Бонефос таблетки вкриті плівковою оболочкою по 800 мг 6 блістерів по 10шт

Препарат групи бісфосфонатів для лікування захворювань кісток і зменшення метастазів в кістках при первинному раку молочної залози, аналог природного пірофосфату. має високу спорідненість до кісткової тканини, пригнічує її резорбцію, яка може патологічно підвищуватися при злоякісних процесах. при лікуванні бонефосомнаблюдается зниження підвищеної концентрації кальцію в сироватці крові та знижується ризик розвитку переломів. у хворих з первинним раком молочної залози при застосуванні Бонефос зменшується утворення метастазів в кістках і знижується пов'язана з цим смертність.

В / в - для корекції гіперкальціємії при злоякісних новоутвореннях;

всередину - для лікування злоякісного остеолиза і гіперкальціємії, зменшення утворення метастазів в кістках при первинному раку молочної залози.

Таблетки або капсули Бонефос слід ковтати не розжовуючи та не розчиняючи, запиваючи склянкою води. для легшого ковтання таблетку можна розділити на дві частини. бонефос бажано приймати 1 раз на добу вранці натщесерце. після прийому препарату слід утриматися від прийому їжі, пиття (крім води, якої запивають таблетку) і інших лікарських засобів для перорального застосування протягом 1 ч.

Якщо добову дозу Бонефос розподіляють на кілька прийомів, першу дозу слід приймати так, як це описано вище. Другу дозу слід приймати між прийомами їжі, більш ніж після 2 години після і за 1 год до їжі, прийому рідини (крім води) або іншого лікарського засобу для перорального застосування.

Безпека і ефективність препарату у дітей не вивчені.

Рекомендується початкова доза - 1600 мг/добу в один прийом. При необхідності дозу можна підвищити. Не рекомендується перевищувати дозу 3200 мг/добу.

Пацієнтам з нирковою недостатністю призначають з обережністю; не слід застосовувати протягом тривалого часу в дозах, що перевищують 1600 мг/добу.

В / в інфузії застосовують тільки для короткочасного лікування. Перед і під час застосування препарату слід забезпечити адекватну гідратацію. Застосовують в дозі 300 мг/добу. Перед інфузією 1 ампула (5 мл) розводять в 500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 5% розчину глюкози. Тривалість інфузії - не менше 2 ч. Інфузії продовжують до нормалізації рівня кальцію в крові, зазвичай близько 5 днів. Максимальна тривалість лікування - 7 днів. У пацієнтів з нирковою недостатністю дозу препарату коригують з урахуванням рекомендацій, наведених у таблиці:

підвищена чутливість до бісфосфонатів, одночасне застосування інших бісфосфонатів.

Найбільш часто відзначаються нудота, блювота і діарея (приблизно у 10% пацієнтів), зазвичай вони слабо виражені та виникають при застосуванні в високих дозах. іноді може підвищуватися концентрація ПТГ і активність амінотрансфераз у сироватці крові. як правило, ці зміни короткочасні, і рідко перевищують верхній нормальний рівень показника більш ніж в 2 рази. відомі випадки зміни активності ЛФ в сироватці крові, а також випадки безсимптомної гипокальциемии.

В поодиноких випадках відзначали реакції гіперчутливості - бронхоспазм, алергічні реакції. Описано минуща протеїнурія, підвищення рівня креатиніну в сироватці крові, порушення функції нирок, проте причинно-наслідковий зв'язок із застосуванням препарату не встановлений.

Під час лікування Бонефос слід вживати достатню кількість рідини, особливо при гіперкальціємії або ниркової недостатності.

З обережністю застосовують при нирковій недостатності.

Бонефос не слід застосовувати в період вагітності або годування груддю, крім тих випадків, коли очікувана користь від терапії перевищує потенційний ризик.

Динатрію клодронат утворює слаборозчинні з'єднання з двовалентними катіонами (антациди, препарати заліза, кальцію), внаслідок чого його біодоступність різко знижується. порушують абсорбцію препарату одночасний прийом їжі та молока.

