Упаковка / 10 шт.
195.00 грн.флакон
19.50 грн.| Торгівельна назва | Цефазолін |
| Діючі речовини | Цефазолін |
| Форма випуску: | порошок для ін'єкцій |
| Кількість в упаковці: | 10 флаконов по 500 мг |
| Первинна упаковка: | флакон |
| Спосіб застосування: | Внутрішньовенно |
| Взаємодія з їжею: | Не має значення |
| Температура зберігання: | від 15°C до 25°C |
| Чутливість до світла: | Не чутливий |
| Ознака: | Вітчизняний |
| Походження: | Хімічний |
| Ринковий статус: | Дженерик-дженерик |
| Виробник: | КИЇВМЕДПРЕПАРАТ ПАТ |
| Країна виробництва: | Україна |
| Заявник: | Arterium |
| Умови відпуску: | За рецептом |
|
Код АТС J Засоби для лікування інфекцій J01 Антибактеріальні засоби J01D Інші бета-лактамні антибіотики J01DB Цефалоспорини першого покоління J01DB04 Цефазолін |
|
Цефазолін (CEFAZOLIN)
CEFAZOLINUM J01D B04
Склад лікарського засобу:
пір. д / р-ра д / ин. 0,5 г фл., № 1, № 10
| Цефазолін | 0,5 г |
№ UA / +2132 / 01/01 від 01.10.2009 до 01.10.2014
пір. д / р-ра д / ин. 1 г фл., № 1, № 10
| Цефазолін | 1 г |
№ UA / 2132/01/02 від 01.10.2009 до 01.10.2014
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка. Цефазолін має широкий спектр антимікробної (бактерицидної) дії. Як і пеніциліни, пригнічує синтез біополімерів клітинної стінки бактерій. Активний щодо грампозитивних мікроорганізмів (Staphylococcus spp., Які б виробляли та невирабативающіх пенициллиназу, більшості штамів Streptococcus spp., В тому числі пневмококів); грамнегативнихмікроорганізмів (Escherichia coli, Proteus mirabilis, Klebsiella spp., Enterobacter aerogenes, Haemophylus influenzae, Clostridium perfringens, Neisseria gonorrhoeae, Salmonella typhi, Shigella disenteriae, Shigella flexneri). Стійкі до антибіотика індолпозитивні штами протея (P. morgani, P. vulgaris, P. rettgeri, Enterobacter spp., Morganella morganii, Providencia rettgeri, Serratia spp., Pseudomonas spp.).
Фармакокінетика. При в / м введенні препарат швидко всмоктується, досягає C max в крові через 1 год і утримується в ефективній концентрації в плазмі крові протягом 8-12 ч. Виділяється в основному (близько 90%) нирками в незміненому вигляді.
Проникає через плацентарний бар'єр в амніотичну рідину і кров пуповини. У дуже низькій концентрації міститься в грудному молоці. Препарат добре проникає через запалену синовіальну оболонку, в порожнину суглобів, практично не проникає через гематоенцефалічний бар'єр.
При в / в введенні утворюється більш висока концентрація в крові, але препарат виділяється швидше (T ½ - близько 2 год).
При діалізі (2 л / ч) з використанням розчину, що містить Цефазолін в концентрації 50 мг/л і 150 мг/л, через 24 год середня концентрація препарату в плазмі крові становить 10 і 30 мкг/мл відповідно.
Показання
інфекції, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами:
Спосіб застосування
перед початком терапії із застосуванням Цефазоліну необхідно виключити наявність у пацієнта підвищеної чутливості до антибіотика, зробивши шкірну пробу.
Цефазолін вводять в / м або в / в (струминно або крапельно).
Цефазолін не можна вводити інтратекально!
дозування
Звичайні дози для дорослих
| Тип інфекції | доза | частота |
|---|---|---|
| Пневмококковая пневмонія | 500 мг | Кожні 12 годин |
| Інфекції, спричинені чутливими грампозитивними мікроорганізмами | 250-500 мг | Кожні 8 годин |
| Гострі неускладнені інфекції сечовивідних шляхів | 1 г | Кожні 12 годин |
| Інфекції середньої тяжкості та тяжкі форми | від 500 мг до 1 г | Кожні 6-8 год |
| Життєво небезпечні інфекції * (наприклад перитоніт, деструктивна пневмонія, гострий гематогенний остеомієліт, ускладнені урологічні інфекції, сепсис, ендокардит) | від 1 до 1,5 г | Кожні 6 ч |
* Рідко призначали цефазолін у дозі 12 г/добу.
