Ускладнення після COVID-19 стали серйозною медичною проблемою, з якою стикаються багато людей, які перехворіли. Навіть після повного одужання в деяких людей зберігаються або з'являються нові симптоми, які можуть тривати місяці й істотно погіршувати якість життя. Ці стани, об'єднані під терміном «постковідний синдром» або «тривалий COVID», можуть порушувати функціонування різних систем організму.
COVID-19 — це респіраторне захворювання, спричинене вірусом SARS-CoV-2. Вірус з'явився в Ухані, Китай, звідки поширився, спричинивши глобальну пандемію, і донині продовжує заражати людей по всьому світу. COVID-19 найбільш відомий своїми добре задокументованими респіраторними ефектами. Однак він вражає не тільки легені. COVID-19 чинить безліч згубних ефектів на органи людського тіла навіть після одужання, хоча багато довгострокових проблем вченим ще належить з'ясувати.
Більшість людей із COVID-19 почуваються краще протягом кількох днів або тижнів після появи перших симптомів і повністю одужують протягом 12 тижнів.
Але в деяких людей симптоми можуть зберігатися довше. Це називається тривалим COVID або пост-COVID-19 синдромом. І це новий стан у медичній практиці, який все ще вивчається.
Тривалий COVID — це хронічний стан, пов'язаний з інфекцією.
Дослідники не знають точно, як COVID-19 спричиняє тривалі захворювання, але у них є деякі ідеї щодо цього. Теорії включають:
Оскільки вірус, що викликає COVID-19, продовжує змінюватися і мутувати, дослідники не можуть сказати точно, скільки людей постраждало від тривалого COVID. Деякі дослідники підрахували, що від 10% до 35% людей, які мали COVID-19, продовжили хворіти на тривалий коронавірус.
Після одужання від COVID-19 деякі пацієнти стикаються з гострими ускладненнями, які можуть виникати протягом перших тижнів після зникнення основних симптомів. Вони пов'язані з впливом коронавірусу на різні системи організму та потребують особливої уваги:
Ці ускладнення потребують своєчасної діагностики та лікування, тому важливо спостерігатися у лікаря навіть після одужання від COVID-19.
Симптоми, пов'язані з тривалим COVID, можуть залишатися незмінними з плином часу, погіршуватися, або зникати й повертатися. Також вони можуть проявитися через тижні або навіть місяці після одужання:
Інші симптоми тривалого перебігу COVID включають:
У деяких людей можуть виникати захворювання, спричинені або поглиблені тривалим COVID, як-от мігрень, хвороби легенів, аутоімунні захворювання та хронічна ниркова недостатність.
Інші проблеми зі здоров'ям, які можуть бути діагностовані у людей через тривалий перебіг COVID:
Після перенесеного коронавірусу рекомендується регулярне спостереження у лікаря та комплексний підхід до відновлення. Це допоможе запобігти або впоратися з наслідками COVID-19 і поліпшити якість життя.
У людей, у яких у відповідь на SARS-CoV-2 розвивається клінічне захворювання, найчастіше уражається дихальна система. Однак вірус може пошкоджувати будь-який орган в організмі. У пацієнтів у критичному стані часто уражені кілька органів. Вірус зв'язується з рецепторами ангіотензинперетворювального ферменту 2 (АПФ2), присутніми в ендотеліальних клітинах судин, легенях, серці, мозку, нирках, кишківнику, печінці, глотці та інших тканинах. Він може безпосередньо пошкоджувати ці органи. Крім того, системні розлади, спричинені вірусом, призводять до порушення функції органів.
При веденні пацієнта важливо оцінювати наявність ушкоджень кількох органів. Порушення коагуляції та судинного ендотелію є поширеними, але можуть протікати безсимптомно на ранніх стадіях. У пацієнтів, які помирають від коронавірусу, часто трапляється серцева та ниркова дисфункція. Пошкодження органів може проявитися через довгий час після того, як гостра інфекція вщухне. Різні органи можуть бути порушені в різний час. Може виникнути хронічна травма, а реабілітація при цьому може бути довгою і важкою.
Спочатку вважалося, що запалення внаслідок коронавірусної інфекції є основним джерелом пошкоджень різних органів і систем. Однак пізніше вчені з'ясували, що частини вірусу зв'язуються з білками в мітохондріях — частинах клітини, які виробляють більшу частину клітинної енергії. У результаті цього медичні експерти з'ясували, що це може відігравати роль у пошкодженні органів через інфекцію SARS-CoV-2 на клітинному рівні.
Як ми вже знаємо SARS-CoV-2, вірус, що спричиняє COVID-19, може призвести до пошкодження легень, серця, мозку, нирок і кровоносних судин. Нижче розглянемо більш детально, як і яким чином відбувається цей негативний вплив.