У деяких випадках, коли препарат застосовували одночасно з нестероїдними протизапальними засобами, відзначалися випадки порушення функції нирок.

Через підвищений ризик гіпокальціємії слід дотримуватися обережності при застосуванні препарату разом з антибіотиками групи аміноглікозидів.

Описані випадки підвищення концентрації естрамустину фосфату в сироватці крові при його одночасному застосуванні з динатрію клодронату.

Проявляється підвищенням рівня креатиніну в сироватці крові та порушенням функції нирок після в / в введення динатрію клодронату в високих дозах.

Лікування передозування симптоматичне. Слід забезпечити адекватну гідратацію організму, контроль функції нирок і рівня кальцію в сироватці крові.

При температурі до 30 °C.

діюча речовина: 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить динатрію клодронату тетрагідрату у кількості, що відповідає 800 мг динатрію клодронату безводного;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна силіцинізована, натрію кроскармелоза, кислота стеаринова, магнію стеарат; Опадрай II білий (спирт полівініловий, макрогол 3350, титану діоксид (Е 171), тальк);

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: білого кольору, овальні з розподільчою рискою таблетки, вкриті плівковою оболонкою, розміром 9 мм × 20 мм, вкриті оболонкою, з одного боку яких є позначка L-134.

Засоби, що впливають на структуру та мінералізацію кісток. Код АТХ М05В А02.

Фармакодинаміка

Клодронат хімічно належить до бісфосфонатів і є аналогом природного пірофосфату. Бісфосфонати мають виражену спорідненість до мінералізованих тканин, зокрема кісток. In vitro вони пригнічують осадження фосфату кальцію, блокуючи його перетворення на гідроксіапатит, затримують агрегацію кристалів апатиту у більші кристали і сповільнюють розчинення кристалів такого типу.

Однак, найважливіший механізм дії клодронату полягає в його інгібуючій дії на резорбцію кісткової тканини остеокластами. Клодронат пригнічує резорбцію кісток, що індукується кількома шляхами. У щурів, які ростуть, пригнічення резорбції кісткової тканини при застосуванні високих доз клодронату спричиняє розширення меж метафізів довгих кісток.

У самок щурів після оваріектомії резорбція кісткової тканини пригнічувалась при застосуванні дуже низьких доз (3 мг/кг), що вводили підшкірно 1 раз на тиждень. Фармакологічні дози клодронату запобігають зменшенню міцності кісток.

Фармакологічна ефективність клодронату була продемонстрована на різних типах доклінічних експериментальних моделей остеопорозу, включаючи естрогенну недостатність. Доведено, що клодронат дозозалежно пригнічує резорбцію кісткової тканини, при цьому не має шкідливого впливу на мінералізацію чи інші якісні аспекти кісткової тканини. Резорбція кісток при експериментальній нирковій остеодистрофії також пригнічується клодронатом.

Здатність клодронату пригнічувати резорбцію кісткової тканини у людей була встановлена гістологічними, кінетичними та біохімічними дослідженнями. Проте точні механізми пригнічення процесу резорбції кісток не з’ясовані остаточно. Клодронат пригнічує активність остеокластів, знижуючи концентрацію кальцію в сироватці крові та екскрецію кальцію і гідроксипроліну з сечею.

Клодронат запобігає втраті кісткової маси, обумовленої метастазами у тазовий та поперековий відділи хребта при раку молочної залози у жінок у перед- та постменопаузі. При застосуванні монотерапії клодронатом у дозах, що інгібують процес резорбції кісток, не спостерігалося жодного впливу на нормальні процеси мінералізації кісток у людей. Зниження ризику переломів кісток спостерігалося у пацієнтів з раком молочної залози та множинною мієломою. Доведено, що при первинному раку молочної залози клодронат знижує появу кісткових метастазів. У ході клінічних досліджень, під час яких вивчалася профілактика кісткових метастазів у пацієнтів з первинним операбельним раком молочної залози, терапія клодронатом також асоціювалася зі зниженням летальності.