Для профілактики післяопераційної інфекції призначають 1 г Цефазоліну за 30-60 хв до операції; при хірургічних операціях тривалістю 2 год і більше - додатково 0,5-1 г під час операції і по 0,5-1 г кожні 6-8 год протягом доби після операції.
Дорослі з порушенням функції нирок
Рекомендовані дози:
Всі рекомендовані дози вводять після застосування початкової ударної дози, вибір якої залежить від виду і тяжкості інфекції (див. Вище). Препарат виводиться при діалізі (див. Фармакологічні властивості).
Пацієнти похилого віку: призначають дози як для дорослих (за умови нормальної функції нирок).
Дітям у віці старше 1 міс препарат призначають в добовій дозі 25-50 мг/кг маси тіла, при важких інфекціях - 100 мг/кг маси тіла. Добову дозу для дітей необхідно розділити на рівні частини за 3-4 введення.
Максимальна добова доза для дітей - 100 мг/кг маси тіла.
Дози для дітей
| Маса тіла, кг | 25 мг/кг / добу, розділена на 3 введення | 25 мг/кг / добу, розділена на 4 введення | ||
|---|---|---|---|---|
| Приблизна разова доза (кожні 8 год), мг | Обсяг, необхідний для розведення 125 мг/мл, мл | Приблизна разова доза (кожні 6 год), мг | Обсяг, необхідний для розведення 125 мг/мл, мл | |
| 4,5 | 40 | 0,35 | 30 | 0,25 |
| 9 | 75 | 0,6 | 55 | 0,45 |
| 13,5 | 115 | 0,9 | 85 | 0,7 |
| 18 | 150 | 1,2 | 115 | 0,9 |
| 22,5 | 190 | 1,5 | 140 | 1,1 |
| Маса тіла, кг | 50 мг/кг / добу, розділена на 3 введення | 50 мг/кг / добу, розділена на 4 введення | ||
| Приблизна разова доза (кожні 8 год), мг | Обсяг, необхідний для розведення 225 мг/мл, мл | Приблизна разова доза (кожні 6 год), мг | Обсяг, необхідний для розведення 225 мг/мл, мл | |
| 4,5 | 75 | 0,35 | 55 | 0,25 |
| 9 | 150 | 0,7 | 110 | 0,5 |
| 13,5 | 225 | 1,0 | 170 | 0,75 |
| 18 | 300 | 1,35 | 225 | 1,0 |
| 22,5 | 375 | 1,7 | 285 | 1,25 |
У дітей з порушеннями функції нирок корекцію режиму дозування проводять залежно від значень кліренсу креатиніну. При кліренсі креатиніну 40-70 мл/хв призначають 60% середньої добової дози та вводять з інтервалом між введеннями 12 год. При кліренсі креатиніну 20-40 мл/хв призначають 25% середньої добової дози з інтервалом між введеннями 12 год. Дітям з кліренсом креатиніну 5-20 мл/хв призначають 10% середньої добової дози кожні 24 год. Всі рекомендовані дози вводять після застосування початкової ударної дози.
Приготування розчинів для ін'єкцій та інфузій
Для в / в або в / в струминного введення 0,5 г препарату розчиняють в 2 мл води для ін'єкцій, 1 г - у 4 мл води для ін'єкцій. Для в / в болюсного введення отриманий розчин розводять 5 мл води для ін'єкцій, потім вводять повільно протягом 3-5 хв. Для в / в крапельного введення препарат розводять 50-100 мл 5% або 10% розчину глюкози, 0,9% розчину натрію хлориду, 5% розчину глюкози в розчині Рінгера з лактатом для ін'єкцій, р- Рінгера для ін'єкцій з лактатом або без лактату, 0,9%; 0,45% або 0,2% розчину натрію хлориду в 5% розчині глюкози для ін'єкцій. Під час розведення флакони енергійно струшують до повного розчинення.