Наслідки ковіду на дихальну систему після перенесеного COVID-19 можуть проявлятися у вигляді тривалих проблем із легенями та диханням. Навіть після одужання у багатьох пацієнтів зберігаються симптоми, такі як задишка, хронічний кашель і втома. Одним із найсерйозніших ускладнень є легеневий фіброз — процес заміщення нормальної тканини легень рубцевою, що знижує їхню здатність до нормального дихання. Запалення, спричинене вірусом, може також призвести до пошкодження альвеол — найдрібніших повітряних мішечків у легенях, що перешкоджає нормальному обміну кисню. У деяких випадках, попри відсутність виражених симптомів, пацієнти можуть відчувати тривалу задишку і труднощі під час фізичної активності, що значно погіршує якість життя.
При COVID-19 серцеві ускладнення можуть передувати та виникати за відсутності легеневих та інших ускладнень. Ішемічне ушкодження серця може виникнути у пацієнтів зі встановленою ішемічною хворобою серця (ІХС), у пацієнтів із прихованою ІХС та у пацієнтів без цієї хвороби. Основною причиною перших двох патологій є розрив бляшки й тромбоз. Останній виникає через недостатнє постачання кисню та імітує інфаркт міокарда. За гострого коронарного синдрому, спричиненого розривом бляшки, може бути корисною антиагрегантна (розріджує кров) і антикоагулянтна (перешкоджає згортанню крові) терапія. Також багато лікарів можуть розглянути фібринолітичну терапію і черезшкірне коронарне втручання.
У деяких пацієнтів спостерігається вторгнення вірусу в міоцити (клітини м'язової тканини). Системна запальна реакція, така як «цитокіновий шторм», може викликати міокардит без прямої вірусної інфільтрації (проникнення в клітини). Вона може спричиняти серцеву недостатність та аритмії. Це може статися навіть після завершення гострої фази інфекції та за відсутності ураження легень.
Більша частина людей, які померли від ковіду, мали гостре пошкодження серця та серцеву недостатність. Дихальна недостатність домінує на ранніх стадіях захворювання, тоді як пошкодження серця стає більш критичним на пізніх стадіях. Судинні фактори ризику, діабет, ожиріння, вік і гіпертонія мають більший зв'язок зі смертністю, ніж респіраторні захворювання.
Ускладнення, пов'язані з нервовою системою, є одними з найсерйозніших наслідків перенесеного COVID-19. Вірус може спричиняти запалення в головному і спинному мозку, що призводить до різноманітних неврологічних симптомів, таких як головні болі, порушення пам'яті, концентрації й так званий «мозковий туман». Деякі пацієнти відзначають втому, безсоння і тривожність, а в інших розвиваються важчі стани, такі як інсульти, епілептичні напади та навіть параліч. Ці ускладнення можуть виникати як у гострий період хвороби, так і за кілька тижнів або місяців після одужання, водночас ризик їхнього виникнення підвищується у людей із хронічними захворюваннями або ослабленим імунітетом.
COVID-19 призводить до значних довгострокових змін в імунній системі, навіть у легких випадках. Вірус здатен спричиняти значні зміни у функціонуванні імунної системи, включно з її ослабленням або гіперактивністю. У деяких пацієнтів спостерігається дисбаланс імунних клітин, що може призвести до хронічного запалення, аутоімунних захворювань і підвищеної сприйнятливості до інфекцій. Крім того, у людей, які перехворіли на COVID-19, можуть розвиватися постковідний синдром і втома, пов'язані з порушенням роботи імунної системи. У деяких випадках спостерігається перемикання імунних реакцій, що призводить до атаки власних клітин організму.
Одним із найпоширеніших наслідків ковіду є артралгія — біль у суглобах, який може тривати навіть після одужання від вірусної інфекції. У деяких пацієнтів розвивається запалення суглобів (артрит), особливо в разі тяжких форм захворювання. Це може бути пов'язано з вірусною активністю, а також із порушенням роботи імунної системи, коли вона починає атакувати власні тканини організму. Суглоби можуть опухати, боліти, і навіть обмежувати рухливість.
Хоча коронавірус може спричиняти незворотні пошкодження життєво важливих органів, таких як легені та нирки, невідомо, щоб він спричиняв будь-які незворотні ушкодження кісток і суглобів. Однак ще занадто рано говорити про всі довгострокові наслідки коронавірусу.
Ще одними позалегеневими патологіями, що виникають внаслідок інфекції SARS-CoV-2, є проблеми зі шлунково-кишковим трактом, а також ураження печінки та нирок.
