Упаковка / 10 шт.
504.60 грн.ампула
50.46 грн.Торгівельна назва | Мексиприм |
Діючі речовини | Етилметилгідроксипіридину сукцинат |
Кількість діючої речовини: | 50 мг/мл |
Форма випуску: | розчин для ін'єкцій |
Кількість в упаковці: | 10 ампул по 2 мл |
Первинна упаковка: | ампула |
Спосіб застосування: | Інфузійно |
Взаємодія з їжею: | Не має значення |
Температура зберігання: | від 5°C до 25°C |
Чутливість до світла: | Не чутливий |
Ознака: | Імпортний |
Ринковий статус: | Брендований дженерик |
Виробник: | ФАРМАЦЕВТИЧНА ФІРМА ПОЛІСАН ТОВ |
Країна виробництва: | Росія |
Заявник: | Stada |
Умови відпуску: | За рецептом |
Код АТС N Препарати для лікування захворювань нервової системи N07 Інші засоби, що діють на нервову систему N07X Інші засоби, що діють на нервову систему N07XX Інші засоби, що діють на нервову систему |
Фармакодинаміка. Мексидол відноситься до гетероароматичне антиоксидантів. він має широкий спектр фармакологічної дії: підвищує стійкість організму до стресу, надає анксіолітичну дію, що не супроводжується сонливістю і миорелаксирующим ефектом, має ноотропні властивості, запобігає і зменшує порушення пам'яті, які виникають при старінні та під дією різних патогенних факторів, має протисудомну дію; проявляє антиоксидантні та антигіпоксичні властивості; підвищує концентрацію уваги та працездатність, послаблює токсичну дію алкоголю.
Препарат покращує мозковий метаболізм і кровопостачання головного мозку, покращує мікроциркуляцію і реологічні властивості крові, зменшує агрегацію тромбоцитів. Стабілізує мембранні структури клітин крові (еритроцитів і тромбоцитів) при гемолізі. Виявляє гіполіпідемічну дію, зменшує вміст загального холестерину і ЛПНЩ.
Механізм дії обумовлений його антиоксидантною та мембранопротекторною дією. Пригнічує перекисне окислення ліпідів, підвищує активність супероксидоксидази, підвищує співвідношення ліпід-білок, зменшує в'язкість мембрани. Модулює активність мембранозв'язаних ферментів (кальційнезавісімой фосфодіестерази, аденілатциклази, ацетилхолінестерази), рецепторних комплексів (бензодіазепінового, ГАМК, ацетилхолінового), що посилює їх здатність зв'язуватися з лігандами, сприяє збереженню структурно-функціональної організації біомембран, транспортування нейромедіаторів і поліпшенню синаптичної передачі. Мексидол підвищує вміст в головному мозку дофаміну. Викликає посилення компенсаторної активації аеробного гліколізу та зниження ступеня пригнічення окисних процесів в циклі Кребса в умовах гіпоксії з підвищенням вмісту АТФ і креатинфосфату, активацію енергосинтезуючих функцій мітохондрій, стабілізацію клітинних мембран.
Фармакокінетика. Мексидол швидко всмоктується в шлунково-кишковому тракті з напівперіодом 0,08-0,1 ч. Час досягнення C max в плазмі крові - 0,46-0,5 ч. C max в плазмі крові знаходиться в діапазоні від 50 до 100 нг / мл.
T ½ препарату і середній період утримання препарату в організмі становить відповідно 4,7-5 і 4,9-5,2 ч. Мексидол в організмі людини інтенсивно метабілізуеться з утворенням його глюкуронкон'югірованного продукту. В середньому за 12 годин із сечею виводиться 0,3% незмінного препарату і 50% у вигляді глюкуронкон'югата від введеної дози. Інтенсивно Мексидол та його глюкуронкон'югат виводяться в перші 4 години після прийому препарату. Показники екскреції з сечею препарату Мексидол та його глюкуронкон'югірованного метаболіту мають значну індивідуальну варіабельність.
