Пульмолор таблетки 2 блістера по 10 шт

Пульмолор має виражену відхаркувальну дію, пом'якшує та заспокоює сухий кашель, полегшує дихання, нормалізує секрецію бронхіального слизу, покращує відходження мокроти, зменшує запалення дихальних шляхів. надає протиексудативну дію, зменшує спазм гладких м'язів бронхів і набряк тканин, в тому числі слизових оболонок носа, горла, гайморових пазух і дихальних шляхів, знижує проникність капілярів, зменшує закладеність носа, сльозотеча, чхання, свербіж піднебіння і носа, гіперемія очей.

Амброксолу гідрохлорид - секретолитическое і секретомоторну засіб. Має виражену відхаркувальну і незначним протикашльовим ефектом. Стимулює серозні клітини залоз слизової оболонки бронхів, збільшує кількість слизового секрету і таким чином нормалізує співвідношення серозного і слизового компонентів. Це сприяє нормалізації реологічних показників мокротиння, зниження її в'язкості та адгезивних властивостей. Безпосередньо стимулює рухливу активність миготливого епітелію бронхів, попереджує його злипання та покращує мукоциліарний евакуацію мокротиння. Амброксол підвищує вміст сурфактанту в легенях, а також попереджає його деструкцію в пневмоцитах. Як муколітичний засіб і як експекторант амброксол покращує функцію зовнішнього дихання. Препарат знижує гіперреактивність м'язів бронхів при БА. Амброксол проявляє протизапальний ефект, антиоксидантні властивості, стимулює місцевий імунітет та поновлення природного шару сурфактанту. При прийомі амброксолу значно зменшуються скарги пацієнтів на кашель і мокротиння відповідно до інтенсивності лікування. Амброксолу гідрохлорид підвищує концентрацію антибіотиків у легенях і таким чином покращує перебіг захворювань дихальних шляхів при бактеріальних інфекціях легенів.

Лоратадин - селективний блокатор периферичних H ₁ -гістамінових рецепторів пролонгованої дії. Не має центрального седативного дії. Має протиалергічні властивості, послаблює спазм гладкої мускулатури бронхів, зменшує чутливість бронхів до гістаміну, усуває сухий кашель алергічної етіології, знижує проникність капілярів, зменшує набряк тканин, ринорею, сльозотечу, чхання, свербіж піднебіння і носа, почервоніння очей. Запобігає розвитку і полегшує перебіг алергічних реакцій. Його дія здійснюється шляхом конкурентного блокування Н ₁ -гістамінових рецепторів на ефекторних клітинах за рахунок пригнічення потоку кальцію в клітини, пригнічення вивільнення гістаміну (мембраностабилизирующих функція), пригнічення хемотаксису еозинофілів і накопичення їх в слизовій оболонці. Антигістамінний ефект лоратадину проявляється через 1-3 години після прийому, досягає максимуму через 8-12 год і триває 24 год. Після 28 днів пріменіна лоратадина звикання не спостерігається.

Симптоматична терапія гострих і хронічних захворювань дихальних шляхів зі спастичним та алергічним компонентом, пов'язаних з порушенням бронхіальної секреції та ослабленням просування слизу. призначають при гострому і хронічному бронхіті, ХОЗЛ, пневмонії, при станах, які супроводжуються гіперреактивністю бронхів.

У ЛОР-практиці з метою розрідження секрету і зменшення набряку призначають при риніті, в тому числі алергічному, в комплексному лікуванні синуситів і отитів.

Таблетки. застосовують у дорослих і дітей віком старше 12 років внутрішньо по 1 таблетці 2 рази на добу.

Таблетки слід приймати після їжі та запивати водою. Тривалість лікування - до 14 днів.

Порошок для приготування суспензії. Дітям у віці 6-12 років: по 2,5 мл

2-3 рази на добу.

Дорослим і дітям віком старше 12 років: по 5 мл 2 рази на добу.

Приготування суспензії. Для приготування суспензії в пляшку додають кип'ячену охолоджену воду до мітки, потім збовтують. Приймають після їжі. Перед кожним застосуванням необхідно збовтувати.

Тривалість лікування - до 14 днів. Слід проконсультуватися з лікарем, якщо через 14 днів симптоми не зникають та / або посилюються.

Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.

Зазвичай препарат добре переноситься.

З боку шкіри: алопеція.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи висипання, кропив'янку, свербіж, анафілактичні реакції (включаючи анафілактичний шок), ангіоневротичний набряк, задишку (як симптом реакції гіперчутливості), еритему; важкі ураження шкіри: синдром Стівенса - Джонсона і токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).

Оскільки таблетки містять метилпарабен і пропілпарабен, можливий розвиток алергічних реакцій (ймовірно уповільнених) і бронхоспазму.

