РИБОКСИН

Склад

діюча речовина: інозин;

1 таблетка містить інозину 200 мг (0,2 г);

допоміжні речовини: сахароза, крохмаль картопляний, повідон, кислота стеаринова, опадрай II (cерія 85) (спирт полівініловий, макрогол 3350, тальк, титану діоксид (Е 171), хіноліновий жовтий (Е 104), заліза оксид жовтий (Е 172)).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, жовтого кольору. На поперечному розрізі видно два шари.

Фармакотерапевтична група

Кардіологічні засоби. Код АТХ С01E В.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Препарат має антигiпоксичний, антиаритмiчний та анаболiчний ефекти.

Рибоксин є попередником АТФ. Препарат позитивно впливає на процеси обмiну речовин у мiокардi, пiдвищує активнiсть деяких ферментiв циклу Кребса та енергетичний баланс; збiльшує силу скорочень серця і сприяє повнішому розслабленню мiокарда у дiастолi (зв'язує iони кальцiю, що потрапили до цитоплазми у момент збудження клiтини), внаслiдок чого зростає ударний об'єм; активує регенерацiю тканин (особливо мiокарда та слизової оболонки травного тракту).

Фармакокінетика

Препарат добре абсорбується у травному тракті. Метаболізується у печiнцi з утворенням глюкуронової кислоти i подальшим її окисленням. У незначній кiлькостi видiляється з жовчю, фекаліями, сечею.

Показання

Рибоксин застосовують у комплексній терапії ішемічної хвороби серця, після перенесеного інфаркту міокарда, міокардіодистрофії, порушень ритму серця, пов'язаних iз застосуванням серцевих глікозидів.

Призначають його також при захворюваннях печінки (гепатити, цироз, жирова дистрофія печінки), для лікування урокопропорфірії.

Протипоказання

Підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату. Подагра, гіперурикемія, ниркова недостатність, брадіарітмії 2-3 ступеня. Синдром слабкості синусового вузла. WPW-синдром, симптом Морганьї-Адамса-Стокса.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Несумісний з алкалоїдами, при взаємодії з ними відбувається відділення основи алкалоїду та утворення нерозчинних сполук. З таніном утворює осад. Несумісний з кислотами та спиртами, солями важких металів. Несумісний з вітаміном В6 (піридоксину гідрохлоридом), бо виникає дезактивація обох сполук.

При прийомі з бета-адреноблокаторами ефект Рибоксину не зменшується.

При поєднанні із серцевими глікозидами препарат може запобігати виникненню аритмій і посилювати інотропну дію.

Рибоксин може посилювати ефекти гепарину, збільшуючи тривалість його дії.

Підсилює ефекти анаболічних стероїдів і нестероїдних анаболічних засобів при одночасному застосуванні.

Послаблює бронхолітичний ефект теофіліну та психостимулюючу дію кофеїну.

Спільне застосування з гіпоуремічними засобами послаблює їх ефект.

Можливо одночасне застосування з нітрогліцерином, ніфедипін, фуросемід, спіронолактон.

Особливості застосування

При нирковій недостатності застосування препарату можливе лише тоді, коли, на думку лікаря, очікуваний позитивний ефект перевищує можливий ризик.

Під час лікування препаратом слід регулярно контролювати рівень сечової кислоти у крові.

Препарат містить цукрову пудру, що слід враховувати хворим на цукровий діабет.

Рибоксин не застосовується для екстреної корекції порушень діяльності серця.

При виникненні свербіжа та гіперемії шкіри необхідно припинити застосування препарату.

Препарат протипоказаний пацієнтам з рідкою вродженою непереносимістю фруктози або глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Через недостатність даних щодо безпеки застосування препарату у період вагітності або годування груддю Рибоксин не слід застосовувати.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Немає повідомлень про те, що Рибоксин може негативно впливати на здатність керувати автомобілем або роботу з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози

Рибоксин призначають внутрішньо до прийому їжі. Добова доза для дорослих при прийомі внутрішньо становить 600 мг - 2,4 г. У перші дні лікування добова доза дорівнює 600-800 мг (по 200 мг 3-4 рази на добу). У разі доброї переносимості препарату цю дозу підвищують протягом 2-3 днів від 1,2 г (по 400 мг 3 рази на добу) до 2,4 г на добу (по 400 мг 6 разів на добу). Тривалість курсу лікування – від 4 тижнів до 1,5-3 місяців.

При урокопропорфірії добова доза для дорослих становить 800 мг (по 200 мг 4 рази на добу). Препарат приймають щоденно протягом 1-3 місяців.

Діти. Застосування дітям до 18 років не рекомендовано.

Передозування

Симптоми: при передозуванні можливе посилення побічних ефектів, нудота, діарея, біль у животі, виникнення реакцій гіперчутливості (свербіж, гіперемія шкіри).

Лікування: необхідно припинити прийом препарату, провести симптоматичну терапію. Специфічного антидота не існує. Можливе підвищення рівня сечової кислоти в крові, яке в хворих на подагру веде до загострення, що потребує відміни препарату.

Побічні реакції

Іноді можливі алергічні/анафілактичні реакції (свербіж, гіперемія шкіри, кропив’янка, анафілактичний шок). У поодиноких випадках відзначається підвищення концентрації сечової кислоти у крові та загальна слабкість. Під час тривалого застосування у великих дозах можливе загострення подагри. Можливі тахікардія, артеріальна гіпотензія, що може супроводжуватись головним болем, задишкою, запамороченням, нудотою, блювотою, пітливістю.

При виникненні будь-яких небажаних реакцій слід припинити застосування препарату.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати у сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 25 ^оС.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері; по 5 блістерів у пачці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Відкрите акціонерне товариство «Борисовський завод медичних препаратів», цех №4.

Адреса

Республіка Білорусь, 222518, Мінська обл., м. Борисов, вул. Чапаєва, 64а.

Заявник

Відкрите акціонерне товариство «Борисовський завод медичних препаратів».

Місцезнаходження заявника

Республіка Білорусь, 222518, Мінська обл., м. Борисов, вул. Чапаєва, 64.

Джерелом інформаціі для опису є Державний Реєстр Лікарських Засобів України