Діакордин

Таблетки Діакордин 60, упаковані по 10 штук в блістери, по 5 блістерів, вкладених в картонну пачку.

Таблетки пролонгованої дії Діакордін 90 Ретард і Діакордин 120 Ретард, упаковані по 10 штук в блістери, по 3 блістери, вкладені в картонну пачку.

1 таблетка препарату Діакордин 60 містить:

• Дилтіазем (у формі гідрохлориду) - 60мг;
• Додаткові речовини, в тому числі лактоза.

1 таблетка пролонгованої дії препарату Діакордин 90 Ретард містить:

• Дилтіазем (у формі гідрохлориду) - 90мг;
• Додаткові речовини, в тому числі лактоза.

1 таблетка пролонгованої дії препарату Діакордін 120 Ретард містить:

• Дилтіазем (у формі гідрохлориду) - 120мг;
• Додаткові речовини, в тому числі лактоза.

Купити Діакордин можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на медикамент вказана у каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Діакордин - гіпотензивний і антиангінальний препарат. Діакордін містить дилтіазем, лікарська речовина, що знижує потребу міокарда в кисні, покращує кровообіг в коронарних судинах і знижує артеріальний тиск.

Препарат знижує проникнення кальцію в клітини гладеньких м'язів серцевого м'яза і судин і сприяє розвитку вазодилатації. Дилтіазем зменшує периферичний опір судин, що призводить до зниження артеріального тиску.

Прийом препарату Діакордин не призводить до розвитку рефлекторної тахікардії і практично не викликає розвитку негативного хронотропного і інотропного ефекту. Хороша переносимість препарату Діакордін обумовлена застосуванням низьких доз дилтиазема.
Препарат попереджає розвиток нападів стенокардії за рахунок поліпшення коронарного кровообігу і зменшення потреби міокарда в кисні.

Антиангінальний ефект досягається вже після одноразового прийому препарату Діакордин, а гіпотензивну дію розвивається через 14 днів після початку лікування дилтіаземом.
Препарат добре абсорбується в шлунково-кишковому тракті, дилтіазем визначається в плазмі крові через кілька хвилин після прийому і досягає піку протягом 4-7 годин (для таблеток з пролонгованим дією протягом 5-7 годин). Близько 80-85% активної речовини зв'язується з білками плазми. Біодоступністьпрепарату Діакордин 60 становить близько 40% (у зв'язку з ефектом першого проходження через печінку).
Тривалість терапевтичного ефекту препарату Діакордин Ретард становить більше 12 годин.
Дилтіазем метаболізується в печінці за участю системи цитохрому Р450.
Виводиться активний компонент в дві фази, період напіввиведення першої фази становить близько 20-30 хвилин, другої фази - близько 3,5 годин.
Препарат виводиться переважно з жовчю, близько 35% препарату виводиться з сечею.

Діакордин призначають пацієнтам, що страждають стабільною стенокардією напруги та стенокардією Принцметала.
Крім того, препарат може застосовуватися в монотерапії або комплексної терапії пацієнтів з артеріальною гіпертензією I і II стадії.

Діакордин призначений для перорального застосування. Дозу дилтиазема підбирають індивідуально залежно від переносимості та терапевтичного ефекту. Високу чутливість до препарату відзначають у пацієнтів похилого віку. Діакордин приймають незалежно від прийому їжі. Не слід розжовувати або подрібнювати таблетку перед прийомом.
Препарат Діакордин 60 зазвичай рекомендується призначати по 1 таблетці 3-4 рази на день.
Пацієнтам у віці старше 65 років, а також пацієнтам зі зниженою функцією нирок починати терапію слід з 1 таблетки препарату Діакордин 60 двічі на добу. Дозу препарату пацієнтам цих категорій слід підвищувати з обережністю.

Препарат Діакордин 90 Ретард зазвичай рекомендується призначати по 1 таблетці двічі на добу. Якщо терапевтичний ефект дилтіазему недостатньо виражений дозу збільшують до 2 таблеток препарату Діакордин 90 Ретард двічі на добу.
Препарат Діакордин 120 Ретард зазвичай рекомендується призначати по 1 таблетці двічі на день.
Максимальна рекомендована добова доза дилтіазему незалежно від форми випуску становить 360мг.

