| Торгівельна назва | Фарестон |
| Діючі речовини | Тореміфен |
| Кількість діючої речовини: | 20 мг |
| Форма випуску: | таблетки для внутрішнього застосування |
| Кількість в упаковці: | 30 таблеток |
| Первинна упаковка: | флакон |
| Спосіб застосування: | Орально |
| Взаємодія з їжею: | Не має значення |
| Температура зберігання: | від 15°C до 25°C |
| Чутливість до світла: | Не чутливий |
| Ознака: | Імпортний |
| Походження: | Хімічний |
| Ринковий статус: | Оригінал |
| Виробник: | ОРІОН КОРПОРЕЙШН |
| Країна виробництва: | Фінляндія |
| Заявник: | Orion Pharma |
| Умови відпуску: | За рецептом |
|
Код АТС L Протипухлинні препарати та імуномодулятори L02 Протипухлинні гормональні препарати L02B Антагоністи гормонів та аналогічні засоби L02BA Антиестрогенні засоби L02BA02 Тореміфен |
|
Фармакодинаміка. тореміфен є нестероїдних похідним тріфенілетілена. як і інші представники цього класу (наприклад тамоксифен і кломифен), тореміфен зв'язується з рецепторами естрогенів і надає естрогеноподібний і / або антіестрогенний ефект в залежності від тривалості лікування, статі, органу-мішені та інших особливостей.
При лікуванні тореміфеном хворих на рак молочної залози в постменопаузі було виявлено помірне зниження плазмового ХС і ЛПНЩ.
Тореміфен конкурентно зв'язується з естрогенрецепторамі та гальмує естрогенопосредованную стимуляцію синтезу ДНК і клітинної реплікації. В експериментальних моделях раку при застосуванні в високих дозах тореміфен надавав естрогеннезавісімий протипухлинний ефект.
Протипухлинний ефект тореміфену при раку молочної залози опосередкований антиестрогенну дією, проте не можна виключити, що інші механізми (зміни в експресії онкогенів, секреція чинників зростання, індукція апоптозу і вплив на кінетику клітинного циклу) також можуть надавати протипухлинну дію.
Фармакокінетика
Абсорбція. Після перорального прийому тореміфен швидко абсорбується. C max в плазмі крові визначається в середньому через 3 год (в межах 2-5 год). Прийом їжі не впливає на тривалість абсорбції, але може відстрочувати досягнення C max на 1,5-2 ч. Зміни, пов'язані з прийомом їжі, клінічно незначущі.
Розподіл. Концентрація в плазмі крові описується біекспоненціальною кривої. Т ½ в першій фазі (розподіл) становить 4 (2-12) год, у другій (елімінація) - 5 (2-10) діб. CL і V не оцінювалися через відсутність досліджень в / в інфузій. Більш 99,5% тореміфену зв'язується з протеїнами плазми крові (альбумінами). Кінетика тореміфену в плазмі крові при прийомі всередину 11-680 мг/добу має лінійний характер. Середня рівноважна концентрація тореміфену при прийомі рекомендованої дози 60 мг/добу становить 0,9 (0,6-1,3) мкг/мл.
Метаболізм. Тореміфен активно метаболізується. У плазмі основним метаболітом є N-діметілтореміфен із середнім Т ½ 11 (4-20) діб. Він володіє подібним антиестрогенну ефектом, проте дещо менш вираженим, ніж тореміфен. Більш 99,9% пов'язані з білками плазми крові. Ще 3 менш значущих метаболіти визначаються в плазмі крові: деаміногідроксітореміфен, 4-гідроксітореміфен і N, N-дідеметілтореміфен.
Елімінація. Тореміфен елімінується в основному у вигляді метаболітів з калом. Можуть спостерігатися ентерогепатичну рециркуляцию. Близько 10% прийнятої дози виводиться з сечею у вигляді метаболітів. Через повільне виведення рівноважна концентрація в плазмі крові досягається протягом 4-6 тижнів.
Лікування гормонозалежного метастатичного раку молочної залози в постменопаузі як препарат першої лінії.
Профілактика і лікування дисгормональних гиперплазий молочної залози.
Фарестон не рекомендується пацієнтам з естрогенрецепторнегатівнимі пухлинами.
Препарат приймають всередину, незалежно від прийому їжі.
Дисгормональні гіперплазії молочної залози. Рекомендована доза - 20 мг/добу.
Естрогензалежних рак молочної залози. Для першої лінії гормонотерапії рекомендована доза становить 60 мг/добу.
