Азитро

Склад

діюча речовина: азитроміцин;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, крохмалю натрію (тип А), кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, натрію лаурилсульфат;

Оболонка:Лактоза, гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), макрогол 4000.

Форма випуску

На фарм. ринку України ліки випускають у вигляді форм для дітей та дорослих.

• Азитро Сандоз таблетки п/о 250 мг №6
• Азитро Сандоз таблетки п/о 500 мг №3, №6
• Азитро Сандоз порошок д/п сусп. 100 мг/5 мл фл. 20мл
• Азитро Сандоз порошок д/п сусп. 200 мг/5 мл фл. 20 мл фл. 30мл

Пігулки, покриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:

Таблетки по 250 мг овальні таблетки, покриті плівковою оболонкою, білого або майже білого кольору з насічкою з обох боків та тисненням "A250" з одного боку;

Таблетки по 500 мг овальні таблетки, покриті плівковою оболонкою, білого або майже білого кольору з насічкою з одного боку та тисненням "A500" з одного боку.

Фармакодинаміка

Азитроміцин - антибіотик широкого спектру дії, представник підгрупи макролідних антибіотиків - азалідів. Виявляє бактерицидну дію на S. pyogenes, S. pneumoniae та H. influenzae, бактеріостатичну дію щодо стафілококів і більшості аеробних грамнегативних бактерій.

Поширеність набутої резистентності може бути різною залежно від місцевості та часу для виділених видів, тому локальна інформація про резистентність потрібна особливо при лікуванні важких інфекцій. У разі потреби можна звернутися за кваліфікованою порадою, якщо місцева поширеність резистентності така, коли ефективність препарату при лікуванні принаймні деяких типів інфекцій є сумнівною.

Існує повна перехресна резистентність між еритроміцином, азитроміцином, іншими макролідами та лінкозамідами для Streptococcus pneumoniae, бета-гемолітичного стрептокока групи А, Enterococcus faecalis і Staphylococcus aureus, включаючи метицилін S. aureus (MRSA).

Азитроміцин менш активний порівняно з еритроміцином і кларитроміцином щодо ентерококів до еритроміцину.

Фармакокінетика

Швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Застосування разом з їжею знижує абсорбцію азитроміцину.

Біодоступність становить приблизно 37%. Максимальні концентрації в плазмі крові досягається протягом 2 - 3:00 після прийому препарату.

Швидко розподіляється в тканинах і рідинах організму. Добре проникає в дихальні шляхи, органи та тканини урогенітального тракту, в шкіру та м'які тканини. Накопичується внутрішньоклітинно, за рахунок чого концентрації препарату в тканинах майже в 50 разів перевищують концентрацію в плазмі крові. Азитроміцин у великій кількості накопичується в фагоцитах і фібробластах. Фагоцити транспортують препарат до місця запалення. Азитроміцин зберігається в бактерицидних концентраціях у вогнищі запалення протягом 5 - 7 днів після прийому останньої дози.

Зв'язування з білками змінюється залежно від концентрації - приблизно 50% при 0,02 - 0,05 мкг/мл приблизно 7% при 1 мкг/мл. Середній обсяг розподілу при досягненні стабільної концентрації становить 31,1 л/кг.

Приблизно 35% азитроміцину метаболізується в печінці шляхом деметилювання.

Понад 59% виводиться з жовчю і близько 4,5% - з сечею в незміненому вигляді.

Період напіввиведення з сироватки крові становить - 11 - 14 годин при вимірюванні в інтервалі від 8 до 24 годин після прийому одноразової дози проте після застосування декількох доз період напіввиведення приблизно дорівнює періоду напіввиведення з тканин. Період напіввиведення з тканин - 2 - 4 дня.

Інфекції, викликані мікроорганізмами, чутливими до азитроміцину:

• ЛОР-органів (синусит, середній отит, стрептококовий фарингіт / тонзиліт);
• інфекції дихальних шляхів (бронхіт, позалікарняна пневмонія);
• інфекції шкіри і м'яких тканин (бешиха, імпетиго, вторинно інфіковані дерматози), хвороба Лайма (для лікування початкової стадії - erythema migrans);
• неускладнений уретрит, цервіцит.

Підвищена чутливість до азитроміцину та інших антибіотиків групи макролідів або до будь-якого компонента препарату. Виражені порушення функції печінки та / або нирок, електролітного балансу, особливо у випадках гіпокаліємії та гіпомагніємії; клінічно виражена брадикардія, аритмія або тяжка серцева недостатність одночасне застосування з алкалоїдами ріжок. Період годування груддю. Діти з масою тіла менше 45 кг. Через теоретичну можливість ерготизму азитроміцин не слід призначати одночасно з похідними ріжків.

