Упаковка / 30 шт.
387.70 грн.блістер / 15 шт.
193.85 грн.Торгівельна назва | Лютеіна |
Діючі речовини | Прогестерон |
Кількість діючої речовини: | 100 мг |
Форма випуску: | таблетки вагінальні |
Кількість в упаковці: | 30 таблеток (2 блістери по 15 шт.) |
Первинна упаковка: | блістер |
Спосіб застосування: | Вагінально |
Взаємодія з їжею: | Не має значення |
Температура зберігання: | від 5°C до 25°C |
Чутливість до світла: | Не чутливий |
Ознака: | Імпортний |
Походження: | Хімічний |
Ринковий статус: | Брендований дженерик |
Виробник: | АДАМЕД ФАРМА С.А. |
Країна виробництва: | Польша |
Заявник: | Adamed |
Умови відпуску: | За рецептом |
Код АТС G Засоби для лікування сечостатевої системи і статеві гормони G03 Статеві гормони та їх аналоги G03D Гестагени G03DA Похідні прегнену (4) G03DA04 Прогестерон |
Фармакодинаміка. прогестерон - гормон жовтого тіла яєчника. сприяє утворенню нормального секреторного ендометрія у жінок. викликає перехід слизової оболонки матки з фази проліферації в секреторну фазу, а після запліднення сприяє її переходу в стан, необхідний для розвитку заплідненої яйцеклітини. знижує збудливість і скоротливість м'язів матки та маткових труб, стимулює розвиток кінцевих елементів молочної залози. проявляє антиандрогенну активність, сприяє збільшенню діурезу за рахунок антиальдостеронової дії.
Прогестерон є гормоном, необхідним для збереження вагітності протягом усього її терміну: він гальмує імунологічну реакцію матки на антигени плода, є субстратом для утворення глюкокортикоїдів і мінералокортикоїдів плода. Прогестерон гальмує мимовільно скоротливу діяльність вагітної матки, а також необхідний для запуску механізмів, що ініціюють пологи.
Найважливішими ефектами впливу прогестерону на репродуктивні органи є: можливість овуляції шляхом посилення протеолізу стінки Граафового бульбашки; секреторное зміна ендометрія, що уможливлює імплантацію заплідненої яйцеклітини; гальмування надмірної гіпертрофії ендометрія під впливом дії естрогенів; циклічні зміни в епітелії маткових труб, шийки матки та піхви.
Іншими метаболічними ефектами дії прогестерону є підвищення температури тіла, стимуляція дихання, зниження концентрації амінокислот в плазмі крові, нормалізація концентрації глюкози в плазмі крові, антиандрогенное дію, яке складається в блокуванні активності 5-альфа-редуктази.
Фармакокінетика. Після введення в піхву прогестерон швидко всмоктується в слизовій оболонці. Після вагінального введення 100 мг прогестерону З max в сироватці крові досягається через 6-7 год і становить 10,1 ± 4,7 мкг/мл. AUC для прогестерону, введеного вагінально (100 мг), становить 86,6 ± 40,7 нг · год / мл -1.
Концентрації прогестерону в сироватці крові знаходяться в межах 5-15 мкг/мл, що відповідають фізіологічній ранній лютеальній фазі, достатні для здійснення секреторного обміну ендометрія і збереження вагітності.
Після вагінального введення прогестерон транспортується безпосередньо в ендометрій матки, який є фізіологічним місцем накопичення гормону. Транспортування прогестерону з піхви в матку може здійснюватися за механізмом прямої дифузії в тканини ендометрія, транспортування через шийку, транспортування з венозним і лімфатичним кровотоком або шляхом полегшеної противоточной дифузії з лімфатичних і венозних судин в артеріальну систему матки.
Концентрації прогестерону в тканинах ендометрія, виражені в нг / мг білка, вище після вагінального введення, ніж після в / м. З ендометрія прогестерон поступово вивільняється в систему кровообігу в залежності від потреб організму.