Під час терапії препаратом Діакордин у пацієнтів можливий розвиток таких небажаних ефектів, обумовлених дилтиаземом:

• З боку судин, серця і системи кровотворення: атріовентрикулярна блокада I-III ступеня, порушення серцевого ритму, зниження активності синусового вузла, напад стенокардії, надмірне зниження артеріального тиску, застійна серцева недостатність, тромбоцитопенія, лейкопенія і збільшення часу кровотечі. Крім того, можливий розвиток відчуття серцебиття, непритомності, екстрасистолії, периферичних набряків, припливів і синкопе.
• З боку шлунково-кишкового тракту і печінки: порушення стільця і травлення, генералізований біль у животі, нудота, блювота, сухість слизової оболонки рота, зниження апетиту. Крім того, відзначалося збільшення маси тіла, підвищення активності печінкових ферментів, а також розвиток гранулематозного гепатиту, гіперглікемії, гінгівіту і гіперплазії ясен.
• З боку периферичної та центральної нервової системи: екстрапірамідний синдром, парестезії, порушення ходи, астенія, сонливість або безсоння, депресивні стани, сплутаність свідомості, галюцинації. Крім того, можливий розвиток надмірної тривожності, порушень смаку та нюху.
• Алергічні реакції: висип, кропив'янка, свербіж шкіри, синдром Стівенса-Джонсона, червоний вовчак, світлочутливість, васкуліт, лімфаденопатія, токсичний епідермальний некроліз і набряк Квінке.
• Інші: зниження гостроти зору, подразнення очей, шум у вухах, біль у м'язах, біль у суглобах і кістках, носова кровотеча, задишка, поліурія. Можливий розвиток збільшення рівня креатинкінази, сексуальних порушень, гінекомастії, никтурии та надмірної пітливості.

Застосування блокаторів кальцієвих каналів, таких як дилтіазем, може асоціюватися зі змінами настрою, у тому числі із виникненням депресії (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Побічні реакції»). Раннє розпізнавання відповідних симптомів має важливе значення, особливо у схильних пацієнтів. У таких випадках слід розглянути припинення прийому препарату.

Діакордин не призначають пацієнтам з особистої гіперчутливістю до дилтиазему.
Препарат незалежно від форми випуску не призначають пацієнтам з галактоземією, синдромом мальабсорбції глюкозо-галактози та лактазной недостатністю.
Призначати Діакордин заборонено пацієнтам з артеріальною гіпотензією, брадикардією, декомпенсованою серцевою недостатністю, шлуночкової аритмією, екстрасистолією, кардіогенний шок, який розвинувся на фоні серцевої недостатності або інфаркту міокарда.
Препарат Діакордин не використовують для терапії пацієнтів, які страждають атріовентрикулярною блокадою II і III ступеня без проведення кардіостимуляції, гострий інфаркт міокарда з ускладненим перебігом, порушеннями провідності синусно-передсердного вузла.

Тріпотіння і фібриляція передсердь у пацієнтів з синдромом Вольфа-Паркінсона-Уайта або синдромом Лауна-Ганонга-Левіна без імплантованого кардіостимулятора також є протипоказаннями до застосування дилтіазему.
Заборонено призначення дилтіазему пацієнтам, які отримують терапію дантроленом (у формі інфузій).
Препарат не застосовують в педіатрії, а також не призначають вагітним і годуючим жінкам.
Слід дотримуватися обережності при призначенні дилтіазему пацієнтам, що страждають порушеннями функції нирок і печінки, порфірією, недостатністю лівого передсердя, подовженням інтервалу PQ, стенозом аорти.

Пацієнтам схильним до розвитку брадикардії і гіпотензії, а також при виразковий коліт і хворобу Крона застосовувати препарат Діакордін слід з обережністю.
Дилтіазем слід з обережністю призначати пацієнтам, які отримують терапію бета-блокаторами, а також іншими лікарськими засобами, які можуть знижувати скоротливу здатність серця і атріовентрикулярну провідність.
Слід утриматися від діяльності, що вимагає підвищеної концентрації уваги в період терапії препаратом Діакордин.

Синдром слабкості синусового вузла, AV (АВ) блокада II або III ступеня у пацієнтів без водія ритму, що функціонує.
Тяжка брадикардія (нижче 50 уд/хв). Недостатність лівого шлуночка із застійними легенями. Годування груддю.
Одночасне застосування дантролену в інфузії (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Підвищена чутливість до дилтіазему або допоміжних речовин, що входять до складу препарату.
Застосування у комбінації з івабрадином (див. Розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Альфа-антагоністи
Посилення антигіпертензивних ефектів. Одночасне застосування альфа-антагоністів може спричинити або посилити гіпотензію. Одночасне застосування дилтіазему з альфа-антагоністами слід розглядати лише за умови ретельного моніторування артеріального тиску.

