Розлад дефіциту уваги та гіперактивності: страждають не тільки діти

Людей з розладом дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ) серед нас настільки багато, що ми звикли вважати неуважність, невміння зосередитися та безвідповідальність рисами характеру. Насправді така поведінка може пояснюватися проблемами з нервовою системою, які зазвичай проявляються ще в дитинстві.

РДУГ – хронічне захворювання, причини якого достеменно лікарям не відомі. Вважається, що цей психічний розлад може передаватися у спадок від кровних родичів. Також дослідження встановили, що часто на РДУГ страждають люди, які з дитинства мешкають в старих будівлях, де труби та фарба на стінах має в своєму складі свинець. Певний вплив на формування недуги спричиняє поведінка матері під час вагітності (вживання алкоголю і наркотиків, куріння) та передчасні або ускладнені пологи.

2 групи симптомів РДУГ

Найчастіше розлад дефіциту уваги та гіперактивності проявляється ще в дитинстві, у декого – близько трьох років. Якщо не звернутися до невролога чи педіатра, захворювання прогресуватиме і навіть в дорослому віці псуватиме життя.

РДУГ має свої симптоми, які зумовлюють поведінку людини. Фахівці розподіляют їх на 2 групи.

Прояви неуважності:

• невміння зосереджуватися, яке може проявлятися в грі, навчанні, роботі. Це призводить до того, що людина уникає завдань, які вимагають докладання розумових зусиль, а також її дратують будь-які інструкції. Іноді здається, ніби вона навмисно робить все «з точністю до навпаки»;
• забудькуватість і безвідповідальність. Для такого типу хворих властиво забувати про недовиконані завдання, зокрема домашні обов’язки. Вони часто кидають справу «на пів дороги» та гублять предмети. Залишити в школі рюкзак чи телефон на роботі для них варіант норми;
• ігнорування навіть прямого звернення до них – вони ніби не чують, навіть коли ви кличете їх по імені. Іноді складається враження, що вони живуть у своєму світі, адже можуть не помітити зміни погоди, відсутності гудзика чи шнурків в кросівках, брудної плями на одязі. Вони не аналізують дрібниці, бо просто їх не помічають.

Прояви імпульсивності та гіперактивності:

• постійно намагаються рухатися, хоча б стискати долоні, стукати руками по столу чи ногами по підлозі, коли потрібно перебувати в спокої, приміром, на уроці чи на нараді;
• під час розмови можуть перебивати співрозмовника, не дослуховувати питання, одразу оголошувати свою відповідь, часто втручаються в чужі розмови або роботу;
• очікування для них – табу, їм потрібно все і зараз.

Як відрізнити РДУГ від поганої поведінки та інших захворювань?

Психологи та лікарі зауважують, що пацієнти з РДУГ можуть мати проблеми одного зі спектрів, але зустрічаються і комбіновані варіанти, коли поєднуються прояви неуважності та гіперактивності. Представникам чоловічої статі більш притаманна імпульсивна поведінка, тоді як дівчата і жінки здебільшого демонструють неуважність.

Поставити діагноз РДУГ непросто, особливо в дитячому віці. Дошкільнята зазвичай не люблять сидіти на місці та мають проблеми з зосередженістю і уважністю. Підказкою для батьків може слугувати порівняння поведінки сина чи доньки в різних умовах. Якщо малюк не хоче виконувати завдання, коли йому це нецікаво, або не бажає спілкуватися з кимось з сімейного оточення, це не варто вважати захворюванням. Розлад дефіциту уваги та гіперактивності «працює» без винятків. Це означає, що дитина вдома і в садочку/школі поводиться однаково і має однакові проблеми: не може зосередитися, не виконує те, про що її просять дорослі, конфліктує з однолітками та рідними.

Розлад дефіциту уваги та гіперактивності часто плутають не тільки з поганою поведінкою, а й з іншими захворюваннями, схожими за симптоматикою. Наприклад, депресивно-тривожним розладом, аутизмом, епілепсією, вадами слуху, зору та мовлення, травмами головного мозку. Самодіагностика в таких випадках недоречна – звертайтеся до педіатра або сімейного лікаря, який за потреби направить вас з дитиною до вузького фахівця.

Лікування та профілактика ускладнень

Позбутися РДУГ, на жаль, неможливо. Але навчитися з ним жити допоможуть психокоригувальні методики, зокрема когнітивно-поведінкова терапія, та ліки, які призначить психіатр.

Хочемо зауважити, що до розладу дефіциту уваги та гіперактивності варто ставитися серйозно. Адже без належної корекції він призводять до зниження самооцінки, асоціальної поведінки та агресії, нездатності опанувати навіть найпростіші навички (читання, письмо, вибудовування стосунків з людьми), тривожності, біполярного розладу та синдрому Туретта. А також хворі на РДУГ часто зловживають алкоголем і наркотиками.

Не списуйте проблеми в житті та на роботі на особливості характеру – вчасна діагностика та лікування можуть виправити ситуацію. Пам’ятайте: ментальне здоров’я – запорука вашого добробуту!

Список використаної літератури

• ncbi.nlm.nih.gov;
• helpguide.org;
• additudemag.com.