Прогестерон, введений вагінально, потрапляє в систему кровообігу, минаючи метаболізм в печінці. Т ½ прогестерону, введеного вагінально, з сироватки крові становить близько 13 год. Виводиться препарат з сечею, в основному у вигляді метаболітів, які з'являються при фізіологічній секреції тіла.
Вагінальні таблетки по 50 мг. лікування порушень, пов'язаних з дефіцитом прогестерону. порушення менструального циклу, болісні менструації, ановуляторні цикли, передменструальний синдром, дисфункціональні маткові кровотечі, ендометріоз матки, безпліддя, пов'язане з лютеїнової недостатністю, звичний викидень і загроза викидня на фоні дефіциту прогестерону, недостатність лютеїнової фази предменопаузального періоду, а також в замісної гормональної терапії ( ЗГТ) і в програмах штучного запліднення.
Вагінальні таблетки по 100 мг. Лікування ендогенного дефіциту прогестерону у формі порушень менструального циклу, вторинної аменореї, ановуляторних циклів, передменструального синдрому, функціональних маткових кровотеч. При штучному заплідненні, безплідді, пов'язаному з лютеїнової недостатністю, звичне невиношування і загрозі мимовільного аборту при дефіциті прогестерону, недостатності жовтого тіла, вторинної аменореї, для запобігання гіпертрофії ендометрія у жінок, які приймають естрогени (наприклад при ЗГТ), для лікування ендометріозу, в програмах екстракорпорального запліднення (ЕКЗ), при ЗГТ у жінок після менопаузи з неудаленной маткою з метою захисту ендометрія, для лікування недостатності лютеїнової фази в період перед менопаузою.
Вагінальні таблетки по 200 мг. Рекомендується в програмах ЕКЗ.
Доза лютеїну в кожному окремому випадку повинна встановлюватися індивідуально залежно від показань і терапевтичного ефекту. для більш зручного застосування пацієнтками та регулювання дозування існують такі дозування лютеїн, вагінальних таблеток, - 50 мг, 100 мг, 200 мг. вагінальні таблетки слід вводити в піхву за допомогою аплікатора, який вкладається в упаковку.
При порушеннях менструального циклу і передменструальний синдром, недостатності лютеїнової фази в період перед менопаузою застосовувати вагінально 25-50 мг прогестерону 2 рази на добу в 2-й фазі менструального циклу (натурального або відтворюваного) протягом 10-12 днів. Застосовувати у відповідному дозуванні.
При порушеннях менструального циклу, болісних менструаціях, передменструальному синдромі лікування прогестероном триває 3-6 циклів поспіль. При недостатності лютеїнової фази перед менопаузою лікування прогестероном слід проводити до появи менопаузи.
У ЗГТ в поєднанні з естрогенами застосовують 25-50 мг прогестерону вагінально 2 рази на добу в послідовної терапії від 15-го до 25-го дня циклу або в постійній терапії щодня. Застосовувати у відповідному дозуванні.
При виконанні прогестероновой проби при вторинній аменореї прогестерон застосовують вагінально в дозі 50 мг 2 рази на добу протягом 5-7 днів. Менструація повинна з'явитися протягом 7-10 днів після закінчення прийому прогестерону. Застосовувати у відповідному дозуванні.
У лікуванні функціональних маткових кровотеч застосовують по 50 мг прогестерону вагінально 2 рази на добу протягом 5-7 днів. Лікування слід продовжувати 2-3 міс поспіль, застосовуючи прогестерон в дозі 25-50 мг 2 рази на добу вагінально від 15-го до 25-го дня циклу. Застосовувати у відповідному дозуванні.
При ендометріозі застосовують 50-100 мг прогестерону вагінально 2 рази на добу в постійній терапії протягом 6 міс.
