Мавпяча віспа: нова загроза для людства?

На початку травня світ зіткнувся з новою небезпекою. У громадянина Великобританії, який повернувся з Нігерії, 7 травня 2022 року виявили мавпячу віспу. За кілька днів стало відомо про нові випадки екзотичного захворювання не лише в Британії, а й в інших країнах Європи, США, Канаді та Австралії. На сьогодні майже два десятки країн світу заявили про те, що в них є хворі на мавпячу віспу. Їхня кількість продовжує зростати, тому Бельгія, приміром, вже ввела обов`язковий 21-денний карантин. В Україні таких пацієнтів не виявлено.

Мавпячу віспу, як і звичайну, викликає ортопоксвірус. Вперше цю хворобу зафіксували в деяких навколотропічних регіонах Центральної та Західної Африки ще в 1958 році. Вражала вона в основному підлітків віком до 16 років.

Передається вірус повітряно-крапельним і тактильним шляхами. Для зараження потрібен тісний контакт з хворим впродовж певного часу. Вчені припускають, що підхопити вірус можна й через вживання мавпячого м`яса, що не пройшло належну термічну обробку, а також він передається від матері до дитини під час вагітності.

Інкубаційний період хвороби складає від 5 до 21 дні. Під час потрапляння вірусу в організм картина традиційна для будь-якого вірусного захворювання: виникає лихоманка, головний біль, запалення лімфатичних вузлів, біль у спині та м'язах, а також слабкість. Потім з'являється висип. У 95% випадків гнійні пухирі виникають на обличчі, потім можуть розповсюджуватися на інші ділянки тіла. У інфікованих статевим шляхом пухирі з'являються вперше власне в інтимних місцях.

Діагностика захворювання відбувається методом ПЛР-тесту. Для дослідження беруть рідину або покриви пухирців.

У більшості пацієнтів захворювання проходить в легкій формі, останні кірочки, на які перетворюються згодом пухирі, зникають за три тижні.

Найважче мавпячу віспу переносять діти, а вмирають переважно ті, хто не має вакцинації від натуральної (звичайної) віспи.

Спеціальної вакцини від мавпячої віспи немає, але лікарі вважають, що від неї має захищати щеплення від звичайної віспи, яке ми отримуємо в дитинстві, оскільки ці захворювання викликають віруси однієї групи.