Фармакокінетика

Абсорбція

Подібно до інших бісфосфонатів, рівень абсорбції клодронату зі шлунково-кишкового тракту становить усього близько 2 %. Абсорбція клодронату відбувається швидко, пікова концентрація у сироватці крові після одноразового перорального застосування досягається упродовж 30 хв. Унаслідок великої спорідненості клодронату до кальцію та інших двовалентних катіонів абсорбція незначна при прийомі клодронату разом із їжею чи лікарськими засобами, що містять двовалентні катіони. У дослідженні, в якому застосування клодронату за 2 години до сніданку використовувалось як референтна терапія, біодоступність клодронату знижувалася при застосуванні препарату за 1 годину та 0,5 години перед сніданком, проте статистично несуттєво (відносна біодоступність на рівні 91 % та 69 % відповідно). Незважаючи на велику різницю абсорбції клодронату залежно від конкретного пацієнта, сприйнятливість до клодронату залишається стабільною протягом довготривалої терапії.

Розподіл та виведення з організму

Білки плазми крові зв’язують клодронат незначною мірою, тому об’єм розподілу становить 20-50 л. Виведення клодронату з сироватки крові характеризується двома чітко визначеними фазами: фаза розподілу з періодом напіввиведення майже 2 години і фаза виведення, яка дуже повільна, тому що клодронат міцно зв’язується з кістковою тканиною. Клодронат виводиться головним чином нирками. Приблизно 80 % абсорбованого клодронату виводиться з сечею протягом кількох днів. Частина клодронату, що зв’язалася з кістковою тканиною (приблизно 20 % абсорбованої кількості) екскретується повільніше, і нирковий кліренс досягає майже 75 % кліренсу з плазми крові.

Особливості фармакокінетичних характеристик у пацієнтів.

Оскільки клодронат впливає на кісткову тканину, взаємозв’язок між терапевтичною дією і побічними ефектами клодронату та концентрацією клодронату в плазмі крові чітко не встановлений. Нирковий кліренс клодронату знижується при нирковій недостатності, проте інші фактори, пов’язані з віком пацієнта, метаболізмом препарату та інші патологічні стани не впливають на його фармакокінетичний профіль.

Дані доклінічних досліджень.

Репродуктивна токсичність. У ході досліджень на тваринах клодронат не виявляв фетотоксичний вплив, але знижував фертильність у самців при застосуванні високих доз.

Після одного місяця підшкірного застосування клодронату новонародженим щурам спостерігалися зміни кісток, подібні до остеопетрозу, що пов’язано із фармакологічною дією клодронату.

Генотоксичний вплив, канцерогенність. Немає даних щодо генотоксичного впливу клодронату. У ході досліджень на щурах та мишах карциногенного впливу не виявлено.

Остеоліз, спричинений кістковими метастазами солідної пухлини (наприклад, рак молочної залози, рак простати, рак щитоподібної залози) або гематологічною неоплазією (наприклад, плазмоцитома).

Гіперкальціємія, спричинена екстенсивними кістковими метастазами або деструкцією кісток, внаслідок злоякісної пухлини без кісткових метастазів.

Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якого з компонентів препарату.

Одночасна терапія іншими бісфосфонатами.

Одночасне застосування з іншими бісфосфонатами протипоказане.

Повідомлялося про зв’язок між порушенням функції нирок та застосуванням клодронату при одночасному прийомі нестероїдних протизапальних засобів, особливо часто диклофенаку.

Застосування динатрію клодронату з іншими препаратами, що знижують рівень кальцію, такими як кортикостероїди, фосфати, кальцитонін, мітраміцин та петльові діуретики, може потенціювати їх гіпокальціємічний ефект в залежності від типу пухлини та патофізіологічної ситуації.

Через підвищення ризику розвитку гіпокальціємії необхідна особлива обережність при одночасному застосуванні клодронату з аміноглікозидами.