При звичному невиношуванні та загрозі викидня, ановуляторних та індукованих циклах застосовують вагінально 50-150 мг прогестерону 2 рази на добу. У разі звичного невиношування застосування прогестерону слід почати в циклі, на який заплановано зачаття. Лікування необхідно продовжувати безперервно до 18-20-го тижня вагітності.
У програмах ЕКЗ застосовують по 150-200 мг прогестерону 2 рази на добу вагінально. Лікування продовжують до 77-го дня після трансферу (переміщення) зародка. Закінчення терапії має відбуватися шляхом поступового зниження дози препарату.
Підвищена чутливість до компонентів препарату. період годування груддю. підозрювана або підтверджена неоплазия грудей або статевих органів. невизначені кровотечі зі статевих шляхів. тяжкі порушення функції печінки. холестатичнажовтуха. синдром ротора і синдром Дабіна - Джонсона. тромбоемболічнізахворювання вен (тромбофлебіт глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії). наявні або перенесені тромбоемболічні порушення в артеріях (стенокардія, інфаркт міокарда). невдалі аборти, а також наявність залишків після викидня в порожнині матки. порфірія, крововилив в мозок.
При застосуванні лютеїн, вагінальних таблеток, що містять прогестерон, ідентичний ендогенному гормону, побічні ефекти виникали спорадично.
В окремих випадках відзначалися сонливість, порушення концентрації і уваги, почуття страху, депресивні стани, головний біль і запаморочення, безсоння.
З боку репродуктивної системи: аномальні кровотечі з матки, дисменорея, кров'янисті виділення, аменорея, передменструальні симптоми, що перемежовуються кровотечі, мастодиния, зміни лібідо, дискомфорт у грудях.
З боку шкіри та її придатків: почервоніння шкіри, вугри, алергічні реакції, кропив'янка, свербіж, алопеція, гірсутизм, анафілактичні реакції, хлоазма.
З боку травної системи: нудота, сухість у роті, кровотеча з ясен, холестатична жовтяниця, шлунково-кишкові розлади, блювання, діарея, запор.
З боку судинної системи: тромбоз, венозна тромбоемболія, емболія легеневої артерії.
Інші порушення: затримка рідини, гіпертермія.
Прогестерон, введений вагінально, проникає безпосередньо в систему кровообігу, не беручи участь в печінковому метаболізмі. в зв'язку з цим немає необхідності в корекції дози препарату у пацієнток з порушенням функції печінки.
До початку лікування слід провести гінекологічне обстеження і пальпацію молочних залоз. Якщо курс лікування починається дуже рано на початку місячного циклу, особливо до 15-го дня циклу, можуть виявляти зменшення (скорочення) циклу або кровотечі. У разі маткових кровотеч не слід призначати препарат без встановлення їх причини. При появі аменореї слід переконатися у відсутності вагітності.
Пацієнтки з депресією в анамнезі повинні перебувати під особливим наглядом, оскільки прогестерон може викликати посилення депресії.
Застосування відповідно до рекомендованими дозами не діє контрацепції. У разі застосування прогестерону з інших причин, не пов'язаних з безпліддям, слід одночасно застосовувати контрацептивні засоби. Необхідно попередити пацієнток про обов'язкове інформування лікаря при виявленні змін у молочній залозі.
Застосування препарату у пацієнток предменопаузального віку може приховати початок менопаузи.
Не слід застосовувати препарат пацієнткам з важкими порушеннями функції печінки.
Пацієнтки із захворюваннями печінки повинні перебувати під наглядом лікаря під час лікування.
Особливо обережно застосовувати пацієнткам після перенесених тромбоемболічних порушень: наявних або перенесених артеріальних або венозних тромбоемболічних порушень, включаючи тромбофлебіт глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії, стенокардію, інфаркт міокарда.
З обережністю слід призначати пацієнткам з затримкою рідини (наприклад внаслідок АГ, захворювання серцево-судинної системи, нирок, а також хворим на епілепсію, мігрень, БА), цукровий діабет, фоточутливістю.