Ниркова недостатність. При нирковій недостатності корекція дози не потрібна.
Печінкова недостатність. При печінковій недостатності тореміфен слід призначати з обережністю.
Гіперплазія ендометрію в анамнезі та виражена печінкова недостатність є протипоказанням до тривалого застосування тореміфену.
Гіперчутливість до тореміфену або будь-якого з допоміжних речовин.
При застосуванні тореміфену відзначали зміни серцевої електропровідності, а саме - подовження інтервалу Q-T, тому препарат протипоказаний пацієнтам з:
Тореміфен не рекомендують до застосування одночасно з препаратами, які подовжують інтервал Q-T.
Найчастіше виникають такі побічні реакції: припливи крові, підвищена пітливість, маткові кровотечі, вагінальні виділення, підвищена стомлюваність, нудота, висип, свербіж, запаморочення і депресія. зазвичай ці побічні ефекти виражені в легкій формі та викликані антиестрогенну дією тореміфену.
Частота виникнення побічних реакцій має наступну класифікацію: дуже часто (≥1 / 10); часто (≥1 / 100, 1/10); нечасто (≥1 / 1000, 1/100); рідко (≥1 / 10 000 до 1/1000); дуже рідко (1/10 000); частота невідома (неможливо визначити за наявними даними).
Доброякісні та злоякісні новоутворення: дуже рідко - рак ендометрія.
Порушення метаболізму і харчування: нечасто - втрата апетиту.
Психічні порушення: часто - депресія; нечасто - безсоння.
Порушення з боку нервової системи: часто - запаморочення; нечасто - головний біль.
Порушення з боку органу зору: дуже рідко - короткочасне помутніння рогівки, катаракта.
Порушення з боку органу слуху: рідко - вертиго.
Порушення з боку судин: дуже часто - припливи крові; нечасто - тромбоемболічні епізоди.
Порушення з боку дихальної системи: нечасто - диспное.
Порушення з боку травного тракту: часто - нудота, блювота; нечасто - запор.
Порушення з боку гепатобіліарної системи: рідко - підвищення рівнів трансаміназ; дуже рідко - жовтяниця.
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже часто - підвищене потовиділення; часто - висип, свербіж; дуже рідко - алопеція.
Порушення з боку репродуктивної системи: часто - маткові кровотечі, вагінальні виділення; нечасто - гіпертрофія ендометрія; рідко - поліпи ендометрію; дуже рідко - гіперплазія ендометрію.
Загальні порушення: часто - підвищена стомлюваність, набряк; нечасто - збільшення маси тіла.
Тромбоемболічні епізоди включають тромбоз глибоких вен, тромбофлебіт і легеневу емболію.
Лікування тореміфеном асоціюється зі змінами рівнів печінкових ферментів (підвищення рівнів трансаміназ) і дуже рідко - з важкими порушеннями функції печінки (жовтяниця).
На початку терапії у пацієнтів з метастазами в кістки повідомлялося про випадки розвитку гіперкальціємії. Протягом терапії тореміфеном може виникати гіпертрофія ендометрія в результаті часткового естрогенного дії тореміфену. Існує ризик появи змін ендометрія, таких як гіперплазія, поліпоз і рак. Це може бути викликано основним механізмом дії препарату - естрогенною стимуляцією.
Подовження інтервалу Q-T при застосуванні препарату Фарестон залежить від його дози.
Перед початком лікування пацієнти повинні пройти гінекологічне обстеження. особливу увагу слід приділити стану слизової оболонки ендометрія. потім гінекологічні обстеження необхідно повторювати не менше 1 разу на рік. пацієнтки з аг, цукровим діабетом і високим рівнем індексу маси тіла (30) або отримували тривалу замісну гормональну терапію, знаходяться в групі ризику по раку ендометрія і тому потребують ретельного моніторингу.
Повідомлялося про випадки анемії, лейкопенії і тромбоцитопенії. Червоні кров'яні клітини, лейкоцити або тромбоцити слід контролювати при застосуванні препарату Фарестон.
При застосуванні тореміфену повідомлялося про випадки пошкодження печінки, в тому числі відзначалося підвищення рівня печінкових ферментів (більш ніж в 10 разів перевищує верхню межу норми), випадках гепатиту і жовтяниці. Більшість з цих випадків виникали протягом перших місяців лікування. Характер пошкодження печінки переважно був гепатоцелюлярним.
