Йодид-Фармак таблетки по 200 мкг 5 блістерів по 10 шт

Йодид-Фармак - препарат неорганічного йоду. йод - це життєво необхідний мікроелемент. входить до складу гормонів щитоподібної залози - тироксину (Т4) і трийодтироніну (Т3), що забезпечує її нормальне функціонування.

При надходженні йодидів до клітин епітелію фолікулів щитоподібної залози під впливом ферменту йодид-пероксидази відбувається окислення йоду з утворенням елементарного йоду. Речовина вступає в реакцію заміщення з ароматичним циклом тирозину, у результаті цього утворюються тироніни: 3,5-йод похідне (гормон тироксин - Т ₄₎ і 3-йод похідне (гормон трийодтиронін - _Т3). Тироніни утворюють комплекс з білком тиреоглобуліном, який депонується в колоїді фолікула щитоподібної залози та зберігається в такому стані протягом декількох днів і тижнів. При дефіциті йоду цей процес порушується. Йод, який надходить до організму у фізіологічних кількостях, запобігає розвитку ендемічного зобу, пов'язаного з недоліком цього елемента в їжі; нормалізує розміри щитоподібної залози у новонароджених, дітей, підлітків і дорослих пацієнтів молодого віку; впливає на показники співвідношення Т ₃ / Т _4, рівень ТТГ.

Після прийому всередину йод практично повністю всмоктується в тонкому кишечнику. Протягом 2 годин після всмоктування він розподіляється в міжклітинному просторі; накопичується в щитовидній залозі, нирках, шлунку, молочних і слинних залозах. Обсяг розподілу у здорової дорослої людини становить у середньому 23 л (38% маси тіла). Концентрація в плазмі крові після прийому в стандартній дозі становить 10-50 нг / мл. При цьому вміст йоду в грудному молоці, слині, шлунковому соку в 30 разів вище концентрації в плазмі крові. ¾ всього йоду в організмі (10-20 мг) знаходиться у щитовидній залозі. Йод виводиться в основному з сечею, в меншій мірі - легкими та з калом. При досягненні рівномірної концентрації кількість йоду, який виводиться, пропорційно добовому надходженню йоду з їжею.

Профілактика розвитку дефіциту йоду, у тому числі в період вагітності або годування груддю, профілактика рецидиву зоба після хірургічного видалення, а також після завершення комплексного лікування зоба препаратами гормонів щитоподібної залози, лікування дифузного еутиреоїдного зоба у дітей (в тому числі новонароджених) і дорослих.

Профілактика дефіциту йоду та ендемічного зобу (у випадках, коли надходження йоду в організм дорослої становить менше 150-200 мкг/добу):

новонародженим і дітям у віці до 12 років - 50-100 мкг йоду на добу;

дітям у віці старше 12 років і дорослим - 100-200 мкг йоду на добу.

в період вагітності або годування груддю: 200 мкг йоду на добу.

Профілактика рецидиву зоба після хірургічного видалення або після завершення курсу лікування препаратами гормонів щитоподібної залози:

Дітям і дорослим - 100-200 мкг йоду на добу.

Лікування при еутиреоїдного зобі:

новонародженим і дітям - 100-200 мкг йоду на добу;

дорослим - 300-500 мкг йоду на добу.

Добову дозу препарату слід застосовувати за один прийом після їжі, запиваючи великою кількістю рідини. Дітям у віці до 3 років препарат можна давати в подрібненому вигляді з їжею, молоком, соком або водою. Якщо препарат призначений немовлятам, його треба подрібнити та змішати з їжею.

Застосування препарату з профілактичною метою проводиться, як правило, протягом декількох місяців або років, а частіше - протягом усього життя. Для лікування зоба у новонароджених у більшості випадків достатньо 2-4 тижні, у дітей і дорослих звичайно потрібно 6-12 міс або більше. Питання про дозування і тривалості застосування препарату для профілактичних заходів або для лікування захворювань щитоподібної залози вирішує лікар в індивідуальному порядку.