Перед призначенням препарату слід ретельно обстежити пацієнток з наявністю новоутворень в сімейному анамнезі та з рецидивуючим холестазом або постійним відчуттям свербежу в період вагітності, порушенням функції печінки, серцевою або нирковою недостатністю, фіброцістной на мастопатію, епілепсію, бронхіальну астму, отосклерозом, цукровий діабет, розсіяний склероз, системної червоний вовчак.
Перед початком лікування пацієнтка повинна пройти ретельне медичне і ретельне гінекологічне обстеження, включаючи внутрішньо-і мамологічне обстеження, мазок Папаніколау, з урахуванням даних анамнезу, протипоказань і запобіжних заходів при застосуванні. Під час лікування рекомендується проходити регулярні огляди у лікаря.
Жінкам, які отримують ЗГТ, слід ретельно оцінити співвідношення ризик / користь, пов'язане з терапією.
У пацієнток з постменопаузального симптомами, які отримують або отримували ЗГТ, існує слабке або помірне підвищення ймовірності діагностування раку молочної залози. Це може бути пов'язано з раннім виявленням пацієнтів або фактичної користю ЗГТ, а також їх комбінацією. Ризик виникнення раку молочної залози зростає зі збільшенням тривалості лікування і відновлюється до початкових значень через 5 років після припинення прийому ЗГТ. Рак молочної залози, який діагностують у пацієнток, які отримують або нещодавно отримували ЗГТ, є менш інвазивних, ніж той, що виникає у жінок, які не пройшли лікування ЗГТ. Лікар повинен обговорити більш високу ймовірність розвитку раку молочної залози з пацієнтками, які будуть отримувати довгострокову гормональну терапію, оцінюючи переваги ЗГТ.
Препарат містить лактозу, тому його не слід застосовувати у пацієнток з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.
Застосування препарату у пацієнток предменопаузального віку може приховати початок менопаузи.
Препарат містить лактозу, тому його не слід застосовувати у пацієнток з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.
У зв'язку з тромбоемболічним і метаболічним ризиком, який не можна повністю виключити, необхідно припинити прийом препарату в разі настання:
У разі тромбофлебітіческом анамнезу пацієнтка повинна перебувати під суворим наглядом.
Більше половини ранніх мимовільних абортів викликані генетичними ускладненнями. До того ж інфекційні прояви та механічні порушення можуть бути причиною ранніх абортів; єдиним обґрунтованим призначенням прогестерону тоді була б затримка вигнання мертвого яйця. Таким чином, призначення прогестерону за рекомендацією лікаря має бути передбачене для випадків, коли секреція прогестерону недостатня.
Застосування в період вагітності та годування груддю. Прогестерон можна застосовувати в I триместр вагітності. Не має маскулінізірующего, вірилізуючий, кортикоїдними та анаболічного дії. Клінічної інформації щодо застосування прогестерону в II і III триместр вагітності недостатньо. Застосування прогестерону в період годування груддю протипоказано через проникнення гормону в грудне молоко.
Існують дані про можливий ризик розвитку гіпоспадії при застосуванні прогестагенів під час вагітності для профілактики звичних викиднів або загрози викидня на фоні лютеїнової недостатності, про що необхідно поінформувати пацієнтку.
Діти. Немає даних.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати зі складними механізмами. У зв'язку з можливим виникненням сонливості та порушення концентрації уваги слід утримуватися від керування транспортними засобами та роботи з іншими механізмами. При застосуванні прогестерону в рідкісних випадках можливі запаморочення, сонливість, порушення концентрації і уваги, про що слід попередити пацієнтку. Застосування таблеток перед сном дозволяє уникнути цих неприємних наслідків.
Клінічно значущих взаємодій з іншими препаратами не відзначалось. в дослідженнях in vitro виявлено, що препарати, які знижують активність цитохрому р450 (наприклад кетоконазол), можуть уповільнювати метаболізм прогестерону. клінічне значення цього впливу невідомо.