Тореміфен не рекомендується для лікування пацієнтів, у яких в анамнезі були випадки важких тромбоемболічнихзахворювань.
Тореміфен не рекомендується для лікування пацієнтів, в анамнезі яких були випадки важких тромбоемболічнихзахворювань.
У деяких пацієнтів Фарестон може спричинити дозозалежне подовження інтервалу Q-T. Фарестон необхідно застосовувати з обережністю пацієнтам з проаритмичними станами (особливо у пацієнтів похилого віку), такими як миокардиальная ішемія або подовження інтервалу Q-T, які можуть призводити до підвищення ризику виникнення вентрикулярної аритмії (включаючи тріпотіння / мерехтіння передсердь) і зупинці серця. При виникненні симптомів, які можуть асоціюватися з серцевою аритмією і виникають протягом застосування препарату Фарестон, терапію необхідно припинити та провести ЕКГ.
Не слід застосовувати препарат, якщо інтервал Q-Тс 500 мс.
Пацієнтам з декомпенсованою серцевою недостатністю або зі стенокардією тяжкого ступеня потрібен ретельний моніторинг.
Оскільки у хворих з метастазами в кістках на початку лікування препаратом може розвинутися гіперкальціємія, їм потрібен ретельний моніторинг.
Даних про застосування препарату пацієнтами з декомпенсованим цукровим діабетом, серцевою недостатністю або поганого загального стану немає.
Препарат містить лактозу (таблетки по 20 мг - 19,0 мг / таблетку, таблетки по 60 мг - 28,5 мг / таблетку). При рідкісної спадкової непереносимості галактози, лактазной недостатності Лаппа або мальабсорбції глюкози / галактози препарат не застосовують.
Період вагітності та годування груддю. Препарат рекомендований для застосування в період менопаузи.
Фарестон не слід застосовувати в період вагітності та годування груддю через відсутність даних щодо безпеки та ефективності застосування препарату в цей період.
Діти. Інформація про застосування у дітей відсутній, тому препарат не показаний до застосування в цій категорії пацієнтів.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Зазвичай препарат не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами, але в окремих випадках можливе виникнення запаморочення. У таких випадках необхідно утриматися від керування транспортними засобами та роботи з іншими механізмами.
Не виключено виникнення додаткового подовження інтервалу q-t при застосуванні фарестон разом з іншими препаратами, які можуть пролонгувати інтервал q-t. це може привести до підвищеного ризику виникнення вентрикулярна аритмій, включаючи тріпотіння / мерехтіння передсердь. тому одночасне застосування фарестон з наступними лікарськими препаратами протипоказано:
При одночасному застосуванні препаратів, які зменшують ниркову екскрецію кальцію (тіазидні діуретики), можливий розвиток гіперкальціємії.
Індуктори ферментних систем печінки (наприклад фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін) можуть прискорювати метаболізм тореміфену в печінці та призводити до зниження рівноважної концентрації тореміфену в плазмі крові. В такому випадку може виникнути необхідність подвоїти добову дозу.
Одночасний прийом антиестрогенов і варфаріноподобних антикоагулянтів може значно збільшувати час кровотечі. Слід уникати їх одночасного застосування. Теоретично деякі препарати, що інгібують ферментну систему CYP 3А, можуть уповільнювати метаболізм тореміфену. До цієї групи лікарських засобів відносяться антімікотікі - похідні імідазолу (кетоконазол) та інші подібні засоби антимікотичного дії (ітраконазол, вориконазол, позаконазол), інгібітори протеази (ритонавір, нелфінавір), макроліди (кларитроміцин, еритроміцин і телітроміцин). При одночасному призначенні таких препаратів слід враховувати цей факт.
Запаморочення, головний біль, вертиго, нудота і / або блювота можуть виникати при застосуванні препарату в дозі 680 мг/добу. також слід брати до уваги подовження інтервалу q-t, яке може виникати при передозуванні. терапія при передозуванні симптоматична, специфічного антидоту немає.
При температурі не вище 25 °C.
Відмова від відповідальності: Опис товару складено виключно на підставі наданої виробником інформації та завірено Оріон. Опис товару надається споживачу на виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів».
Опис лікарського засобу/медичного виробу Фарестон табл. 20мг №30 на цій сторінці підготовлений на підставі інструкції про його застосування та надається виключно на виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Перед застосуванням лікарського засобу/медичного виробу слід ознайомитись з інструкцією про його застосування та проконсультуватись з лікарем. Пам’ятайте, самолікування може бути шкідливим для Вашого здоров’я.