Маніфестний гіпертиреоз; прихований гіпертиреоз (при застосуванні доз 150 мкг/добу); тиреоидная аденома, автономна аденома при застосуванні в дозах 300 мкг/добу (за винятком передопераційної терапії з метою блокади щитоподібної залози); туберкульоз легенів; геморагічний діатез; герпетиформний дерматит Дюрінга (синдром Дюрінга - Брока); підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.

При застосуванні препарату за показаннями в рекомендованих дозах побічні реакції виникають рідко.

Алергічні реакції: прояви йодизму (набряк слизової оболонки носа, кропив'янка, набряк Квінке, шкірні висипання, свербіж, у поодиноких випадках - анафілактичний шок. При застосуванні препарату в дозі 150 мкг/добу прихований гіпертиреоз може перейти в маніфестну форму.

З боку системи крові: дуже рідко - еозинофілія.

З боку серцево-судинної системи: в поодиноких випадках - тахікардія, тремор.

З боку центральної нервової системи: в поодиноких випадках - дратівливість, порушення сну, підвищене потовиділення.

Шлунково-кишковий тракт: неприємні відчуття в епігастральній ділянці, в поодиноких випадках - діарея (у пацієнтів у віці старше 40 років).

Інші: при застосуванні у високих дозах в окремих випадках може виникнути зоб і гіпотиреоз.

Застосування в період вагітності або годування груддю. в період вагітності та годування груддю потреба в йоді зростає. йодид-Фармак призначати в достатніх для забезпечення адекватного надходження йоду в організм доз (добова потреба в йоді вагітних і жінок, що годують грудьми, становить не менше 200 мкг).

Препарат добре проникає через плаценту і може викликати розвиток гіпотиреозу і зоба у плода. Йод також виділяється з грудним молоком. Тому в період вагітності або годування груддю Йодид-Фармак слід застосовувати тільки в рекомендованих дозах.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Чи не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Діти. Препарат застосовувати в дитячому віці відповідно до рекомендацій лікаря і ретельно дотримуючись дозування.

Ефективність лікування тиреостатиками при одночасному прийомі йоду знижується.

Перхлорат і тіоціанат калію пригнічують поглинання йоду щитовидною залозою.

Тиреотропного гормону покращує засвоєння йоду щитовидною залозою і стимулює продукування її гормонів.

Прийом йоду в високих дозах і одночасне застосування калійзберігаючих діуретиків може призвести до розвитку гіперкаліємії.

Одночасне застосування терапії йодом у високих дозах і препаратами літію обумовлює розвиток зоба та гіпотиреозу.

Калію йодид попереджує накопичення радіоактивного йоду щитовидною залозою і забезпечує її захист від радіоактивного опромінення.

При одночасному застосуванні посилюється вплив хінідину на серце у зв'язку з підвищенням концентрації калію в плазмі крові.

Одночасне застосування з рослинними алкалоїдами та солями важких металів може привести до утворення нерозчинного осаду і ускладнити всмоктування йоду.

У разі передозування спостерігається посилення побічних реакцій. при гострій інтоксикації йодом відзначається рефлекторна блювота, біль в животі, діарея (іноді з домішкою крові), забарвлення слизової оболонки в коричневий колір. може наступити дегідратація і шок. в поодиноких випадках спостерігався стеноз стравоходу.

Хронічна передозування призводить до феномену, який називається йодизм: металевий присмак у роті, набряк і запалення слизової оболонки (риніт, кон'юнктивіт, гастроентерит, бронхіт); вугровий висип; дерматит; набряк слинних залоз; геморагії, підвищення температури тіла; дратівливість.

Лікування: промивання шлунка розчином крохмалю, білка або 5% розчином натрію тіосульфату до видалення всіх слідів йоду. Проведення симптоматичної терапії з метою усунення порушень водного та електролітного балансу, а при необхідності - протишокова терапія.

В захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °C.

діюча речовина: рotassium iodide;

1 таблетка містить калію йодиду у перерахуванні на суху речовину 130,8 мкг або 261,6 мкг і на йод 100 мкг або 200 мкг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, магнію карбонат важкий, натрію тіосульфат, кремнію діоксид колоїдний безводний, повідон, магнію стеарат.