Введення великих доз прогестерону може тимчасово призвести до збільшення виведення з організму натрію і хлоридів.
Прогестини знижують толерантність до глюкози, що може привести до підвищення добової дози інсуліну або інших антидіабетичних лікарських засобів у хворих на цукровий діабет.
Застосування прогестерону може підвищити концентрацію циклоспорину в плазмі крові. Деякі антибіотики (наприклад ампіцилін, тетрациклін) можуть викликати зміни кишкової мікрофлори, наслідком чого є зміна печінкового стероїдного циклу.
Потужні індуктори печінкових ферментів, а саме: барбітурати, протиепілептичні препарати (фенітоїн), рифампіцин, фенілбутазон, спіронолактон, гризеофульвін, невірапін, ефавіренц, карбамазепін, - підвищують метаболізм на печінковому рівні. Ритонавір і нелфінавір відомі як потужні інгібітори ферментів цитохрому, демонструють фермент-індукують властивості при одночасному застосуванні з нестероїдними гормонами.
Симптоми побічної дії, як правило, виникають внаслідок передозування.
Найбільш частими симптомами є сонливість, запаморочення, депресія.
Симптоми, як правило, зникають самостійно після зменшення дози препарату.
Для деяких пацієнток рекомендована доза може виявитися високою в зв'язку з гіперчутливістю до препарату або низьким супутнім рівнем естрадіолу в крові, або існуючим або вторинним появою нестабільної ендогенної секреції прогестерону.
У таких випадках слід:
У сухому захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °C.
Опис препарату Лютеіна табл. вагін. 100мг №30 на цій сторінці — спрощена авторська версія сайту apteka911, створена на підставі інструкції/ій по застосуванню. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з оригінальною інструкцією виробника (додається до кожної упаковки препарату).
Інформація про препарат надана виключно з ознайомлювальною метою і не має бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.
Упаковка / 30 шт.
387.70 грн.діюча речовина: прогестерон;
1 таблетка містить прогестерону мікронізованого 100 мг або 200 мг;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний прежелатинізований, натрію кроскармелоза, гіпромелоза, кислота лимонна моногідрат, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний.
Таблетки вагінальні.
Основні фізико-хімічні властивості:
Гормони статевих залоз та препарати, які застосовуються при патології статевої сфери. Код АТХ G03D A04.
Прогестерон у препараті «Лютеіна», вагінальні таблетки, є синтетично отриманим, ідентичним природному гормону жовтого тіла яєчника.
Механізм дії. У фізіологічних умовах прогестерон утворюється у лютеїнізованих зернистих клітинах жовтого тіла яєчника, у синцитії ворсинок плаценти приблизно від 14-18 тижня вагітності, у пучковому та сітчастому шарах кори надниркових залоз, а також у центральній нервовій системі. Попередником прогестерону є холестерин, синтезований з ацетило-КоА, а також той, що походить з ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ). У внутрішній оболонці мітохондрій холестерин під дією ліпопротеїдів високої щільності перетворюється у прегненолон, який є безпосереднім попередником прогестерону. Жовте тіло яєчника продукує прогестерон у другій фазі статевого циклу у кількості, що збільшується від близько 5 до 55 мг на добу у 20-22 дні циклу і зменшується до 27 дня циклу. Виділення прогестерону жовтим тілом відбувається пульсаційно. В організмі жінок прогестерон діє через специфічні рецептори, що розміщуються у матці, грудних залозах, центральній нервовій системі та гіпофізі.
