Упаковка / 10 шт.
30.30 грн.Торгівельна назва | Алерсіс |
Діючі речовини | Дезлоратадин |
Форма випуску: | таблетки для внутрішнього застосування |
Спосіб застосування: | Орально |
Взаємодія з їжею: | Не має значення |
Температура зберігання: | від 5°C до 25°C |
Чутливість до світла: | Не чутливий |
Ознака: | Імпортний |
Походження: | Хімічний |
Ринковий статус: | Брендований дженерик |
Виробник: | ЛАБОРАТОРІОС НОРМОН С.А. |
Країна виробництва: | Іспанія |
Заявник: | ProPharma |
Умови відпуску: | Без рецепта |
Код АТС R Препарати для лікування захворювань респіраторної системи R06 Протиалергічні препарати R06A Антигістамінні засоби для системного застосування R06AX Інші антигістамінні препарати для системного застосування R06AX27 Дезлоратадин |
Фармакодинаміка. дезлоратадин - це неседативні антигістамінний препарат тривалої дії, має селективну антагоністичну дію на периферичні h1-рецептори. запобігає розвитку алергічних реакцій і полегшує їх перебіг, зменшує проникність капілярів, попереджає розвиток набряку тканин, спазму гладкої мускулатури. після перорального прийому дезлоратадин селективно блокує периферичні гістамінові h1-рецептори. препарат не проникає в ЦНС.
Численні дослідження показали, що, крім антигістамінної активності, дезлоратадин чинить протиалергічну та протизапальну дію. Встановлено, що дезлоратадин пригнічує каскад різних реакцій, які лежать в основі розвитку алергічного запалення, а саме:
- виділення прозапальних цитокінів, включаючи ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-13;
- виділення прозапальних хемокінів, таких як RANTES;
- продукцію супероксидного аніону активованими поліморфноядерними нейтрофілами;
- адгезію і хемотаксис еозинофілів;
- експресію молекул адгезії, таких як Р-селектин;
- IgE-залежне виділення гістаміну, простагландину D 2 і лейкотрієну С 4;
- гострий алергічний бронхоспазм.
Антиалергічні та протизапальні властивості обумовлюють високу ефективність дезлоратадину. Дезлоратадин ефективно усуває як назальні симптоми алергічного риніту, так і неназальні (свербіж та почервоніння очей, сльозотеча, свербіж піднебіння, кашель і т.д.). Дезлоратадин ефективний також у разі поєднання у пацієнта БА з алергічним ринітом. У таких хворих дію дезлоратадину поширюється не тільки на симптоми риніту, а й на клінічний перебіг астми, поліпшуючи показники функції зовнішнього дихання і зменшуючи потребу в β 2 -агоніста.
У клінічних дослідженнях високих доз, в яких дезлоратадин вводили щодня в дозі до 20 мг протягом 14 днів, статистично значущі зміни з боку серцево-судинної системи не виникали.
Безпека застосування дезлоратадину у дітей була продемонстрована в 3 клінічних дослідженнях. Дезлоратадин призначався дітям у віці від 6 місяців до 11 років, яким було необхідне проведення антигістамінної терапії, в добовій дозі 1 мг (вікова група від 6 до 11 місяців), 1,25 мг (вікова група від 1 до 5 років) або 2, 5 мг (від 6 до 11 років). Лікування переносилося добре, що було підтверджено результатами клінічних лабораторних досліджень, станом життєво важливих функцій організму та даними ЕКГ (включаючи довжину інтервал Q-T).
Під час клінічних досліджень щоденне застосування дезлоратадину в дозі до 20 мг протягом 14 днів не супроводжувалося статистично клінічно значущими змінами з боку серцево-судинної системи. В ході клініко-фармакологічного дослідження застосування дезлоратадину в дозі 45 мг/добу (в 9 разів вище терапевтичної дози) протягом 10 днів не привело до подовження інтервалу Q-T.
Дезлоратадин не проникає через гематоенцефалічний бар'єр, не чинить седативного ефекту. При застосуванні рекомендованої дози 5 мг частота сонливості не перевищувала таку в групі плацебо. В ході клінічних досліджень дезлоратадин не впливав на психомоторну функцію при прийомі дози до 7,5 мг.