При в / м введенні препарат визначається в плазмі крові протягом 4 годин після введення. Час досягнення C max становить 0,45-0,5 ч. C max при дозах 400-500 мг - 3,5-4,0 мкг/мл. Мексидол швидко переходить з кров'яного русла в органи та тканини та швидко виводиться з організму. Виводиться з організму з сечею, в основному в глюкуронкон'югірованной формі та в незначних кількостях - в незміненому вигляді.
Таблетки. наслідки гострого порушення мозкового кровообігу; невротичні та неврозоподібні стани із симптомами тривоги; нейроциркуляторна дистонія; легкі когнітивні розлади різного генезу (при психоорганічного синдрому і астенічних порушеннях, зумовлених гострими та хронічними порушеннями мозкового кровообігу, черепно-мозковими травмами, нейроінфекції і інтоксикаціями, сенільний і атрофічними процесами); енцефалопатії різного генезу (дисциркуляторні, дисметаболічні, посттравматичні, змішані); легка черепно-мозкова травма, наслідки черепно-мозкових травм; порушення пам'яті та інтелектуальна недостатність у людей похилого віку; астенічні стани, вплив екстремальних (стресових) чинників; ІХС (у складі комплексної терапії); абстинентний синдром при алкоголізмі з переважанням неврозоподібних і вегетативно-судинних розладів; стану після інтоксикації антипсихотичними засобами.
Р-р для ін'єкцій. Гострі порушення мозкового кровообігу; черепно-мозкова травма, наслідки черепно-мозкових травм; дисциркуляторна енцефалопатія; нейроциркуляторна дистонія; легкі когнітивні розлади атеросклеротичного генезу; тривожні стани при невротичних і неврозоподібних станах; гострий інфаркт міокарда (з першої доби), в складі комплексної терапії; первинна відкритокутова глаукома різних стадій, в складі комплексної терапії; купірування абстинентного синдрому при алкоголізмі з переважанням неврозоподібних і вегетативно-судинних розладів; гостра інтоксикація антипсихотичними засобами; гострі гнійно-запальні процеси в черевній порожнині (гострий некротичний панкреатит, перитоніт) в складі комплексної терапії.
Таблетки. Мексидол призначають всередину. застосовувані терапевтичні дози та тривалість лікування визначаються чутливістю хворих до препарату. починають лікування в дозі 250-500 мг; середня добова доза становить 250-500 мг, максимальна добова - 800 мг. добову дозу препарату розподіляють на 2-3 прийоми протягом дня.
Для лікування хворих з тривожними розладами, нейроциркуляторной дисфункцією і когнітивними порушеннями Мексидол застосовують протягом 2-6 тижнів.
Для купірування алкогольного абстинентного синдрому Мексидол застосовують протягом 5-7 днів.
Курсову терапію препаратом Мексидол закінчують поступово, знижуючи дозу препарату протягом 2-3 днів.
Тривалість курсу лікування для пацієнтів з ІХС - не менше 1,5-2 міс. Повторні курси (за рекомендацією лікаря) бажано проводити в весняно-осінні періоди.
Р-р для ін'єкцій. Мексидол призначають в / м або в / в (струминно або крапельно). При інфузійному способі введення препарат необхідно розвести в фізіологічному розчині натрію хлориду (200 мл). Починають лікування дорослих з дози 50-100 мг 1-3 рази на добу, поступово підвищуючи її до отримання терапевтичного ефекту. Струйно Мексидол вводять повільно протягом 5-7 хв, капельно - зі швидкістю 40-60 крапель в хвилину. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 800 мг.
При гострих порушеннях мозкового кровообігу Мексидол призначають у складі комплексної терапії в перші 2-4 дня в / в струменевий або краплинно дорослим по 200-300 мг 1 раз на добу, потім - в / м по 100 мг 3 рази на добу. Тривалість лікування становить 10-14 діб.