Азитро таблетки: застосовують всередину за 1:00 до або 2:00 після їжі 1 раз на добу.

Дорослим і підліткам з масою тіла понад 45 кг

Загальна курсова доза азитроміцину становить 1,5 г, яку можна приймати за такими схемами: по 500 мг 1 раз на добу протягом 3 днів або 500 мг - як разову дозу в перший день лікування і по 250 мг 1 раз на добу в наступні 4 дня.

При неускладненому уретриті та / або цервіциті, спричинених Chlamidia trachomatis, призначають одноразово 1 г.

Для лікування початкової стадії хвороби Лайма (erythema migrans) - по 1 г в перший день і по 500 мг з 2-го по 5-й день.

У людей похилого віку немає необхідності змінювати дозування.

Азитро суспензія дітям: Дозування та тривалість лікування визначає лікар. Сироп приймати 1 раз на добу за 1 годину до або через 2 години після їди, оскільки одночасний прийом може порушувати всмоктування азитроміцину.

Смакові відчуття після прийому суспензії можна покращити, якщо запитати її фруктовим соком. Якщо прийом однієї дози препарату був пропущений, наступну дозу слід прийняти якомога раніше, а наступні приймати з інтервалом о 24 годині.

Купити таблетки Азітро можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю. Азітро ціна вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Симптоми: втрата слуху, тяжкі нудота, блювота і діарея.

Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля і відповідне симптоматичне лікування для підтримання функцій життєво важливих органів і систем.

Шлунково-кишковий тракт: нудота, блювання, метеоризм, діарея, біль в шлунку, транзиторне підвищення активності печінкових ферментів рідко - холестатична жовтяниця.

Алергічні реакції: рідко - шкірний висип, ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, фотосенсибілізація.

• З боку нервової системи: запаморочення, головний біль рідко - сонливість або безсоння, слабкість, тривога, нервозність; у пацієнтів похилого віку - делірій.
• З боку системи кровотворення: рідко - лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія.
• З боку серцево-судинної системи: рідко - пальпітація, біль у грудях.
• З боку сечостатевої системи: вагініт; рідко - моніліоз, нефрит, підвищення залишкового азоту сечовини.
• Інші: рідко - гіперкаліємія, артралгія, погіршення слуху.

Застосування в період вагітності та годування груддю

Застосування препарату при пневмонії, ангіні, гаймориті в період вагітності та годування груддю можливе тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду або дитини.

Інструкція попереджує, що годування груддю під час лікування слід припинити.

Діти

Для лікування дітей з масою тіла менше 45 кг призначають азитроміцин у вигляді суспензії.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Під час лікування слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи з механізмами.

Азитроміцин не можна застосовувати одночасно з іншими препаратами, що спричиняють подовження інтервалу QT на ЕКГ, такими як антиаритмічні препарати класів IA і III (цизаприд і терфенадин).

Одночасне застосування азитроміцину з алкалоїдами ріжків протипоказано.

Одночасне застосування антацидів (алюмінію і магній) уповільнює всмоктування азитроміцину, тому слід дотримуватися перерви майже 2:00 між застосуванням азитроміцину та антацидними препаратами.

При спільному застосуванні азитроміцину з варфарином можливе посилення антикоагулянтного ефекту, що потребує контролю протромбінового часу. Фармацевтично несумісний з гепарином.

При одночасному застосуванні з тетрациклінами або хлорамфеніколом відмічається синергізм антибактеріальної дії.

Одночасне застосування з лінкозамідами знижує ефективність азитроміцину.

Азитроміцин подовжує період напіввиведення карбамазепіну, вальпроєвої кислоти, гексобарбитала, фенітоїну, дизопраміду, бромокриптина, теофіліну (та інших ксантинових похідних), пероральних протидіабетичних засобів.

Аторвастатин. Одночасне застосування аторвастатину (10 мг на добу) та азитроміцину (500 мг на добу) не викликало зміни концентрацій аторвастатину в плазмі (на основі аналізу інгібування HMG CoA-редуктази). Однак у постмаркетинговому дослідженні повідомлялося про випадки рабдоміолізу у пацієнтів, які отримують азитроміцин зі статинами.

Карбамазепін. У дослідженні фармакокінетичної взаємодії у здорових добровольців, які одночасно приймали азитроміцин, азитроміцин не виявив значного впливу на плазмові рівні карбамазепіну або його активні метаболіти.

Зберігати в захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі від 15 до 25 °C. Термін придатності - 3 роки.