Фармакокінетика. У пацієнтів з алергічним ринітом дезлоратадин ефективно усуває такі симптоми, як чхання, виділення з носа і свербіж, а також подразнення очей, сльозотеча і почервоніння, свербіж неба. Дезлоратадин ефективно контролює симптоми протягом 24 год.
Концентрації дезлоратадину в плазмі крові можна визначити через 30 хв після введення. Дезлоратадин добре абсорбується, максимальна концентрація досягається через 3 год; період напіввиведення становить приблизно 27 год. Ступінь кумуляції дезлоратадину відповідала його періоду напіввиведення (приблизно 27 год) при частоті прийому 1 раз на добу. Біодоступність дезлоратадину пропорційна дозі в діапазоні від 5 до 20 мг. Дезлоратадин помірно зв'язується з білками плазми крові (83-87%). При застосуванні дози дезлоратадина (від 5 до 20 мг) 1 раз на добу протягом 14 днів ознак клінічно значущої кумуляції препарату не виявлено.
При проведенні перехресних порівняльних досліджень з однаковою дозою препарату була встановлена біоеквівалентність препарату у формі таблеток і сиропу.
При проведенні фармакокінетичних досліджень у педіатричній практиці виявлено, що показники AUC і C max дезлоратадину (при застосуванні в рекомендованих дозах) можуть бути прирівняні до таких же показників у дорослих, які брали дезлоратадин у формі сиропу в дозі 5 мг.
Результати досліджень показали, що дезлоратадин не пригнічує CYP 3A4 або CYP 2D6 і не є ні субстратом, ні інгібітором Р-глікопротеїну.
Їжа (жирний висококалорійний сніданок) або грейпфрутовий сік не впливають на розподіл дезлоратадину.
Для усунення симптомів, пов'язаних з алергічним ринітом (чхання, виділення з носа, свербіж, набряк і закладеність носа, а також свербіж та почервоніння очей, сльозотеча, свербіж піднебіння і кашель). для усунення симптомів, пов'язаних з кропив'янкою (свербіж, висип).
таблетки
Дорослим і підліткам у віці старше 12 років: 1 таблетка 1 раз на добу, незалежно від прийому їжі, для усунення симптомів, асоційованих з алергічним ринітом (включаючи интермиттирующий і персистуючий алергічний риніт) і кропив'янку.
Лікування интермиттирующего алергічного риніту здійснюється до усунення симптомів і може бути відновлено при їх повторному появі (наявність симптомів більше 4 днів на тиждень і більше 4 тижнів); можна призначати пацієнтам тривале лікування протягом періодів дії алергену.
Р-р оральний
Для усунення симптомів, пов'язаних з алергічним ринітом (в тому числі интермиттирующей і персистуючої) і кропив'янку, Алерсіс застосовують незалежно від прийому їжі в наступних дозах:
діти у віці від 6 до 11 міс: по 2 мл сиропу (1 мг дезлоратадину) 1 раз на добу;
у віці від 1 до 5 років: по 2,5 мл сиропу (1,25 мг дезлоратадину) 1 раз на добу;
у віці від 6 до 11 років: по 5 мл сиропу (2,5 мг дезлоратадину) 1 раз на добу;
дорослі та підлітки у віці старше 12 років: 10 мл сиропу (5 мг дезлоратадину) 1 раз на добу.
Терапію интермиттирующего алергічного риніту (наявність симптомів менше 4 днів на тиждень або менше 4 тижнів) необхідно проводити з урахуванням даних анамнезу: припинити після зникнення симптомів і відновити після повторного їх виникнення. При персистирующем алергічний риніт (наявність симптомів більше 4 днів на тиждень або більше 4 тижнів) необхідно продовжувати лікування протягом всього періоду контакту з алергеном.
Підвищена чутливість до дезлоратадину або будь-якої допоміжної компоненту препарату.