Багато даних свідчать про те, що SARS-CoV-2 вражає травну систему, що проявляється в різних симптомах, таких як діарея, втрата апетиту, нудота, блювота і біль у животі. Ці шлунково-кишкові ефекти COVID-19 являють собою серйозні проблеми для пацієнтів у задоволенні їхніх потреб у харчуванні. Через відсутність контакту поживних речовин зі слизовою оболонкою кишківника може відбутися погіршення функцій імунної системи, що призводить до збільшення бактеріальної транслокації (мікроби або їхні продукти (наприклад, токсини) переходять із кишківника в інші частини організму). Передбачається, що ці ефекти SARS-CoV-2 на шлунково-кишковий тракт частково зумовлені високим вмістом рецептора АПФ2 у клубовій і товстій кишці. Крім того, АПФ2 високо експресується (вироблення молекул, таких як цитокіни, які допомагають організму боротися із захворюванням) у тонкому кишківнику людини, особливо в проксимальних і дистальних ентероцитах (клітини, що становлять слизову оболонку тонкої кишки), які безпосередньо піддаються впливу чужорідних патогенів і частинок їжі. Вірус прикріплюється до рецепторів АПФ2 травної системи й порушує нормальну кишкову флору, що призводить до різних шлунково-кишкових симптомів.
Ураження печінки після коронавірусної інфекції пов'язане з підвищеним або зниженим рівнем печінкових ферментів, таких як аланінамінотрансфераза (АЛТ) або аспартатамінотрансфераза (АСТ). SARS-CoV-2 може напряму спричиняти ураження печінки, оскільки рецептори АПФ2 присутні в гепатоцитах і холангіоцитах (клітинах) печінки. У деяких пацієнтів спостерігається жирова інфільтрація (накопичення чужорідних речовин) печінки або цироз, особливо у тих, хто має схильність до захворювань печінки, наприклад, алкогольної залежності або гепатиту. Крім того, COVID-19 може сприяти погіршенню стану у людей з уже наявними захворюваннями печінки, такими як хронічний гепатит B або C. Ці ускладнення можуть призвести до порушень метаболічних процесів, токсичного накопичення речовин і зниження детоксикаційної функції печінки, що, своєю чергою, підвищує ризик більш серйозних захворювань, включно з печінковою недостатністю.
Нарешті, гострі пошкодження нирок є ще одним потенційним супутнім захворюванням інфекції COVID-19 і можуть бути пов'язані з підвищеною смертністю. Коронавірус може призвести до ниркової недостатності шляхом прямого впливу на ниркові клітини, що призводить до порушення їхньої функції та погіршення фільтрації крові. У деяких випадках інфекція може призвести до гломерулонефриту (запалення ниркових клубочків) або нирковокортикального (корковий шар нирок) пошкодження, збільшуючи ризик розвитку хронічної ниркової недостатності в майбутньому. У людей із хронічними захворюваннями нирок або діабетом COVID-19 може значно погіршити їхній стан і прискорити прогресування захворювань. Крім цього, високе навантаження на організм і лікування із застосуванням нефротоксичних препаратів (наприклад, деяких антибіотиків) також може сприяти розвитку ниркових ускладнень.
У пацієнтів, які перенесли ковід, можуть виникати різні дерматологічні проблеми. Одним із найпоширеніших явищ є висип, який може проявлятися у вигляді почервоніння, висипань або кропив'янки, часто у відповідь на запалення або лікування. Також у деяких пацієнтів спостерігається випадіння волосся — це може бути пов'язано як із самим вірусом, так і з постстресовими реакціями організму. Вірус може спричинити порушення роботи волосяних фолікулів, призводячи до дифузного випадіння волосся за кілька тижнів або місяців після одужання. Крім того, у хворих на COVID-19 часто спостерігаються шкірні виразки та інші запальні процеси, спричинені порушеннями в кровообігу або побічними ефектами лікування.
Рецептори АПФ2 присутні в корі головного мозку та стовбурі мозку. Вірус SARS-CoV-2 використовує АПФ2 як «вхідні ворота» для проникнення в клітини та початку реплікації (розмноження). Це пояснює, чому COVID-19 може викликати широкий спектр симптомів і уражень різних органів, а також допомагає зрозуміти, чому люди з порушеннями в роботі рецепторів АПФ2 можуть бути більш схильні до серйозних наслідків захворювання.
У деяких пацієнтів спостерігається менінгіт та енцефаліт, що вказує на вірусне ураження центральної нервової системи (ЦНС). Відзначається пригнічення рефлексів стовбура мозку, включно з тим, який відчуває кисневе голодування. Неврологічні прояви можуть бути єдиними спостережуваними або можуть виникати в поєднанні з респіраторними чи іншими симптомами. Проблеми з боку неврології частіше трапляються у людей з важчим захворюванням. Їм може сприяти змінений рівень кисню і вуглекислого газу. Вони включають запаморочення, головний біль, порушення і сплутаність свідомості, делірій (порушення сприйняття, уваги, мислення) і неможливість прокинутися. Делірій є поширеним явищем і може призвести до довгострокових когнітивних порушень, включно з дефіцитом пам'яті.
