Марина Якименко

Одужання пацієнту може забезпечити лише командна робота лікаря і фармацевта

У дитинстві Марина займалася гандболом і мріяла стати вчителем фізкультури – навіть документи вже подала в спортивну школу. Однак отримана під час тренувань травма змусила змінити плани. Розгублена дівчина звернулася до мами і вона порадила обрати фах, якому сама присвятила своє життя – фармацію. Сьогодні завідувачка «Аптеки оптових ц..» Миронівка 2 не уявляє себе в іншій професії. Особливо зараз, під час воєнних випробувань.

Лікарня і аптеки – два боки однієї медалі

В перші дні повномасштабного вторгнення російські війська шаленими темпами просувалися Київською областю і в будь-який момент могли зайти в Миронівку. Місцева опорна лікарня, в якій на першому поверсі розташована «Аптека оптових ц..», працювала до 7 березня, поки головний лікар не зачинив її. Була висока вірогідність, що в місто зайде ворог і зробить тут шпиталь. В «Аптеці оптових ц..» залишалося багато ліків і щоб завадити мародерству, до якого зазвичай вдавалися російські військові на окупованих територіях, аптеку опечатали.

Коли Київщину звільнили від росіян, Марина Якименко відчинила аптеку і з того часу вона працює цілодобово, щоб, в першу чергу, забезпечити пацієнтів стаціонару необхідними ліками.

Пацієнти мають знати, що аптека працює для них

«Я частий гість у відділеннях нашої лікарні: розповідаю лікарям про препарати, які є в аптеці, адже ми одна команда і спільними зусиллями забезпечуємо процес одужання хворого. Але заходжу не лише в ординаторську, а й в палати – запитую, які лікарські засоби потрібні, щоб вчасно замовити їх для людей.

Нещодавно в нас відкрилася аптека «Подорожник» і прикрасила свій фасад здоровенним плакатом про знижку 30%. Навіть з тією знижкою вартість лікарських засобів в їхній аптеці на порядок вища за ціни в нас! Я знову піднялася у стаціонар і провела для пацієнтів «майстер-клас»: продемонструвала чеки з «Подорожника» і з нашої аптеки на одні й ті самі препарати. До того ж і фармацевти там не надто професійні – пропонують хворим не завжди правильні лікарські засоби».

Не покладаюся на диво – виховую фармацевтів сама

Понад два десятки аптечних працівників Миронівки можуть сміливо назвати Марину Якименко своїм вчителем. В її аптеці відбувається адаптація і практичне навчання молодих колег і сьогодні вже багато з них стали завідувачами.

«Я можу навчити і адаптувати будь-якого випускника училища чи інституту – досвіду вистачає. Сама закінчила Харківський національний фармацевтичний університет ще тоді, коли він називався академією, а потім під кураторством своєї матусі опановувала практику. Підходи перевірила на собі і сьогодні ділюся набутим досвідом зі своїми практикантами.

Мої доньки сміються: «Мама в нас вузькопрофільна – ас фармації!» На жаль, вони обрали для себе мистецтво, але я не заперечувала, в кожного свої інтереси. Мої учні зараз вже завідують аптеками і не лише у Миронівці! Я сподіваюся, що колись до мене на навчання прийдуть і мої онуки. Тому виховую їх чесними, відповідальними і чуйними, бо наш фах обов’язково передбачає не лише володіння професійними знаннями, а бажання допомогти людині.

Наша фармацевтична династія, початок якої заклала спортивна травма, має продовжуватися. Моя мама, я і моя сестра присвятили своє життя цьому фаху і сьогодні я роблю все можливе, щоб молодь полюбила фармацію і згодом змінила нас. Це складна праця, бо не прощає помилок і вимагає від тебе викладатися на повну незалежно від того, прийшов до тебе відвідувач за вітамінками чи препаратом для лікування онкологічного захворювання. Але дуже вдячна і потрібна! Тому я сподіваюся, що вона продовжуватиметься».

Дата створення: 17.12.2024                  Дата оновлення: 30.01.2025