Євген Гармаш

Усі навички та знання мають бути спрямовані на один результат!

Євген не прораховував «плюси» і «мінуси» фаху, коли його обирав. «Просто захотілося», — каже він, посміхаючись. Попри це, сьогодні Євген Олександрович впевнений, що фармація — його покликання.

З чого почався ваш шлях у аптечну справу?

Спочатку три роки провчився у нашому коледжі НФаУ. Після закінчення вступив до університету. Два роки був студентом стаціонару і працював у нічну зміну в аптеці «Здоров’я». Коли склав перший КРОК, перевівся на заочну форму навчання і прийшов працювати у Аптечну мережу 9-1-1 за порадою свого друга і тепер колеги Андрія Ребуса. Це була «Аптека 9-1-1» біля Харківської обласної клінічної лікарні, там я розпочинав «нічником».

17 липня 2020 року мене призначили завідувачем «Аптеки Низькі Ціни №1».

Не страшно було? Це ж величезна відповідальність.

Навпаки! Було дуже цікаво, оскільки ти щодня дізнаєшся щось нове і чогось навчаєшся.

Яка це відповідальність, я добре розумів вже тоді, бо пройшов серйозний вишкіл. Перед тим, як стати завідувачем, я працював в аптеці «Центральна 2» і, по-перше, уважно спостерігав за роботою своєї завідувачки Світлани Григорівни Макаренко, а, по-друге, не соромився запитувати, коли чогось не розумів. Вона заохочувала мою ініціативу і часто те, що викликало в мене питання, пропонувала зробити своїми руками. Практика ж найкращий вчитель!

На момент мого призначення завідувачем я вже мав певний багаж знань і потрібних навичок. Якщо стикався з проблемою, одразу телефонував своєму куратору Марині Володимирівні Кореневій і ми разом її вирішували. Поради досвідченої колеги мені дуже допомагають і зараз. На момент мого призначення завідувачем я вже мав певний багаж знань і потрібних навичок. Якщо стикався з проблемою, одразу телефонував своєму куратору Марині Володимирівні Кореневій і ми разом її вирішували. Поради досвідченої колеги мені дуже допомагають і зараз.

Стрімка кар’єра! Війна не завадила?

Навпаки, вона, мені здається, лише прискорила цей процес. Створила, так би мовити, обставини непереборної сили. Саме через неї я опинився на заході України, хоча зустрів війну, як і належить, у Харкові.

До останнього не вірив, що може початися повномасштабне вторгнення… 24 лютого я мав на 8 ранку йти на зміну. Але прокинувся набагато раніше від телефонного дзвінка. Почув лише одне слово: «Почалося». І все зрозумів. Одразу набрав свою співробітницю, яка працювала вночі, запитав, що з нею і як вона. Вислухав, і тільки-но відкрилося метро, кулею полетів на роботу.

Як повели себе ваші колеги? Усі вийшли?

Усі до одного, навіть ті, хто «не стояв» у графіку. Було дуже багато людей — у залі величезна черга, хвіст її губився далеко за межами аптеки. Ми намагалися всіх швидко та якісно обслужити. Згодом відвідувачів поменшало. Навкруги лунали вибухи і жителі району не хотіли ризикувати і виходити на вулицю, тому аптека спорожніла. Ми навели лад на полицях, прибиральниця все вимила. Я закрив аптеку, поставив на сигналізацію і роздав дівчатам дублікати ключа, було невідомо, чого чекати далі.

Коли виїхали з Харкові і куди?

Стало зрозуміло, що ситуація погіршується. В мене в Ізюмському районі залишалися батьки і сестра. 25 лютого я поїхав до них. 7 березня Ізюм почали бомбардувати, зник будь-який зв’язок. Місяць прожили в таких умовах, а у квітні всі разом виїхали до знайомих у Чернівці. Там спочатку працював у аптеці нашої компанії адміністратором з товару, вакансій не було. Потім мені зателефонували і запропонували стати завідувачем нової аптеки, яка мала от-от відкритися.

І ви погодилися, бо досвід вже був?

Так, але досвід завідування. Бути присутнім на відкритті нової торгової точки до того мені ще не доводилося, тож трохи нервував. Відкривав її наш регіональний куратор, а нині мій керівник Зіновій Ігорович Каспрів. Усе пройшло швидко і легко. Навіть персонал з досвідом роботи в нашій мережі вже був підібраний заздалегідь, за що окрема подяка відділу персоналу: дві дівчини з Маріуполя та одна — з Харкова.

А коли вас призначили куратором аптек в Чернівцях та в Івано-Франківську?

1 серпня мені довірили кураторство. Зараз опікуюся 18 аптеками. Справа для мене нова, але стандарти роботи в нашій мережі скрізь однакові, всі ми працюємо на один загальний результат, тож намагаюся чітко та якісно виконувати свої обов’язки.

Скільки аптек вже відкрили самостійно в новому для вас регіоні?

Наразі саме я відкрив дві аптеки. Одну в Чернівцях, а другу — в Івано-Франківську, і ще допомагав з відкриттями колегам у Тернопільській області.

Я вважаю, що на заході України у нашої компанії зараз відкриваються великі перспективи. Через війну сюди переїхало багато людей, тож попит зростає. Потрібно наполегливо працювати та намагатися використати цей шанс на розвиток мережі належним чином.

Що для вас сьогодні, з огляду на набутий досвід, означає фармація?

На даному етапі для мене фармація значить дуже багато і відіграє велику роль в моєму житті. Я занурений у роботу 24/7. І хоча досі навіть сам собі не можу відповісти на питання, чому вибрав саме цю спеціальність, мені здається, я не помилився. Мені все подобається, все влаштовує. Цього більш ніж достатньо, щоб зрозуміти: ти на своєму місці і займаєшся тим, чим повинен.

Дата створення: 13.01.2020                   Дата оновлення: 17.01.2023