У клінічних дослідженнях застосування дезлоратадину за показаннями, включаючи алергічний риніт і хронічну ідіопатичну кропив'янку, про небажані ефекти у пацієнтів, які отримували дозу 5 мг/добу, повідомлялося на 3% частіше, ніж про таких у пацієнтів, які отримували плацебо. найчастіше, в порівнянні з плацебо, повідомлялося про такі побічні ефекти, як втомлюваність (1,2%), сухість у роті (0,8%) і головний біль (0,6%). під час клінічних досліджень застосування дезлоратадину у дітей у віці від 2 до 11 років кількість випадків побічних реакцій було однаково як в групі сиропу, так і в групі плацебо. у дітей у віці від 6 до 23 міс найбільш частими (у порівнянні з плацебо) небажаними явищами були діарея (3,7%), лихоманка (2,3%) і безсоння (2,3%).
Інші побічні ефекти, про які дуже рідко повідомлялося під час постмаркетингового періоду, зазначені нижче.
Психічні порушення: галюцинації.
З боку нервової системи: запаморочення, сонливість, безсоння, психомоторна гіперактивність, судоми.
З боку серця: тахікардія, відчуття серцебиття.
З боку шлунково-кишкового тракту: біль в животі, нудота, блювання, диспепсія, діарея.
З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівня ферментів печінки, підвищення рівня білірубіну, гепатит.
З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: міалгія.
Загальні порушення: реакції гіперчутливості (наприклад, анафілаксія, набряк Квінке, задишка, свербіж, висипання і кропив'янка).
У клініко-фармакологічних дослідженнях дезлоратадин не посилює такі ефекти алкоголю, як порушення психомоторної функції і сонливість. результати психомоторних тестів істотно не відрізнялися у пацієнтів, які отримували дезлоратадин і плацебо окремо або в поєднанні з алкоголем.
Слід з обережністю призначати препарат пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю.
Дезлоратадин не робить негативного впливу на шлунково-кишкового тракту, тому препарат можна застосовувати незалежно від прийому їжі в будь-який зручний для пацієнта час.
Пацієнтам з рідкісними спадковими проявами непереносимості галактози, вродженою недостатністю лактази або синдромом мальабсорбції глюкози та галактози не слід приймати препарат у формі таблеток.
Препарат у формі розчину орального містить сорбіт, тому його не слід приймати пацієнтам з уродженою непереносимістю фруктози.
Застосування в період вагітності та годування груддю. Дезлоратадин не продемонстрував тератогенности в дослідженнях на тварин. Безпека застосування препарату в період вагітності не встановлена. Тому застосування Алерсіса в період вагітності не рекомендується.
Дезлоратадин проникає в грудне молоко, тому застосування Алерсіса жінкам, які годують груддю, не рекомендується.
Діти. Ефективність та безпечність препарату Алерсіс в формі таблеток для дітей у віці до 12 років не встановлені; в формі розчину орального - до 6 міс.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. У клінічних дослідженнях, в ході яких оцінювалася здатність керувати транспортними засобами, ніяких погіршень у пацієнтів, що приймали дезлоратадин, не виявлено. Однак пацієнтів слід поінформувати, що іноді у деяких пацієнтів може виникати сонливість, що може вплинути на їх здатність керувати транспортними засобами та складною технікою.
Клінічно значуща взаємодія препарату з іншими лікарськими засобами не встановлено.
Клінічно значущих змін плазмової концентрації дезлоратадину при одночасному застосуванні з кетоконазолом, еритроміцином, азитроміцином, флуоксетином, циметидином не виявлено. У зв'язку з тим, що фермент, який відповідає за метаболізм дезлоратадину, не встановлений, взаємодію з іншими лікарськими засобами повністю виключити неможливо.
Дезлоратадин не посилює такі ефекти алкоголю, як порушення психомоторної функції і сонливість. Дезлоратадин можна застосовувати в поєднанні з препаратами, які блокують цитохром Р450 і алкоголем.
У разі передозування застосовувати стандартні заходи для видалення неабсорбованими активної речовини. рекомендується симптоматичне та підтримуюче лікування. в клінічних дослідженнях, в яких дезлоратадин вводився в дозах 45 мг (що в 9 разів перевищували рекомендовані), клінічно значущі небажані реакції не виникали. дезлоратадин не виводиться шляхом гемодіалізу; можливість його видалення при перитонеальному діалізі не встановлена.