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, з плоскою поверхнею, рискою і фаскою.

Препарати для лікування захворювань щитоподібної залози. Тиреоїдні препарати. Препарати йоду.

Код АТХ Н03С А.

Фармакодинаміка

Йодид-Фармак^® – це препарат неорганічного йоду. Йод – це життєво необхідний мікроелемент, який входить до складу гормонів щитоподібної залози – тироксину (Т4) та трийодтироніну (Т3), що забезпечує її нормальне функціонування.

При надходженні йодидів до клітин епітелію фолікулів щитоподібної залози під впливом ферменту йодид-пероксидази відбувається окиснення йоду з утворенням елементарного йоду. Речовина вступає в реакцію заміщення з ароматичним циклом тирозину, у результаті цього утворюються тироніни: 3,5-йод похідна (гормон тироксин – Т4) та 3-йод похідна (гормон трийодтиронін - Т3). Тироніни утворюють комплекс з білком тиреоглобуліном, який депонується у колоїді фолікула щитоподібної залози та зберігається у такому стані протягом кількох днів і тижнів. При дефіциті йоду цей процес порушується. Йод, який надходить до організму у фізіологічних кількостях, запобігає розвитку ендемічного зоба, пов’язаного з нестачею цього елементу в їжі; нормалізує розміри щитоподібної залози у новонароджених, дітей, підлітків і дорослих пацієнтів молодого віку; впливає на показники співвідношення Т3/Т4, рівень ТТГ.

Фармакокінетика

Після перорального застосування йод майже повністю всмоктується у тонкому кишечнику. Протягом 2 годин після всмоктування він розподіляється у міжклітинному просторі; накопичується у щитоподібній залозі, нирках, шлунку, молочних та слинних залозах. Об’єм розподілу у здорової людини становить у середньому 23 літри (38 % маси тіла). Концентрація у плазмі крові після застосування стандартної дози становить 10 – 50 нг/мл, при цьому вміст йоду у грудному молоці, слині, шлунковому соку у 30 разів вищий за концентрацію у плазмі крові. У щитоподібній залозі міститься ¾ (10 – 20 мг) усього йоду, що знаходиться в організмі. Йод виводиться в основному із сечею, меншою мірою – з калом та повітрям, що видихається. При досягненні рівноважної концентрації кількість йоду, що виводиться, пропорційна добовому надходженню з їжею.

Профілактика розвитку дефіциту йоду, у тому числі у період вагітності або годування груддю.

Профілактика рецидиву йод-дефіцитного зоба після хірургічного лікування, а також після завершення комплексного лікування препаратами гормонів щитоподібної залози.

Лікування дифузного еутиреоїдного йод-дефіцитного зобу у дітей, у тому числі у новонароджених, та дорослих.

Підвищена чутливість або наявність в анамнезі підвищеної чутливості до діючої речовини або інших компонентів препарату. Виражений гіпертиреоз. Латентний гіпертиреоз в дозах, що перевищують 150 мкг йоду на добу. Наявність автономної аденоми, а також фокальних та дифузних автономних вогнищ щитоподібної залози у дозі від 300 до 1000 мкг йоду на добу (за винятком передопераційної йодотерапії з метою блокади щитоподібної залози за Пламмером). Туберкульоз легенів. Геморагічний діатез. Герпетиформний дерматит Дюринга (синдром Дюринга – Брока).

Дефіцит йоду посилює реакцію на тиреостатичну терапію, тоді як надлишок йоду її знижує, тому перед або під час лікування гіпертиреозу прийому йоду у разі можливості необхідно уникати. Тиреостатичні лікарські засоби гальмують перехід йоду в органічні сполуки у щитоподібній залозі і, таким чином, можуть спричиняти утворення зоба.

