Торгівельна назва | Бонвіва |
Діючі речовини | Кислота ібандронова |
Кількість діючої речовини: | 150 мг |
Форма випуску: | таблетки для внутрішнього застосування |
Кількість в упаковці: | 1 таблетка |
Первинна упаковка: | блістер |
Спосіб застосування: | Орально |
Взаємодія з їжею: | До |
Температура зберігання: | від 5°C до 30°C |
Чутливість до світла: | Не чутливий |
Ознака: | Імпортний |
Походження: | Хімічний |
Ринковий статус: | Оригінал |
Виробник: | Ф. ХОФФМАНН-ЛЯ РОШ ЛТД |
Країна виробництва: | Швейцарія |
Заявник: | Roche |
Умови відпуску: | За рецептом |
Код АТС M Препарати для лікування захворювань кістково-мʼязової системи M05 Засоби, що застосовуються для лікування захворювань кісток M05B Засоби, що діють на структуру і мінералізацію кісток M05BA Бісфосфонати M05BA06 Кислота ібандронова |
Фармакодинаміка. ібандронова кислота - високоактивний азотвмісний БІСФОСФОНАТІВ, інгібітор кісткової резорбції та активності остеокластів. ібандронова кислота запобігає розвитку кісткової деструкції, викликаної блокадою функції статевих залоз, ретиноїдами, пухлинами та екстрактами пухлин in vivo. чи не порушує мінералізацію кісток при застосуванні в дозах, в 5000 разів перевищують використовувані для лікування при остеопорозі.
Чи не впливає на процес поповнення пула остеокластів. Селективну дію ібандронової кислоти на кісткову тканину обумовлена її високою спорідненістю до гидроксиапатиту, який становить мінеральний матрикс кістки. Ібандронова кислота дозозалежно пригнічує кісткову резорбцію і не має прямого впливу на формування кісткової тканини. У жінок в період менопаузи знижує підвищену швидкість оновлення кісткової тканини до рівня репродуктивного віку, що призводить до прогресивного збільшення кісткової маси, зниження показників розщеплення кісткового колагену в сечі та плазмі крові, частоти переломів і підвищення мінеральної щільності кісток.
Висока ефективність і широкий терапевтичний діапазон ібандронової кислоти дозволяють використовувати гнучкий режим дозування і періодичний режим лікування з тривалими проміжками без прийому препарату в порівняно низьких дозах.
Ефективність щоденного та періодичного введення ібандронової кислоти з інтервалом між дозами 9-10 тижнів підтверджена в клінічних дослідженнях за участю людей, в ході яких ібандронова кислота продемонструвала ефективність щодо попередження виникнення переломів.
Введення препарату Бонвіва в / в приводить до зниження в плазмі крові рівня С-телопептиду альфа-ланцюга колагену типу I протягом 3-7 днів від початку лікування і до зниження рівня остеокальцину протягом 3 міс.
Після припинення лікування спостерігається повернення до патологічних рівнях, які омечает до початку лікування, підвищеної кісткової резорбції, що пов'язано з постменопаузального остеопорозу.
Результати гістологічного аналізу зразків, отриманих при біопсії кістки через 2 і 3 роки лікування жінок в постменопаузі, свідчать про нормальний стан кісткової тканини. Крім того, не виявлено ніяких свідчень недостатності мінералізації.
Фармакокінетика. Первинний фармакологічний ефект ібандронової кислоти на кістки не має прямого відношення до фактичних концентрацій ібандронової кислоти в плазмі крові. Плазмові концентрації ібандронової кислоти зростають пропорційно дозі після введення 0,5-6 мг.
Всмоктування. Для таблетованій форми. Після перорального прийому ібандронова кислота швидко всмоктується в верхніх відділах шлунково-кишкового тракту. Концентрація в плазмі крові підвищується пропорційно дозі до 50 мг при пероральному прийомі. C max в плазмі крові досягається через 30 хв-2 год (в середньому - через 1 годину) при прийомі натщесерце, абсолютна біодоступність становить близько 0,6%. Всмоктування погіршується при одночасному прийомі з їжею або напоями (крім звичайної води). Біодоступність знижується на ≈90% при вживанні звичайного сніданку в порівнянні з біодоступністю при прийомі препарату натщесерце. Якщо Ібандронова кислоту брали за 60 хв до їди, значущого зниження біодоступності не спостерігалося. При вживанні їжі або напоїв через 60 хв після прийому препарату як біодоступність, так і мінеральна щільність кісткової тканини знижуються.
Розподіл. Після першого системного розподілу ібандронова кислота швидко зв'язується з кістковою тканиною або виділяється з сечею. 40-50% кількості препарату, що циркулює в крові, добре проникає в кісткову тканину і накопичується в ній. З білками плазми крові зв'язується ≈85% препарату.
Метаболізм. Даних про метаболізм ібандронової кислоти в тварин і людини немає.
Виведення. Ібандронова кислота елімінується з кровоносного русла шляхом кісткової абсорбції (Vc 90 л; 40-50%). З білками плазми крові зв'язується близько 85-87% (визначено в умовах in vitro при застосуванні ібандронової кислоти в терапевтичних концентраціях), отже, через заміщення спостерігається низький потенціал взаємодії з іншими лікарськими засобами. Інша кількість виділяється в незміненому вигляді нирками. Неабсорбованими частина ібандронової кислоти виводиться в незміненому вигляді з калом.
В середньому Т ½ коливається в межах 10-72 ч. Початковий рівень препарату в плазмі крові швидко знижується і досягає 10% максимального значення протягом 8 годин після перорального прийому.
Загальний кліренс ібандронової кислоти - 84-160 мл/хв. Нирковий кліренс (≈60 мл/хв у здорових жінок в постменопаузі) становить 50-60% від загального і залежить від кліренсу креатиніну. Різниця між загальним і нирковим кліренсом відображає поглинання препарату кістковою тканиною.
Фармакокінетика в особливих випадках
Стать. Біодоступність і показники фармакокінетики ібандронової кислоти не залежать від статі.
Раса. Немає даних про клінічно значиму міжетнічну різницю між пацієнтами азіатської і європейської раси щодо розподілу ібандронової кислоти. Про пацієнтів негроїдної раси даних недостатньо.