В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C. після розкриття флакона термін придатності орального розчину - 48 днів.
Опис препарату Алерсіс табл. в/о 5мг №10 на цій сторінці — спрощена авторська версія сайту apteka911, створена на підставі інструкції/ій по застосуванню. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з оригінальною інструкцією виробника (додається до кожної упаковки препарату).
Інформація про препарат надана виключно з ознайомлювальною метою і не має бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.
Упаковка / 10 шт.
30.30 грн.діюча речовина: desloratadine;
1 таблетка містить дезлоратадину 5 мг;
допоміжні речовини: лактоза безводна, целюлоза мікрокристалічна, кальцію гідрофосфат безводний, гідроксипропілцелюлоза, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний;
оболонка таблетки: гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), тальк, індигокармін (Е 132), макрогол 600.
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки синього кольору, двоопуклі, круглої форми, вкриті плівковою оболонкою.
Антигістамінні засоби для системного застосування.
Код ATХ R06A X27.
Дезлоратадин – це неседативний антигістамінний препарат тривалої дії, що чинить селективну антагоністичну дію на периферичні H1-рецептори. Після перорального застосування дезлоратадин селективно блокує периферичні гістамінові H1-рецептори.
У дослідженнях in vitro дезлоратадин продемонстрував на клітинах ендотелію свої антиалергічні та протизапальні властивості. Це проявлялося пригніченням виділення прозапальних цитокінів, таких як IL-4, IL-6, IL-8 та IL-13, з мастоцитів / базофілів людини, а також пригнічення експресії молекул адгезії, таких як Р-селектин. Клінічна значущість цих спостережень ще потребує підтвердження.
У клінічних дослідженнях високих доз, у яких дезлоратадин вводили щоденно у дозі до
20 мг протягом 14 днів, статистично значущі зміни з боку серцево-судинної системи не спостерігалися. У клінічно-фармакологічному дослідженні при застосуванні препарату у дозі 45 мг на добу (у 10 разів більше максимальної добової клінічної дози) протягом 10 днів, подовження інтервалу QT не спостерігалося.
У пацієнтів з алергічним ринітом Алерсіс ефективно усував такі симптоми як чхання, виділення з носа та свербіж, а також подразнення очей, сльозотечу та почервоніння, свербіж піднебіння. Алерсіс ефективно контролював симптоми упродовж 24 годин.
Дезлоратадин майже не проникає в центральну нервову систему. У контрольованих клінічних дослідженнях при прийомі в рекомендованій дозі 5 мг на добу частота виникнення сонливості не відрізнялася від групи плацебо. У клінічних дослідженнях одноразовий прийом препарату Алерсіс у добовій дозі 7,5 мг не чинив впливу на психомоторну активність.
Алерсіс ефективно полегшує тяжкість перебігу сезонного алергічного риніту з урахуванням сумарного показника опитувальника по оцінці якості життя при рино- кон’юнктивіті. Максимальне покращення відзначалося в пунктах опитувальника, пов’язаних із практичними проблемами і щоденною діяльністю, які обмежували симптоми.
Хронічну ідіопатичну кропив’янку вивчали в клінічній моделі з умовами кропив’янки. Оскільки викид гістаміну є причинним фактором при всіх формах кропив’янки, очікується, що дезлоратадин буде ефективно полегшувати симптоми при інших формах кропив’янки, крім хронічної ідіопатичної кропив’янки.
У двох плацебо контрольованих 6-тижневих дослідженнях з участю пацієнтів із хронічною ідіопатичною кропив'янкою Алерсіс ефективно полегшував свербіж і зменшував кількість та розмір уртикарії до кінця першого інтервалу дозування. У кожному дослідженні ефект тривав протягом 24-годинного інтервалу дозування. Полегшення свербежу на більш ніж 50 % відзначалося у 55 % пацієнтів, які приймали дезлоратадин, порівняно з 19 % пацієнтів, які приймали плацебо. Прийом препарату не виявляє істотного впливу на сон та денну активність.
Всмоктування.
