Ангізар

склад:

діюча речовина: калію лозартан; 1 таблетка містить калію лозартану - 25 мг або 50 мг; допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, метилпарабен, пропілпарабен, натрію крохмальгліколят, кремнію діоксид колоїдний, тальк очищений, магнію стеарат;

оболонка: для таблеток 25 мг - гіпромелоза, пропіленгліколь, заліза оксид червоний, титану діоксид; для таблеток 50 мг гіпромелоза, пропіленгліколь, титану діоксид, кольоровий стійкий зелений РСР, кольоровий хіноліновий жовтий.

Форма випуску:

Таблетки, вкриті оболонкою по 25 мг

Препарат застосовують як антигіпертензивний засіб. Він здатний знижувати рівень артеріального тиску. Зменшує ризик серцево-судинних ускладнень, таких як інсульти, у пацієнтів з підвищеним артеріальним тиском.

Артеріальна гіпертензія.

Ангізар приймають всередину, незалежно від прийому їжі, 1 раз на добу. Дозу препарату визначає лікар.

При артеріальній гіпертензії середня добова доза становить 50 мг. Максимальний гіпотензивний ефект розвивається через 3-6 тижнів після початку лікування.

При необхідності добова доза може бути збільшена до 100 мг (максимальна добова доза). Пацієнтам, які отримують високі дози діуретиків, початкову дозу слід знизити до 25 мг на добу.

Хворим з порушеннями функції печінки слід приймати нижчі дози препарату.

Пацієнтам похилого віку, а також з незначними порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну> 30 мл/хв) немає потреби проводити корекцію початкової дози. Ангізар можна приймати спільно з іншими гіпотензивними препаратами.

Початкова доза при серцевій недостатності становить 12,5 мг 1 раз на добу. Як правило, дозу збільшують удвічі з тижневим інтервалом (тобто 12,5 мг на добу; 25 мг на добу; 50 мг на добу) до середньої підтримуючої дози 50 мг на добу. Тривалість лікування визначає лікар.

Спостерігалися інфекції верхніх дихальних шляхів (з кашлем, підвищенням температури тіла, болем у горлі), підвищена стомлюваність, закладеність носа. Рідко сухий кашель, порушення сну, біль / спазми м'язів. Можливі запаморочення, головний біль, ортостатична гіпотензія, міалгії, алергічні реакції у вигляді шкірного висипу або ангіоневротичного набряку, діарея, диспепсія; в одиничних випадках підвищення рівня печінкових трансаміназ, білірубіну, калію в сироватці крові. З появою цих небажаних явищ припиніть застосування препарату і негайно зверніться до лікаря!

Підвищена чутливість до лозартану. Препарат протипоказаний під час вагітності та в період годування груддю, а також дітям до 18 років.

Якщо Ви приймаєте будь-які інші лікарські засоби, обов'язково повідомте про це лікаря. Не виявлено клінічно значущих результатів взаємодії між Ангізар і варфарином, дигоксином. Циметидин трохи підвищує біодоступність лозартану. Проте не впливає на фармакокінетику його основного активного метаболіту. Фенобарбітал незначною мірою знижує концентрацію Ангізар і його метаболіти.

Одночасне застосування з препаратами, які містять спирт, барбітуратами або наркотиками можуть викликати зниження артеріального тиску і ортостатичну гіпотензію.

Одночасне призначення з калійзберігаючими діуретиками, препаратами калію або замінниками солі, які містять калій, може призвести до гіперкаліємії. При одночасному застосуванні лозартану з іншими антигіпертензивними препаратами спостерігається взаємне посилення гіпотензивної дії.

Одночасне застосування з нестероїдними протизапальними засобами (особливо індометацином) може викликати послаблення гіпотензивної дії лозартану. Об'єднання лозартану з діуретиками може викликати значне зниження артеріального тиску, особливо у пацієнтів з серцевою недостатністю, дегідратацією, дефіцитом натрію.

Якщо Ви вагітні або годуєте грудьми, перед застосуванням препарату обов'язково порадьтеся з лікарем. Ангізар не рекомендований хворим з нирковою або гострою печінковою недостатністю.

Застосування препарату під час другого або третього триместрів вагітності може викликати ушкодження або навіть смерть плода. При виявленні вагітності слід негайно припинити прийом препарату. У разі виникнення артеріальної гіпотензії необхідно знизити початкову дозу.

При застосуванні Ангізар за умов порушення функції печінки можливе підвищення концентрації препарату в плазмі крові та його біодоступності, що вимагає призначення нижчих доз лозартану та відповідного медичного контролю. Двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки зростає ризик порушень функції нирок. У хворих з порушенням функції нирок і серцевою недостатністю необхідно знизити початкові дози препарату.

Хворим з дефіцитом натрію і дегідратацією слід бути дуже обережними. Таким пацієнтам потрібна корекція дефіциту води та електролітів до початку терапії, а також призначення нижчих початкових доз лозартану. На початку лікування можлива гіпотензія з клінічною симптоматикою.

Дитячий вік: відомостей щодо ефективності та безпеки препарату в дитячому віці недостатньо. У зв'язку з цим застосовувати лозартан пацієнтам цієї вікової групи не рекомендується. У разі необхідності хірургічних операцій слід попередити анестезіолога щодо прийому лозартану.

Під час лікування препарат може несприятливо впливати на діяльність, яка вимагає високої швидкості психічних і фізичних реакцій (наприклад, керування транспортними засобами, обслуговування машин, робота на висоті та т.

Термін придатності препарату 2 роки. Чи не застосовуйте препарат після закінчення терміну придатності. Зберігати при температурі не вище 25 °C в сухому та недоступному для дітей місці.