Пацієнти з нирковою недостатністю. Нирковий кліренс ібандронової кислоти у пацієнтів з різною стадією ниркової недостатності лінійно залежить від кліренсу креатиніну. У хворих з помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну ≥30 мл/хв) корекція дози не потрібна. У осіб з вираженими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну ≤30 мл/хв), які отримували Ібандронова кислоту: 1. Всередину в дозі 10 мг/добу протягом 21 дня відзначали підвищення концентрації препарату в плазмі крові в 2-3 рази в порівнянні з пацієнтами з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну - 129 мл/хв). Загальний кліренс ібандронової кислоти був знижений до 44 мл/хв в осіб з тяжкими порушеннями функції нирок. 2. В / в 0,5 мг ібандронової кислоти загальний, нирковий і ненирковий кліренс знижувався на 67; 77 і 50% відповідно, але зниження переносимості препарату внаслідок зростання експозиції не спостерігалося. Через обмежену клінічного досвіду застосування ін'єкційної форми препарату Бонвіва не рекомендується пацієнтам з важкими порушеннями нирок. Фармакокінетика в / в введення ібандронової кислоти у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності оцінювалася лише у невеликої кількості пацієнтів, які перебували на гемодіалізі, тому фармакокінетика ібандронової кислоти у пацієнтів, які не перебувають на діалізі, невідома. Через обмеженість даних Ібандронова кислоту не слід застосовувати особам з нирковою недостатністю в термінальній стадії.
Пацієнти з печінковою недостатністю. Немає даних щодо фармакокінетики ібандронової кислоти у осіб з порушеною функцією печінки. Печінка не приймає значної участі в кліренсі ібандронової кислоти, яка не метаболізується, а виводиться через нирки та шляхом поглинання кістковою тканиною. Таким чином, у хворих з порушенням функції печінки корекція дози препарату не потрібна. Оскільки зв'язування ібандронової кислоти в терапевтичних концентраціях з білками плазми крові низьке (85%), малоймовірно, що гіпопротеїнемія при тяжких захворюваннях печінки призведе до клінічно значимого підвищення концентрації вільного препарату.
Пацієнти похилого віку. Вивчені фармакокінетичні характеристики не залежать від віку. Оскільки функція нирок зменшується з віком, це єдиний фактор, який слід брати до уваги (див. Пацієнти з нирковою недостатністю).
Постменопаузального остеопорозу (профілактика переломів).
при остеопорозі
Для перорального застосування: 1 таблетка (150 мг) 1 раз на місяць. Таблетку слід приймати в один і той же день щомісячно.
Препарат Бонвіва необхідно приймати за 60 хв до першого прийому їжі або рідини (крім води) в день або інших пероральних препаратів чи дієтичних добавок (включаючи кальцій).
Таблетки слід ковтати цілими, не розжовуючи, щоб уникнути утворення виразок на слизовій оболонці ротоглотки та запивати склянкою звичайної води (180-240 мл), в положенні сидячи або стоячи. Пацієнтам не слід лежати протягом 60 хв після прийому препарату Бонвіва.
Запивати препарат Бонвіва необхідно лише звичайною водою. Слід зазначити, що деякі мінеральні води можуть містити кальцій в високих концентраціях, тому не рекомендується їх вживати.
Пацієнток необхідно проінформувати про те, що в разі пропуску прийому щомісячної дози у встановлений для цього день її слід прийняти якомога раніше протягом 7 днів. Наступні дози препарату приймають у встановлений день місяця. Якщо пройшло більше 7 днів з встановленого для прийому препарату дня, то необхідно пропустити прийом і наступну дозу приймати у запланований день. Не слід приймати 2 таблетки по 150 мг протягом 1 тижня.
Для парентерального застосування. 1 в / в ін'єкція 3 мл розчину, що містить 3 мг ібандронової кислоти, тривалістю 15-30 с кожні 3 міс.
Пацієнтам необхідно додатково приймати кальцій і вітамін D. Якщо планову дозу пропущено, ін'єкцію препарату слід зробити відразу, як тільки це буде можливо. Надалі ін'єкції необхідно робити кожні 3 міс з моменту останнього введення препарату.
Оптимальна тривалість лікування при остеопорозі бісфосфонатами не встановлена. При індивідуальному підході до пацієнта слід періодично переглядати питання про необхідність продовження лікування препаратом Бонвіва з урахуванням співвідношення користі та потенційного ризику, особливо після ≥5 років застосування препарату.
Спеціальні рекомендації щодо дозування
Пацієнти з печінковою недостатністю. Змінювати дозу не потрібно.
Пацієнти з нирковою недостатністю. Корекція дози не потрібна пацієнтам з помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну ≥30 мл/хв). Ін'єкції препарату Бонвіва не рекомендовані пацієнтам, у яких рівень креатиніну в плазмі крові 200 мкмоль/л (2,3 мг/дл) або кліренс креатиніну (визначений або розрахований) 30 мл/хв, оскільки дані клінічних досліджень, в тому числі в цій групі пацієнтів, обмежені. При кліренсі креатиніну ≤30 мл/хв рішення про призначення препарату Бонвіва має базуватися на індивідуальній оцінці співвідношення ризик / користь (див. Фармакокінетика в особливих випадках).
Вік. Змінювати дозу не потрібно.
Підвищена чутливість до ібандронової кислоти чи будь-якого іншого компоненту препарату. Некорригированная гіпокальціємія.
Як і при застосуванні інших бісфосфонатів, до початку лікування препаратом Бонвіва необхідно коригувати гипокальциемию.
Таблетки. Захворювання стравоходу з уповільненням його спорожнення, наприклад стриктура, ахалазія (див. Особливості застосування). Неможливість знаходитися у вертикальному положенні (стояти або сидіти) протягом не менше 60 хв.
Клінічні дослідження. для опису частоти побічних реакцій використовуються наступні категорії: часто (1/100, 1/10), іноді (1 / 100-1 / 1000), рідко (1 / 1000-1 / 10 000).
Загальна кількість пацієнток, у яких зареєстровані побічні реакції, тобто побічні явища з можливою або достовірної зв'язком з досліджуваним препаратом, склала: при пероральному застосуванні: 22,7 і 25% при застосуванні препарату Бонвіва в дозі 150 мг 1 раз на місяць через 1 і 2 роки лікування відповідно, при парентеральному застосуванні: 26 і 28,6% при застосуванні в дозі 3 мг кожні 3 міс через 1 і 2 роки лікування відповідно.
Більшість побічних реакцій, пов'язаних із застосуванням препарату, легкого та середнього ступеня не приводили до припинення лікування.
З боку імунної системи: рідко - реакції гіперчутливості.
Неврологічні розлади: часто - головний біль, іноді - запаморочення.
З боку органу зору: рідко - запальні процеси.
З боку судинної системи: рідко - флебіт / тромбофлебіт.
З боку шлунково-кишкового тракту: часто - гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, діарея, абдомінальний біль, диспепсія, нудота, гастрит, езофагіт; іноді - езофагіт з виразками стравоходу або стриктури, блювота, дисфагія, метеоризм; дуже рідко - дуоденіт.
З боку шкіри підшкірної клітковини: часто - висип; рідко - ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, кропив'янка.
З боку кістково-м'язової системи: часто - артралгія, міалгія, судоми в м'язах, кістково-м'язовий біль, кістково-м'язова ригідність; іноді - біль в спині, типовий вертельной і діафізарний переломи стегнової кістки (небажана реакція, характерна для класу бісфосфонатів), дуже рідко - остеонекроз щелепних кісток.