При одночасному застосуванні естрамустину фосфату з клодронатом підвищується концентрація естрамустину фосфату у сироватці крові максимум на 80 %.

Клодронат утворює слабкорозчинні комплекси з бівалентними катіонами. Зважаючи на це, таблетки клодронату не слід вживати з їжею та лікарськими засобами, що містять бівалентні катіони (наприклад, антациди або препарати заліза).

Гідратація

При лікуванні клодронатом потрібно забезпечити споживання достатньої кількості рідини. Це особливо важливо при внутрішньовенній інфузії клодронату та при лікуванні пацієнтів з гіперкальціємією або нирковою недостатністю.

Функція нирок

З обережністю слід застосовувати Бонефос®, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 800 мг при лікуванні пацієнтів з нирковою недостатністю (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Функцію нирок слід контролювати під час терапії препаратом Бонефос®, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 800 мг та перевіряти рівні креатиніну, кальцію та фосфатів у сироватці крові до початку та під час терапії.

Остеонекроз щелепи

Повідомлялося про розвиток остеонекрозу щелепи, що зазвичай асоціюється з видаленням зубів і/або місцевим інфекційним процесом (включаючи остеомієліт), у хворих на рак, схема лікування яких включає внутрішньовенне і пероральне застосування бісфосфонатів. Більшість із цих пацієнтів отримували також хіміотерапію та кортикостероїди.

Необхідно розглянути питання про доцільність проведення профілактичного лікування зубів у пацієнтів із супутніми факторами ризику (наприклад, рак, хіміотерапія, радіотерапія, кортикостероїди, неналежна гігієна ротової порожнини) перед терапією бісфосфонатами. Необхідно уникати інвазивних стоматологічних процедур під час лікування бісфософонатами. При розвитку остеонекрозу щелепи у пацієнтів під час терапії бісфосфонатами стан може загострюватися через стоматологічні процедури. Відсутні дані стосовно того, чи припинення терапії бісфосфонатами знижує ризик остеонекрозу щелепи.

Остеонекроз зовнішнього слухового проходу

Були повідомлення про остеонекроз зовнішнього слухового проходу при застосуванні бісфосфонатів, переважно у зв’язку із тривалим застосуванням. Фактори ризику остеонекрозу зовнішнього слухового проходу включають застосування стероїдів і хіміотерапевтичних засобів та/або локальні фактори ризику, наприклад інфекції або травма. Слід взяти до уваги можливість розвитку остеонекрозу зовнішнього слухового проходу у пацієнтів, які застосовують бісфосфонати та у яких присутні симптоми захворювання вуха, включаючи хронічні інфекції вуха.

Атипові переломи стегнової кістки

Атиповий субтрохантерний та діафізарний переломи стегнової кістки були зареєстровані при терапії бісфосфонатами, у першу чергу у пацієнтів, що тривало отримували лікування з приводу остеопорозу. Ці поперечні переломи чи невеликі за площиною косі переломи можуть траплятися у будь-якій ділянці стегнової кістки у проміжку між малим вертлюгом та надвиростковою лінією.

Вказані переломи можуть траплятися після мінімальної травми чи навіть у разі її відсутності. Деякі пацієнти скаржилися на біль у стегні чи в паховій ділянці, що часто асоціювалося з ознаками стрес-переломів, за тижні-місяці до виявлення повного перелому стегнової кістки. Переломи, як правило, мали білатеральний характер, отже стегнову кістку з контралатеральної сторони слід обстежити у пацієнтів, які отримують терапію бісфосфонатами та в яких діагностовано перелом стегнової кістки. Також повідомлялося про тривалий період, необхідний для зростання даних переломів. Припинення терапії бісфосфонатами слід розглянути у пацієнтів, у яких є підозра на наявність атипового перелому стегнової кістки. Дане рішення слід приймати в індивідуальному порядку, оцінюючи співвідношення ризик-користь. Протягом терапії бісфосфонатами пацієнтів слід попередити про необхідність своєчасного повідомлення лікаря про будь-який біль у паховій ділянці чи в ділянці стегна. Усіх пацієнтів, які мають вищенаведені симптоми, слід ретельно оглянути з приводу можливого неповного перелому стегнової кістки.

