Вікторія Петрівна Коломієць

Мене не полишав страх за сина

Війна застала Вікторію Петрівну Коломієць, адміністратора залу «Аптеки оптових ц..» в Лисичанську Луганської області, зненацька. Спочатку ранок 24 лютого для неї був цілком звичайним.

«Зранку, як завжди, збиралась на роботу. Мій 8-річний син ще спав, було дуже рано. Раптом, десь о 5-й годині, почула вибух. У середині все заклякло від страху. Тоді я ще не зрозуміла, що відбувається, але відчуття тривоги мене з тої хвилини не полишало. Згодом розбудила дитину і зателефонувала батькам. Попросила їх прийти до мене додому і побути разом з онуком, поки я працюю. Не хотіла залишати його на самоті в такій ситуації. Батьки прийшли, і я побігла на роботу. Відпрацювала пів дня і більше не змогла. Було дуже страшно за сина. В голові настирливо крутилося питання «що робити?». Але відповідь так і не знаходилася. Я зателефонувала куратору, запитала, чи можу залишити робоче місце і піти додому, адже на мене чекає дитина. Вона без заперечень відпустила. Коли бігла з аптеки, подзвонила кума і сказала, що почалася війна!!! Вона забрала нас до себе – в їхньому будинку був підвал, який можна використати як укриття».

За кілька днів обидві родини вирішили поїхати з міста, заради дітей. Не відкладаючи, нашвидкуруч зібрали необхідні речі та попрямували до Дніпра. «Коли дісталися, відразу почали шукати житло. Нам пощастило зустріти небайдужих людей. Вони безплатно впустили нас жити у свою домівку. Я неймовірно їм за це вдячна! Потім приїхали мої батьки, свекруха та інші родичі. 12 людей спершу жили разом, місця всім вистачало. Коли зрозуміли, що війна надовго і ми ще нескоро зможемо повернутися додому, роз'їхалися. Треба було якось облаштовуватися на новому місці, шукати роботу.

Мені знову пощастило: була вакансія в нашій рідній Аптечній мережі 9-1-1! Я повернулася на улюблену роботу. Працюю і чекаю на Перемогу. Я в неї вірю. Все буде Україна!».

БФ «Фармрух» забезпечив родину продуктами та засобами гігієни.

Дата створення: 07.07.2022                Дата оновлення: 25.09.2022