Речовини, що поглинаються щитоподібною залозою за допомогою такого ж механізму «захоплення», що і йодид, можуть пригнічувати поглинання йоду щитоподібною залозою конкурентним шляхом (наприклад, перхлорат, який, окрім того, пригнічує рециркуляцію йодиду всередині щитоподібної залози). Пригнічувати поглинання йоду також можуть лікарські засоби, які самі не поглинаються, як, наприклад, тіоціанат у концентраціях понад 5 мг/дл.

Поглинання йоду щитоподібною залозою і метаболізм йоду у залозі стимулюються ендогенним і екзогенним тиреотропним гормоном (ТТГ).

Одночасне лікування високими дозами йоду, що пригнічують секрецію гормонів щитоподібної залози, і солями літію може сприяти розвитку зоба і гіпотиреозу.

Високі дози калію йодиду у поєднанні з калійзберігаючими діуретиками здатні викликати гіперкаліємію.

При одночасному застосуванні відбувається підсилення впливу хінідину на серце у зв’язку зі збільшенням концентрації калію у плазмі крові.

Одночасне застосування з рослинними алкалоїдами та солями важких металів може призвести до утворення нерозчинного осаду та ускладнити всмоктування йоду.

Препарат не слід застосовувати при гіпотиреозі, окрім випадків, коли гіпотиреоз спричинений дефіцитом йоду. Призначення йоду слід уникати при терапії радіоактивним йодом, наявності або підозрі на рак щитоподібної залози. Слід враховувати, що при терапії препаратом у хворих з нирковою недостатністю можливий розвиток гіперкаліємії.

Препарат Йодид-Фармак^® містить лактозу. Пацієнтам, які страждають на рідкісну спадкову форму непереносимості галактози, дефіцит лактази або синдром мальабсорбції глюкози і галактози, Йодид-Фармак^® приймати не слід.

У період вагітності або годування груддю потреба у йоді підвищена, тому достатнє надходження йоду в організм (250 мкг на добу) особливо важливе. У зв’язку зі здатністю йоду проникати через плаценту та чутливістю плода до фармакологічно активних доз препарату його слід застосовувати тільки у рекомендованих дозах. Це стосується також періоду годування груддю, оскільки концентрація йоду у грудному молоці у 30 разів вища, ніж у сироватці крові. Винятком є високодозована йодна профілактика, яка проводиться після ядерно-технічних аварій.

Не впливає.

Профілактика дефіциту йоду та ендемічного зоба (у випадках, коли надходження йоду в організм дорослої людини становить менше 150 – 200 мкг/добу).

Немовлята та діти віком до 12 років: 50 – 100 мкг йоду на добу (½ - 1 таблетка Йодид-Фармак^®). Для можливості дозування 50 мкг йоду слід використовувати лікарські засоби з відповідним вмістом діючої речовини.

Діти віком від 12 років і дорослі: 100 – 200 мкг йоду на добу (1 – 2 таблетки препарату Йодид-Фармак^®).

Період вагітності або годування груддю: 200 мкг йоду на добу (1 – 2 таблетки препарату Йодид-Фармак^®).

Профілактика рецидиву йод-дефіцитного зоба після хірургічного лікування, а також після завершення комплексного лікування препаратами гормонів щитоподібної залози.

Дітям та дорослим: 100 – 200 мкг йоду на добу (1-2 таблетки Йодиду-Фармак^®).

Лікування дифузного еутиреоїдного йод-дефіцитного зобу.

Немовлята та діти: 100-200 мкг йоду на добу (1 – 2 таблетки препарату Йодид-Фармак^®).

Дорослі: 300 – 500 мкг йоду на добу (від 1½ до 5 таблеток препарату Йодид-Фармак^®).

Таблетки приймати після їди та запивати достатньою кількістю рідини, наприклад склянкою води. Немовлятам та дітям віком до 3 років препарат можна давати у подрібненому вигляді, змішавши з їжею. Застосування препарату з профілактичною метою проводиться, як правило, протягом кількох місяців або років, а частіше – протягом усього життя. Для лікування зоба у новонароджених у більшості випадків достатньо 2 – 4 тижні, у дітей та дорослих – 6 – 12 місяців або більше. Питання про дозування та тривалість застосування препарату для профілактичних заходів або для лікування захворювань щитоподібної залози вирішує лікар в індивідуальному порядку.