Протипоказання:
ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ:
при застосуванні препарату Цефазолін можливі наступні побічні дії:
Алергічні реакції: шкірний висип (плямисто-папульозна, розеольозний), свербіж, кропив'янка, дерматит, лихоманка, гіперемія, дуже рідко - анафілаксія (в тому числі бронхоспазм, зниження артеріального тиску), набряк Квінке, еозинофілія, сироваткова хвороба, мультиформна еритема, синдром Стівенса - Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювота, біль у животі, діарея, оральний кандидоз, анорексія. Існує ймовірність розвитку характерного для антибіотиків коліту (може бути викликаний Clostridium difficile і проявляється у вигляді псевдомембранозного коліту).
З боку печінки та біліарної системи: холестаз, гепатит.
З боку системи кровотворення: оборотна лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія (апластична, гемолітична), агранулоцитоз, панцитопенія.
З боку нирок і сечостатевої системи: інтерстиціальний нефрит, нефропатія, порушення функції нирок, ниркова недостатність, свербіж зовнішніх статевих органів, свербіж в періанальної області, кандидоз статевих органів, вагініт.
Лабораторні показники: оборотне підвищення рівня АСТ, АЛТ, ЛФ, підвищення рівня білірубіну, ЛДГ, підвищення вмісту сечовини та креатиніну в плазмі крові, збільшення протромбінового часу.
Місцеві реакції: флебіт при в / в введенні, біль при в / м введенні, ущільнення.
Інші: блідість шкіри, розвиток суперінфекції, тахікардія, гіперактивність, геморагії.
ОСОБЛИВІ ВКАЗІВКИ:
до початку лікування цефазоліном слід встановити, чи були у пацієнта в анамнезі реакції гіперчутливості до цефалоспоринів, пеніцилінів або до інших препаратів.
При розвитку алергії препарат відміняють; при важких гострих алергічних реакціях може бути необхідним введення адреналіну (адреналіну) і проведення інших невідкладних заходів.
Існує часткова перехресна алергенність між пеніцилінами та цефалоспоринами. Повідомлялося про тяжкі реакції гіперчутливості (у тому числі анафілаксії) на обидва препарати.
Антибіотики слід обережно призначати всім пацієнтам, в анамнезі яких були будь-які форми алергічної реакції, особливо на лікарські засоби.
Цефалоспорини можуть абсорбуватися поверхнею мембран еритроцитів і вступати у взаємодію з антитілами, спрямованими проти препарату. Це може привести до псевдопозитивна тесту Кумбса (наприклад у новонароджених, матері яких лікувалися цефазоліном) і дуже рідко - до розвитку гемолітичної анемії. При такій реакції може виникнути перехресна реактивність з пеніцилінами.
Цефазолін може спотворювати результати визначення вмісту глюкози в сечі неферментативними методами.
Слід з обережністю призначати Цефазолін пацієнтам із захворюваннями шлунково-кишкового тракту (особливо з колітом) в анамнезі. Повідомлялося про розвиток псвдомембранозного коліту при застосуванні практично всіх антибіотиків широкого спектра дії, тому дуже важливо розглядати такий діагноз у пацієнтів з діареєю, що виникла при застосуванні антибіотиків.
Ступінь тяжкості діареї може коливатися від легкого до загрожує життю; при легких формах для поліпшення зазвичай достатньо тільки припинити застосування препарату. При середньому ступені тяжкості та тяжких формах необхідно вжити відповідних заходів.
Тривале або повторне застосування цефазоліну може призвести до надмірного росту нечутливих мікроорганізмів; уважне спостереження за станом пацієнта є необхідним. Якщо під час лікування виникає суперінфекція, слід вжити відповідних заходів, зокрема - періодично проводити дослідження чутливості мікрофлори до препарату.
Коли цефазолін призначають пацієнтам з порушеннями функції нирок, добову дозу слід знизити, щоб уникнути токсичності. Корекція дози для пацієнтів геріатричної групи з нормальною функцією нирок не потрібно.
У разі недавньої, що передує призначенню Цефазоліну, тривалої терапії антикоагулянтами необхідно здійснювати контроль протромбінового індексу.
Інтратекально введення препарату не рекомендується. Повідомлялося про важкої токсичної реакції з боку центральної нервової системи, в тому числі судомах, при використанні саме такого шляху введення.
Застосування в період вагітності та годування груддю. Застосування в період вагітності можливо у виняткових випадках за життєвими показаннями, якщо очікувана користь для жінки перевищує потенційний ризик для плоду. При необхідності застосування препарату годування груддю слід припинити.