Через вміст натрію метабісульфіту в порошку для оральної суспензії - розвиток реакцій гіперчутливості та бронхоспазму.

З боку нервової системи: дисгевзія (розлад смаку), запаморочення, судоми, головний біль, нервозність, втома, сонливість, безсоння.

Шлунково-кишковий тракт: нудота, зниження чутливості у ротовій порожнині, блювання, діарея, диспепсія, біль у животі, сухість у роті та горлі, запор, слинотеча, гастрит.

З боку дихальної системи: ринорея.

З боку гепатобіліарної системи: порушення функції печінки.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, посилене серцебиття.

З боку сечовидільної системи: дизурія.

Загальні порушення: гарячка, реакції з боку слизових оболонок, посилення апетиту.

Перед проведенням шкірних проб на реактивність слід припинити прийом препарату за 48 год.

Препарат містить лактозу, тому пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази Лаппа або порушенням всмоктування глюкози та галактози не слід приймати цей препарат.

Всього кілька повідомлень отримано про тяжкі ураження шкіри: синдром Стівенса - Джонсона і токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), пов'язані із застосуванням відхаркувальних засобів, таких як амброксолу гідрохлорид. Здебільшого їх можна було пояснити тяжкістю перебігу основного захворювання у пацієнтів і одночасним застосуванням іншого препарату. Також на початковій стадії синдрому Стівенса - Джонсона або синдрому Лайєлла у пацієнтів можуть бути неспецифічні, подібні ознаками початку грипу симптоми, такі як лихоманка, ломота, риніт, кашель і біль в горлі. Помилково при таких неспецифічних, подібних ознаками початку грипу симптомах, можна застосувати симптоматичне лікування препаратами проти кашлю і застуди. Тому при появі нових уражень шкіри або слизових оболонок слід негайно звернутися за медичною допомогою та припинити лікування амброксолу гідрохлоридом.

Оскільки амброксол може посилювати секрецію слизу, препарат слід застосовувати з обережністю при порушенні бронхіальної моторики та посиленої секреції слизу (наприклад при такому рідкісному захворюванні, як первинна цилиарная дискінезія).

Пацієнтам з порушенням функції нирок або печінки (наприклад, жовтяниця, гепатити, гепатонекроз) приймати препарат необхідно тільки після консультації з лікарем; препарат слід застосовувати з обережністю (а саме інтервал між застосуванням слід збільшити або дозу знизити). У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю очікується накопичення метаболітів, які утворюються в печінці.

5 мл готової суспензії містять 0,75 г сахарози, що слід враховувати в загальній кількості спожитої сахарози за добу хворим на цукровий діабет і при дотриманні дієти з низьким вмістом цукру.

Застосування в період вагітності та годування груддю. Оскільки досвід застосування препарату у вагітних недостатній, не рекомендується приймати його в період вагітності. Оскільки препарат проникає в грудне молоко, не рекомендується застосовувати в період годування груддю.

Діти. Таблетки не призначати дітям віком до 12 років.

Порошок для приготування суспензії не призначати дітям віком до 6 років.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Загалом препарат не впливає на швидкість реакцій при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Пацієнта необхідно інформувати про те, що дуже рідко можливі випадки сонливості, які можуть впливати на здатність керувати транспортними засобами або роботі з іншими механізмами.

Одночасний прийом пульмолора з антибіотиками має перевагу перед призначенням лише антибіотика. пульмолор підвищує концентрацію антибіотиків у легенях і, таким чином, покращує перебіг захворювань дихальних шляхів при бактеріальних інфекціях легенів.

Препарат не потенціює ефекти алкоголю.

Не приймати одночасно з препаратами від кашлю, які ускладнюють виведення мокротиння.

Потенційне взаємодія можлива при застосуванні всіх відомих інгібіторів CYP 3A4 або CYP 2D6, що призводить до підвищення рівнів лоратадина, а це, в свою чергу, може бути причиною підвищення частоти виникнення побічних реакцій.

У контрольованих дослідженнях повідомлялося про підвищення концентрації лоратадину в плазмі крові після одночасного застосування з кетоконазолом, еритроміцином і циметидином, що не супроводжувалося клінічно значимими змінами (в тому числі на ЕКГ).

Інші препарати, які пригнічують функцію печінки, слід призначати з обережністю при одночасному застосуванні.

Сонливість, тахікардія, головний біль, нудота, блювота, діарея, зниження пекло.

Лікування. У разі передозування рекомендовано симптоматичне та підтримуюче лікування. Проводять стандартні заходи по виведенню препарату, що не всмоктався в шлунку: промивання шлунка, вживання подрібненого активованого вугілля з водою.

Лоратадин не виводиться шляхом гемодіалізу. Також невідомо, чи виводиться він шляхом перитонеального діалізу. Після невідкладної допомоги пацієнт повинен залишатися під медичним наглядом.