Загальні порушення: часто - грипоподібний синдром *, іноді - слабкість, реакція в місці введення.
* Про транзиторних, грипоподібних симптомах повідомлялося при застосуванні препарату Бонвіва в дозі 150 мг 1 раз на рік, як правило, при застосуванні першої дози. Такі симптоми були, як правило, короткочасними, легкого або середнього ступеня, зникаючі протягом лікування без необхідності медикаментозної корекції. Грипоподібні симптоми: біль у м'язах, біль у суглобах, підвищення температури тіла, озноб, слабкість, нудота, втрата апетиту, біль в кістках.
Пацієнти зі шлунково-кишковими захворюваннями в анамнезі, включаючи осіб з виразковою хворобою без кровотеч або госпіталізації і хворих з диспепсією або рефлюксом, контрольованих за допомогою медикаментозного лікування, були включені в дослідження лікування 1 раз на місяць. У цих пацієнтів не виявлено відмінностей в частоті побічних явищ з боку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту при застосуванні препарату Бонвіва в дозі 150 мг 1 раз на місяць в порівнянні з дозою 2,5 мг/добу.
Досвід постмаркетингового застосування
Розлади кістково-м'язової системи та сполучної тканини: про випадки остеонекрозу щелепних кісток повідомлялося дуже рідко у пацієнток, які отримували Ібандронова кислоту (див. Особливості застосування). Більшість повідомлень стосувалося пацієнтів онкологічного профілю, але випадки остеонекрозу щелепних кісток також були зареєстровані у пацієнтів, які отримували лікування від остеопорозу. Остеонекроз щелепних кісток, як правило, пов'язаний з видаленням зубів і / або наявністю місцевої інфекції (включаючи остеомієліт). Діагноз онкологічного захворювання, хіміотерапія, променева терапія, застосування кортикостероїдів, неналежна гігієна ротової порожнини також вважаються факторами ризику.
Розлади з боку органа зору: при застосуванні бісфосфонатів, у тому числі ібандронової кислоти, повідомлялося про запальних процесах з боку очей: увеїт, епісклерит, склерит. У деяких випадках збільшення вираженості цих запальних порушень відзначали лише після скасування бісфосфонатів.
Остеопороз діагностують при виявленні низької мінеральної щільності кісткової тканини (т-індекс 2,0 sd (sd - стандартне відхилення)) і / або наявності в анамнезі перелому внаслідок остеопорозу, або при низькій мінеральної щільності кісткової тканини (т-індекс 2,5 sd) при відсутності зареєстрованих раніше переломів внаслідок остеопорозу.
До початку лікування препаратом Бонвіва слід коригувати гипокальциемию і інші порушення метаболізму кісткової тканини та електролітного балансу. Необхідно вживати достатню кількість кальцію і вітаміну D.
Застосування ін'єкційного препарату Бонвіва, як і застосування інших бісфосфонатів, що вводяться в / в, може призвести до тимчасового зниження з рівня кальцію в плазмі крові. Препарат Бонвіва в ін'єкційної формі слід вводити тільки в / в. Необхідно дотримуватися обережності та уникати введення препарату Бонвіва внутриартериально або в навколовенний простір, це може привести до пошкодження тканин. Біфосфонати для перорального застосування можуть викликати подразнення слизової оболонки верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. У зв'язку з зазначеними можливими ефектами та можливістю погіршення основного захворювання необхідно дотримуватися обережності при пероральному застосуванні препарату Бонвіва у пацієнтів з активними захворюваннями верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (стравохід Барретта, дисфагія, інші захворювання стравоходу, гастрит, дуоденіт, виразки).
При застосуванні пероральних бісфосфонатів повідомлялося про випадки езофагіту, виразок стравоходу, ерозії стравоходу, в деяких випадках з тяжким перебігом та вимагали госпіталізації, рідко - кровотечею або з подальшим розвитком стриктур або перфорацій. Ризик розвитку тяжких побічних реакцій з боку стравоходу вищий у пацієнтів, які не дотримуються рекомендації щодо дозування і / або в осіб, які продовжують приймати бісфосфонати перорально після розвитку симптомів подразнення стравоходу. Тому хворі повинні звертати особливу увагу на дотримання рекомендацій по режиму дозування (див. Спосіб застосування).
Лікарям необхідно бути уважними щодо симптомів подразнення стравоходу та інформувати пацієнтів про припинення прийому препарату Бонвіва і необхідності звернутися до лікаря при появі ознак чи симптомів можливого ураження стравоходу (порушення ковтання, біль при ковтанні, біль за грудиною, печія).
Хоча в контрольованих клінічних дослідженнях не спостерігалося підвищення ризику, в постмаркетинговомуу застосуванні пероральних бісфосфонатів були повідомлення про випадки розвитку виразки шлунка і дванадцятипалої кишки. Деякі з них були тяжкого ступеня і з ускладненнями.
Атиповий вертельной і діафізарний переломи стегнової кістки відзначалися при лікуванні бісфосфонатами, в першу чергу у пацієнтів, які отримували тривале лікування при остеопорозі. Поперечні або короткі косі переломи можуть відбутися в будь-якому місці вздовж стегнової кістки - трохи нижче малого вертлюга стегнової кістки до трохи вище надмищелкових запалення. Такі переломи виникають після мінімальної травми або при відсутності травми, і деякі пацієнти відчувають біль в області стегна або пахової області, часто асоціюється з характерними рисами стресового перелому, протягом від декількох тижнів до декількох місяців, до виникнення повного перелому стегнової кістки. Також повідомлялося про поганий загоєнні цих переломів. Питання про припинення застосуваннябісфосфонатів пацієнтам з підозрюваними атиповими переломами стегнової кістки необхідно розглянути до завершення оцінки стану пацієнта, враховуючи індивідуальну оцінку користі та ризику. Під час лікування бісфосфонатами пацієнтів слід попереджати про виникнення болю в області стегна, тазостегнового суглоба або пахової області; всі пацієнти з такими симптомами повинні бути обстежені щодо неповного перелому стегнової кістки.
При застосуванні бісфосфонатів зареєстровані випадки остеонекрозу щелеп. Більшість випадків зафіксовані у пацієнтів з пухлинами, яким проводили стоматологічні втручання, однак у деяких випадках остеонекроз виявляли у хворих з постменопаузального остеопорозу або іншими захворюваннями. До відомих факторів ризику розвитку остеонекрозу щелепи відносяться пухлинні захворювання, супутня терапія (хіміотерапія, променева терапія, кортикостероїди), супутні захворювання (анемія, коагулопатія, інфекції, захворювання зубів). Більшість випадків характерно для пацієнтів, які отримували бісфосфонати в / в, однак в деяких випадках - отримували бісфосфонати перорально.
