тривають недовго. Консервативний метод лікування — це рекомендація пацієнту тих чи інших лікарських засобів, за допомогою яких можна контролювати як захворювання, так і свій стан: свічки «Реліф», «Анузол», «Проктозан» тощо, гелі та мазі «Реліф», «Гепатромбин» і ліки системної дії, як-от «Детралекс» або «Троксевазин».
• Малоінвазивні методи (амбулаторна хірургія) — міні-операція, виконувана у лікарському кабінеті під місцевою анестезією, після чого пацієнта відряджають додому з рекомендаціями щодо перев'язки (догляд за ранкою для правильного і швидкого загоєння) і призначенням повторного візиту до лікаря. Наприклад, лігування — це накладання еластичного латексного або силіконового кільця на основу внутрішнього гемороїдального вузла з метою припинення його кровопостачання. Поступово гемороїдальні вузли відмирають і відриваються під час дефекації (зазвичай через 5–10 днів), а на їхньому місці залишаються маленькі рубці.
• Оперативне лікування — після попереднього (передопераційного) обстеження операція виконується в операційній стаціонару з обов'язковою анестезією (знеболенням), після чого пацієнт протягом одного або кількох днів перебуває у палаті під наглядом лікаря. Зазвичай достатньо одного дня.

У будь-якому разі, незалежно від ступеня тяжкості й занедбаності захворювання, геморой — це не вирок! Він лікується! І його потрібно лікувати! Не треба з ним жити і мучитися. Треба набратися сміливості й піти до лікаря, щоб дібрати правильне лікування і надалі жити без геморою!

Список використаної літератури

• imaware.health;
• babycenter.com;
• emedicine.medscape.com.