Лілія Селіверстова

1 березня я залишилася в аптеці одна

Війну Лілія Миколаївна, тоді ще фармацевт «Аптеки 9-1-1», зустріла на лікарняному. В січні вона зламала ногу і оговтувалась після травми. А 1 березня вийшла на роботу.

«Мені вручили ключі від аптеки і я встала за перший стіл. Всі колеги роз’їхалися. Єдиним помічником став охоронець, який подавав ліки і слідкував за порядком.

Наша аптека знаходиться біля станції метро «Індустріальна», де ховалися харків’яни. Звідти завжди приходили люди з величезними списками. А ще у нас військові скуповували ліки – іноді цілими коробками. Відвідувачі завжди пропускали їх поза чергою. З багатьма ми навіть потоваришували, їхні танки стояли неподалік і вони завжди забирали мене і вели в метро, коли ставало небезпечно.

Робочий день починався з обслуговування волонтерів, потім намагалася якнайшвидше відпустити людей. Черга стояла на вулиці, а це було небезпечно, бо могло прилетіти в будь-який момент.

За місяць ліки в моїй аптеці закінчилися і за погодженням з Оленою Сергіївною Казека я перейшла в аптеку «Низькі ціни №1». Вона знаходилася за 30 метрів від «Аптеки 9-1-1». Разом зі мною «мігрувала» і черга».

Там у Лілії Миколаївни з’явилися згодом 2 помічники. Стало трохи легше. З тією аптекою в жінки пов’язані найстрашніші спогади. «В мене був довгоочікуваний вихідний. Я вийшла на вулицю і тут почався обстріл. Я почула вибухи і побачила полум’я і чорний дим. Скочила у машину і поїхала – дуже злякалася за своїх колег. Аптека «Низькі ціни №1» знаходилася в мафі, там замість стін вікна. В той момент в мене навіть інстинкт самозбереження відмовив. Я думала тільки про них! Хоч би усі залишилися живими! З’ясувалося, що ракета влучила в ринок за нашою аптекою, приблизно за 100 метрів. Але, на щастя, ні люди, ні аптека не постраждали. Тільки упаковки з ліками попадали».

Наприкінці квітня Лілія Миколаївна повернулася в рідну «Аптеку 9-1-1» на вул. Героїв Харкова, 276 Б. Постачання товару налагодили, та й людей стало значно менше – місцеві вже запаслися ліками. Але волонтери і військові приходять часто.

«Коли я навчалася в НФаУ, навіть уявити не могла, що ми колись працюватимемо в аптеці, як на фронті – під вибухами. Але тепер у фармацевтів, зокрема харківських, є й такий досвід. Сподіваюся, найстрашніше позаду, а попереду Перемога!»

Дата створення: 31.05.2023                Дата оновлення: 15.06.2023