Аналогами з подібним терапевтичним ефектом є:
Упаковка / 30 шт.
діюча речовина: 1 таблетка містить тореміфену цитрат, еквівалент 20 мг або 60 мг тореміфену;
допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, лактози моногідрат, повідон, натрію крохмальгліколят (тип А), магнію стеарат, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний.
Таблетки.
Основні фізико-хімічні властивості:
Антиестрогенні засоби.
Код АТХ L02B A02.
Тореміфен є нестероїдним похідним трифенілетилену. Як і інші представники цього класу (наприклад тамоксифен і кломіфен) тореміфен зв'язується з рецепторами естрогену і чинить естрогеноподібний та/або антиестрогенний ефект, залежно від тривалості лікування, статі, органа-мішені та інших особливостей.
При лікуванні тореміфеном хворих на рак молочної залози у постменопаузі було виявлено помірне зниження сироваткового холестеролу і ЛПНЩ.
Тореміфен конкурентно зв'язується з естрогенрецепторами і гальмує естрогенопосередковану стимуляцію синтезу ДНК і клітинну реплікацію. На експериментальних моделях раку при застосуванні високих доз тореміфен чинив естрогеннезалежний протипухлинний ефект.
Протипухлинний ефект тореміфену на рак молочної залози опосередкований антиестрогенною дією, проте не можна виключити, що інші механізми (зміни в експресії онкогенів, секреція чинників росту, індукція апоптозу і вплив на кінетику клітинного циклу) також можуть чинити протипухлинний ефект.
Абсорбція. Після перорального прийому тореміфен швидко абсорбується. Пік концентрації у плазмі крові визначається в середньому через 3 (у межах 2-5) години. Їжа не впливає на тривалість абсорбції, але може відкладати набуття пікових концентрацій на 1,5-2 години. Зміни, пов'язані з прийомом їжі, клінічно незначущі.
Розподіл. Концентрація у плазмі крові описується біекспоненціальною кривою. Період напіввиведення у першій фазі (розподіл) становить 4 (2-12) години, у другій (елімінація) – 5 (2-10) діб. CL і V не оцінювалися через відсутність досліджень внутрішньовенних інфузій. Понад 99,5% тореміфену зв'язується з протеїнами плазми крові (альбумінами). Кінетика тореміфену у плазмі крові при пероральному прийомі від 11 до 680 мг на добу має лінійний характер. Середня steady-state концентрація тореміфену при прийомі рекомендованої дози 60 мг на добу становить 0,9 (0,6-1,3) мкг/мл.
Метаболізм. Тореміфен активно метаболізується. Основним метаболітом у плазмі крові є N-диметилтореміфен із середнім періодом напіввиведення 11 (4-20) діб. Він має схожий антиестрогенний ефект, але дещо менший, ніж тореміфен. Більше 99,9% пов'язані з білками плазми крові. Ще 3 менш значущих метаболіти визначаються у плазмі крові: деаміногідрокситореміфен, 4-гідрокситореміфен і N,N-дидеметилтореміфен.
Елімінація. Тореміфен елімінується в основному у вигляді метаболітів з фекаліями. Може спостерігатися ентерогепатична рециркуляція. Понад 10% застосованої дози виводиться з сечею у вигляді метаболітів. Через повільну елімінацію steady-state концентрація у плазмі крові досягається протягом 4-6 тижнів.
Лікування гормонозалежного метастатичного раку молочної залози у постменопаузі у якості препарату першої лінії.
Профілактика та лікування дисгормональних гіперплазій молочної залози.
Фарестон не рекомендований пацієнтам з естрогенрецепторнегативними пухлинами.
Гіперплазія ендометрія в анамнезі та виражена печінкова недостатність є протипоказанням до тривалого застосування тореміфену.
Гіперчутливість до тореміфену або до будь-якої з допоміжних речовин.
При застосуванні тореміфену спостерігалися зміни серцевої електропровідності, а саме – подовження інтервалу QT, тому препарат протипоказаний пацієнтам із:
Тореміфен не рекомендується для застосування разом з препаратами, що подовжують інтервал QT.
Не виключено виникнення додаткового ефекту подовження інтервалу QT при застосуванні Фарестону разом з іншими препаратами, що можуть пролонгувати інтервал QT. Це може призвести до підвищеного ризику виникнення вентрикулярних аритмій, включаючи тріпотіння/мерехтіння. Тому одночасне застосування Фарестону з наступними лікарськими препаратами протипоказано:
При одночасному застосуванні препаратів, що зменшують ниркову екскрецію кальцію (тіазидні діуретики), можливий розвиток гіперкальціємії.