Перевірки

У ході клінічних досліджень спостерігалося асимптоматичне оборотне підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові без змін інших параметрів функції печінки (див. розділ «Побічні реакції»). Під час терапії препаратом Бонефос®, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 800 мг необхідно регулярно перевіряти функцію печінки (трансамінази сироватки крові), гематограму та рівень фосфатів у сироватці крові.

Рівні кальцію у сироватці крові слід перевіряти з інтервалом щонайменше 4 тижні.

Діти

Не слід застосовувати Бонефос®, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 800 мг педіатричним пацієнтам, оскільки відсутній досвід застосування для цієї категорії пацієнтів.

План лікування пацієнта повинен ґрунтуватися на індивідуальній оцінці співвідношення ризик/користь та на клінічній оцінці лікаря.

Важлива інформація щодо допоміжних речовин

Одна таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 5,54 ммоль (127,3 мг) натрію. Це слід брати до уваги, призначаючи препарат пацієнтам, які дотримуються дієти із низьким вмістом натрію (низьконатрієва/безсольова дієта).

Фертильність

У ході досліджень на тваринах клодронат не впливав на плід, але застосування високих доз призводило до зниження фертильності у самців. Відсутні клінічні дані щодо впливу клодронату на фертильність у людей.

Вагітність

Хоча у тварин клодронат проникає крізь плацентарний бар’єр, невідомо, чи проникає він у плід людини. Більше того, невідомо, чи клодронат може викликати ушкодження плода та чи впливає він на репродуктивну функцію людини. Дані щодо застосування вагітним жінкам обмежені. Затосування препарату Бонефос®, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 800 мг не рекомендується під час вагітності або жінкам дітородного віку, які не застосовують ефективний метод контрацепції.

Лактація

Невідомо, чи проникає клодронат у грудне молоко. Ризик для новонароджених не може бути виключено. Годування груддю слід припинити під час терапії препаратом Бонефос®, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 800 мг.

Відомостей про вплив препарату на швидкість реакцій при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами немає.

Дозування

Добову дозу, що становить 1600 мг, рекомендується приймати за один прийом. При застосуванні вищих доз частину дози, що перевищує 1600 мг, рекомендується приймати окремо (як другу дозу) за рекомендованою нижче схемою.

Одноразову добову дозу та першу дозу з двох (при застосуванні препарату двічі на добу) бажано приймати ранком натщесерце, запиваючи склянкою води. Не можна вживати їжу, пити (окрім чистої води) і приймати будь-які інші пероральні препарати упродовж 1 години після застосування препарату Бонефос®.

Якщо призначено приймати препарат двічі на добу, першу дозу слід приймати, як описано вище. Другу дозу слід застосовувати між вживаннями їжі, не раніше ніж через 2 години після та не менше ніж за годину перед вживанням їжі, напоїв (окрім чистої води) або будь-яких інших пероральних лікарських засобів.

В жодному разі не слід застосовувати клодронат з молоком, їжею або препаратами, які містять кальцій чи інші бівалентні катіони, тому що вони впливають на всмоктування клодронату.

Тривалість лікування, як правило, становить 6 місяців та може бути подовжена залежно від розвитку клінічної картини.

Також може бути необхідним відновити лікування після перерви.

Дорослі пацієнти з нормальною функцією нирок

Гіперкальціємія, пов’язана із малігнізацією

Для лікування гіперкальціємії, що виникла внаслідок малігнізації, клодронат рекомендується вводити внутрішньовенно. Проте, якщо застосовується пероральна терапія, використовується висока початкова доза, що становить 3 таблетки, вкриті плівковою оболонкою (2400 мг динатрію клодронату), або 4 таблетки, вкриті плівковою оболонкою (3200 мг динатрію клодронату), на добу і, залежно від індивідуальної відповіді на терапію, її можна знижувати поступово до 2 таблеток, вкритих плівковою оболонкою (1600 мг динатрію клодронату), на добу для підтримання рівня кальцію у сироватці крові у межах норми якомога довше.