Цитокіновий шторм може спричинити запалення мозку та набряк. У деяких пацієнтів спостерігається симпатичний шторм, який може спричиняти симптоми, схожі на судоми. Інсульт через закорковування мозкової артерії може виникнути навіть у молодих пацієнтів без попереднього анамнезу. Це частково пов'язано з гіперкоагуляцією (підвищеним згортанням) і пошкодженням ендотелію судин. Також спостерігається крововилив у мозок. Можуть бути присутніми атаксія і судоми. Можуть бути порушені черепні нерви. Крім цього, може виникнути аносмія і дисгевзія, тобто порушення смакових відчуттів і нюху. Також спостерігаються нервові болі, слабкість скелетних м'язів і біль, поколювання або оніміння в руках і ногах.
COVID-19 є захворюванням, яке може залишати після себе серйозні ускладнення, навіть якщо гостра фаза хвороби вже позаду. Деякі, хто перехворів, стикаються з так званим постковідним синдромом, який містить у собі такі симптоми, як втома, задишка, порушення когнітивних функцій та інші. Правильна профілактика ускладнень і реабілітація після перенесеного коронавірусу відіграють ключову роль у відновленні здоров'я та підвищенні якості життя. Розглянемо основні способи запобігання ускладненням та етапи реабілітації.
Реабілітацію слід починати якомога раніше, навіть у період хвороби, якщо це дозволяє стан пацієнта. Це допоможе запобігти атрофії м'язів і знизити ризик виникнення тромбозів. На початкових етапах реабілітація може включати:
Після COVID-19 багато пацієнтів стикаються з проблемами дихання, особливо якщо хвороба перебігала у важкій формі й вимагала кисневої терапії. Дихальна гімнастика допомагає відновити функції легенів і поліпшити насичення крові киснем:
Багато людей, які перехворіли на COVID-19, відчувають сильну слабкість і втрату м'язової маси. Регулярні фізичні вправи допомагають зміцнити м'язи, поліпшити загальне самопочуття і повернути колишню фізичну форму. Важливо починати з легких навантажень і поступово збільшувати їхню інтенсивність:
Здорове харчування відіграє ключову роль у відновленні організму після COVID-19. Важливо вживати їжу, багату на білок, вітаміни та мінерали, щоб підтримати імунну систему і прискорити відновлення:
Постковідний синдром може супроводжуватися тривожністю, депресією і когнітивними порушеннями, такими як зниження концентрації та погіршення пам'яті. Важливо приділяти увагу ментальному здоров'ю та вчасно звертатися по допомогу:
Іноді для запобігання ускладнень після COVID-19 може знадобитися додаткова медикаментозна підтримка, призначена лікарем:
Регулярний моніторинг здоров'я і своєчасне звернення до лікаря допомагають виявити та лікувати можливі ускладнення на ранніх етапах:
Ускладнення після COVID-19 можуть бути різноманітними й торкатися багатьох систем організму. Комплексний підхід до реабілітації, що охоплює багато і різні аспекти в повсякденному житті, допоможе прискорити процес відновлення і повернутися до звичного ритму. Важливо пам'ятати, що реабілітація має бути індивідуально підібрана з урахуванням стану пацієнта і рекомендацій лікаря.
Ковід може довготривало проявляти свої несприятливі наслідки на організм. Особливо це стосується людей з хронічними захворюваннями в анамнезі, яким потрібно регулярно стежити за своїми симптомами та загальним станом здоров'я, а також систематично вживати призначені лікарем ліки для контролю симптомів хвороби. Вартість лікарських засобів постійно зростає, а деяким людям потрібно щодня приймати певні препарати. Це, своєю чергою, несприятливо відбивається на фінансових витратах. Однак вихід є! Радимо вам ознайомитися з державною програмою «Доступні ліки» та дізнатися, як отримати ліки безплатно. Ця програма є важливим кроком у покращенні системи охорони здоров'я України та підтримці здоров'я населення, надаючи можливість лікуватися ефективно та без зайвих витрат.
apteka911.ua — інформаційна медична платформа, яка завжди поруч із вами!
Ми публікуємо достовірну та актуальну інформацію на сайті (інструкції, описи, статті). Але навіть ретельне вивчення інструкції не є підставою замінити візит до лікаря самолікуванням. Адміністрація сайту apteka911.ua не несе відповідальності за можливі наслідки, що виникли в результаті використання інформації на сайті. Пам'ятайте, що САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я.
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!