При черепно-мозковій травмі та наслідки черепно-мозкових травм Мексидол застосовувати протягом 10-15 днів шляхом в / в крапельного введення по 200-500 мг 2-4 рази на добу.
При дисциркуляторній енцефалопатії у фазі декомпенсації Мексидол призначають в / в струменевий або краплинно в дозі 100 мг 2-3 рази на добу протягом 14 днів. Потім переходять на в / м введення препарату по 100 мг/добу протягом наступних 2 тижнів.
Для курсової профілактики дисциркуляторної енцефалопатії препарат вводять в / м в дозі 100 мг 2 рази на добу протягом 10-14 днів.
При легких когнітивних розладах у хворих похилого віку та при тривожних станах препарат вводять в / м в добовій дозі 100-300 мг протягом 14-30 днів.
При гострому інфаркті міокарда в складі комплексної терапії Мексидол вводити в / в або в / м протягом 14 діб, на тлі традиційної терапії інфаркту міокарда, включаючи нітрати, блокатори β-адренорецепторів, інгібітори АПФ, тромболітики, антикоагулянтні та антиагреганти кошти, а також симптоматичні засоби за показаннями. У перші 5 діб, для досягнення максимального ефекту бажано в / в введення Мексіпріма, в наступні 9 діб можливо в / м введення Мексіпріма. В / в введення проводити шляхом крапельної інфузії, повільно (щоб уникнути побічних ефектів), на 0,9% р-ре хлориду натрію або 5% розчині глюкози (глюкози) в обсязі 100-150 мл протягом 30-90 хв. У разі необхідності можливе повільне струминне введення Мексіпріма протягом не менше 5 хв.
Введення Мексіпріма (в / в або в / м) здійснювати 3 рази на добу, через кожні 8 ч. Добова терапевтична доза становить 6-9 мг на 1 кг маси тіла на добу, разова доза - 2-3 мг/кг маси тіла. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 800 мг, разова - 250 мг.
При відкритокутовій глаукомі різних стадій в складі комплексної терапії Мексидол вводити в / м по 100-300 мг/добу, 1-3 рази на добу протягом 14 днів.
При абстинентному алкогольному синдромі Мексидол вводять в дозі 100-200 мг в / м 2-3 рази на добу або в / в крапельно 1-2 рази на добу протягом 5-7 діб.
При гострій інтоксикації антипсихотичними засобами препарат вводять в / в в дозі 50-300 мг/добу протягом 7-14 днів.
При гострих гнійно-запальних процесах черевної порожнини (гострий некротичний панкреатит, перитоніт) препарат призначають в 1-у добу як в перед-, так і післяопераційний період. Дози залежать від форми та тяжкості захворювання, поширеності процесу, варіантів клінічного перебігу. Відміну препарату слід проводити поступово, тільки після досягнення стійкого позитивного клініко-лабораторного ефекту. При гострому набряковому (інтерстиціальному) панкреатиті Мексидол призначають по 100 мг 3 рази на добу в / в крапельно (в ізотонічному розчині натрію хлориду) та в / м.
При легкому ступені некротичного панкреатиту: по 100-200 мг 3 рази на добу в / в крапельно (в ізотонічному розчині натрію хлориду) та в / м.
При середньому ступені: по 200 мг 3 рази на добу в / в крапельно (в ізотонічному розчині натрію хлориду).
При тяжкому перебігу: пульс-дозування - 800 мг на початку лікування при дворазовому введенні; далі - по 300 мг 2 рази на добу з поступовим зниженням добової дози.
При дуже тяжкому перебігу: в початковій дозі - 800 мг/добу до стійкого купірування проявів панкреатогенного шоку, після стабілізації стану - по 300-400 мг 2 рази на добу в / в крапельно (в ізотонічному розчині натрію хлориду) з поступовим зниженням добової дози.
Гостра печінкова і ниркова недостатність, підвищена індивідуальна чутливість до препарату.
