Калію йодид таблетки по 250 мг упаковка 10 шт

• діюча речовина: Potassium iodide;
• 1 таблетка містить калію йодиду 250 мг (0,25 г);
• допоміжні речовини: магнію карбонат основний, натрію тіосульфат, кальцію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний.

Туберкульоз легень, нефрит, нефроз, фурункульоз, вугрові висипи, піодермія, геморагічний діатез, кропив’янка, підвищена чутливість до йоду, підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату. Виражений гіпертиреоз, латентний гіпертиреоз, гіперфункція щитовидної залози, токсична аденома, вузликовий або дифузний токсичний зоб, герпетиформний дерматит (хвороба Дюринга).

Алергічні реакції: прояви йодизму: набряк слизової оболонки носа, кропив’янка, набряк Квінке, анафілактичний шок, шкірні висипання, свербіж.

З боку системи крові: еозинофілія.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія.

З боку центральної нервової системи: дратівливість, порушення сну, підвищене потовиділення.

З боку шлунково-кишкового тракту: діарея (у пацієнтів віком від 40 років).

Інші: при високодозовій терапії в окремих випадках можуть розвинутися зоб та гіпотиреоз.

У разі появи будь-яких небажаних явищ хворому необхідно порадитися з лікарем.

При загрозі надходження в організм радіоактивного йоду для захисту від опромінення щитовидної залози призначати дорослим та дітям віком від 2 років по 125 мг (1/2 таблетки) 1 раз на добу. Половину таблетки подрібнити і дати з невеликою кількістю солодкого чаю. Препарат застосовувати щодня до зникнення загрози надходження радіоактивного йоду в організм.

На тлі терапії у пацієнтів із нирковою недостатністю можливий розвиток гіперкаліємії.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Не застосовувати препарат у період вагітності або годування груддю, за винятком випадків загрози надходження в організм радіоактивних ізотопів йоду. У таких випадках рішення щодо застосування приймає лікар та одночасно з калію йодидом слід призначати калію перхлорат. При дозах понад 300 мкг йоду на день необхідно припинити годування груддю.

Діти

Не рекомендується застосовувати дітям віком до 2 років.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Будь-яких випробувань щодо вивчення впливу на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами не проводили.

При гострій інтоксикації йодом спостерігається рефлекторне блювання, болі у животі, діарея (іноді з кров'ю), забарвлення слизових оболочок у коричневий колір. Може настати дегідратація та шок. Рідко відзначається стеноз стравоходу. Хронічне передозування призводить до феномена, який називається йодизмом: металічний присмак у роті, набряк і запалення слизових оболочок (риніт, кон'юнктивіт, гастроентерит, бронхіт); вугровий висип; дерматит; набряк та болі слинних залоз; геморагії, підвищення температури тіла; дратівливість.

При тривалому застосуванні високих доз препарату (понад 300 мкг на добу) можливий розвиток йод-індукованого гіпертиреозу (особливо у пацієнтів літнього віку при наявності вузликового зобу або токсичної аденоми).

При терапії високими дозами йоду (понад 1 мг/добу) в окремих випадках можуть розвинутися зоб і гіпотиреоз.

Лікування. Перша допомога полягає у промиванні шлунка, прийомі активованого вугілля. При застосуванні гемодіалізу можна зменшити рівень йоду у плазмі крові.

При одночасній високодозній терапії йодом та калійзберігаючими діуретиками можливий розвиток гіперкаліємії, з препаратами літію – розвиток зобу та гіпотиреозу. Перхлорат та тіоціонат конкурентно гальмують поглинання йоду щитовидною залозою, а ТТГ – стимулює.

Хінідін: при одночасному застосуванні відбувається підсилення ефекту хінідіну на серце у зв'язку зі збільшенням концентрації калію у плазмі крові.

Рослинні алкалоїди та солі важких металів: одночасне застосування може призвести до утворення нерозчинного осаду та ускладнити всмоктування йоду.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 оС.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

діюча речовина: Potassium iodide;

1 таблетка містить калію йодиду 250 мг (0,25 г);

допоміжні речовини: магнію карбонат основний, натрію тіосульфат, кальцію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний.

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору з плоскою поверхнею, скошеними краями та рискою; допускається наявність вкраплень та мармуровості.

Препарати йоду, що застосовуються при захворюваннях щитовидної залози. Код АТХ Н03С А.