Діти. Препарат не застосовують у дітей у віці до 1 міс і у недоношених.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Немає повідомлень.
Взаємодія з іншими лікарськими
нирковий кліренс цефазоліну знижується при одночасному прийомі пробенециду, що призводить до підвищення концентрації цефазоліну в крові. Препарат не слід застосовувати одночасно з антикоагулянтами, петльовими діуретиками (фуросемід, кислота етакринова).
Цефазолін може викликати реакції, подібні дії дисульфіраму, при одночасному застосуванні з етанолом.
При одночасному або послідовному призначенні інших препаратів, що мають нефротоксичну дією (аміноглікозиди), посилюється токсична дія на нирки, тому необхідний постійний контроль їх функції.
Може виникнути перехресна реактивність між Цефазоліном і препаратами пеніцилінової групи.
Несумісність. Не слід змішувати розчини препарату Цефазолін з іншими антибіотиками в одному шприці або інфузійній системі.
Умови та термін зберігання
парентеральне введення препарату в дозах, що перевищують рекомендовані, може викликати запаморочення, парестезії та головний біль. При передозуванні препарату або його кумуляції в організмі у хворих з хронічною нирковою недостатністю можуть розвинутися нейротоксические явища, при цьому відзначається підвищена судомна готовність, генералізовані клоніко-тонічні судоми, блювота і тахікардія. При передозуванні застосування препарату слід припинити, при необхідності провести протисудомну терапію. У разі розвитку у пацієнтів токсичних реакцій, а також при ознаках передозування Цефазоліном виведення препарату з організму може бути прискорене шляхом гемодіалізу. Перитонеальний діаліз в даному випадку буде неефективним.
УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ:
в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.
Опис препарату Цефазолін пор. д/р-ну д/ін. фл. 0,5г №10 на цій сторінці — спрощена авторська версія сайту apteka911, створена на підставі інструкції/ій по застосуванню. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з оригінальною інструкцією виробника (додається до кожної упаковки препарату).
Інформація про препарат надана виключно з ознайомлювальною метою і не має бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.
Аналогами з подібним терапевтичним ефектом є:
Упаковка / 10 шт.
195.00 грн.діюча речовина: сefazolin;
1 флакон містить цефазоліну натрієвої солі стерильної у перерахуванні на цефазолін – 0,5 г або 1 г.
Порошок для розчину для ін'єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: порошок білого або майже білого кольору. Дуже гігроскопічний.
Протимікробні засоби для системного застосування, інші β-лактамні антибіотики. Цефалоспорини першої генерації. Код АТХ J01D B04.
Цефазолін є напівсинтетичним антибіотиком групи цефалоспоринів I покоління для парентерального введення. Механізм антимікробної дії пов'язаний з пригніченням ферменту транспептидази, блокадою біосинтезу мукопептиду у клітинній стінці бактерії. Препарат має широкий спектр бактерицидної дії, ефективний відносно більшості грамнегативних і грампозитивних мікроорганізмів, у тому числі й тих, що утворюють і не утворюють пеніциліназу. Високоактивний відносно більшості грамнегативних мікроорганізмів: Escherichia coli, Proteus mirabilis, Salmonella spp., Shigella spp., Klebsiella spp. (у тому числі Klebsiella pneumoniae), Enterobacter spp., Haemophilus influenzae, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Тreponema spp., Leptospira spp. Активний відносно грампозитивних мікроорганізмів, зокрема Staphylococcus spp., Streptococcus spp. (у тому числі Streptococcus pneumoniae), Corynebacterium diphtheriaе, Bacillus anthracis. Більшість індолпозитивних штамів Proteus (Proteus vulgaris), а також Enterobacter cloacae, Morganella morganii, Providencia rettgeri, Serratia spp., Pseudomonas spp., Acinetobacter spp., а також анаеробні коки Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., у тому числі В. fragilis, резистентні до цефазоліну. Не діє на рикетсії, віруси, гриби, найпростіші.