З боку серцево-судинної системи: підвищення пекло, зниження пекло.
З боку нервової системи: запаморочення, сонливість, порушення процесу засинання, відчуття тривоги, емоційна реактивність, головний біль, порушення координації.
Шлунково-кишковий тракт: нудота, сухість слизової оболонки рота.
З боку імунної системи: алергічні реакції, в тому числі, гіперемія, шкірний висип, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, можливі тяжкі реакції гіперчутливості, бронхоспазм.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: дистальний гіпергідроз, зміни в місці введення.
При в / в введенні, особливо струминному, можливе виникнення металевого присмаку в роті, відчуття жару в усьому тілі, неприємного запаху, дряпання в горлі та дискомфорту в грудній клітці, задишки, серцебиття, тахікардії, тремору, гіперемії особи. Як правило, зазначені явища пов'язані з надмірною швидкістю введення препарату і мають короткочасний характер.
На тлі тривалого введення препарату можливе виникнення таких побічних ефектів: метеоризм, слабкість, набряки.
В окремих випадках, особливо у схильних пацієнтів, у пацієнтів з ба при підвищеній чутливості до сульфітів, можливий розвиток важких реакцій гіперчутливості. з обережністю слід застосовувати у хворих з діабетичною ретинопатією (курс не повинен перевищувати 7-10 днів) у зв'язку з властивістю посилювати проліферативні процеси.
Після завершення парентерального введення, для підтримки досягнутого ефекту рекомендується продовжити застосування препарату внутрішньо у вигляді таблеток.
Застосування в період вагітності та годування груддю. Строго контрольованих клінічних досліджень безпеки застосування препарату в період вагітності та годування груддю не проводили, тому Мексидол не застосовують під цей період.
Діти. Строго контрольованих клінічних досліджень безпеки застосування препарату у дітей не проводили, тому Мексидол не застосовують у цій віковій категорії пацієнтів.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з механізмами. В період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом або роботі зі складними механізмами, враховуючи ймовірність побічних ефектів, які можуть впливати на швидкість реакції і здатність концентрувати увагу.
Мексидол посилює дію бензодіазепінових анксіолітиків, протисудомних засобів (карбамазепіну), протипаркінсонічних засобів (леводопи). підвищує ефект нитропрепаратов, гіпотензивних засобів. знижує токсичну дію етилового спирту.
Несумісність. Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами. Використовувати тільки розчинники, зазначені в інструкції.
При передозуванні можлива сонливість і безсоння, при в / в введенні в окремих випадках можливе короткочасне і незначне підвищення пекло. лікування - дезінтоксикаційна терапія.
Для таблеток - в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °C, для ампул - в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.
Опис препарату Мексиприм р-н д/ін. 50мг/мл амп. 2мл №10 на цій сторінці — спрощена авторська версія сайту apteka911, створена на підставі інструкції/ій по застосуванню. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з оригінальною інструкцією виробника (додається до кожної упаковки препарату).
Інформація про препарат надана виключно з ознайомлювальною метою і не має бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.
Відгуки
Упаковка / 10 шт.
504.60 грн.діюча речовина: 1 мл препарату містить етилметилгідроксипіридину сукцинату 50 мг;
допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.
Розчин для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна або злегка жовтувата рідина.
Засоби, що впливають на нервову систему. Код АТХ N07XX.
Мексиприм® є інгібітором вільнорадикальних процесів, мембранопротектором, чинить антигіпоксичну дію, стрес-протекторну, ноотропну, протисудомну та анксіолітичну дію. Препарат підвищує резистентність організму до дії різних пошкоджуючих факторів, до кисневозалежних патологічних станів (шок, гіпоксія та ішемія, порушення мозкового кровообігу, інтоксикація алкоголем та антипсихотичними засобами (нейролептиками).