Результат фармакодинамічної дії. Найважливішими ефектами впливу прогестерону на репродуктивні органи є: уможливлення овуляції шляхом посилення протеолізу стінки граафового пухирця; секреторна зміна ендометрія, що робить можливою імплантацію заплідненої яйцеклітини; гальмування надмірної гіпертрофії ендометрія під впливом дії естрогенів; циклічні зміни в епітелії маткових труб, шийки матки та піхви. Прогестерон діє синергічно з естрогенами на грудну залозу, стимулюючи ріст пухирців залози та епітелію протоків, а також беручи участь в експресії рецепторів, необхідних для лактації. Прогестерон є гормоном, необхідним для утримання вагітності протягом усього її терміну: він гальмує імунологічну реакцію матки на антигени плода, є субстратом для утворення глюкокортикоїдів та мінералокортикоїдів плода. Прогестерон гальмує самовільну скоротливу активність вагітної матки, а також є необхідним для запуска механізмів, що ініціюють пологи.
Всмоктування. Після вагінального застосування 100 мг прогестерону гормон досягає максимальної концентрації у плазмі крові через приблизно 6 годин після застосування та концентрація досягає в середньому 10,9 + 4,2 нг/мл. Після вагінального застосування 200 мг прогестерону гормон досягає максимальної концентрації у плазмі крові через 2-6 годин. Середня концентрація прогестерону в крові після вагінального застосування 200 мг становить близько 9 нг/мл та залишається на цьому рівні навіть до 24 годин.
Розповсюдження. Приблизно 96-99 % прогестерону зв’язується з білками сироватки крові, передусім з альбумінами та глобулінами, що зв’язують кортикостероїди. Після вагінального застосування прогестерон безпосередньо транспортується до слизової оболонки матки. Концентрація прогестерону в ендометрії після вагінального застосування більша, ніж після внутрішньом’язового. З ендометрія прогестерон залежно від потреби організму поступово надходить у систему кровообігу.
Метаболізм. Прогестерон метаболізується передусім печінкою, головним чином до прегнандіолів та прегнанолонів. Прегнандіоли та прегнанолони у печінці кон’югуються до похідних глюкуронідів та сульфатів.
Виведення. Період напіввиведення у фазі елімінації прогестерону, що застосовується вагінально, становить приблизно 13 годин. Прогестерон виводиться головним чином нирками. Невелика кількість незміненого прогестерону видаляється з жовчю.
Фармакокінетично-фармакодинамічні залежності. Доведено, що концентрація прогестерону у плазмі крові між 12-15 нг/мл, що відповідає ранній лютеальній фазі, достатня для здійснення секреторної зміни ендометрія та збереження вагітності.
Вагінальні таблетки по 100 мг. Зниження здатностi до запліднення при первинній або вторинної безплiдностi при частковій або повній лютеїновій недостатностi (дизовуляцiя, пiдтримка лютеїнової фази пiд час приготування до екстракорпорального заплiднення, програма донацiї яйцеклiтин). Профiлактика звичного викидня або загрози спонтанного викидня при лютеїновій недостатностi. Профілактика передчасних пологів у жінок з короткою шийкою матки або у жінок з наявністю передчасних спонтанних пологів в анамнезі. Неможливість або обмеження перорального застосування препарату.
Вагінальні таблетки по 200 мг. Рекомендується у програмах ЕКЗ.
Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату. Підозрювана або підтверджена неоплазія молочної залози або статевих органів. Невизначені кровотечі зі статевих шляхів, завмерла вагітність, позаматкова вагітність.
Тяжкі порушення функцій або захворювання печінки. Тяжка ниркова недостатність. Тромбоемболічні порушення або тяжкий тромбофлебіт в активній фазі або в анамнезі. Порфірія, активна фаза артеріальної або венозної тромбоемболії, а також ці стани в анемнезі.
Препарати, які підвищують активність ізоферментів цитохрому Р450 (наприклад рифампіцин, карбамазепін або рослинні препарати, що містять звіробій), можуть підвищувати швидкість виведення прогестерону та, отже, ослаблювати його терапевтичну дію. У свою чергу, кетоконазол та інші інгібітори активності ізоферментів цитохрому Р450 можуть сповільнювати виведення прогестерону, чим посилюють його дію. У зв’язку з тим, що прогестерон може призводити до зниження чутливості до інсуліну, пацієнткам, хворим на діабет, які приймають прогестерон, може бути необхідна корекція доз антидіабетичних препаратів. Доведено, що прогестерон може сповільнювати метаболізм циклоспорину, тим самим збільшувати його концентрацію у крові навіть до рівня, який може бути токсичним.