Цефазолін швидко всмоктується при внутрішньом'язовому введенні, пік концентрації у плазмі крові досягається через 60 хв після ін'єкції та становить 37-64 мкг/мл. При внутрішньовенному застосуванні максимальна концентрація препарату визначається одразу після введення і становить 185 мкг/мл. Бактерицидна концентрація у крові зберігається протягом 8-12 годин. Добре проникає у тканини та рідини організму і виявляється у терапевтичних концентраціях у слизових оболонках, мокротинні, кістковій тканині, спинномозковій рідині, проникає крізь плацентарний бар'єр і у дуже низьких концентраціях проникає у грудне молоко. 90 % препарату зв'язується з білками сироватки крові. З організму виводиться із сечею у незміненому стані (приблизно 90 %). Препарат у незначній кількості метаболізується у печінці та виділяється із жовчю. Період напіввиведення – близько 2 годин після внутрішньом'язового введення, 1,8 години – після внутрішньовенного введення. При порушенні функції нирок період напіввиведення становить 3-42 години.
Інфекції, спричинені чутливими до цефазоліну мікроорганізмами:
Профілактика хірургічних інфекцій.
Підвищена чутливість до антибіотиків цефалоспоринового ряду та/або до інших β-лактамних антибіотиків.
При одночасному застосуванні препарату «Цефазолин» із:
Не слід застосовувати цефазолін разом з антибактеріальними препаратами, що мають бактеріостатичний механізм дії (тетрацикліни, сульфаніламіди, еритроміцин, хлорамфенікол). Розчин цефазоліну не можна змішувати в одній ємності з іншими антибіотиками. Можливе виникнення перехресної реактивності між цефазоліном та препаратами пеніцилінової групи. Подібно до інших антибіотиків, цефазолін може знижувати терапевтичний ефект БЦЖ-вакцини, вакцини проти тифу, тому така комбінація не рекомендується.
Перед початком кожного нового курсу лікування цефазоліном слід встановити, чи були у пацієнта в анамнезі реакції гіперчутливості до цефазоліну, цефалоспоринів, пеніцилінів, інших β-лактамних антибіотиків, інших лікарських засобів. Існує можливість перехресних алергічних реакцій між пеніцилінами та цефалоспоринами. Повідомлялося про тяжкі реакції гіперчутливості (включаючи анафілаксію) на обидва препарати. Антибіотики слід обережно назначати пацієнтам, в анамнезі яких були будь-які форми алергічних реакцій, особливо на лікарські засоби. Як і при застосуванні інших цефалоспоринів, не можна виключати можливість важких гострих алергічних реакцій, у тому числі анафілактичного шоку – навіть якщо в докладному анамнезі немає відповідних вказівок. При розвитку таких реакцій необхідно вводити адреналін (епінефрин), глюкокортикоїди і проводити інші невідкладні заходи. Цефалоспорини можуть абсорбуватися на поверхні мембран еритроцитів і взаємодіяти з антитілами, спрямованими проти препарату. Це може призвести до хибно-позитивного тесту Кумбса (наприклад, у дітей, матері яких приймали цефазолін) і дуже рідко – до розвитку гемолітичної анемії. При такій реакції можливе виникнення перехресної реактивності з пеніцилінами. Лікування антибактеріальними препаратами, особливо при важких захворюваннях у людей літнього віку, а також в ослаблених пацієнтів, дітей, може призвести до виникнення антибіотик-асоційованої діареї, колітів, у тому числі псевдомембранозного коліту. Тому при виникненні діареї під час або після лікування цефазоліном необхідно виключити ці діагнози, у тому числі псевдомембранозний коліт. Застосування цефазоліну слід припинити у випадку тяжкої та/або з домішками крові діареї та провести відповідну терапію. При відсутності необхідного лікування може розвинутися токсичний мегаколон, перитоніт, шок.
Слід з обережністю призначати пацієнтам, які мають в анамнезі захворювання шлунково- кишкового тракту, особливо коліт. Тривале застосування антибактеріальних препаратів може призводити до надмірного росту нечутливих мікроорганізмів, грибків і розвитку суперінфекції, що потребує прийняття відповідних заходів. При призначенні цефазоліну пацієнтам з порушеннями функції нирок добову дозу слід зменшити, щоб уникнути токсичної дії. Корекція дози для пацієнтів геріатричної групи з нормальною функцією нирок не потрібна. Інтратекальне введення препарату не рекомендується. Відзначені важкі токсичні реакції з боку центральної нервової системи, у тому числі судоми, при застосуванні саме такого шляху введення препарату, а також при перевищенні доз препарату на тлі ниркової дисфункції. При тривалому лікуванні препаратом рекомендується регулярно контролювати картину крові, показники функціонального стану печінки і нирок. Пацієнтам з порушенням синтезу або недостатністю вітаміну К (наприклад хронічні захворювання печінки, нирок, літній вік, недоїдання, тривала антибіотикотерапія), при тривалій терапії антикоагулянтами, що передувала призначенню цефазоліну, слід контролювати протромбіновий час. Під час лікування препаратом можуть відзначатися хибно-позитивні результати глюкозуричних тестів, що проводяться неферментативними методами. Препарат не впливає на результати глюкозуричних тестів, що проводяться ферментативними методами. Для використання придатні тільки прозорі свіжоприготовлені розчини препарату.