Остеоліз, пов’язаний із малігнізацією

При пероральній терапії при підвищеній резорбції кісток без гіперкальціємії дозування препарату підбирається індивідуально. Початкова рекомендована доза становить 2 таблетки, вкриті плівковою оболонкою (1600 мг динатрію клодронату), на добу за один прийом. У разі клінічної необхідності дозу можна підвищити, проте не рекомендується перевищувати добову дозу, що становить 4 таблетки, вкриті плівковою оболонкою (3200 мг динатрію клодронату).

У разі розвитку гіпокальціємії дозу препарату Бонефос®, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 800 мг слід знизити відповідно до індивідуальних потреб.

Пацієнти з нирковою недостатністю

Клодронат виводиться головним чином нирками. Зважаючи на це, препарат Бонефос®, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 800 мг потрібно застосовувати з обережністю пацієнтам з нирковою недостатністю (див. розділ «Особливості застосування»). Застосування добової дози, що перевищує 1600 мг, не має бути безперервним (щоденним).

Рекомендується зменшувати дози клодронату таким чином:

*Відсутні фармакокінетичні дані щодо застосування клодронату перорально пацієнтам з нирковою недостатністю з кліренсом креатиніну нижче 10 мл/хв. У такому випадку слід уникати лікування препаратом Бонефос®, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 800 мг за винятком короткострокового лікування при функціональній нирковій недостатності, спричиненої підвищеним рівнем кальцію у сироватці крові.

Пацієнти літнього віку

Немає рекомендацій щодо спеціального дозування для людей літнього віку. У клінічних випробуваннях брали участь пацієнти віком понад 65 років, і не було описано жодних побічних ефектів, специфічних для вказаної групи пацієнтів.

Клодронат виводиться переважно нирками. Зважаючи на це, при лікуванні клодронатом необхідно забезпечувати споживання достатньої кількості рідини, а також контролювати функцію нирок та рівень кальцію у сироватці крові до початку та під час терапії.

Бонефос®, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 800 мг можна розділити на дві половинки для полегшення ковтання, проте їх необхідно застосувати за один прийом. Однак таблетки не слід подрібнювати або розчиняти перед застосуванням.

Діти.

Відсутні дані щодо безпеки та ефективності застосування педіатричним пацієнтам.

Симптоми

Повідомлялося про підвищення рівня креатиніну в сироватці крові і порушення функції нирок після застосування високих доз клодронату. Повідомлялося про один випадок гострої ниркової недостатності та ураження печінки після випадкового застосування 20000 мг (50 × 400 мг) клодронату.

Нудота та блювання очікуються при передозуванні препаратом. У разі застосування великої кількості субстанції може розвинутися гіпокальціємія внаслідок формування комплексів із кальцієм.

Лікування

Лікування передозування має бути симптоматичним. Необхідно забезпечити адекватну гідратацію і контроль за функцією нирок та рівнем кальцію у сироватці крові. Гіпокальціємію можна лікувати прийомом їжі із вмістом кальцію (молоко) або, у тяжких випадках, внутрішньовенним введенням кальцію.

Найпоширенішою зареєстрованою побічною реакцією є діарея, зазвичай легкого ступеня, яка спостерігається частіше при застосуванні високих доз.

У ході рандомізованого плацебо-контрольованого клінічного дослідження, під час якого вивчалась профілактика кісткових метастазів при первинному операбельному раку молочної залози, безпека препарату оцінювалась у 1079 пацієнток, і легка діарея була єдиною побічною реакцією, що значно частіше спостерігалася у групі, яка отримувала клодронат (1600 мг/добу упродовж 2 років) порівняно з групою, яка отримувала плацебо. У ході рандомізованого плацебо-контрольованого клінічного дослідження за участю 5592 досліджуваних віком від 75 років, які отримували 800 мг клодронату на добу упродовж 3 років для профілактики переломів кісток внаслідок остеопорозу, тільки діарея, нудота і блювання спостерігалися частіше порівняно з групою плацебо.