Дилтіазем не призначають вагітним жінкам.
Якщо уникнути застосування препарату в період лактації неможливо, слід відмінити годування груддю.

Заборонено поєднане призначення дилтіазему в комбінації з інфузійними формами дантролена.
Діакордин підсилює терапевтичний ефект інших антигіпертензивних засобів. Комбінація дилтиазема з бета-блокаторами, дигоксином і аміодароном може призводити до зниження атріовентрикулярноїпровідності та підвищенню ризику брадикардії і серцевої недостатності.
Препарат потенціює негативний впливу галотана і ізофлурану на серце.
При внутрішньовенному введенні солей кальцію відзначається зниження вираженості дії дилтіазему.
Препарати, що пригнічують систему цитохрому CYP 3A4, можуть призводити до підвищення плазмової концентрації дилтіазему.
Препарати, індукує систему цитохрому CYP 3A4, можуть призводити до зниження плазмової концентрації дилтіазему.
Діакордин може уповільнювати метаболізм лікарських засобів, метаболізм яких відбувається за участю системи цитохрому CYP 3A4.

Плазмові концентрації необхідно контролювати при одночасному застосуванні дилтіазему та карбамазепіну, циклоспорину, фенітоїну, такролімусу, препаратів наперстянки, сиролімусу, теофіліну і метилпреднізолону.
Необхідна корекція дози інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, а також аторвастатину, симвастатину, серівастатіна і ловастатину при їх призначенні з дилтіаземом.
Дилтіазем збільшує плазмові концентрації квінідин, ніфедипіну, триазолама, буспірону, пропанолола, имипрамина, метопрололу, силденафілу, нортриптиліну, мідазоламу, альфентанілу, альпразолама, цизаприду і діазепаму.
Препарат Діакордин збільшує токсичність препаратів літію.
Прокаїнамід, дизопірамід і хінідин посилюють негативний інотропний ефект дилтіазему.
Діакордин підвищує дію анестетиків на міокард.

Блокатори H2-рецепторів (циметидин, ранітидин)
Збільшення концентрації дилтіазему у плазмі крові. Пацієнти, які отримують терапію дилтіаземом, необхідно здійснювати ретельний моніторинг на початку терапії блокаторами H2-рецепторів або при їх скасуванні. Може знадобитися коригування добової дози дилтіазему.
Рифампіцин
Ризик зниження рівня дилтіазему у плазмі крові після початку терапії рифампіцином. За пацієнтом необхідно здійснювати ретельний моніторинг на початку терапії рифампіцином або при його скасуванні.

Дантролен (інфузії)
У тварин, яким одночасно призначали внутрішньовенно верапаміл та дантролен, регулярно спостерігалися летальні випадки фібриляції шлуночків. Таким чином, комбінація блокатора кальцієвих каналів і дантролену є потенційно небезпечною (див. розділ «Протипоказання»).

При гострому передозуванні дилтіазему відзначається розвиток брадикардії, серцевої недостатності, важкої атріовентрикулярної блокади та надмірного розвитку артеріальної гіпотензії.
Специфічного антидоту немає. Проведення гемодіалізу та перитонеального діалізу при передозуванні дилтіазему неефективно. При передозуванні слід промити шлунок, прийняти ентеросорбентние кошти.
Крім того, при інтоксикації дилтіаземом призначають внутрішньовенне введення препаратів кальцію. У разі розвитку атріовентрикулярної блокади та брадикардії призначають введення атропіну або проводять електрокардіостимуляції.

При розвитку серцевої недостатності показано введення діуретичних засобів і дофаміну, а при розвитку артеріальної гіпотензії - дофаміну і інфузійних розчинів (з метою збільшення об'єму циркулюючої крові).
При інтоксикації дилтіаземом, яка супроводжується розвитком порушень серцевої провідності та фібриляції передсердь або прискореним скороченням шлуночків, а також тахікардією у пацієнтів з синдромом Лауна-Ганонга-Левіна рекомендується призначення лідокаїну або мезокаїн (внутрішньовенно) або кардіоверсії.

Лікування в умовах стаціонару включати промивання шлунка та осмотичний діурез. Порушення провідності можуть коригуватися шляхом тимчасового встановлення водія ритму. Кошти, які пропонуються для коригування розладів: атропін, вазопресори, інотропні засоби, глюкагон та інфузії кальцію глюконату.

Незалежно від форм випуску препарат Діакордин придатний протягом 3 років.

Препарат рекомендується зберігати в приміщеннях з температурою, яка не перевищує 25 градусів Цельсія.