Препарат покращує мозковий метаболізм і кровозабезпечення головного мозку, покращує мікроциркуляцію та реологічні властивості крові, зменшує агрегацію тромбоцитів. Стабілізує мембранні структури клітин крові (еритроцитів та тромбоцитів) при гемолізі. Чинить гіполіпідемічну дію, зменшує вміст загального холестерину та ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ). Зменшує ферментативну токсемію та ендогенну інтоксикацію при гострому панкреатиті.
Механізм дії зумовлений його антиоксидантною і мембранопротекторною дією. Він інгібує перекисне окиснення ліпідів, підвищує активність супероксидоксидази, підвищує співвідношення ліпід-білок, зменшує в’язкість мембрани. Модулює активність мембранозв’язаних ферментів (кальційнезалежної фосфодіестерази, аденілатциклази, ацетилхолінестерази), рецепторних комплексів (бензодіазепінового, гама-аміномасляної кислоти (ГАМК), ацетилхолінового), що посилює їх можливість зв’язуватися з лігандами, сприяє збереженню структурно-функціональної організації біомембран, транспортування нейромедіаторів і покращенню синаптичної передачі. Мексиприм® підвищує вміст у головному мозку дофаміну. Спричиняє посилення компенсаторної активації аеробного гліколізу та зниження ступеня пригнічення окисних процесів у циклі Кребса в умовах гіпоксії зі збільшенням вмісту аденозинтрифосфату (АТФ) і креатинфосфату, активацію енергосинтезуючих функцій мітохондрій, стабілізацію клітинних мембран.
Мексиприм® нормалізує метаболічні процеси в ішемізованому міокарді, зменшує зону некрозу, відновлює і покращує електричну активність та скоротливість міокарда, а також збільшує коронарний кровотік у зоні ішемії, зменшує наслідки реперфузійного синдрому при гострій коронарній недостатності. Підвищує антиангінальну активність нітропрепаратів. Мексиприм® сприяє збереженню гангліозних клітин сітківки та волокон зорового нерва при прогресуючій нейропатії, наслідками якої є хронічна ішемія і гіпоксія. Покращує функціональну активність сітківки і зорового нерва, збільшуючи гостроту зору.
При внутрішньом’язовому введенні препарат визначається у плазмі крові впродовж 4 годин після введення. Час досягнення максимальної концентрації становить 0,45-0,5 години. Максимальна концентрація при дозах 400-500 мг – 3,5-4,0 мкг/мл. Мексиприм® швидко переходить із кров’яного русла в органи і тканини та швидко елімінується з організму. Препарат виводиться з організму із сечею, в основному в глюкуронокон’югованій формі та в незначних кількостях – у незміненому вигляді.
· Гострі порушення мозкового кровообігу;
· черепно-мозкова травма, наслідки черепно-мозкових травм;
· дисциркуляторна енцефалопатія;
· нейроциркуляторна дистонія;
· легкі когнітивні розлади атеросклеротичного ґенезу;
· тривожні стани при невротичних та неврозоподібних станах;
· гострий інфаркт міокарда (з першої доби), в складі комплексної терапії;
· первинна відкритокутова глаукома різних стадій, у складі комплексної терапії;
· купірування абстинентного синдрому при алкоголізмі з переважанням неврозоподібних і нейроциркуляторних порушень;
· гостра інтоксикація антипсихотичними засобами;
· гострі гнійно-запальні процеси у черевній порожнині (гострий некротичний панкреатит, перитоніт) у складі комплексної терапії.
Гостра печінкова або ниркова недостатність, підвищена індивідуальна чутливість до препарату.
Мексиприм® посилює дію бензодіазепінових анксіолітиків, протисудомних засобів (карбамазепіну), протипаркінсонічних засобів (леводопи). Потенціює ефект нітровмісних препаратів, гіпотензивних засобів. Зменшує токсичний ефект етилового спирту.