Введення великих доз прогестерону може тимчасово призвести до збільшення виведення з організму натрію та хлору.
До початку лікування слід провести гінекологічне обстеження і пальпацію молочних залоз. Пацієнтки, які у минулому страждали на депресію, повинні перебувати під особливим наглядом, оскільки прогестерон може спричинити посилення депресії.
Прогестерон може призводити до затримання в організмі рідин, тому пацієнтки з хворобами, симптоми яких можуть посилитися внаслідок затримки рідини (такими як епілепсія, мігрень, астма, порушення функцій серця або нирок), вимагають уважного спостереження. Прогестерон слід обережно застосовувати пацієнткам з легкими та помірними порушеннями функцій печінки.
Використання статевих стероїдів може також збільшити ризик ураження судин сітківки.
Прогестерон може призводити до зниження чутливості до інсуліну, тому пацієнток, хворих на діабет або з діагностованою інсулінорезистентністю слід уважно контролювати. Великі дози прогестерону слід застосовувати з обережністю пацієнткам з тенденцією до появи тромбів. Слід інформувати пацієнток про необхідність повідомляти лікаря про помічені зміни у молочних залозах.
Препарат «Лютеіна» не проявляє протизаплідної дії. У разі прийому прогестерону у зв’язку з іншими показаннями, які не пов’язані з репродуктивною функцією, слід одночасно застосовувати протизаплідні препарати (або методи контрацепції).
У разі маткових кровотеч не слід призначати препарат без уточнення їх причини. У разі появи аменореї слід переконатися, що вагітності немає.
Якщо курс лікування розпочинається дуже рано на початку місячного циклу, особливо до 15-го дня циклу, можуть спостерігатися скорочення циклу або кровотеча.
Через тромбоемболічний та метаболічний ризик, який не можна повністю виключити, слід припинити прийом препарату у разі настання:
У разі тромбофлебітичного анамнезу пацієнтка повинна знаходитися під суворим спостереженням.
Препарат «Лютеіна» можна застосовувати у І триместрі вагітності. Немає достатньої кількості клінічних даних щодо застосування прогестерону у II та III триместрах вагітності.
Існують дані про можливий ризик розвитку гіпоспадії при застосуванні прогестагенів під час вагітності для профілактики звичного викидня або загрози викидня на тлі лютеїнової недостатності, про що повинна бути поінформована пацієнтка.
Прогестерон проникає у грудне молоко, тому застосування препарату у період годування груддю протипоказане.
Спеціальних досліджень впливу прогестерону на здатність керувати автотранспортом або працювати зі складними механізмами не проводили, але оскільки при застосуванні прогестерону у поодиноких випадках можливі запаморочення, сонливість, порушення концентрації та уваги, про це необхідно попереджати водія або оператора, який працює з іншими механізмами.
Дози препарату «Лютеіна» в кожному окремому випадку слід встановлювати індивідуально, залежно від показань і терапевтичного ефекту. Для більш зручного застосування пацієнтками та регулювання дозового режиму існують такі дозування Лютеіни, вагінальних таблеток: 50 мг, 100 мг, 200 мг. Вагінальні таблетки слід вводити у піхву за допомогою аплікатора, який вкладається в упаковку.
При частковій недостатностi лютеїнової фази (дизовуляцiя, порушення менструального циклу) добова доза становить 200 мг протягом 10 діб (зазвичай з 17-ї по 26-у добу циклу).
