Актиферин

Краплі оральні, розчин.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий коричнево-жовтий розчин із ароматом чорної смородини.

Фармакодинаміка

Залізо необхідне для підтримання життєдіяльності організму: воно входить до складу гемоглобіну, міоглобіну, різних ферментів, оборотно зв’язує кисень та бере участь в окисно-відновних реакціях; стимулює еритропоез. Залізо також міститься у тканинах-депо (кістковий мозок, печінка, селезінка). Амінокислота серин, що входить до складу Актиферину, сприяє більш ефективному всмоктуванню заліза та його надходженню до системного кровообігу, що спричиняє швидке відновлення його вмісту в організмі до необхідних показників. Це забезпечує краще засвоєння препарату і дозволяє зменшити необхідну дозу заліза.

Фармакокінетика

Абсорбція

При застосуванні внутрішньо приблизно 10–15 % заліза у двовалентній формі, як правило, всмоктується у дванадцятипалій кишці та верхньому відділі тонкої кишки. Крім того, при підвищеному постачанні заліза відбувається пасивне транспортування заліза в організмі.

Всмоктування заліза значно збільшується при дефіциті заліза в організмі, а також у випадку підвищеного еритропоезу. Найбільший рівень абсорбції (50–60 %) спостерігається при низьких показниках гемоглобіну і вмісту заліза у крові, причому інтенсивність абсорбції знову зменшується з нормалізацією цих показників.

Максимальна концентрація сироваткового заліза досягається протягом 2-4 годин після прийому лікарського засобу.

Розподіл

У крові залізо у тривалентній формі зв’язується з трансферином і транспортується до місця гемостазу або депонування. При повному насиченні загальний трансферин плазми може поглинути максимум 12 мг заліза. Ця величина є відносно невеликою, і у випадку інтоксикації залізом внаслідок перорального або парентерального введення залізозв’язуюча здатність трансферину може зменшитися, призводячи до викиду у плазму вільного незв’язаного заліза, яке є токсичним.

Депонування заліза відбувається після зв’язування з апоферитином у вигляді феритину, зокрема у печінці, селезінці та кістковому мозку.

Залізо проникає через плацентарний бар’єр і у невеликих кількостях – у грудне молоко.

Виведення

Лише близько 1 мг заліза виводиться щоденно з відмерлими клітинами шкіри і слизових оболонок, з жовчю і сечею. Під час менструації втрати заліза становлять близько 1 мг на добу.

Більша частина заліза, яке утворилося внаслідок розпаду гемоглобіну (20–30 мг на день), використовується організмом для повторного синтезу гемоглобіну.

Лікування дефіциту заліза в організмі.

Купити Актиферин можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за найдоступнішими цінами в Україні.

• Гіперчутливість до активних компонентів або інших компонентів препарату.
• Гемосидероз, гемохроматоз.
• Анемії при порушенні обміну заліза (залізорефрактерна анемія, свинцева анемія, таласемія, сидероахрестична анемія).
• Всі інші види анемій, не походять від нестачі заліза (гемолітична анемія, мегалобластна анемія і анемія, викликана недостатністю вітаміну В 12).
• Одночасне застосування парентеральних форм заліза.
• Стеноз стравоходу та / або інші обструктивні захворювання травного тракту.
• Дивертикули кишечника, кишкова непрохідність.
• Регулярні гемотрансфузії.

З боку імунної системи: алергічні реакції, в т. Ч Анафілаксія, висип, висип, кропив'янка, свербіж, випадки забарвлення зубної емалі у дітей.

Шлунково-кишковий тракт: при застосуванні високих доз можуть виникати легкі шлунково-кишкові ускладнення, такі як відчуття тяжкості в шлунку, метеоризм, запори або діарея, біль в животі, нудота, біль в епігастральній ділянці, диспепсія, блювання, виразковий стоматит. * Прийом з їжею може зменшити частоту цих побічних дій.

* Спостерігається у разі неправильного застосування, якщо капсули жувати, смоктати або тримати в роті. У пацієнтів похилого віку і пацієнтів з розладами ковтання також є ризик ураження стравоходу або розвитку бронхіального некрозу в разі неправильного застосування.

Солі заліза зменшують резорбцію ліків, що приймаються одночасно, таких як тетрациклін, інгібітори ДНК-гірази (наприклад, ципрофлоксацин, левофлоксацин, норфлоксацин, офлоксацин), бісфосфонати, пеніциламін, леводопа, карбідопа і метилдопа.

Вітамін С та лимонна кислота посилюють абсорбцію заліза.

Щоб уникнути можливого передозування необхідно дотримуватися особливої обережності при застосуванні харчових або інших добавок, які містять солі заліза.

При наявності запалення або виразок слизової оболонки шлунково-кишкового тракту в анамнезі слід ретельно зважити ризик загострення шлунково-кишкових захворювань і очікувану користь від лікування.

При курсовому призначенні капсул Актиферрина необхідний систематичний контроль показників сироваткового заліза та гемоглобіну.

Контроль в ході проведення лікування: якщо потрібно, приблизно через кожні 4 тижні проводиться оцінка таких параметрів для визначення ступеня дефіциту заліза, реакції на лікування і необхідності продовження поповнення організму залізом: рівень гемоглобіну, кількість еритроцитів, середній об'єм еритроцитів (MCV), середнє значення вмісту гемоглобіну в еритроцитах (MCH), кількість ретикулоцитів, рівень заліза сироватки крові, рівень трансферину. Визначення рівня феритину в сироватці крові дозволяє оцінити накопичення заліза показник феритину в сироватці крові <15 мкг/л означає відсутність запасів заліза в організмі.