Не слід призначати цефазолін у період вагітності. У разі необхідності застосування препарату годування груддю слід припинити.
Доки не буде з'ясована індивідуальна реакція пацієнта на препарат, слід утримуватись від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами, враховуючи, що під час лікування можуть спостерігатися такі порушення з боку нервової системи як запаморочення, судоми.
Цефазолін вводити внутрішньом'язово та внутрішньовенно (краплинно та струминно). Цефазолін не можна вводити інтратекально.
Приготування розчинів для ін'єкцій та інфузій.
Для внутрішньом'язової ін'єкції вміст флакона розчинити у 4-5 мл стерильної води для ін'єкцій або 0,9 % розчину натрію хлориду, ретельно струшуючи до повного розчинення. Вводити глибоко у верхній зовнішній квадрант великого сідничного м'яза. Для внутрішньовенного струминного введення разову дозу препарату розчиняти у 10 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або стерильної води для ін'єкцій і вводити повільно протягом 3-5 хв. Для внутрішньовенного краплинного введення 0,5-1 г препарату розчинити у 50-100 мл води для ін'єкцій або 0,9 % розчину натрію хлориду, або в одному з наступних розчинів: 5 % розчин глюкози, 10 % розчин глюкози, 5 % розчин глюкози у розчині лактату натрію для інфузій, 0,9 % розчин натрію хлориду з 5 % розчином глюкози для внутрішньовенної інфузії, 0,45 % розчин натрію хлориду з 5 % розчином глюкози для внутрішньовенної інфузії, 5 % розчин лактату натрію або 10 % розчин інвертованого цукру у воді для ін'єкцій, розчин Рінгера для ін'єкцій з лактатом або без лактату. Інфузію проводити протягом 20-30 хв (швидкість введення - 60-80 крапель/хв). Під час розведення флакони енергійно струсити до повного розчинення. Добові дози при внутрішньовенному введенні залишаються такими ж, як і для внутрішньом'язового введення.
Дозування. Середня добова доза цефазоліну для дорослих зазвичай становить 1-4 г, максимальна добова доза – 6 г. Разова доза для дорослих при інфекціях, спричинених грампозитивними мікроорганізмами, становить 0,25-0,5 г кожні 8 годин. При інфекціях дихальних шляхів середньої тяжкості, спричинених пневмококами та інфекціях сечостатевої системи препарат призначати по 1 г кожні 12 годин. При захворюваннях, спричинених чутливими грамнегативними мікроорганізмами, препарат призначати по 0,5-1 г кожні 6-8 годин. При тяжких інфекційних захворюваннях (сепсис, ендокардит, перитоніт, деструктивна пневмонія, гострий гематогенний остеомієліт, ускладнені урологічні інфекції) призначати по 1-1,5 г з інтервалом між введеннями 6-8 годин.
Для профілактики післяопераційних інфекційних ускладнень у дорослих рекомендується вводити цефазолін внутрішньом'язово або внутрішньовенно:
У деяких випадках (наприклад, операції на відкритому серці, протезування суглобів) профілактичне застосування цефазоліну може тривати 3-5 днів після операції.
Дітям віком від 1 місяця. Призначати препарат у дозі 20-50 мг/кг на добу, розподіленій на 3-4 введення, при тяжких інфекціях вводити 90-100 мг/кг на добу (максимальна доза). Середня тривалість лікування препаратом – 7-10 діб.