При повній недостатності лютеїнової фази [повна вiдсутнiсть прогестерону у жiнок з нефункцiонуючими (вiдсутнiми) яєчниками (донацiя яйцеклiтин)]: доза прогестерону становить 100 мг на 13-у та 14-у добу циклу переносу. З 15-ї по 25-у добу циклу доза прогестерону становить 200 мг, розподілених на два прийоми (вранці та ввечері). Починаючи з 26-ї доби, в разі ранньої діагностики вагітності, доза збільшується, поступово (кожного тижня) на 100 мг прогестерону на добу, досягаючи максимуму 600 мг прогестерону на добу, розподілених на три прийоми. Цього дозування слід дотримуватися до 60-го дня.
Пiдтримка лютеїнової фази пiд час проведення циклу екстракорпорального заплiднення: лікування проводиться, починаючи з вечора дня переносу ембріона, з розрахунку по 600 мг на добу в 3 прийоми (200 мг одноразово через кожнi 8 годин).
У випадку загрози викидня або для профiлактики звичних викиднiв через лютеїнову недостатність: 200-400 мг на добу (100-200 мг на один прийом через кожнi 12 годин) до 12 тижнiв вагiтностi.
Профілактика передчасних пологів у жінок з короткою шийкою матки або у жінок з наявністю передчасних спонтанних пологів в анамнезі: доза становить 200 мг на добу і застосовується ввечері перед сном з 22-го по 36-ий тиждень вагітності.
У програмах ЕКЗ застосовувати по 150*-200 мг прогестерону 2 рази на добу вагінально. Лікування продовжують до 77 дня після трансферу (переміщення) зародка. Завершення терапії повинно відбуватися шляхом поступового зменшення дози препарату.
* Застосовувати у відповідному дозуванні.
Діти.
Не рекомендується застосовувати дітям.
Найчастішими симптомами передозування прогестерону є: сонливість, запаморочення, депресія. Після зменшення дози препарату ці симптоми зникають самі собою. У деяких випадках може бути необхідне припинення прийому препарату та запровадження відповідного симптоматичного та підтримуючого лікування.
Під час застосування препарату «Лютеіна», що містить прогестерон, ідентичний ендогенному гормону, побічні ефекти спостерігалися спорадично.
Відзначалися порушення з боку нижчезазначених систем та органів.
З боку нервової системи: сонливість, порушення концентрації та уваги, відчуття страху, депресивні стани, головний біль та запаморочення, безсоння.
З боку репродуктивної системи: реакції, які стосуються піхви (подразнення, свербіж, виділення), синдром гіперстимуляції яєчників, спазми м’язів матки (при проведенні ЕКЗ), вульвовагінальний
дискомфорт, вагінальне печіння, вульвовагінальн сухість, вагінальна кровотеча (при проведенні ЕКЗ), вагінальний мікоз, біль, чутливість і набухання молочних залоз.
З боку шлунково-кишкового тракту: здуття живота, біль у животі, нудота, діарея, запор, блювання.
Інші розлади: підвищена втомлюваність, інфекції сечовидільної системи, периферичний набряк, реакції гіперчутливості, включаючи кропив’янку, висип.
36 місяців.
Зберігати при температурі нижче 30ºС. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Вагінальні таблетки по 100 мг: 2 блістери №15 у картонній коробці разом з аплікатором з позначкою «вагінальний аплікатор 100».
Вагінальні таблетки по 100 мг: 2 блістери №15 у картонній коробці без аплікатора.
Вагінальні таблетки по 200 мг: 3 блістери №10 у картонній коробці разом з аплікатором з позначкою «вагінальний аплікатор 200»; 2 блістери №10 у картонній коробці разом з аплікатором позначкою «вагінальний аплікатор 200».
Вагінальні таблетки по 200 мг: 3 блістери №10 у картонній коробці без аплікатора; 2 блістери №10 у картонній коробці без аплікатора.
За рецептом.
АТ «Адамед Фарма», Польща.
Вул. Марш. Дж. Пілсудського 5, 95-200, Паб’яніце, Польща.
Джерелом інформаціі для опису є Державний Реєстр Лікарських Засобів України
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!
Додавання відгуку
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}