З огляду на ризик появи виразок слизової оболонки ротової порожнини та забарвлення зубів капсули не слід смоктати, жувати або тримати в роті. Капсули слід ковтати цілими, запиваючи водою.

На тлі лікування Актиферин може спостерігатися забарвлення стільця в чорний колір, обумовлене виділенням заліза, що не всмокталася. Це не має клінічного значення.

Бензидинове проба або подібні тести для виявлення наявності крові в калі можуть показувати неправдиву позитивну реакцію. За три дні до проведення такого дослідження необхідно припинити прийом капсул Актиферрина.

Щоб уникнути зниження всмоктування заліза не рекомендується запивати Актиферин чорним чаєм, кавою та молоком. Зменшення всмоктування може бути обумовлено також хлібом, сирими злаками, молочними продуктами та яйцями; компонентами вегетаріанської їжі (агентами, утворюють комплекси заліза, такі як фосфати, фітати та оксалати).

Капсули Актиферрина містять сорбіт. Пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю фруктози не слід приймати препарат.

Цей лікарський засіб не можна застосовувати пацієнтам з гіперчутливістю до сої або арахісу.

Препарати заліза з обережністю застосовують у хворих з такими захворюваннями: лейкоз, хронічні захворювання печінки та нирок, запальні захворювання шлунково-кишкового тракту, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, захворювання кишечника (ентерит, виразковий коліт, хвороба Крона).

Застосування в період вагітності або годування груддю

Є відомості про порушення розвитку плоду і викидні внаслідок інтоксикації залізом. У період вагітності препарат заліза Актиферин можна застосовувати тільки в разі, коли користь перевищує ризик.

Лікарські засоби, що містять залізо, недостатньо досліджені по ембріотоксичності в дослідах на тваринах.

У період годування груддю Актиферин можна застосовувати тільки в разі, коли користь перевищує ризик.

Діти.

Актиферин дітям у формі капсул призначають у віці від 6 років.

Краплі Актиферин призначати переважно дітям першого року життя.

Краплі Актиферин – це краплі для перорального застосування. Препарат Актиферин приймати безпосередньо перед їдою або під час їди, з невеликою кількістю рідини (з водою або фруктовим чаєм). Добову дозу лікарського засобу визначати залежно від рівня гемоглобіну, маси тіла та віку пацієнта.

При пероральному застосуванні щоденна рекомендована доза становить 1,3–4 мг заліза на кілограм маси тіла.

Орієнтовна середня доза для немовлят (діти віком до 1 року) – 10–15 крапель 3 рази на добу.

Актиферин для дітей віком від 1 до 2 років – 15–25 крапель 3 рази на добу.

Доза для дітей віком від 2 до 6 років – 25–35 крапель 3 рази на добу.

Для лікування дітей віком від 6 років та дорослих доцільно застосовувати Актиферин у формі сиропу та капсул.

Для нормалізації вмісту заліза в організмі рекомендований курс лікування становить 8 тижнів. Після досягнення нормальних показників концентрації заліза у плазмі крові лікування препаратом слід продовжувати ще протягом кількох тижнів з метою поповнення запасів заліза в організмі.

При порушеннях функцій нирок і тяжких захворюваннях печінки препарат можна приймати тільки під наглядом лікаря.

Діти. Можна застосовувати у педіатричній практиці (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Вартість на Актиферин у краплях вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

симптоми

У дітей молодшого віку ризик виникнення гострої інтоксикації залізом особливо високим; небезпечна для життя інтоксикація можлива при прийомі 1 г сульфату заліза. Після випадкового вживання великої кількості Актиферрина спочатку виникає нудота, сильна біль в області шлунка, діарея і блювота з кров'ю через розвиток геморагічного гастроентериту. У важких випадках може розвинутися ціаноз, порушення свідомості та гіпервентиляція внаслідок розвитку ацидозу і порушення периферичного кровообігу. Приблизно через 4-6 годин зазвичай настає ремісія. Далі через 12-48 годин може розвинутися сильний шок, який буде супроводжуватися диханням Чейна-Стокса, олігурією, жовтяницею, пов'язаної з токсичним гепатитом, токсичним печінковою недостатністю і коагулопатией.

У деяких випадках можуть домінувати такі порушення з боку центральної нервової системи, як параліч, судоми та кома рідше є порушення коагуляції. У цій фазі віддаленого шоку наслідок, як правило, є летальним.

У фазі реконвалесценції рідко спостерігаються шлунково-кишкові стриктури та симптоми, подібні кишкової непрохідності.

лікування

Абсорбцію великої кількості заліза слід попередити якомога раніше. До проведення специфічної терапії слід прийняти молоко, сирі яйця.

Симптоматичні заходи: викликати блювання, промити шлунок водою або розчином харчової соди або фосфатно-буферним розчином. При необхідності провести лікування шоку і ацидозу.

Спеціальна терапія: пацієнтам із симптомами гострого передозування заліза, у яких рівень заліза у сироватці крові перевищує 300-350 мкг/дл, слід призначати дефероксамін (десферал) внутрішньо та парентерально. При гострих отруєннях для зв'язування заліза призначати внутрішньо 5-10 г препарату (вміст 10-20 ампул розчинити у воді).

Попередньою умовою для ефективного лікування передозування є постійне виділення комплексу заліза з організму, тому пацієнтам з олігурією / анурією слід призначати перитонеальний діаліз або гемодіаліз.

У разі необхідності, при терапії шоку застосовувати підтримуючу штучну вентиляцію легенів, симптоматичну підтримку кровообігу, проводити рентгенологічний контроль виведення токсинів з організму, моніторинг рівнів сироваткового заліза та інших показників сироватки крові.

У разі тяжкої інтоксикації: застосовувати кальцію діетілентріамін-пентаацетат парентерально.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C в недоступному для дітей місці.