Дарія Опарко

Приймали товар, ховаючись під касою

Перший вибух в Чугуєві пролунав о 4-й ранку. Дарія Олегівна Опарко в ту ніч була на зміні в своїй «Аптеці 9-1-1» на вул. Жаданівського, 3 А.

В аптеку одразу побігли люди. Спочатку ліки відпускали через віконце, а о 6-й Дарія відчинила двері і відвідувачі ринули в зал. В групу почали писати колеги – більшість повідомляли, що виїжджають з дітьми, тому на роботу не вийдуть. «Прийшла колега і ми зачинили аптеку. Але об 11-й знову вийшли на роботу, адже людям були потрібні ліки.

Так почалися мої воєнні будні. Без жодного вихідного разом ще з двома колегами працювали до кінця квітня. Ні під час тривоги, ні навіть під час обстрілів аптеку не зачиняли – не виганяти ж людей на вулицю. Усі разом присідали і закривали голови руками, коли прилітало поруч. А прилітало часто.

Місцеві жителі скуповували все: лікарські засоби, БАДи і навіть фіточаї. Ми розпродали навіть той товар, який ще з мирних часів стояв на полицях».

Жителі Чугуєва почали виїжджати, але замість них в місто зайшли наші військові. Запит на ліки збільшувався щодня, а поставок не було – Чугуїв закрили. «Через власника приміщення, яке орендує аптека, домовлялися зі складом і волонтери привозили необхідні ліки. Приймали і розбирали товар, ховаючись під касовими столами. Було дуже страшно, але ми розуміли, що маємо подолати свій страх – аптека повинна була працювати».

Вибухи лунали зовсім поруч. Чугуїв знаходиться досить близько від Вовчанська, Куп’янська, Чкаловського, Гракового. Там йшли бої, потім ці населені пункти потрапили під окупацію. Прилітало і неподалік «Аптеки 9-1-1». Але вона встояла і продовжувала працювати. Дівчата іноді, коли був сильний обстріл зранку, могли дозволити собі вийти не на 8.00, а на пів дев’ятої.

Сьогодні в Чугуєві вже значно тихіше, хоча про безпеку говорити ще зарано. В місті лише половина мешканців, порівняно з тим, скільки людей тут жили до війни. Чимало переселенців з Харківщини та військових – війна триває. Але «Аптека 9-1-1» працює. Вона зачинялася лише на 1 день, коли зникла електрика, тоді ще не було генераторів.

«Нас вже четверо працівників, постачання відновили, місто по-тихеньку заліковує рани, – каже Дарія Олегівна. – Працюємо і віримо в наші ЗСУ. Вони на варті нашого життя, а ми – на варті здоров’я. Разом переможемо!»

Дата створення: 31.05.2023                Дата оновлення: 15.06.2023