Індуктори ферментних систем печінки (наприклад, фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін) можуть прискорювати метаболізм тореміфену у печінці і призводити до зменшення рівноважної концентрації тореміфену у плазмі крові. У такому разі може виникнути необхідність подвоїти добову дозу.
Одночасний прийом антиестрогенів і варфариноподібних антикоагулянтів може значно збільшувати час кровотечі. Треба уникати їх одночасного застосування.
Теоретично деякі препарати, що інгібують ферментну систему CYP 3A, можуть сповільнювати метаболізм тореміфену. До цієї групи лікарських засобів належать антимікотики – похідні імідазолу (кетоконазол) та інші подібні засоби антимікотичної дії (ітраконазол, воріконазол, позаконазол), інгібітори протеази (ритонавір, нелфінавір), макроліди (кларитроміцин, еритроміцин и телітроміцин). При одночасному призначенні таких препаратів (наприклад кетоконазол, еритроміцин, тролеандоміцин) слід враховувати цей факт.
Перед початком лікування пацієнти мають пройти гінекологічне обстеження. Особливу увагу слід приділити стану слизової оболонки ендометрія. Потім гінекологічні обстеження необхідно повторювати не менше 1 разу на рік. Пацієнтки з артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом та високим рівнем індексу маси тіла (> 30) або які отримували тривалу замісну гормональну терапію, знаходяться у групі ризику щодо раку ендометрія, і тому потребують ретельного моніторингу.
Повідомлялося про випадки анемії, лейкопенії і тромбоцитопенії. Червоні кров'яні клітини, лейкоцити або тромбоцити слід контролювати при застосуванні препарату «Фарестон».
При застосуванні тореміфену повідомлялося про випадки ушкодження печінки, в тому числі відмічалося підвищення рівня печінкових ферментів (у понад 10 разів вище верхньої межі норми), випадках гепатиту і жовтяниці. Більшість із цих випадків виникало протягом перших місяців лікування. Характер ушкодження печінки переважно був гепатоцеллюлярним.
Тореміфен не рекомендується для лікування пацієнтів, у яких в анамнезі були випадки тяжких тромбоемболічних захворювань.
У деяких пацієнтів «Фарестон» може спричинити дозозалежне подовження інтервалу QT.
«Фарестон» необхідно застосовувати з обережністю пацієнтам з проаритмічними станами (особливо у пацієнтів літнього віку), таких як міокардіальна ішемія чи подовження інтервалу QT, що можуть призвести до підвищення ризику виникнення вентрикулярної аритмії (включаючи тріпотіння/мерехтіння) та зупинки серця. При виникненні симптомів, що можуть асоціюватися з серцевою аритмією, які виникають протягом застосування препарату «Фарестон», терапію необхідно припинити та провести ЕКГ дослідження.
Не слід застосовувати препарат, якщо інтервал QTс > 500 мс.
Пацієнти з декомпенсованою серцевою недостатністю або пацієнти зі стенокардією тяжкого ступеня потребують ретельного моніторингу.
Оскільки у пацієнтів з метастазами у кістках на початку лікування препаратом може розвинутися гіперкальціємія, ці пацієнти потребують ретельного моніторингу.
Інформація про застосування препарату пацієнтам з нестабільним діабетом, серцевою недостатністю чи тяжким загальним станом відсутня.
Препарат містить лактозу (таблетки по 20 мг – 19,0 мг/таблетку, таблетки по 60 мг – 28,5 мг/таблетку). При рідкісній спадковій непереносимості галактози, лактазній недостатності Лаппа або мальабсорбції глюкози/галактози застосовування препарату не показано.
Препарат рекомендований для застосування пацієнткам у менопаузі.
«Фарестон» не слід застосовувати у період вагітності або годування груддю через відсутність інформації щодо його безпечності та ефективності.
Зазвичай препарат не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами, але у поодиноких випадках можливе виникнення запаморочення. У таких випадках необхідно утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.
Препарат призначений для перорального застосування незалежно від прийому їжі.
Дисгормональні гіперплазії молочної залози.
Рекомендована доза – 20 мг на добу.
Естрогенозалежний рак молочної залози.
Для першої лінії гормонотерапії рекомендована доза становить 60 мг на добу.
