Сергієнко Руслан Миколайович

З початку війни працюємо в аварійному режимі

Війна змінила правила життя. Тепер немає часу на роздуми. Діяти потрібно оперативно і безпомилково. Головний енергетик АГЧ нашої компанії Руслан Сергієнко зумів переформатувати роботу своєї команди, яка стала незамінним помічником для аптек мережі під час війни.

Раніше їхнім завданням було забезпечувати безперебійну роботу аптек, зокрема під час форс-мажорів, коли вимикали електропостачання, а також здійснювати дрібний ремонт в торгових точках. Тобто робити все, щоб працівникам аптек було комфортно працювати.

З 24 лютого коло обов’язків підлеглих головного енергетика суттєво розширилося. Вони доставляли на роботу та з роботи працівників харківських аптек, замість інкасаторів вивозили виторг з торгових точок, рятували лікарські засоби та техніку з пошкоджених обстрілами аптек, зашивали ОСБ-плитами розбиті вибухами вікна.

Сьогодні команда займається відновленням роботи аптек Аптечної мережі 9-1-1 на деокупованих територіях та встановлює генератори, щоб пацієнти могли купувати ліки навіть тоді, коли відбувається планове чи екстрене вимкнення електрики.

Скільки людей виконують такий величезний обсяг роботи?

У мене в підпорядкуванні 80 працівників по всій Україні. Кожну область обслуговують по 1 бригаді з двох людей. Але є винятки. Приміром, до роботи у Київському регіоні залучені 4 бригади по два співробітники в кожній. І, зрозуміло, більше людей працюють у Харкові та Харківській області, де продовжуються обстріли, а також потрібно якнайшвидше відновлювати роботу аптек у звільнених містах та селах. До речі, ми ще збільшуємо кількість працівників, які займатимуться Харківським регіоном — зі зрозумілих причин.

На сьогодні в Харкові та області працюють 263 аптеки, з них облаштовані генераторами 109. Зараз компанія придбала багато генераторів і нам потрібно якнайшвидше їх встановити, щоб наші аптеки могли працювати під час відключення електрики. Тому працюємо, так би мовити, в аварійному режимі.

Коли є потреба, а останнім часом вона виникає досить часто, залучаємо бригади з ремонту реклами та бригади, які зазвичай займаються встановленням кондиціонерів.

З чого розпочинаєте процес підготовки торгової точки до відкриття на деокупованій території?

Ми першими, разом з саперами з ДСНС, приїжджаємо в населений пункт, коли його звільнили та дозволили туди доступ. Там дуже небезпечно — є замінування та розтяжки, тому потрібно спочатку все розмінувати, щоб наші працівники не наражалися на небезпеку. Поки надзвичайники досліджують територію, ми з’ясовуємо обсяг робіт по ремонту.

Якщо аптека не постраждала, зазвичай вдається впоратися за декілька днів. Ми зашиваємо вікна плитами ОСБ, заміняємо замки та наводимо лад з електромережею. Потім вже в аптеку завозять товар і вона починає обслуговувати людей. Приміром, відновлення роботи «Аптеки 9-1-1» в Боровій відбулося досить швидко — вона вціліла під час воєнних дій. А от «Аптека 9-1-1» в Липцях була дуже пошкоджена, тому довелося робити ремонт і це трохи відстрочило відкриття.

Ми намагаємося по максимуму впоратися власними силами, але іноді, коли руйнування значні, викликаємо в аптеку бригаду наших будівельників. А потім вже встановлюємо генератор, якщо це передбачено для тої аптеки. Зазвичай на деокупованих територіях у відновлених аптеках вони встановлюються в кожній.

Генератор налаштовуємо так, що будь-який працівник аптеки може його увімкнути, коли виникає така потреба. Це гарантує безперебійну роботу торгової точки.

Скільки часу витратили на «перебудову» процесу і команди?

Довго роздумувати не дозволяла ситуація. Багато працівників виїхало ще на початку повномасштабного вторгнення, а ті, хто залишився, взяли на себе обов'язки з порятунку товару і техніки: холодильників, комп'ютерів, принтерів, мікрохвильовок… Вивозили все, що збереглося, на склад, а ліки зазвичай передавали в аптеки, які працювали.

Гостро постала проблема зі складом, де зберігаються матеріальні цінності. Працівники складу на роботу не виходили, хтось евакуювався разом з родинами, хтось просто боявся. А для того, щоб зашивати розбиті вибуховою хвилею вікна, потрібні плити ОСБ та інші матеріали. Довелося відновити роботу складу — це тоді було найважливіше.

Це теж зробили ваші працівники?

Так, дві наші дівчини-диспетчери, які до війни приймали замовлення аптек на ремонт, взяли це на себе. Вони працюють у Харкові, в нашому офісі та щодня виходять на роботу. Вікторія Шевченко та Марія Пухова – справжні героїні! Налагодили облік, відчиняють склад миттєво, коли виникає потреба взяти звідти матеріали або завезти техніку, адже залишати аптеку без вікон не можна. Це буде для мародерів щирим запрошенням: «Заходьте, хто хоче, беріть, що хочете».

Саркіз Самвелович Аракелян, нинішній завідувач складу ТМЦ, два комірники та ми з хлопцями грузимо все це і їдемо на об'єкт. Завдяки такій оперативності та злагодженості в роботі вдалося мінімізувати втрати та зберегти цінності, а також швидко відновити роботу наших аптек і в Харкові, і на звільнених територіях.

За кілька місяців від початку війни виник дефіцит матеріалів, які ми використовуємо для ремонту аптек. Постачальники не працювали та в них не було можливості нам нічого везти, боялися обстрілів. То ми самі до них приїжджали та нам відвантажували усе необхідне.

Зараз і склад, і команда працюють, як єдиний організм. Я вдячний своїм колегам за те, що разом зі мною під обстрілами вивозили аптеки та не бояться їздити на деокуповану територію. Ми справжня команда — війна це довела!

А що хотіли б побажати своїм сміливим колегам?

Звісно, в першу чергу миру. Щоб закінчилася ця війна і ми знову повернулися до звичного режиму роботу — налагодження електромереж, планових перевірок. І щоб найстрашнішим форс-мажором для них, і для мене теж, був ремонт аптечної шафки чи вішака, який відвалився.

Дата створення: 07.07.2022                Дата оновлення: 28.12.2022