Стоматологічні хірургічні втручання у пацієнтів з остеонекроз щелепи на тлі терапії бісфосфонатами можуть ускладнити перебіг остеонекрозу. Невідомо, чи знижує ризик розвитку остеонекрозу щелепи припинення терапії бісфосфонатами у пацієнтів, яким показано стоматологічне втручання. У кожному разі рішення має прийматися на основі індивідуальної оцінки співвідношення користь / ризик.
Утилізація невикористаного препарату та препарату із простроченим терміном придатності: потрапляння препарату у зовнішнє середовище необхідно звести до мінімуму. Препарат не слід викидати у стічні води та побутові відходи. Для утилізації необхідно використовувати так звану систему збору відходів при наявності такої.
Період вагітності та годування груддю. Немає клінічного досвіду застосування препарату Бонвіва у вагітних. Невідомо, чи проникає Бонвіва в грудне молоко. Тому не рекомендується застосовувати препарат у період вагітності та годування груддю.
Діти. Безпека і ефективність застосування препарату Бонвіва у дітей не встановлені.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Клінічних досліджень впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами або працювати з потенційно небезпечними механізмами не проводили. Однак необхідно пам'ятати про побічні дії, які виникають під час застосування препарату (запаморочення).
Взаємодія з харчовими продуктами. продукти харчування, що містять кальцій та інші полівалентні катіони (алюміній, магній, залізо), в тому числі молоко і дієтичні добавки, можуть порушувати всмоктування препарату, тому їх можна вживати не раніше ніж через 60 хв після прийому препарату Бонвіва.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Препарати кальцію, антациди та деякі інші пероральні засоби, до складу яких входять полівалентні катіони (алюміній, магній, залізо), можуть порушувати всмоктування препарату Бонвіва. Тому інтервал між прийомом препарату Бонвіва та інших пероральних препаратів повинен становити не менше 60 хв.
Фармакокінетичні дослідження взаємодії у жінок у постменопаузі продемонстрували відсутність будь-якої взаємодії з тамоксифеном чи препаратами гормональної замісної терапії (естрогени). Чи не спостерігалось будь-якої взаємодії при одночасному прийомі з мелфаланом / преднізолоном у пацієнтів з множинною мієломою.
Ранітидин при в / в введенні підвищує біодоступність ібандронової кислоти на ≈20%. Корекції дози препарату Бонвіва при одночасному прийомі з блокаторами Н 2 гістамінорецепторов або іншими препаратами, що знижують рівень кислотності шлункового соку, не потрібно.
Ібандронова кислота не впливає на печінкові ізоферменти Р450. Зв'язування з білками плазми крові при в / в введенні препарату становить ≈85-87%, тому взаємодія з іншими лікарськими засобами шляхом заміщення малоймовірно. Виводиться ібандронова кислота шляхом ниркової екскреції і не підлягає біотрансформації. Шлях виведення ібандронової кислоти не включає будь-які транспортні системи, які беруть участь у виведенні інших препаратів.
При пероральному застосуванні: можливий розвиток побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту, таких як шлункові розлади, печія, езофагіт, гастрит або виразка шлунка. для зв'язування препарату Бонвіва необхідно призначати молоко чи антацидні засоби. внаслідок ризику подразнення стравоходу не слід викликати блювоту. пацієнтам необхідно перебувати у вертикальному положенні.
При парентеральному застосуванні: можливий розвиток гіпокальціємії, гипофосфатемии та гіпомагніємії. Клінічно значущі зниження рівня кальцію, фосфору і магнію в плазмі крові слід коригувати введенням кальцію глюконату, фосфату калію або натрію і сульфату магнію відповідно. Специфічною інформації про лікування при передозуванні в / в препарату Бонвіва немає. Специфічного антидоту немає.
При температурі до 30 °C.
Опис препарату Бонвіва табл. в/о 150мг №1 на цій сторінці — спрощена авторська версія сайту apteka911, створена на підставі інструкції/ій по застосуванню. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з оригінальною інструкцією виробника (додається до кожної упаковки препарату).
Інформація про препарат надана виключно з ознайомлювальною метою і не має бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.
діюча речовина: ibandronic acid;
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить ібандронової кислоти 150 мг у формі натрію ібандронату моногідрату 168,75 мг;
допоміжні речовини: повідон К25; лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристалічна; кросповідон; кислота стеаринова 95; кремнію діоксид колоїдний безводний; плівкова оболонка: гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), тальк, макрогол 6000.
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Засоби, що впливають на структуру та мінералізацію кісток. Бісфосфонати. Кислота ібандронова.
Код АТХ М05В А06.
Ібандронова кислота – високоактивний азотовмісний бісфосфонат, який селективно діє на кісткову тканину і специфічно пригнічує активність остеокластів та не має прямого впливу на формування кісткової тканини. Препарат не впливає на процес поповнення пулу остеокластів. У жінок у період менопаузи знижує підвищену швидкість оновлення кісткової тканини до рівня пременопаузи, що призводить до прогресивного збільшення кісткової маси і зниження частоти переломів.
Ібандронова кислота пригнічує кісткову резорбцію. Іnvivo ібандронова кислота попереджаєкісткову деструкцію, спричинену експериментально блокадою функції статевих залоз, ретиноїдами, пухлинами та екстрактами пухлин. У молодих (швидко зростаючих) щурів також спостерігалася резорбція кісток, що призводило до збільшення нормальної кісткової маси порівняно з тваринами, які не отримували лікування.
Тваринні моделі підтверджують, що ібандронова кислота є високо-потужним інгібітором активності остеокластів. У щурів, які зростають, не спостерігалося ознак порушення мінералізації навіть при застосуванні у дозах, що перевищують більше ніж у 5 000 разів дозу, яка необхідна для лікування остеопорозу.
Щоденне довготривале застосування і періодичне застосування (через тривалі інтервали) протягом тривалого часу у щурів, собак і мавп асоціювалося з утворенням нової кістки нормальної якості зі збереженням або підвищеною механічною силою навіть при застосуванні в токсичному діапазоні.
Ефективність щоденного і періодичного введення ібандронової кислоти з інтервалом між дозами 9-10 тижнів була підтверджена в клінічному дослідженні (MF 4411) за участю людей, у ході яких ібандронова кислота продемонструвала ефективність щодо попередження виникнення переломів.
У тваринних моделях ібандронова кислота призводить до біохімічних змін, що свідчать про дозозалежне пригнічення резорбції кісткової тканини, включаючи зниження рівня біохімічних маркерів деградації кісткового колагену в сечі (таких як дезоксипіридинолін, та перехресно зшитий N-телопептид колагену I типу).
