Надія Зотова

Мій принцип – відданість своїй професії та своїй компанії

Як вимірюється успіх? Для одного це гроші, для іншого — статус, а для обраних – користь, яку ти приносиш людям. Саме останні та створюють сімейні династії, що стають справжньою гордістю будь-якої компанії. Це довела династія Зотових – Надії Миколаївни та її доньки Кристини Валентинівни Зотової-Левченко.

Любов з дитинства

Маленька Надійка росла дівчинкою вдумливою і серйозною. Вона не любила галасу і безладу, тому її зачаровувала аптека, де завжди панував порядок і тиша. А ще пахло ліками. «Так було за часів мого дитинства, адже тоді ліки виготовляли в аптеках», – пригадує Надія Миколаївна, завідувачка аптеки Катюша-2. Цю дитячу любов їй і нагадали батьки, коли постало питання, який фах обрати.

Надія вступила до Харківського фармацевтичного інституту. Органічна, аналітична та фармацевтична хімія, фармакогнозія та фармакологія, які так лякають інших студентів, для дівчини стали справжнім відкриттям нового світу, а практика в аптеці довела – це її покликання.

Закінчивши у 1989 році ХФІ, молодий фахівець-фармацевт прийшла працювати за перший стіл до харківської аптеки №210. Так розпочався для неї «роман з фармацією» вже не в теорії, а на практиці.

Випадок, що змінив життя

У 1996 році молода мама Надія, гуляючи з донечкою на дитячому майданчику, випадково почула, як чоловік однієї з матусь розповідав, що у нього в офісі по сусідству мешкає аптечний бізнес – дуже успішний! І люди там працюють хороші, і керівництво цілком людяне.

«Це були тривожні 90-і – аптечний бізнес у країні тільки зароджувався. І хоч мені було трохи лячно, я вирішила спробувати та відправилася знайомитися. Мене взяли на роботу! Мої відчуття ... Перш за все – це гордість за себе і розуміння нових перспектив і можливостей. Спочатку це були кіоски, потім почали відкриватися аптеки. Перша аптека, в якій я стала завідувачкою – це «Центральна 1», – ділиться спогадами Надія Миколаївна Зотова.

Ця любов назавжди!

Це сталося понад 25 років тому. Потім були нові аптеки та нові посади: працівник фармвідділу, куратор, куратор-завідувачка... Чи визнає Надія Миколаївна зараз, що було нелегко? Бізнес активно розвивався, відповідальність зростала від посади до посади, часу не вистачало, а вдома чекали діти та чоловік, який, до речі, також працює в нашій компанії. Нові виклики для таких людей завжди є перевіркою на міцність, а не пройти її вони собі права не дають. Проте вона жодного разу не пожалкувала, і якби зараз розпочинала свій професійний шлях, то робила б все саме так, саме там і саме з тими людьми. «Окреме «дякую» Ашоту Сергійовичу та Сергію Ашотовичу Данієлянам, Араму Андраніковичу Григоряну та Олені Володимирівні Ніколенко – ці люди мене завжди підтримували та допомагали вирішувати найскладніші завдання», –  підбиває власні підсумки Надія Миколаївна Зотова.

Попри таку успішну кар'єру, згодом вона повернулася в аптеку. Чому? «Моє місце в аптеці, де мене чекають! Чекають молоді співробітники, яким я передаю свої знання і досвід. Чекають покупці – моїх порад і участі. Чекають аптечні колективи, за яких я відповідаю. Все це надихає мене йти щодня на роботу. А головною нагородою для мене є любов мого колективу і повага керівництва», – Надія Миколаївна Зотова щасливо посміхається.

Усе найкраще – дітям

Поки мама будувала кар'єру, підросла донечка Христина – та сама дівчинка, що разом з мамою свого часу була свідком доленосної розповіді про нашу аптечну компанію. А згодом – і маминою помічницею в аптеці. Зрозуміло, що вона недовго сумнівалася та обрала фармацевтичний університет.

Христина Валентинівна прийшла працювати до нашої Аптечної мережі 9-1-1 в аптеку «Обласна лікарня» ще студенткою 5 курсу НФаУ. Перші кроки давалися складно: аптека обслуговує реанімацію цієї лікарні, отже, контингент відвідувачів тут дуже непростий. Але завдяки маминому загартуванню швидко втягнулася і через 3 роки навіть очолила аптеку вже в якості завідувачки.

Потім Христина Валентинівна Зотова-Левченко працювала певний час завідувачкою столичної аптеки «Київ 17 ТВА». Змінивши Харків на столицю, вірність компанії все одно зберегла! А згодом повернулася на батьківщину – у свою аптеку в обласній лікарні, якою керує і досі.

Чи не заважав доньці мамин авторитет будувати кар`єру? «Навпаки! Рости в нашій компанії легко всім, хто цього бажає. Тому, що, по-перше, наше правило – ніколи не зупинятися, а по-друге, поруч завжди грамотні колеги та просто добрі та чуйні люди. А у мене поруч 24/7 була ще й МАМА», – щиро посміхається Христина Валентинівна.

Надія Миколаївна свого часу сказала: «Ким стануть мої діти, я не знаю, але те, що любити та поважати нашу професію вони будуть — це точно!» Хіба з такою мамою могло бути інакше?

Це в них сімейне

Ми запитали у засновниці сімейної династії фармацевтів, на яких цінностях Зотови будують своє життя. Відповідь, як завжди, була швидкою та щирою: «Перш за все це чесність, довіра і відданість своїй професії та своїй компанії. Взагалі, відданість – це якість, яку я вважаю головною у житті. Це стосується роботи, сім'ї, дружби та відносин у колективі».

Дата створення: 20.12.2021                   Дата оновлення: 25.05.2022