Микола Орел

Не можу бачити букву Z навіть на упаковках ліків

У Миколи Орла, асистента фармацевта «Аптеки 9-1-1» Ізюмської 4 в той день був вихідний. 24 лютого він дізнався про початок повномасштабного вторгнення з новин і… пішов в аптеку.

«Дівчата вже були на межі, бо люди штурмували аптеку ще з ночі. Місто поки не обстрілювали, але про війну вже всі знали. Більшість наших колег не стали чекати розвитку подій і поїхали. Ми залишилися втрьох. 2 березня після зміни попрощалися. Було передчуття, що бачимося востаннє.

Вночі почався масований обстріл. 6 березня росіяни з танками і БТР стояли біля мого будинку. Звідти вони обстрілювали центр міста.

Здавалося, росіяни навмисно нищили місто: руйнували житлові квартали, розбомбили авто- та залізничний вокзали, центр перетворився на руїни. Води, газу, тепла і зв’язку не стало. Ми засіли у підвалах і по кілька діб не виходили.

Нашу аптеку розікрали. Вибили шибки, зламали замки, вирвали двері. Все, що було всередині, розтягли…

Окупанти лютували, особливо оті бандформування з ЛНР та ДНР. Наче мстилися нам за щось.

Великою проблемою стало придбати їжу, не говорю вже про ліки. По місту неможливо було пересуватися, навіть у двір свого будинку вийти було страшно. Всюди стояла їх техніками з позначкою Z. Я з того часу не можу спокійно бачити ту літеру навіть у назвах ліків».

Так Микола прожив майже пів року. На початку вересня, за три дні до приходу в Ізюм ЗСУ, місцевим заборонили взагалі виходити на вулицю. «10 вересня я вийшов і… не побачив Z-техніки. Проїхався містом – побачив машини з білим хрестом. Я не знав, хто то, але наважився підійти. Мені звідти крикнули: «Слава Україні!»

Більшого щастя я в своєму житті не відчував. Навіть розплакався… Потім ми обіймалися з нашими воїнами, жінки їх пригощали, цілували. То було свято – ми знову Україна!»

Микола пішов до військових – в них був старлінк, і зателефонував у відділ кадрів, Ірині Володимирівні Шаповаловій та Олені Сергіївні Казека. Вони зраділи, що чоловік живий, бо зв’язку з ним не було майже 5 місяців. Робота закипіла: вирішили готувати до відкриття «Аптеку 9-1-1».

«Я пішов подивитися, що там. Жахнувся і взявся до роботи. Треба було замінити замки, організувати прибирання. Коли аптеку вже трохи привели до ладу, приїхали представники ДСНС перевірити приміщення на наявність мінувань. Я їх заспокоїв, що вже сам все перевірив, – сміється Микола. – Я тоді навіть не думав, що тут можуть бути міни. Для мене було головним якнайшвидше відродити свою аптеку. Вона для мене навіть не другий дім, а перший. Це моє життя!»

«Аптеку 9-1-1» Ізюмську 4 відкрили першою – на 18-й день після деокупації. В цій частині міста було найбільше вцілілих будинків, отже, і людей. Для всіх ізюмчан це стало передвістям Перемоги. Вони не знали, що дякувати за це потрібно асистенту фармацевта Миколі Орлу та Аптечній мережі 9-1-1.

Дата створення: 31.05.2023                Дата оновлення: 15.06.2023