У дослідженні біоеквівалентності І фази, яке проводили за участю 72 жінок у постменопаузі, пацієнтки отримували перорально препарат Бонвіва® 150 мг кожні 28 днів (всього 4 дози). У цьому дослідженні було виявлено, що зменшення концентрації перехресно зшитого С-телопептиду колагену I типу (CTX) в сироватці крові спостерігалося вже в перші 24 години після прийому першої дози (в середньому на 28%), а середнє максимальне зниження концентрації (на 69%) спостерігалося через 6 днів. Після прийому третьої і четвертої доз середнє максимальне зниження концентрації через 6 днів після прийому кожної дози становило 74%, а через 28 днів після прийому четвертої дози середнє зниження концентрації становило 56%. При припиненні подальшого прийому препарату припиняється зниження концентрації біохімічних маркерів кісткової резорбції.
Первинний фармакологічний вплив ібандронової кислоти на кістки не має прямого відношення до фактичних концентрацій ібандронової кислоти у плазмі крові, як продемонстровано в різних дослідженнях у тварин і людини.
Всмоктування.
Після перорального прийому ібандронова кислота швидко всмоктується у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту. Концентрація у плазмі крові збільшується пропорційно при збільшенні дози до 50 мг при пероральному прийомі і значно більше – при подальшому підвищенні дози. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається протягом 30 хвилин – 2 години (в середньому 1 година) при прийомі натщесерце, абсолютна біодоступність становить приблизно 0,6%. Всмоктування погіршується при одночасному прийомі з їжею чи питтям (окрім звичайної води). Біодоступність зменшується приблизно на 90% при вживанні звичайного сніданку порівняно з біодоступністю при прийомі препарату натщесерце. Не спостерігається значного зменшення біодоступності, якщо ібандронову кислоту приймали за 60 хвилин до першого прийому їжі. При вживанні їжі чи напоїв менш ніж через 60 хвилин після прийому ібандронової кислоти, біодоступність і приріст мінеральної щільності кісткової тканини зменшуються.
Розподіл.
Після першого системного розподілу ібандронова кислота швидко зв’язується з кістковою тканиною або виділяється із сечею. У людини удаваний кінцевий об'єм розподілу становить щонайменше 90 л і приблизно 40-50% від кількості препарату, що циркулює у крові, проникає у кісткову тканину і накопичується в ній. З білками плазми зв’язується близько 85-87% (визначено в умовах in vitro при застосуванні ібандронової кислоти в терапевтичних концентраціях), отже, через заміщення спостерігається низький потенціал взаємодії з іншими лікарськими засобами.
Метаболізм.
Немає доказів, що ібандронова кислота метаболізується у тварин або людини.
Виведення.
Ібандронова кислота елімінується з кровоносного русла шляхом кісткової абсорбції (приблизно 40-50% у жінок у постменопаузальному періоді), решта виводиться у незміненому вигляді нирками. Та частина ібандронової кислоти, що не всмокталася, виводиться незміненою з фекаліями.
Діапазон удаваного періоду напіввиведення широкий та коливається в межах 10-72 годин. Оскільки розраховані значення значною мірою залежать від тривалості дослідження, застосованої дози, чутливості методу аналізу, кінцевий період напіввиведення, вірогідно, є суттєво довшим, як і в інших бісфосфонатів. Початкові рівні препарату у плазмі крові швидко знижуються і досягають 10% від максимального значення протягом 3 годин і 8 годин після внутрішньовенного введення або перорального застосування відповідно.
Загальний кліренс ібандронової кислоти – низький та в середньому становить 84-160 мл/хв. Нирковий кліренс (приблизно 60 мл/хв у здорових жінок у період постменопаузи) становить 50-60% від загального кліренсу і залежить від кліренсу креатиніну. Різниця між удаваним загальним і нирковим кліренсом відображає поглинання препарату кістковою тканиною.
Шляхи секреції, ймовірно, не включають відомі кислотну і основну системи транспортування, залучені у виділення інших діючих речовин. Крім того, ібандронова кислота не пригнічує основні печінкові ізоферменти P450 у людини і не індукує систему цитохрому P450 у щурів.
Фармакокінетика в особливих випадках.
Стать.
Біодоступність і показники фармакокінетики ібандронової кислоти не залежать від статі.
Раса.
Немає даних про клінічно значущу міжетнічну різницю між пацієнтами монголоїдної і європеоїдної раси щодо розподілу ібандронової кислоти. Про пацієнтів негроїдної раси даних недостатньо.
Пацієнти з нирковою недостатністю.
Нирковий кліренс ібандронової кислоти у пацієнтів з різною стадією ниркової недостатності лінійно залежить від кліренсу креатиніну. Хворим із легкою та помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну ≥ 30 мл/хв) дозу препарату коригувати не потрібно, як відображено у дослідженні ВМ 16549, де більшість пацієнтів була із легкою та помірною нирковою недостатністю.
В осіб із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв), які отримували ібандронову кислоту перорально у дозі 10 мг протягом 21 днів, концентрація у плазмі крові була в 2-3 рази вищою, ніж в осіб із нормальною функцією нирок, і загальний кліренс ібандронової кислоти становив 44 мл/хв. Після внутрішньовенного введення 0,5 мг ібандронової кислоти загальний, нирковий та ненирковий кліренс знижувався на 67%, 77% та 50% відповідно в осіб із тяжкою нирковою недостатністю, але зниження переносимості препарату внаслідок зростання експозиції не спостерігалося. Через обмежений клінічний досвід застосування препарату Бонвіва® не рекомендовано пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування»). Фармакокінетику ібандронової кислоти у пацієнтів із термінальною стадією ниркової недостатності оцінювали лише у невеликої кількості пацієнтів, які перебували на гемодіалізі, тому фармакокінетика ібандронової кислоти у пацієнтів, які не перебувають на діалізі, невідома. Через обмеженість даних ібандронову кислоту не слід застосовувати пацієнтам із термінальною стадією ниркової недостатності.
Пацієнти з печінковою недостатністю (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Немає даних щодо фармакокінетики ібандронової кислоти у пацієнтів з печінковою недостатністю. Печінка не бере значної участі у кліренсі ібандронової кислоти, яка не метаболізується, а виводиться нирками і шляхом поглинання кістковою тканиною. Таким чином, для хворих із печінковою недостатністю корекція дози препарату не потрібна.
Пацієнти літнього віку (див. розділи «Спосіб застосування та дози»).
При багатовимірному аналізі було встановлено, що вивчені фармакокінетичні параметри не залежать від віку. Оскільки функція нирок зменшується з віком, це єдиний фактор, який слід брати до уваги (див. розділ «Пацієнти з нирковою недостатністю»).
Діти (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Немає данихщодо застосування препарату Бонвіва® у дітей.
Лікування остеопорозу у жінок в постменопаузальний період з підвищеним ризиком переломів. Продемонстровано зниження ризику вертебральних переломів, ефективність щодо запобігання переломів шийки стегна не встановлена.
Підвищена чутливість до ібандронової кислоти або до будь-якого іншого компонента препарату (див. розділ «Склад»).
Гіпокальціємія.