Концентрації дезлоратадину у плазмі крові можна визначити через 30 хвилин після прийому препарату. Дезлоратадин добре абсорбується, максимальна концентрація досягається приблизно через 3 години; період напіввиведення становить приблизно 27 годин. Ступінь кумуляції дезлоратадину відповідав його періоду напіввиведення (приблизно 27 годин) та частоті прийому 1 раз на добу. Біодоступність дезлоратадину була пропорційна до дози у діапазоні від 5 до 20 мг.
У фармакокінетичному дослідженні, в якому демографічні дані пацієнтів можна було порівняти із загальною популяцією із сезонним алергічним ринітом, у 4 % учасників спостерігалася вища концентрація дезлоратадину. Ця кількість може варіюватися залежно від етнічної приналежності. Максимальна концентрація дезлоратадину була приблизно в 3 рази вища через приблизно 7 годин, термінальний період напіввиведення становив приблизно 89 годин. Профіль безпеки цих пацієнтів не відрізнявся від профілю у загальній популяції.
Розподіл.
Дезлоратадин помірно зв’язується з білками плазми (83-87 %). При застосуванні дози дезлоратадину (від 5 до 20 мг) 1 раз на добу протягом 14 днів ознак клінічно значущої кумуляції препарату не виявлено.
Біотрансформація.
Фермент, який відповідає за метаболізм дезлоратадину, дотепер не виявлено, тому неможливо повністю виключити деяку взаємодію з іншими лікарськими засобами. Дезлоратадин не пригнічує CYP3A4 in vivo, дослідження in vitro продемонстрували, що препарат не пригнічує CYP2D6, субстрат або інгібітор P-глікопротеїну.
Виведення.
У дослідженні одноразового прийому дезлоратадину в дозі 7,5 мг вживання їжі (жирний висококалорійний сніданок) не впливає на фармакокінетику дезлоратадину. Також встановлено, що грейпфрутовий сік теж не впливає на фармакокінетику дезлоратадину.
Усунення симптомів, пов’язаних з:
– алергічним ринітом (див. розділ «Фармакологічні властивості»);
– кропив’янкою (див. розділ «Фармакологічні властивості»).
Підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату чи до лоратадину.
У клінічних дослідженнях таблеток дезлоратадину при сумісному застосуванні еритроміцину або кетоконазолу жодних клінічно значущих взаємодій не спостерігалося.
У даних клініко-фармакологічних досліджень при застосуванні препарату разом з алкоголем не відзначалося посилення негативного впливу етанолу на психомоторну функцію. Однак у постреєстраційному періоді спостерігалися випадки непереносимості алкоголю та алкогольна інтоксикація під час застосування препарату. Тому необхідно бути обережними при вживанні алкоголю у період лікування Алерсісом.
У хворих з нирковою недостатністю високого ступеня прийом препарату Алерсіс слід здійснювати під контролем лікаря.
Пацієнтам із рідкісними спадковими проявами непереносимості галактози, уродженою недостатністю лактози або синдромом мальабсорбції глюкози та галактози не слід приймати цей препарат.
Дезлоратадин слід призначати з обережністю хворим, які мали напад судом в анамнезі. Діти можуть бути більш чутливими до розвитку нового нападу судом під час лікування дезлоратадином. Лікар повинен вирішити питання щодо припинення лікування дезлоратадином хворих, у яких під час застосування препарату спостерігався напад судом.
Дезлоратадин не продемонстрував тератогенність у дослідженнях на тваринах.
Безпека застосування препарату під час вагітності не встановлена. Тому застосування Алерсісу під час вагітності не рекомендується.
Період годування груддю.
Дезлоратадин проникає у грудне молоко, тому застосування Алерсісу жінкам, які годують груддю, не рекомендується.
У клінічних дослідженнях, під час яких оцінювали здатність керувати автотранспортом, жодних погіршень у пацієнтів, які приймали дезлоратадин, не виявлено. Однак пацієнтів слід проінформувати, що у поодиноких випадках деякі люди відчувають сонливість, що може вплинути на їх здатність керувати автомобілем та складною технікою.
Дорослим та дітям віком від 12 років: 1 таблетка 1 раз на день, незалежно від вживання їжі, для усунення симптомів, асоційованих з алергічним ринітом (включаючи інтермітуючий та персистувальний алергічний риніт) та кропив’янкою.
