Синкумар

Таблетки по 4 мг і 2 мг, в упаковці по 50 штук.

1 таблетка містить аценокумаролу 2 або 4 мг;

Допоміжні речовини: магнію стеарат, желатин, тальк, крохмаль картопляний, лактоза.

Антикоагулянт (засіб, гальмує згортання крові) непрямої дії. Пік дії настає через 24-48 год після початку прийому препарату. Надає кумулятивний ефект (накопичується в організмі). Після відміни препарату нормальний вміст протромбіну (одного з факторів згортання крові) відновлюється на 2-4-й день.

Застосовують синкумар для зниження згортання крові протягом тривалого часу при профілактиці та лікуванні тромбозів (утворення згустка крові в судині); тромбофлебіту (запалення стінки вен з їх закупоркою); тромбоемболічних ускладнень (закупорки судин згустком крові) при інфаркті міокарда; емболіческіх інсультів (гострого порушення мозкового кровообігу в результаті закупорки судин мозку), але не геморагічних інсультів (гострого порушення мозкового кровообігу в результаті розриву судин мозку); емболіческіх поразок (закупорки судини згустком крові або іншим стороннім агентом) різних органів. У хірургічній практиці застосовують також для попередження тромбоутворення (утворення згустка крові) в післяопераційному періоді.

Синкумар застосовують також на додаток до лікування гепарином.

Зазвичай в 1-й день дають у дозі 0,008-0,016 г (8-16 мг рівні 2-4 таблеткам по 4 мг). Надалі дозу зменшують залежно від індексу протромбіну (показника стану системи згортання крові). Підтримуюча доза становить від 1 до 6 мг в день.

Приймають препарат I раз в день.

Лікування синкумаром припиняють, поступово зменшуючи дози та збільшуючи інтервали між прийомами. Необхідно дотримуватися ті ж заходи безпеки, що і при лікуванні неодикумарином. Слід враховувати можливість індивідуальної підвищеної чутливості хворих до препарату; в окремих випадках вже після прийому 2-3 таблеток синкумар спостерігається сильне зменшення протромбінового часу (показника інтенсивності процесу згортання крові).

При лікуванні синкумаром і іншими препаратами цієї групи необхідно ретельно стежити за загальним станом хворого і змінами в системі згортання крові. Не рідше 1 разу на 2-3 дні слід визначати індекс протромбіну і досліджувати сечу (враховуючи можливість появи гематурії, що є ранньою ознакою передозування). Нехтування цим правилом може привести до появи важких кровотеч.

Синкумаром і інші антикоагулянти непрямої дії необхідно застосовувати з обережністю. При передозуванні та тривалому використанні вони можуть викликати серйозні ускладнення (кровотечі), пов'язані не тільки зі зміною згортання крові, а й
з підвищенням проникності капілярів (найдрібніших судин). Можуть спостерігатися мікро- і макрогематурія (невидиме і видиме оком виділення крові з сечею), кровотечі з порожнини рота і носоглотки, шлункові та кишкові кровотечі, крововиливи в м'язи та т. Д.
Необхідно враховувати, що визначення індексу протромбіну (по одноступінчатому методу Квик) не завжди достатньо для виявлення зрушень, що відбулися в системі згортання крові. Геморагії (кровотечі) можуть виникнути та при нормальних цифрах протромбіну; тому для більш повного контролю необхідно проводити та інші дослідження. Рекомендується досліджувати толерантність (стійкість) до гепарину, фібриноген плазми, час рекальцифікації і протріть-бінов індекс або (якщо це можливо) зміст протромбіну (визначення роблять двоступінчастим методом).

Синкумар протипоказаний при вихідному вмісті протромбіну нижче 70%, геморагічних діатезах (підвищеної кровоточивості) і інших захворюваннях, що супроводжуються зниженим згортанням крові, при підвищеній проникності судин, вагітності, порушеннях функції печінки та нирок, злоякісних новоутвореннях, виразкових захворюваннях шлунково-кишкового тракту, перикардитах ( запаленні навколосерцевої сумки).
Не слід призначати неодікумарін під час менструацій (прийом препарату припиняють за 2 дні до початку менструацій) і в перші дні після пологів. Обережність потрібна при призначенні літнім людям. В окремих випадках відзначаються головний біль, пронос, алергічні шкірні реакції.

При кровотечах слід відмінити препарат, негайно приступити до введення вітаміну К, призначити препарати групи вітаміну Р, аскорбінову кислоту, кальцію хлорид, переливання гемостатичних доз (75-80 мл) свіжої одногруппових крові.

Необхідно враховувати, що застосування барбітуратів у зв'язку з "індукцією" (активацією) ферментів печінки, послаблює дію синкумар. У хворих, які отримували неодікумарін одночасно з прийомом барбітуратів, скасування останніх при продовженні прийому неодикумарина в дозах,

викликали раніше необхідне пониження індексу протромбіну, може привести до виникнення небезпечних кровотеч.

Одночасно з синкумаром (як і з іншими антикоагулянтами) не слід призначати саліцилати, оскільки вони призводять до дисоціації (роз'єднання) комплексу неодикумарина з білками плазми та підвищення концентрації вільного антикоагулянту в крові.

Антикоагулянти непрямої дії можуть посилювати дію бутамида, дифеніну, глюкокортикоїдів.

Список А. У захищеному від світла місці.