Для дорослих пацієнтів із порушенням функції нирок режим дозування встановлювати залежно від кліренсу креатиніну. Після ударної дози, що відповідає тяжкості інфекції, можуть бути використані рекомендації, наведені нижче. При кліренсі креатиніну:
При порушенні функції нирок у дітей. Спочатку вводиться звичайна разова доза препарату, потім наступні дози коригувати з урахуванням ступеня ниркової недостатності. Дітям з помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 40-70 мл/хв) призначати 60 % добової дози препарату 2 рази на добу кожні 12 годин; при кліренсі креатиніну 20-40 мл/хв - 25 % добової дози 2 рази на добу кожні 12 годин; при значному порушенні функції нирок (кліренс креатиніну 5-20 мл/хв) − 10 % середньої добової дози кожні 24 години. Усі рекомендовані дози призначати після початкової ударної дози. Тривалість лікування у середньому становить 7-10 днів.
Діти.
Препарат не призначати дітям віком до 1 місяця та недоношеним дітям.
Симптоми: запаморочення, парестезії і головний біль, можливий розвиток алергічних реакцій у пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю, можливі нейротоксичні явища, при цьому відзначається підвищена судомна готовність, генералізовані судоми, блювання і тахікардія. Можливі такі відхилення лабораторних показників як підвищення рівня креатиніну, азоту сечовини крові, печінкових ферментів і білірубіну, позитивний тест Кумбса, тромбоцитоз/тромбоцитопенія, еозинофілія, лейкопенія і збільшення протромбінового часу.
Лікування: припинити застосування препарату, у разі необхідності – провести протисудомну, десенсибілізуючу терапію. У разі тяжкого передозування рекомендується підтримуюча терапія та моніторинг гематологічної, ниркової, печінкової функцій і системи згортання крові до стабілізації стану пацієнта. Препарат виводиться з організму шляхом гемодіалізу; перитонеальний діаліз менш ефективний.
З боку імунної системи: шкірний висип, свербіж, почервоніння шкіри, дерматит, кропив'янка, медикаментозна гарячка, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, ексудативна мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), еозинофілія, артралгія, сироваткова хвороба, бронхоспазм.
З боку системи крові та лімфатичної системи: повідомлялося про випадки лейкопенії, агранулоцитозу, нейтропенії; лімфопенія, гемолітична анемія, апластична анемія, тромбоцитопенія/тромбоцитоз, гіпопротромбінемія, зниження гематокриту, збільшення протромбінового часу, панцитопенія.
З боку травного тракту: анорексія, нудота, блювання, біль у животі, діарея, метеоризм; симптоми псевдомембранозного коліту, які можуть з'явитися під час або після лікування; при тривалому застосуванні може розвинутися дисбактеріоз, кандидомікоз травного тракту (у тому числі кандидозний стоматит).
З боку гепатобіліарної системи: у поодиноких випадках спостерігалося транзиторне підвищення рівня АЛТ, АСТ та лужної фосфатази, транзиторний гепатит і холестатична жовтяниця, гіпербілірубінемія.
З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок (транзиторне підвищення рівня азоту сечовини в крові, гіперкреатинінемія) без клінічних ознак ниркової недостатності. Рідко повідомлялося про інтерстиціальний нефрит та інші порушення функції нирок (нефропатія, некроз сосочків нирки, ниркова недостатність).
Неврологічні розлади: головний біль, запаморочення, парестезії, тривожні стани, збудження, гіперактивність, судоми.
Реакції у місці введення: біль, ущільнення, набряк у місці ін'єкції, відзначалися випадки розвитку флебіту при внутрішньовенному введенні.
Інші побічні ефекти: загальна слабкість, блідість шкіри, тахікардія, геморагії. У рідкісних випадках можлива поява аногенітального свербежу, генітального кандидозу та вагініту. Позитивний тест Кумбса. При тривалому застосуванні може розвинутися суперінфекція, спричинена стійкими до препарату збудниками.
3 роки.
В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Розчин цефазоліну небажано змішувати з іншими лікарськими засобами в одному шприці або в одній інфузійній системі, особливо з антибіотиками. Для приготування розчинів препарату використовувати розчинники, зазначені в розділі «Спосіб застосування та дози».
По 0,5 г або 1 г у флаконах; 10 флаконів з порошком у контурній чарунковій упаковці, по 1 контурній чарунковій упаковці у пачці.
За рецептом.
ПАТ «Київмедпрепарат».
Україна, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139.
Джерелом інформаціі для опису є Державний Реєстр Лікарських Засобів України
Рейтинг популярності базується на фактичній кількості замовлень клієнтами сайту за останні 30 днів. Чим більше замовлень, тим вище рейтинг.
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!
Додавання відгуку
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}