Захворювання стравоходу зі сповільненням спорожнення стравоходу, наприклад, стриктура, ахалазія.
Неспроможність знаходитись у вертикальному положенні (стояти чи сидіти) протягом щонайменше 60 хвилин.
Взаємодія лікарський засіб – їжа
Біодоступність при пероральному застосуванні ібандронової кислоти загалом знижується у присутності їжі. Зокрема, продукти харчування, що містять кальцій, у тому числі молоко, та інші полівалентні катіони (алюміній, магній, залізо) можуть порушувати всмоктування препарату Бонвіва®, що збігається з результатами, отриманими у дослідженнях на тваринах. Тому препарат Бонвіва® слід приймати після нічного голодування (щонайменше 6 годин) і продовжувати бути натще 1 годину після прийому препарату Бонвіва® (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами
Метаболічні взаємодії не вважаються вірогідними, оскільки ібандронова кислота не пригнічує основні печінкові ізоферменти Р450 у людини та не індукує систему печінкового цитохрому Р450 у щурів (див. розділ «Фармакокінетика»). Виводиться ібандронова кислота шляхом ниркової екскреції і не підлягає процесам біотрансформації.
Препарати (добавки) кальцію, антациди і деякі інші лікарські засоби, що містять полівалентні катіони
Препарати (добавки) кальцію, антациди та деякі інші пероральні засоби, до складу яких входять полівалентні катіони (алюміній, магній, залізо), можуть порушувати всмоктування препарату Бонвіва®. Тому пацієнтам не слід приймати інші пероральні лікарські засоби щонайменше протягом 6 годин до прийому препарату Бонвіва®і протягом 1 години після прийому препарату Бонвіва®.
Ацетилсаліцилова кислота і НПЗЗ
Оскільки ацетилсаліцилова кислота, нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) і бісфосфонати можуть спричиняти подразнення шлунково-кишкового тракту, необхідно з обережністю застосовувати НПЗЗ одночасно з препаратом Бонвіва® (див. розділ «Особливості застосування»).
Н2-блокатори та інгібітори протонного насоса
У дослідженні BM16549 за участю 1500 пацієнтів проводилось порівняння режимів дозування ібандронової кислоти (щоденно і 1 раз на місяць); при цьому 14% пацієнтів і 18% пацієнтів також отримували блокатори Н2-гістамінових рецепторів або інгібітори протонного насоса через один і два роки відповідно. Частота явищ з боку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту у пацієнтів, які отримували препарат Бонвіва®150 мг 1 раз на місяць, була такою ж, як і у пацієнтів, які отримували ібандронову кислоту 2,5 мг щоденно.
У дослідженні за участю здорових добровольців (чоловіків) і жінок у постменопаузі ранітидин при внутрішньовенному введені збільшував біодоступность ібандронової кислоти приблизно на 20%, можливо, за рахунок зменшення кислотності шлункового соку. Однак оскільки це підвищення знаходиться у межах норм біодоступності ібандронової кислоти, корекція дози препарату Бонвіва® при одночасному прийомі з блокаторами Н2-рецепторів чи іншими препаратами, що підвищують рівень pH шлункового соку, не потрібна.
Гіпокальціємія
До початку лікування препаратом Бонвіва® потрібно відкоригувати гіпокальціємію. Всі інші порушення метаболізму кісткової тканини та мінерального обміну речовин також слід ефективно лікувати. Слід вживати достатню кількість кальцію та вітаміну D, оскільки це важливо для всіх пацієнтів.
Подразнення шлунково-кишкового тракту
Бісфосфонати для перорального застосування можуть спричиняти місцеве подразнення слизової оболонки верхніх відділів шлунково-кишкового тракту.
У зв’язку з вказаними можливими ефектами та можливістю погіршення основного захворювання необхідно проявляти обережність при застосуванні препарату Бонвіва® пацієнтам з активними захворюваннями верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (стравохід Барретта, дисфагія, інші хвороби стравоходу, гастрит, дуоденіт або виразки).
При застосуванні пероральних бісфосфонатів повідомлялося про випадки таких побічних реакцій як езофагіт, виразки стравоходу, ерозії стравоходу, які в деяких випадках були тяжкими і потребували госпіталізації, рідко з кровотечею чи з подальшим розвитком стриктури або перфорації стравоходу. Ризик розвитку тяжких побічних реакцій з боку стравоходу вищий у пацієнтів, які не виконують рекомендації щодо дозування та/або у осіб, які продовжують приймати бісфосфонати перорально після розвитку симптомів, що свідчать про подразнення стравоходу. Тому пацієнти повинні звертати особливу увагу на дотримання рекомендацій щодо дозування (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Лікарям слід бути уважними щодо симптомів, що свідчать про можливу реакцію з боку стравоходу, та інформувати пацієнтів про припинення прийому препарату Бонвіва® та необхідність звернутися до лікаря при появі дисфагії, болю при ковтанні, болю за грудниною, появі печії чи погіршенні печії. Хоча в контрольованих клінічних дослідженнях не спостерігалось збільшення ризику, при постмаркетинговому застосуванні пероральних бісфосфонатів були повідомлені випадки виразок шлунка і дванадцятипалої кишки. Деякі з них були тяжкими та з ускладненнями.
Оскільки нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) і бісфосфонати можуть спричиняти подразнення шлунково-кишкового тракту, необхідно з обережністю застосовувати НПЗЗ одночасно з препаратом Бонвіва®.
Остеонекроз щелепних кісток
Остеонекроз щелепних кісток спостерігався дуже рідко під час постмаркетингового застосування у пацієнтів, які отримували препарат Бонвіва® з приводу остеопорозу (див. розділ «Побічні реакції»).
Початок лікування або нового курсу лікування слід відстрочити для пацієнтів з незагоєними відкритими ушкодженнями мʼяких тканин ротової порожнині.
Перед початком лікування препаратом Бонвіва® пацієнтам із супутніми факторами ризику рекомендується пройти стоматологічне обстеження з відповідним профілактичним втручанням та індивідуальною оцінкою співвідношення користі-ризику.
Оцінюючи ризик виникнення остеонекрозу щелепних кісток у пацієнта, слід брати до уваги такі фактори ризику:
Під час лікування препаратом Бонвіва® усім пацієнтам слід дотримуватися належної гігієни ротової порожнини, проходити регулярні огляди у стоматолога і негайно повідомляти про будь-які симптоми з боку ротової порожнини, такі як рухливість зубів, біль чи набряк, незагойні виразки або виділення. Під час лікування інвазивні стоматологічні втручання мають проводитися лише після ретельного розгляду: їх слід уникати під час і найближчим часом після застосування препарату Бонвіва®.
План ведення пацієнтів, у яких розвинувся остеонекроз щелепних кісток, має бути розроблений в умовах тісної співпраці лікаря зі стоматологом або щелепно-лицьовим хірургом, досвідченим у лікуванні остеонекрозу щелепних кісток. Слід розглянути питання про тимчасове переривання лікування препаратом Бонвіва® до покращення стану і зменшення супутніх факторів ризику.