В окремих випадках, особливо у схильних пацієнтів, у пацієнтів із бронхіальною астмою при підвищеній чутливості до сульфітів, можливий розвиток тяжких реакцій гіперчутливості. З обережністю слід застосовувати у хворих з діабетичною ретинопатією (курс не повинен перевищувати 7-10 днів) у зв’язку із властивістю потенціювати проліферативні процеси.
Після завершення парентерального введення, для підтримки досягнутого ефекту рекомендується продовжити застосування препарату перорально у вигляді таблеток.
Суворо контрольованих клінічних досліджень безпеки застосування препарату в період вагітності та годування груддю не проводилось, тому Мексиприм® не слід застосовувати у цей період.
У період лікування необхідно бути обережними при керуванні автотранспортом або роботі зі складними механізмами, враховуючи ймовірність побічних ефектів, що можуть впливати на швидкість реакції та здатність концентрувати увагу.
Мексиприм® призначати внутрішньом’язово або внутрішньовенно (струминно або краплинно). При інфузійному способі введення препарат слід розводити у фізіологічному розчині натрію хлориду (200 мл). Починати лікування дорослих з дози 50-100 мг 1-3 рази на добу, поступово підвищуючи дозу до отримання терапевтичного ефекту. Струминно Мексиприм® слід вводити повільно впродовж 5-7 хвилин, краплинно - зі швидкістю 40-60 крапель на хвилину. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 800 мг.
При гострих порушеннях мозкового кровообігу Мексиприм® призначати у комплексній терапії у перші 2-4 дні внутрішньовенно струминно або краплинно дорослим по 200-300 мг 1 раз на добу, потім внутрішньом’язово по 100 мг 3 рази на добу. Термін лікування становить 10-14 діб.
При черепно-мозковій травмі та наслідках черепно-мозкових травм Мексиприм® застосовувати впродовж 10-15 днів шляхом внутрішньовенного краплинного введення по
200-500 мг 2-4 рази на добу.
При дисциркуляторній енцефалопатії у фазі декомпенсації Мексиприм® слід призначати внутрішньовенно струминно або краплинно в дозі 100 мг 2-3 рази на добу впродовж 14 днів. Потім препарат вводити внутрішньом’язово по 100 мг на добу впродовж наступних 2 тижнів.
Для курсової профілактики дисциркуляторної енцефалопатії препарат вводити внутрішньом’язово в дозі 100 мг 2 рази на добу впродовж 10-14 днів.
При легких когнітивних порушеннях у хворих літнього віку та при тривожних станах препарат вводити внутрішньом’язово в добовій дозі 100-300 мг на добу впродовж 14-30 днів.
При гострому інфаркті міокарда у складі комплексної терапії Мексиприм® вводити внутрішньовенно або внутрішньом’язово впродовж 14 діб, на тлі традиційної терапії інфаркту міокарда, що включає нітрати, бета-блокатори, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), тромболітики, антикоагулянтні та антиагрегантні засоби, а також симптоматичні засоби за показаннями. У перші 5 діб, для досягнення максимального ефекту, бажане внутрішньовенне введення Мексиприму® , в наступні 9 діб можливе внутрішньом’язове введення Мексиприму®. Внутрішньовенне введення проводити шляхом краплинної інфузії, повільно (щоб уникнути побічних ефектів), на 0,9 % розчині хлориду натрію або 5 % розчині декстрози (глюкози) в об’ємі 100-150 мл впродовж 30-90 хвилин. У разі необхідності можливе повільне струминне введення Мексиприму® впродовж не менше 5 хвилин.
Введення Мексиприму® (внутрішньовенне або внутрішньом’язове) здійснювати 3 рази на добу, через кожні 8 годин. Добова терапевтична доза становить 6-9 мг на кожен кілограм маси тіла на добу, разова доза – 2-3 мг/кг маси тіла. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 800 мг, разова – 250 мг.
При відкритокутовій глаукомі різних стадій у складі комплексної терапії Мексиприм® вводити внутрішньом’язово по 100-300 мг на добу, 1-3 рази на добу впродовж 14 днів.