Суспензія - в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C. після приготування суспензію зберігають 14 діб при температурі 2-8 °C.

Таблетки - в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

діючі речовини: амброксолу гідрохлорид, лоратадин;

1 таблетка містить амброксолу гідрохлориду 60 мг, лоратадину 5 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, повідон, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію крохмальгліколят (тип А).

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: плоскоциліндричні таблетки майже білого кольору з рискою з одного боку.

Засоби, що застосовуються при кашлі та застудних захворюваннях. Відхаркувальні засоби, за винятком комбінованих препаратів, що містять протикашльові засоби.

Код АТХ R05С.

Фармакодинаміка

Пульмолор^® чинить виражену відхаркувальну дію, пом’якшує та заспокоює сухий кашель, полегшує дихання, нормалізує секрецію бронхіального слизу, покращує відходження мокротиння, зменшує запалення дихальних шляхів, чинить протиексудативну дію, послаблює спазм гладких м’язів бронхів та набряк тканин, у тому числі слизової оболонки носа, горла, гайморових пазух і дихальних шляхів, зменшує проникність капілярів, зменшує закладеність носа, рідкий нежить, сльозотечу, чхання, свербіж піднебіння і носа, почервоніння очей.

Амброксолу гідрохлорид – синтетичний секретолітичний та секретомоторний засіб. Має виражений відхаркувальний і незначний протикашльовий ефект. Стимулює серозні клітини залоз слизової оболонки бронхів, збільшує кількість слизистого секрету і, таким чином, змінює порушене співвідношення серозного і слизистого компонентів. Це призводить до нормалізації реологічних показників мокротиння, знижуючи його в’язкість та адгезивні властивості. Безпосередньо стимулює рухливу активність миготливого епітелію бронхів, попереджає його злипання та покращує мукоциліарну евакуацію мокротиння. Амброксол підвищує вміст сурфактанта в легенях, а також попереджає його деструкцію у пневмоцитах. Як муколітичний засіб і як експекторант амброксол покращує функцію зовнішнього дихання. Препарат знижує гіперреактивність м’язів бронхів хворих на астму. Амброксол має протизапальний ефект, антиоксидантні властивості, стимулює місцевий імунітет та поновлення природного шару сурфактанта. При прийомі амброксолу значно зменшуються скарги пацієнтів на кашель і мокротиння відповідно до інтенсивності лікування. Амброксолу гідрохлорид підвищує концентрацію антибіотиків у легенях і, таким чином, покращує перебіг захворювань дихальних шляхів при бактеріальних інфекціях легень.

Лоратадин – селективний блокатор периферичних H1-гістамінових рецепторів пролонгованої дії без центральної седативної дії. Чинить протиалергічну дію, послаблює спазм гладкої мускулатури бронхів, зменшує чутливість бронхів до гістаміну, усуває сухий кашель алергічної етіології, зменшує проникність капілярів, зменшує набряк тканин, нежить, сльозотечу, чхання, свербіж піднебіння і носа, почервоніння очей. Запобігає розвитку та полегшує перебіг алергічних реакцій. Його дія відбувається через конкурентне блокування H1-рецепторів на ефекторних клітинах за рахунок пригнічення потоку кальцію в клітини, пригнічення вивільнення гістаміну (мембраностабілізуюча функція), пригнічення хемотаксису еозинофілів та накопичення їх у слизовій оболонці. Антигістамінний ефект лоратадину проявляється через 1−3 години після прийому, досягає максимуму через 8−12 годин і продовжується до 24 годин. Після 28 днів прийому лоратадину звикання не спостерігається.

Симптоматична терапія при гострих і хронічних захворюваннях дихальних шляхів зі спастичним та алергічним компонентом, пов’язаних із порушенням бронхіальної секреції та ослабленням просування слизу. Призначати при гострому і хронічному бронхіті, хронічних обструктивних захворюваннях легень, пневмонії, при станах, які супроводжуються гіперреактивністю бронхів. У ЛОР-практиці з метою розрідження секрету та зменшення набряку призначати при риніті, в тому числі алергічному, в комплексному лікуванні синуситів та отитів.

Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.

Одночасний прийом Пульмолору^® з антибіотиками має перевагу перед призначенням лише антибіотика. Пульмолор^® підвищує концентрацію антибіотиків у легенях і, таким чином, полегшує перебіг захворювань дихальних шляхів при бактеріальних інфекціях легень.

Застосування препарату не слід поєднувати із вживанням алкоголю.

Не приймати одночасно з протикашльовими препаратами, що утруднюють виведення мокротиння.

Потенційна взаємодія можлива при застосуванні всіх відомих інгібіторів CYP3A4 або CYP2D6, що призводить до підвищення рівнів лоратадину, а це в свою чергу може бути причиною підвищення частоти виникнення побічних реакцій.