Терапію інтермітуючого алергічного риніту (наявність симптомів менше 4 днів на тиждень або менше 4 тижнів) необхідно проводити з урахуванням даних анамнезу: припинити після зникнення симптомів та відновити після повторного їх виникнення.
При персистуючому алергічному риніті (наявність симптомів більше 4 днів на тиждень або більше 4 тижнів) необхідно продовжувати лікування протягом усього періоду контакту з алергеном.
Діти.
Існують обмежені дані клінічних досліджень ефективності застосування таблеток дезлоратадину у підлітків віком від 12 до 17 років (див. розділ «Побічні реакції»).
Ефективність та безпечність застосування таблеток Алерсіс у дітей віком до 12 років не встановлена.
У разі передозування слід застосовувати стандартні заходи для видалення неабсорбованої активної речовини. Рекомендується симптоматичне та підтримувальне лікування. У клінічних дослідженнях, у яких дезлоратадин вводився у дозах 45 мг (що у 9 разів перевищували рекомендовані), клінічно значущі небажані реакції не спостерігалися. Дезлоратадин не видаляється шляхом гемодіалізу; можливість його видалення при перитонеальному діалізі не встановлена.
У клінічних дослідженнях щодо показань, включаючи алергічний риніт та хронічну ідіопатичну кропив’янку, про небажані ефекти у пацієнтів, які отримували дозу 5 мг на добу, повідомлялося на 3 % частіше, ніж у пацієнтів, які отримували плацебо.
Найчастіше, порівняно з плацебо, повідомляли про такі побічні ефекти як підвищена стомлюваність (1,2 %), сухість у роті (0,8 %) та головний біль (0,6%).
Діти. У клінічних дослідженнях з участю 578 підлітків віком від 12 до 17 років найбільш розповсюдженим побічним ефектом був головний біль; він спостерігався у 5,9 % пацієнтів, які приймали дезлоратадин, та у 6,9 % пацієнтів, які отримували плацебо.
Існує ризик психомоторної гіперактивності (аномальної поведінки), пов’язаної із застосуванням дезлоратадину (що може проявлятися у вигляді злості та агресії, а також збудження).
У постреєстраційному періоді спостерігалися (частота невідома): подовження інтервалу QT, аритмії та брадикардії.
Сумарна таблиця частоти побічних реакцій.
Частота появи побічних реакцій класифікується відповідно до наступних критеріїв: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100,
Клас/системи органів |
Частота виникнення |
Побічні реакції* |
Психічні розлади |
дуже рідко |
галюцинації |
З боку нервової системи |
часто |
головний біль |
дуже рідко |
запаморочення, сонливість, безсоння, психомоторна гіперактивність, судоми |
|
З боку серця |
дуже рідко |
тахікардія, прискорене серцебиття |
частота невідома |
подовження інтервалу QT, суправентрикулярна тахіаритмія |
|
З боку шлунково-кишкового тракту |
часто |
сухість у роті |
дуже рідко |
біль у животі, нудота, блювання, диспепсія, діарея |
|
З боку гепатобіліарної системи |
дуже рідко |
збільшення рівня ферментів печінки, підвищений білірубін, гепатит |
частота невідома |
жовтяниця |
|
З боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини |
дуже рідко |
міалгія |
З боку шкіри та підшкірних тканин |
частота невідома |
фоточутливість |
Розлади метаболізму та харчування |
частота невідома |
підвищення апетиту |
Загальні порушення |
часто |
підвищена стомлюваність |
дуже рідко |
реакції гіперчутливості (такі як анафілаксія, набряк Квінке, задишка, свербіж, висипання та кропив’янка) |
|
частота невідома |
астенія |
|
Дослідження |
частота невідома |
збільшення маси тіла |
2 роки.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C. Зберігати у недоступному для дітей місці.
По 10 таблеток у блістері, по 1 блістеру у картонній пачці.
Без рецепта.
Лабораторіос Нормон С. А.
Ронда де Вальдекаррісо, 6, Трес Кантос, 28760 Мадрид, Іспанія.
Джерелом інформаціі для опису є Державний Реєстр Лікарських Засобів України
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!
Додавання відгуку
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}