При абстинентному алкогольному синдромі Мексиприм® вводити у дозі 100-200 мг внутрішньом’язово 2-3 рази на добу або внутрішньовенно краплинно 1-2 рази на добу впродовж 5-7 діб.
При гострій інтоксикації антипсихотичними засобами препарат вводити внутрішньовенно в дозі 50-300 мг на добу впродовж 7-14 днів.
При гострих гнійно-запальних процесах черевної порожнини (гострий некротичний панкреатит, перитоніт) препарат призначати у першу добу як у передопераційний, так і в післяопераційний період. Дози залежать від форми та тяжкості захворювання, поширеності процесу, варіантів клінічного перебігу. Відміна препарату повинна проводитись поступово, тільки після стійкого позитивного клінічно-лабораторного ефекту. При гострому набряковому (інтерстиціальному) панкреатиті Мексиприм® призначати по 100 мг 3 рази на добу внутрішньовенно краплинно (в ізотонічному розчині натрію хлориду) та внутрішньом’язово. Легкий ступінь тяжкості некротичного панкреатиту: по 100-200 мг 3 рази на добу внутрішньовенно краплинно (в ізотонічному розчині натрію хлориду) та внутрішньом’язово. Середній ступінь тяжкості: по 200 мг 3 рази на добу внутрішньовенно краплинно (в ізотонічному розчині натрію хлориду). Тяжкий перебіг: у пульс - дозуванні 800 мг у першу добу при дворазовому введенні; далі – по 300 мг 2 рази на добу з поступовим зниженням добової дози. Дуже тяжкий перебіг: у початковій дозі – 800 мг на добу до стійкого купірування прояву панкреатогенного шоку, після стабілізації стану – по 300-400 мг 2 рази на добу внутрішньовенно краплинно (в ізотонічному розчині натрію хлориду) з поступовим зниженням добової дози.
Діти.
Суворо контрольованих клінічних досліджень безпеки застосування препарату дітям не проводилось, тому Мексиприм® не слід застосовувати цій категорії пацієнтів.
При передозуванні можлива сонливість або безсоння, при внутрішньовенному введенні в окремих випадках можливе короткочасне та незначне підвищення артеріального тиску. Лікування – дезінтоксикаційна терапія.
З боку серцево-судинної системи: підвищення артеріального тиску, зниження артеріального тиску.
З боку нервової системи: запаморочення, сонливість, порушення процесу засинання, відчуття тривожності, емоційна реактивність, головний біль, порушення координації.
З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, сухість слизової оболонки рота.
З боку імунної системи: алергічні реакції, у тому числі, гіперемія, висипання на шкірі, свербіж, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, можливі тяжкі реакції гіперчутливості, бронхоспазм.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: дистальний гіпергідроз, зміни у місці введення.
При внутрішньовенному введенні, особливо струминному, можливо виникнення металевого присмаку у роті, відчуття жару в усьому тілі, неприємного запаху, дряпання у горлі та дискомфорту в грудній клітці, задишки, відчуття серцебиття, тахікардії, тремору, гіперемії обличчя. Як правило, зазначені явища пов’язані з надмірною швидкістю введення препарату і мають короткочасний характер.
На фоні довготривалого введення препарату можливо виникнення таких побічних ефектів: метеоризм, слабкість, периферичні набряки.
3 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Зберігати в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °C.
Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами. Використовувати тільки розчинники, вказані в інструкції.
По 2 мл в ампулі. По 5 ампул у блістері. По 1 або 2 блістери в картонній пачці.
За рецептом.
ТОВ «Науково-технологічна фармацевтична фірма «ПОЛІСАН».
Російська Федерація, 192102, м. Санкт-Петербург, вул. Салова, буд.72, к.2, літ А.
Джерелом інформаціі для опису є Державний Реєстр Лікарських Засобів України
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!
Додавання відгуку
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}