Лілія Мурашко

Навіть війна не змусить мене відмовитися від фармації

В її життя війна прийшла 9 років тому – Лілія з Донецька. Саме тоді вона отримала перше щеплення від страху. І зрозуміла цінність і водночас крихкість людського життя. Це розуміння згодом приведе її у найгуманнішу і найпотрібнішу професію. «Наша родина не бажала мати нічого спільного з «рускімі братьямі». Ми перебралися до Кам’янського на Дніпропетровщині. Саме там я і прийняла рішення стати фармацевтом і вступила в Запорізький медичний університет».

Друге щеплення від страху

Першим місцем роботи для Лілії стала «Народна аптека» в Запоріжжі. Про початок повномасштабного вторгнення дівчина дізналась від відвідувачів.

«З 23 на 24 лютого у мене була нічна зміна. Близько 6-ї години ранку в аптеку ринули люди. Вони перелякано обговорювали в черзі, що почалася війна. Я прислухалася і спочатку не вірила. Однак натовп ставав все більшим, як і чек. Скуповували все, що бачили. До обіду аптека була вже наполовину порожньою».

Дівчині довелося повірити у невідворотнє. Однак її робочий графік не змінився. Як і в мирний час вона щодня виходила на роботу. Так тривало до 8 жовтня, коли вибуховою хвилею вибило шибки в її квартирі.

«Ми вже звикли до вибухів. Навіть навчилися розрізняти, на якій відстані від нас прилетіло. Вранці 8 жовтня звук був настільки гучним, що заклало вуха, я навіть не почула, як посипалося скло. З’ясувалося, що у сусідній будинок влучив снаряд. Так я отримала друге щеплення від страху.

Однак руки трусилися і я розуміла: потрібен час, щоб трохи оговтатися після цього жаху. Зателефонувала своїй завідувачці і попросила відпустити мене. Вона категорично відмовилася, мотивуючи тим, що фармацевтів не вистачає. Я звільнилася і поїхала в Кам’янське».

Нова робота і нові друзі

Лілія не звикла сидіти без роботи. Але якщо змінювати життя, то докорінно. Запропонувала свої послуги «Аптеці оптових ц..» Кам’янське 5. «Аптечна мережа 9-1-1 дуже активно розвивається. Це лідер українського ринку. Знала, що там добре ставляться до молоді, вирішила ризикнути. Мене прийняли!»

Працювала, як звикла, сумлінно. Швидко потоваришувала з дівчатами. Але дуже тягнуло додому, тобто в Запоріжжя. І напередодні Нового року вирішила таки повертатися. Але серед колег більшість були студентами і саме в січні йшли на сесію. Довелося відкласти повернення на місяць, щоб не підвести керівництво і колектив. «Вони прийняли мене, як рідну. Допомагали і підтримували, коли був дуже складний період в моєму житті. Чи могла я їм відмовити, коли мене попросили про допомогу?»

Сирена в Запоріжжі сприймається по-особливому

31 січня Лілія повернулася в рідне місто – саме таким стало для неї Запоріжжя. Зранене війною, з темними вулицями, але живе! Людей менше, однак вони працюють і навіть гуляють вулицями на вихідні. До повідомлень представників міської ради, які зазвичай починаються словами: «Сьогодні, серед білого дня, ворог вчергове підступно атакував Запоріжжя...» вже всі звикли. Але попередження про повітряну тривогу сприймаються тут по-особливому, бо обстріли лунають часто і дійсно можуть забрати життя.

«В перший же день я зателефонувала своєму куратору Світлані Миколаївні Давиденко і повідомила, що готова до роботи. Мене призначили завідувачкою «Аптеки оптових ц..» Запоріжжя 30. Але ця аптека ще в стані підготовки, тож я відкривала «Аптеку оптових ц..» Запоріжжя 29 і поки що працюю тут».

Лілія опікується своїми молодими колегами, навчає тих, хто тільки-но прийшов працювати в нашу аптечну мережу. Паніки немає. Аптека працює в звичайному режимі.

«Ми розуміємо, що нашим містянам також страшно, як і нам. Але ми не маємо права залишати людей напризволяще, кидати хворих без допомоги. Тому ані обстріли, ані виття сирен не є приводом не вийти на роботу. Ми не знаємо, коли закінчиться війна, але маємо зробити все, щоб люди дожили до Перемоги і зустріли її здоровими.

Під час тривоги ми не зачиняємо аптеку і навіть запускаємо людей до нас сховатися – на вулиці ж набагато страшніше. Єдине, що просимо, не підходити близько до вікон та скляних вітрин».

У Лілії грандіозні плани – вона мріє зробити свою «Аптеку оптових ц..», яка відкривається в березні, найкращою в місті. І готова працювати над цим вдень і вночі, не чекаючи кінця війни.

Дата створення: 08.05.2023                Дата оновлення: 22.05.2023