Перелічені побічні реакції можуть виникати як при застосуванні ін’єкцій, так і пероральних форм, проте їх частота виникнення може відрізнятися.

За частотою побічні реакції поділяються на: часті (1/100 < 1/10), поодинокі (1/10000 < 1/1000).

*У пацієнтів з метастазуванням може також спостерігатися внаслідок захворювання печінки та кісток.

**Зазвичай легкого ступеня.

Для описання вказаних реакцій, їх симптомів та схожих станів були використані відповідні терміни з MeDRA.

Термінологія побічних реакцій у розділі «Побічні реакції» ґрунтується на версії MedDRA 8.1.

Постмаркетингові спостереження

Офтальмологічні розлади

У ході постмаркетингових спостережень реєструвалися увеїти, розвиток яких був пов’язаний з прийомом препарату Бонефос®. Наступні реакції, а саме кон’юнктивіт, епісклерит, склерит, спостерігалися при прийомі інших бісфосфонатів. Кон’юнктивіт при прийомі препарату Бонефос® було зареєстровано лише одного разу при одночасному застосуванні пацієнтом іншого бісфосфонату. До цього часу епісклерити та склерити не були зафіксовані у пацієнтів, які приймали препарат Бонефос® (побічні реакції характерні для класу бісфосфонатів).

Респіраторні розлади, розлади з боку грудної клітки, органів середостіння

Розлади зовнішнього дихання у пацієнтів з аспірин-чутливою астмою. Реакції гіперчутливості, що маніфестували як респіраторні розлади.

Захворювання нирок та сечових шляхів

Порушення функції нирок (підвищення рівня креатиніну в сироватці крові та протеїнурія), ураження нирок тяжкого ступеня (див. розділ «Спосіб застосування та дози», пункт «Пацієнти з нирковою недостатністю»).

При одночасному застосуванні нестероїдних протизапальних засобів, особливо диклофенаку, повідомлялося про окремі випадки ниркової недостатності, іноді з летальним наслідком.

Захворювання, пов’язані з патологією кістково-м’язової системи та сполучнотканинними порушеннями.

Повідомлялося про розвиток остеонекрозу щелепи в окремих випадках, головним чином у пацієнтів, які раніше отримували лікування амінобісфосфонатами, такими як золедронат і памідронат (див. також розділ «Особливості застосування»). Інтенсивні болі у кістках, суглобах та/чи м’язовий біль було зареєстровано у пацієнтів, які застосовували препарат Бонефос®. Однак такі повідомлення були нечастими, також у рандомізованих плацебо-контрольованих дослідженнях не було виявлено достовірної різниці у вищевказаних побічних реакціях між групою плацебо та групою пацієнтів, яким було призначено препарат Бонефос®. Поява симптомів різнилася від кількох днів до кількох місяців після початку лікування препаратом Бонефос®.

Протягом постмаркетингового спостереження нижченаведені реакції було зафіксовано при прийомі інших бісфосфонатів.

Рідкі: атипові субтрохантерні та діафізарні переломи стегнової кістки (ці реакції характерні для класу бісфосфонатів).

Дуже рідкі: остеонекроз зовнішнього слухового проходу (ці реакції характерні для класу бісфосфонатів).

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції у період постмаркетингового спостереження є дуже важливими. Це дає можливість здійснювати контроль співвідношення користь/ризик зстосування лікарських засобів. Медичні працівники повинні повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції

3 роки.

Зберігати при температурі не вище + 30 °C у недоступному для дітей місці.

По 10 таблеток в блістері. По 6 блістерів з інструкцією в картонній пачці.

За рецептом.

Байєр Оу, Фінляндія/ Bayer Oy, Finland.

Пансіонті 47, Турку, 20210, Фінляндія/ Pansiontie 47, Turku, 20210, Finland.