Ниркова недостатність.
При нирковій недостатності корекція дози не потрібна.
Печінкова недостатність.
При печінковій недостатності тореміфен слід призначати з обережністю.
Діти.
Інформація щодо застосування препарату дітям відсутня, тому застосування препарату цій категорії пацієнтів не показане.
Запаморочення, головний біль, вертиго можуть виникати при застосуванні препарату у дозі 680 мг на добу. Також слід приймати до уваги подовження інтервалу QT, що може виникнути при передозуванні.
Терапія передозування є симптоматичною, специфічного антидоту не існує.
Найчастіше виникають наступні побічні реакції: припливи, підвищена пітливість, маткові кровотечі, вагінальні виділення, підвищена втомлюваність, нудота, висип, свербіж, запаморочення і депресія. Зазвичай ці побічні реакції виражені у легкій формі та спричинені антиестрогенною дією тореміфену.
Частота виникнення побічних реакцій має наступну класифікацію: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100, < 1/10); нечасто (≥ 1/1000, < 1/100); рідко (≥ 1/10000 до < 1/1000); надзвичайно рідко (< 1/10000), частота невідома (не можна визначити за наявними даними).
Доброякісні та злоякісні новоутворення.
Надзвичайно рідко: рак ендометрія.
З боку крові та лімфатичної системи.
Частота невідома: тромбоцитопенія, анемія, лейкопенія.
З боку метаболізму та харчування.
Нечасто: втрата апетиту.
Психічні порушення.
Часто: депресія.
Нечасто: безсоння.
З боку нервової системи.
Часто: запаморочення.
Нечасто: головний біль.
З боку органів зору.
Надзвичайно рідко: короткочасне помутніння рогівки.
З боку органів слуху.
Рідко: вертиго.
З боку судинної системи.
Дуже часто: припливи крові.
Нечасто: тромбоемболічні епізоди.
З боку дихальної системи.
Нечасто: диспное.
З боку травного тракту.
Часто: нудота, блювання.
Нечасто: запор.
З боку гепатобіліарної системи.
Рідко: підвищення рівнів трансаміназ.
Надзвичайно рідко: жовтяниця.
Частота невідома: гепатит, стеатоз печінки.
З боку шкіри та підшкірної клітковини.
Дуже часто: підвищена пітливість.
Часто: висип, свербіж.
Надзвичайно рідко: алопеція.
З боку репродуктивної системи.
Часто: маткові кровотечі, вагінальні виділення.
Нечасто: гіпертрофія ендометрія.
Рідко: поліпи ендометрія.
Надзвичайно рідко: гіперплазія ендометрія.
Загальні порушення.
Часто: підвищена втомлюваність, набряк.
Нечасто: збільшення маси тіла.
Реакції гіперчутливості.
Тромбоемболічні епізоди включають глибокий тромбоз вен, тромбофлебіти та легеневу емболію.
Лікування тореміфеном асоційоване зі змінами рівнів печінкових ферментів (підвищення рівнів трансаміназ) та надзвичайно рідко – з тяжкими порушеннями функції печінки (жовтяниця).
На початку терапії у пацієнтів з метастазами у кістках повідомлялося про випадки розвитку гіперкальціємії.
Протягом терапії тореміфеном може виникнути гіпертрофія ендометрія внаслідок часткової естрогенної дії тореміфену. Існує ризик появи змін ендометрія, таких як гіперплазія, поліпоз і рак. Це може бути спричинено основним механізмом дії препарату – естрогенною стимуляцією.
Подовження QT інтервалу при застосуванні препарату Фарестон є дозозалежним.
5 років.
Зберігати при температурі не вище 25 °C. Зберігати у недоступному для дітей місці.
20 мг – по 30 таблеток у флаконі; по 1 флакону в картонній коробці;
60 мг – по 30 таблеток у флаконі; по 1 флакону в картонній коробці.
За рецептом.
Оріон Корпорейшн (виробник, що здійснює всі виробничі стадії, виробництво, первинне та вторинне пакування, контроль якості, випуск серії)/Orion Corporation.
Джоенсуункату 7, 24100 Сало, Фінляндія/Joensuunkatu 7, 24100 Salo, Finland.
Джерелом інформаціі для опису є Державний Реєстр Лікарських Засобів України
Рейтинг популярності базується на фактичній кількості замовлень клієнтами сайту за останні 30 днів. Чим більше замовлень, тим вище рейтинг.
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!
Додавання відгуку
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}