Oстеонекроз зовнішнього слухового проходу
При застосуванні бісфосфонатів повідомляли про остеонекроз зовнішнього слухового проходу, переважно у зв’язку з тривалою терапією. До факторів ризику виникнення остеонекрозу зовнішнього слухового проходу належать застосування стероїдних гормонів і хіміотерапії та/або місцеві фактори ризику, такі як інфекція або травма. Імовірність виникнення остеонекрозу зовнішнього слухового проходу слід враховувати у пацієнтів, які отримують бісфосфонати і у яких наявні симптоми з боку вуха, включаючи хронічні інфекції вуха.
Атипові переломи стегна
Атиповий підвертельний та діафізарний переломи стегнової кістки відзначались при лікуванні бісфосфонатами, у першу чергу у пацієнтів, які отримували тривале лікування остеопорозу. Ці поперечні або короткі косі переломи можуть статися у будь-якому місці вздовж стегна – від трохи нижче малого вертлюга стегнової кістки до трохи вище надвиросткового підвищення. Ці переломи виникають після мінімальної травми або при відсутності травми, і деякі пацієнти відчувають біль у ділянці стегна або паховий біль, що часто асоціюється з характерними рисами стресового перелому, впродовж від кількох тижнів до кількох місяців, перш ніж перелом проявиться у вигляді повного перелому стегнової кістки. Переломи часто двосторонні, тому слід також оглянути інше стегно у пацієнтів, які отримують лікування бісфосфонатами, у яких виник діафізарний перелом стегнової кістки. Також повідомлялось про погане загоєння цих переломів. Поки не закінчиться оцінка стану пацієнта, враховуючи індивідуальну оцінку користі та ризику, необхідно розглянути питання про припинення застосування бісфосфонатів пацієнтам із підозрюваними атиповими переломами стегнової кістки на цей час.
Під час лікування бісфосфонатами пацієнтам слід рекомендувати повідомляти про біль у ділянці стегна, тазостегнового суглоба або про паховий біль; всі пацієнти з такими симптомами повинні бути обстежені щодо неповного перелому стегнової кістки.
Ниркова недостатність
Через обмежений клінічний досвід препарат Бонвіва® не рекомендується пацієнтам, у яких кліренс креатиніну становить менше 30 мл/хв (див. розділ «Фармакокінетика»).
Непереносимість галактози
Препарат містить лактозу. Пацієнтам з рідкісними спадковими формами галактозної непереносимості, дефіцитом лактази Лаппа або з глюкозо-галактозною мальабсорбцією не слід застосовувати цей препарат.
Утилізація невикористаного препарату та препарату із простроченим терміном придатності: надходження лікарського засобу у зовнішнє середовище необхідно звести до мінімуму. Лікарський засіб не слід викидати у стічні води і побутові відходи. Для утилізації необхідно використовувати так звану «систему збору відходів» при наявності такої.
Вагітність
Препарат Бонвіва® призначений для застосування лише жінкам у постменопаузі. Препарат не слід застосовувати жінкам репродуктивного віку.
Немає належних даних щодо застосування ібандронової кислоти вагітним жінкам. У дослідженнях на щурах спостерігалася певна репродуктивна токсичність. Потенційний ризик для людини невідомий. Препарат Бонвіва® не слід застосовувати під час вагітності.
Годування груддю
Невідомо, чи проникає ібандронова кислота у грудне молоко. Дослідження у лактуючих щурів продемонстрували наявність низьких рівнів ібандронової кислоти у молоці після внутрішньовенного введення. Препарат Бонвіва® не слід застосовувати під час годування груддю.
Фертильність
Немає даних щодо впливу ібандронової кислоти у людини. У репродуктивних дослідженнях у щурів при пероральному прийомі ібандронова кислота знижувала фертильність.
З огляду на особливості фармакодинаміки, фармакокінетичний профіль і повідомлені побічні реакції, очікується, що Бонвіва® не має або має незначний вплив на здатність керувати автотранспортом або роботу з іншими механізмами.
Дозування
Для лікування остеопорозу рекомендована доза препарату Бонвіва® – 1 таблетка 150 мг 1 раз на місяць перорально. Таблетки слід приймати в один і той же день щомісячно.
Препарат Бонвіва® слід приймати після нічного голодування (щонайменше 6 годин) і за 60 хвилин до першого прийому їжі чи рідини (окрім води) вдень (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій») або інших пероральних лікарських засобів чи добавок (включаючи кальцій).
Пацієнта слід проінформувати, що у випадку, якщо щомісячна доза препарату була пропущена, пацієнтові слід одразу, як тільки згадає, прийняти наступного ранку 1 таблетку 150 мг препарату Бонвіва®, якщо тільки день прийому наступної запланованої дози не припадає на період найближчих 7 днів. Наступні дози препарату пацієнту слід приймати у раніше встановлений день місяця. Якщо день прийому наступної запланованої дози припадає на період найближчих 7 днів, то слід пропустити прийом і наступну дозу приймати у запланований день місяця і продовжувати приймати 1 таблетку на місяць у раніше встановлений день місяця. Не слід приймати 2 таблетки протягом одного тижня.
Пацієнтам слід вживати добавки кальцію та/або вітамін D у разі, якщо вживання з продуктами харчування є неповноцінним (див. розділи «Особливості застосування», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Оптимальна тривалість лікування остеопорозу бісфосфонатами не встановлена. Питання про необхідність продовження лікування слід періодично переглядати для кожного пацієнта окремо, враховуючи користь і потенційний ризик від застосування препарату Бонвіва®, зокрема через 5 або більше років застосування препарату.
Спеціальні групи пацієнтів.
Пацієнти з нирковою недостатністю
Через обмежений клінічний досвід препарат Бонвіва® не рекомендується пацієнтам, у яких кліренс креатиніну нижче 30 мл/хв (див. розділи «Особливості застосування», «Фармакокінетика»).
Корекція дози не потрібна пацієнтам з легкою або помірною нирковою недостатністю, якщо кліренс креатиніну дорівнює або перевищує 30 мл/хв.
Пацієнти з печінковою недостатністю
Корекція дози не потрібна (див. розділ «Фармакокінетика»).
Пацієнти літнього віку (>65 років)
Корекція дози не потрібна (див. розділ «Фармакокінетика»).
Діти
Немає відповідного досвіду щодо застосування препарату Бонвіва® дітям віком до 18 років. Застосування препарату Бонвіва® у дітей віком до 18 років не вивчалося (див. розділи «Фармакодинаміка», «Фармакокінетика»).
Діти.
Немає відповідного досвіду щодо застосування препарату Бонвіва® дітям віком до 18 років. Препарат Бонвіва® не вивчався у дітей віком до 18 років (див. розділ «Фармакодинаміка», «Фармакокінетика»).