Діти. Препарат застосовують дітям.

Симптоми інтоксикації: забарвлення слизових оболонок у коричневий колір, рефлекторне блювання (блювання синього кольору у разі наявності крохмалю в їжі), біль у животі, діарея (можлива присутність крові у випорожненнях), зневоднення і шок. У поодиноких випадках відзначалося утворення стенозів стравоходу. Спостерігались летальні випадки. В окремих випадках хронічне передозування призводить до розвитку так званого «йодизму», тобто інтоксикації йодом: металевий присмак у роті, набряк і подразнення слизових оболонок (нежить, кон'юнктивіт, гастроентерит, бронхіт). Йодид може активізувати латентні запальні процеси, такі як туберкульоз. Можливий розвиток набряків, еритеми, вугреподібних та бульозних висипів, геморагій, пропасниці та нервового збудження.

Лікування.

Терапія при гострій інтоксикації: промивання шлунка розчином крохмалю, білка або 5 % розчином натрію тіосульфату до видалення усіх слідів йоду. Проведення симптоматичної терапії з метою нормалізації водного та електролітного балансу, а у разі необхідності – протишокова терапія.

Терапія при хронічній інтоксикації: відміна йоду.

Гіпотиреоз, спричинений прийомом йоду: відміна йоду, призначення гормонів щитоподібної залози з метою нормалізації обміну речовин.

Гіпертиреоз, спричинений прийомом йоду: це не передозування у буквальному значенні, тому що гіпертиреоз може також виникати від такої кількості йоду, яка в інших країнах вважається фізіологічною.

Лікування відповідно до форми перебігу: легкі форми зазвичай лікування не вимагають, при виражених формах застосовують тиреостатичну терапію (ефективність якої проявляється із запізненням). У тяжких випадках (тиреотоксична криза) необхідні інтенсивна терапія, плазмаферез або тиреоїдектомія.

При профілактичному застосуванні йодиду у будь-якому віці, а також при терапевтичному застосуванні у немовлят, дітей і підлітків небажаних ефектів, як правило, не спостерігається. Проте при наявності великих вогнищ автономії щитоподібної залози і при призначенні йоду в добових дозах, що перевищують 150 мкг, повністю виключити появу вираженого гіпертиреозу неможливо.

Нижченаведені побічні реакції виникали із вказаною частотою: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до ˂ 1/10); нечасто (≥ 1/1000 до ˂ 1/100); рідко (≥ 1/10000 до ˂ 1/1000); дуже рідко (˂1/10000), невідомо (неможливо оцінити на підставі доступних даних).

З боку ендокринної системи: дуже рідко: при терапії дифузного еутиреоїдного йод-дефіцитного зоба у дорослих (добова доза від 300 до 1000 мкг йоду) в окремих випадках можливий розвиток гіпертиреозу, спричиненою йодом. У переважній більшості випадків передумовою для цього є наявність дифузних або обмежених ділянок автономії щитоподібної залози. Перш за все це стосується пацієнтів літнього віку, які хворіють на зоб протягом тривалого часу.

З боку імунної системи: дуже рідко: реакції гіперчутливості (такі, наприклад, як риніт, спричинений йодом, бульозна або туберозна йододерма, ексфоліативний дерматит, ангіоневротичний набряк, гарячка, акне і припухлість слинних залоз). Також можливі: прояви йодизму (такі як набряк слизової оболонки носа, кропив’янка, набряк Квінке, шкірні висипання, свербіж, у поодиноких випадках – анафілактичний шок), еозинофілія, тахікардія, тремор, дратівливість, порушення сну, підвищене потовиділення, неприємні відчуття в епігастральній ділянці, діарея. При застосуванні у високих дозах в окремих випадках може виникнути зоб і гіпотиреоз.

3 роки.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Зберігати у захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 ^оС.

По 10 таблеток у блістері; по 5 блістерів у пачці.

Без рецепта.

АТ «Фармак».

Україна, 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 74.