У контрольованих дослідженнях повідомлялося про підвищення концентрацій лоратадину в плазмі крові після одночасного застосування з кетоконазолом, еритроміцином і циметидином, що не супроводжувалося клінічно значущими змінами (у тому числі на ЕКГ).

Перед проведенням шкірних проб на реактивність слід припинити прийом препарату за 48 годин.

Були окремі повідомлення про тяжкі реакції з боку шкіри (мультиформна еритема, синдром Стівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла) та гострий генералізований екзантематозний пустульоз), що збіглися у часі із застосуванням амброксолу гідрохлориду. Здебільшого їх можна було пояснити тяжкістю перебігу основного захворювання у пацієнтів та одночасним застосуванням іншого препарату. Також на початковій стадії синдрому Стівенса – Джонсона або синдрому Лайєлла у пацієнтів можуть бути неспецифічні, подібні до ознак початку грипу симптоми, такі як пропасниця, ломота, риніт, кашель і біль у горлі. Помилково при таких неспецифічних, подібних до ознак початку грипу симптомах можна застосувати симптоматичне лікування препаратами проти кашлю і застуди. Тому при появі нових уражень шкіри або слизових оболонок слід негайно звернутися за медичною допомогою та припинити лікування амброксолу гідрохлоридом.

Оскільки амброксол може посилювати секрецію слизу, препарат слід застосовувати з обережністю при порушенні бронхіальної моторики та посиленій секреції слизу (наприклад при такому рідкісному захворюванні, як первинна циліарна дискінезія).

Пацієнтам із порушенням функції нирок або тяжким ступенем печінкової недостатності препарат слід застосовувати з обережністю (а саме інтервал між застосуванням слід збільшити або дозу слід зменшити). У пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю очікується накопичення метаболітів, які утворюються у печінці.

Допоміжні речовини.

Препарат містить лактозу, тому пацієнтам із встановленою непереносимістю деяких цукрів слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.

Оскільки досвід застосування препарату вагітним недостатній, не рекомендується приймати його в період вагітності.

Оскільки препарат проникає у грудне молоко, не рекомендується застосовувати в період годування груддю.

Загалом препарат не впливає на швидкість реакцій при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Проте пацієнта потрібно проінформувати про дуже рідкісні випадки сонливості, які можуть впливати на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами.

Застосовувати дорослим і дітям віком від 12 років внутрішньо по 1 таблетці 2 рази на добу.

Приймати після їди та запивати достатньою кількістю рідини.

Тривалість лікування – до 14 днів. Слід проконсультуватися з лікарем, якщо через 14 днів симптоми не зникають та/або посилюються.

Препарат не слід застосовувати довше 4–5 днів без консультації з лікарем.

Діти.

Не застосовувати дітям віком до 12 років.

Симптоми: тахікардія, головний біль, сонливість, нудота, блювання, діарея, зниження артеріального тиску.

Лікування. У разі передозування рекомендовано симптоматичне та підтримуюче лікування. Рекомендуються стандартні заходи щодо видалення препарату, який не всмоктався зі шлунка: промивання шлунка, прийом подрібненого активованого вугілля з водою.

Лоратадин не виводиться шляхом гемодіалізу, також невідомо, чи виводиться лоратадин шляхом перитонеального діалізу.

Після невідкладної допомоги пацієнт повинен залишатися під медичним наглядом.

Зазвичай препарат переноситься добре.

З боку шкіри: алопеція.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи висипання, кропив’янку, свербіж, анафілактичні реакції (включаючи анафілактичний шок), ангіоневротичний набряк; серйозні шкірні побічні реакції (мультиформна еритема, синдром Стівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла) і гострий генералізований екзантематозний пустульоз).

З боку нервової системи: дисгевзія (розлад смаку), запаморочення, судоми, головний біль, нервозність, втома, сонливість, безсоння.

З боку травного тракту: нудота, зниження чутливості у ротовій порожнині, блювання, діарея, диспепсія, біль у животі, сухість у роті та горлі, запор, слинотеча, гастрит.

З боку дихальної системи: ринорея, диспное (як симптом реакції гіперчутливості).

З боку гепатобіліарної системи: порушення функцій печінки.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, пальпітація.

З боку сечовидільної системи: дизурія.

Загальні розлади: лихоманка, збільшення маси тіла, посилення апетиту, реакції з боку слизових оболонок.

3 роки.

Зберігати в недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.

По 10 таблеток у блістері, по 1 або 2 блістери у картонній упаковці.

Без рецепта.

Медітоп Фармасьютікал Лтд.

Угорщина, Еді Ендре ю. 1., Пілісборосьєно, 2097.

Мові Хелс ГмбХ.

35 Егеріштрассе, Баар, 6340, Швейцарія.