Специфічної інформації про лікування передозування препаратом Бонвіва® немає.
Проте, з огляду на наявні знання про бісфосфонати, може спостерігатися розвиток побічних реакцій з боку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (таких як шлункові розлади, диспепсія, езофагіт, гастрит, виразка) або гіпокальціємія. Для зв’язування препарату Бонвіва® слід призначати молоко або антацидні засоби, і будь-які побічні реакції слід лікувати симптоматично. Через ризик подразнення стравоходу не слід викликати блювання. Пацієнтам необхідно знаходитись у вертикальному положенні.
Резюме профілю з безпеки
Найбільш серйозними побічними реакціями, про які повідомлялося, є анафілактична реакція/шок, атипові переломи стегна, остеонекроз щелепних кісток, подразнення шлунково-кишкового тракту, запалення ока (див. «Опис окремих побічних реакцій» і розділ «Особливості застосування»).
Найчастішими побічними реакціями, про які повідомлялось, були артралгія і грипоподібні симптоми. Ці симптоми зазвичай асоціювалися із першою дозою, загалом були короткотривалими, легкої або помірної тяжкості і, як правило, зникали після продовження лікування та не вимагали медикаментозного втручання (див. «Опис окремих побічних реакцій»).
Нижче наведений повний перелік відомих побічних реакцій.
Безпека лікування ібандроновою кислотою у дозі 2,5 мг на добу перорально вивчалася у 1251 пацієнта, які приймали участь у 4 плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях, при цьому більшість пацієнтів брала участь у базовому трирічному дослідженні переломів (MF 4411).
У дворічному дослідженні у жінок в постменопаузальному періоді з остеопорозом (ВМ16549) загальний профіль безпеки був подібним для препарату Бонвіва® по 150 мг 1 раз на місяць і ібандронової кислоти у дозі 2,5 мг перорально щоденно. Загальна кількість пацієнток, у яких були зареєстровані побічні реакції, тобто побічні явища з можливим чи вірогідним зв’язком з досліджуваним препаратом, становила 22,7% і 25% при застосуванні препарату Бонвіва® 150 мг 1 раз на місяць через 1 і 2 роки лікування відповідно. Більшість побічних реакцій не призводили до припинення лікування.
Побічні реакції зазначені нижче згідно з термінологією Медичного словника нормативно-правової діяльності MedDRA за класами систем органів та категоріями частоти. За частотою побічні реакції поділяються на дуже поширені (≥1/10), поширені (≥1/100 до <1/10), непоширені (≥ 1/1000 до <1/100), рідко поширені (≥1/10000 до < 1/1000), дуже рідко поширені (<1/10000), частота невідома (не може бути розрахована за наявними даними). У кожній групі частот побічні реакції зазначені в порядку зменшення серйозності.
Побічні реакції, що були зареєстровані протягом ІІІ фази досліджень ВМ16549 та MF4411 у жінок у постменопаузальному періоді, які отримували препарат Бонвіва® по 150 мг 1 раз на місяць або ібандронову кислоту у дозі 2,5 мг перорально щоденно та під час постмаркетингового застосування.
Порушення з боку імунної системи: непоширені – загострення бронхіальної астми; рідко поширені – реакції гіперчутливості; дуже рідко поширені – анафілактична реакція/шок*†.
Порушення з боку нервової системи: поширені – головний біль; непоширені – запаморочення.
Порушення з боку органів зору: рідко поширені – запалення ока*†.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: поширені – езофагіт, гастрит, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, диспепсія, діарея, абдомінальний біль, нудота; непоширені – езофагіт, включаючи звиразкування стравоходу або стриктури і дисфазію, блювання, метеоризм; рідко поширені – дуоденіт.
Порушення з боку шкіри і підшкірної клітковини: поширені – висипання; рідко поширені – ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, кропив’янка; дуже рідко поширені – синдром Стівенса–Джонсона†, мультиформна еритема†, бульозний дерматит†.
Порушення з боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: поширені – артралгія, міалгія, м’язово-скелетний біль, судоми у м’язах, м’язово-скелетна ригідність; непоширені – біль у спині; рідко поширені – атиповий підвертлюжний та діафізарний переломи стегнової кістки†; дуже рідко поширені – остеонекроз щелепних кісток*†. Остеонекроз зовнішнього слухового проходу (побічна реакція, характерна для бісфосфонатів як класу)†.
Загальні розлади та стан у місці введення: поширені – грипоподібне захворювання*; непоширені – слабкість.
*Див. нижче.
†Виявлені під час постмаркетингового застосування.
Опис окремих побічних реакцій
Побічні реакції з боку шлунково-кишкового тракту
Пацієнти з попереднім анамнезом шлунково-кишкового захворювання, включаючи пацієнтів з пептичною виразкою без недавніх кровотеч або госпіталізації і пацієнтів з диспепсією або рефлюксом, контрольованим за допомогою медикаментозного лікування, були включені в дослідження з лікуванням 1 раз на місяць. У цих пацієнтів не було різниці в частоті побічних явищ зі сторони верхніх відділів шлунково-кишкового тракту при застосуванні препарату Бонвіва® в дозі 150 мг 1 раз на місяць порівняно з дозою 2,5 мг/добу.
Грипоподібне захворювання
Грипоподібне захворювання включало такі симптоми, як реакції гострої фази або такі симптоми як міалгія, артралгія, гарячка, озноб, втомлюваність, нудота, втрата апетиту та біль у кістках.
Остеонекроз щелепних кісток
Повідомлялося про випадки остеонекрозу щелепних кісток, переважно у пацієнтів із злоякісними новоутвореннями, які отримували лікування препаратами, що інгібують кісткову резорбцію, зокрема ібандроновою кислотою (див. розділ «Особливості застосування»). Повідомлялося про випадки остеонекрозу щелепних кісток під час постмаркетингового застосування ібандронової кислоти.
Запалення ока
При застосуванні ібандронової кислоти повідомлялося про запальні порушення з боку очей: увеїт, епісклерит, склерит. У деяких випадках ці запальні порушення зникали лише після відміни ібандронової кислоти.
Анафілактична реакція/шок
У пацієнтів, які отримували лікування внутрішньовенною ібандроновою кислотою, повідомлялися випадки анафілактичної реакції/шоку, у тому числі з летальними випадками.
5 років.
Зберігати у недоступному для дітей місці. Зберігати при температурі не вище 30 °C.
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 150 мг. По 1 або по 3 таблетки у блістері.
По 1 блістеру у картонній коробці.
За рецептом.
Ф. Хоффманн-Ля Рош Лтд.
Адреса
Грензахерштрассе 124, 4070 Базель, Швейцарія.
Джерелом інформаціі для опису є Державний Реєстр Лікарських Засобів України
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!
Додавання відгуку
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}