Фармакодинаміка

При надходженні йодидів у клітини епітелію фолікула щитовидної залози під впливом ферменту йодид-пероксидази відбувається окиснення йоду з утворенням елементарного йоду, який включається у молекулу тирозину. При цьому одна частина радикалів тирозину у тиреоглобуліні йодується. Йодовані радикали тирозину конденсуються у тиротрони, основними з яких виявляються тироксин (Т4) та трийодтиронін (Т3). Утворений комплекс тироніну та тиреоглобуліну виділяється як депонована форма гормону щитовидної залози у колоїд фолікула та зберігається у такому стані протягом кількох днів або тижнів. При дефіциті йоду цей процес порушується. Калію йодид компенсує його дефіцит, сприяє відновленню порушеного синтезу тиреоїдних гормонів.

Важливими властивостями калію йодиду виявляється його здатність попереджувати накопичення радіоактивного йоду у щитовидній залозі та забезпечувати її захист від дії радіації.

Фармакокінетика

При прийомі внутрішньо швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Широко розподіляється по всіх тканинах та рідинах організму. Виділяється переважно нирками.

Профілактика під час ядерно-технічних аварій з метою запобігання опроміненню.

Туберкульоз легень, нефрит, нефроз, фурункульоз, вугрові висипи, піодермія, геморагічний діатез, кропив’янка, підвищена чутливість до йоду, підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату. Виражений гіпертиреоз, латентний гіпертиреоз, гіперфункція щитовидної залози, токсична аденома, вузликовий або дифузний токсичний зоб, герпетиформний дерматит (хвороба Дюринга).

При одночасній високодозній терапії йодом та калійзберігаючими діуретиками можливий розвиток гіперкаліємії, з препаратами літію – розвиток зобу та гіпотиреозу. Перхлорат та тіоціонат конкурентно гальмують поглинання йоду щитовидною залозою, а ТТГ – стимулює.

Хінідін: при одночасному застосуванні відбувається підсилення ефекту хінідіну на серце у зв'язку зі збільшенням концентрації калію у плазмі крові.

Рослинні алкалоїди та солі важких металів: одночасне застосування може призвести до утворення нерозчинного осаду та ускладнити всмоктування йоду.

На тлі терапії у пацієнтів із нирковою недостатністю можливий розвиток гіперкаліємії.

Не застосовувати препарат у період вагітності або годування груддю, за винятком випадків загрози надходження в організм радіоактивних ізотопів йоду. У таких випадках рішення щодо застосування приймає лікар та одночасно з калію йодидом слід призначати калію перхлорат. При дозах понад 300 мкг йоду на день необхідно припинити годування груддю.

Будь-яких випробувань щодо вивчення впливу на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами не проводили.

При загрозі надходження в організм радіоактивного йоду для захисту від опромінення щитовидної залози призначати дорослим та дітям віком від 2 років по 125 мг (¹/2 таблетки) 1 раз на добу. Половину таблетки подрібнити і дати з невеликою кількістю солодкого чаю. Препарат застосовувати щодня до зникнення загрози надходження радіоактивного йоду в організм.

Діти.

Не рекомендується застосовувати дітям віком до 2 років.

При гострій інтоксикації йодом спостерігається рефлекторне блювання, болі у животі, діарея (іноді з кров'ю), забарвлення слизових оболочок у коричневий колір. Може настати дегідратація та шок. Рідко відзначається стеноз стравоходу. Хронічне передозування призводить до феномена, який називається йодизмом: металічний присмак у роті, набряк і запалення слизових оболочок (риніт, кон'юнктивіт, гастроентерит, бронхіт); вугровий висип; дерматит; набряк та болі слинних залоз; геморагії, підвищення температури тіла; дратівливість.

При тривалому застосуванні високих доз препарату (понад 300 мкг на добу) можливий розвиток йод-індукованого гіпертиреозу (особливо у пацієнтів літнього віку при наявності вузликового зобу або токсичної аденоми).

При терапії високими дозами йоду (понад 1 мг/добу) в окремих випадках можуть розвинутися зоб і гіпотиреоз.

Лікування. Перша допомога полягає у промиванні шлунка, прийомі активованого вугілля. При застосуванні гемодіалізу можна зменшити рівень йоду у плазмі крові.

Алергічні реакції: прояви йодизму: набряк слизової оболонки носа, кропив’янка, набряк Квінке, анафілактичний шок, шкірні висипання, свербіж.

З боку системи крові: еозинофілія.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія.

З боку центральної нервової системи: дратівливість, порушення сну, підвищене потовиділення.

З боку шлунково-кишкового тракту: діарея (у пацієнтів віком від 40 років).

Інші: при високодозовій терапії в окремих випадках можуть розвинутися зоб та гіпотиреоз.

У разі появи будь-яких небажаних явищ хворому необхідно порадитися з лікарем.

4 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ^оС.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

По 10 таблеток у стрипах, №150 (15х10) у стрипах.

За рецептом.

ПАТ «Монфарм».

Україна, 19100, Черкаська обл., м. Монастирище, вул. Заводська, 8.