Діоксидин розчин 10 мг/мл в ампулах по 10 мл 10 шт

Фармакодинаміка

Диоксидин - антибактеріальний препарат широкого спектра дії. ефективний при інфекціях, викликаних вульгарним протеєм, синьогнійної палички, паличкою Фридлендера, кишкової і дизентерійної паличками, сальмонелами, стафілококами, стрептококами, патогенними анаеробами, включаючи збудників газової гангрени. активний щодо штамів бактерій, резистентних до антибіотиків, сульфаніламідів, нітрофуранам і інших препаратів.

Фармакокінетика

При місцевому застосуванні диоксидин частково всмоктується, не чинить місцево-подразнюючої дії. Чи не піддається метаболізму. Чи не кумулюється. Виводиться нирками.

Гнійно-запальні процеси різної локалізації: гнійні плеврити, емпієма плеври, абсцес легенів, перитоніт, цистит, рани з глибокими порожнинами, абсцеси м'яких тканин, флегмони, післяопераційні рани сечо- та жовчовивідних шляхів. також застосовується для профілактики інфекційних ускладнень після катетеризації сечового міхура.

Диоксидин призначають тільки дорослим.

Перед початком курсу лікування необхідно провести пробу на переносимість препарату, для чого в гнійну порожнину ввести 10 мл 1% розчину. При відсутності протягом 3-6 год побічних явищ (запаморочення, ознобу, підвищення температури тіла) починають курсове лікування. Розчин вводять в порожнину через дренажну трубку, катетер або шприц - звичайно 10-50 мл 1% розчину. Максимальна добова доза становить 70 мл 1% розчину. Застосовувати 1 або 2 рази на добу (не перевищено добову дозу 70 мл 1% розчину). Тривалість лікування залежить від тяжкості захворювання і переносимості препарату. Курс лікування може тривати 3 тижні та більше. При необхідності курс лікування повторити через 1-1,5 міс.

Застосовують також місцево, накладаючи на поверхню рани пов'язки, змочені 1% розчином.

Підвищена чутливість до препарату, наявність в анамнезі недостатності кори надниркових залоз.

Алергічні реакції, включаючи висип на шкірі, свербіж, головний біль, озноб, гіперемія шкіри, диспепсію, зміни в місці застосування.

Диоксидин застосовують тільки під ретельним наглядом лікаря. не допускається безконтрольне застосування диоксидина і лікарських форм, які його містять.

При появі побічних реакцій слід знизити дозу, призначити антигістамінні препарати, а при необхідності - припинити застосування диоксидина.

Застосування в період вагітності та годування груддю. Препарат протипоказаний для застосування в період вагітності та годування груддю.

Діти. Препарат не застосовують для лікування дітей.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Немає даних про негативний вплив препарату на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами.

Чи не описано.

При передозуванні можливе посилення побічних ефектів. лікування симптоматичне.

В захищеному від світла місці при температурі 18-25°C. в разі випадання кристалів диоксидина в ампулах в процесі зберігання (при температурі 15°C) їх розчиняють, нагріваючи ампули на киплячій водяній бані при струшуванні до повного розчинення кристалів (прозорий розчин). якщо при охолодженні до (37 ± 1)°С кристали не випадуть знову, препарат придатний до використання.

діюча речовина: діоксидин;

1 мл розчину містить діоксидину 10 мг у перерахуванні на 100 % речовину;

допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.

Розчин.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора зеленувато-жовта рідина.

Антибактеріальні засоби. Код АТХ J01X X.

Фармакодинаміка

Діоксидин – антибактеріальний препарат широкого спектра дії. Ефективний при інфекціях, спричинених вульгарним протеєм, синьогнійною паличкою, паличкою Фрідлендера, кишковою та дизентерійною паличками, сальмонелами, стафілококами, стрептококами, патогенними анаеробами, включаючи збудників газової гангрени. Активний відносно штамів бактерій, резистентних до антибіотиків, сульфаніламідів, нітрофуранів та інших препаратів.

Фармакокінетика

При місцевому застосуванні діоксидин частково всмоктується, не чинить місцевоподразнювальної дії. Не зазнає метаболізму. Не кумулюється. Виводиться нирками.

Гнійно-запальні процеси різної локалізації: гнійні плеврити, емпієма плеври, абсцес легенів, перитоніт, цистит, рани з глибокими порожнинами, абсцеси м’яких тканин, флегмони, післяопераційні рани сечо- та жовчовивідних шляхів. Також застосовується для профілактики інфекційних ускладнень після катетеризації сечового міхура.

Індивідуальна непереносимість препарату, недостатність кори надниркових залоз (у т. ч. в анамнезі).

Не описана.

Діоксидин застосовують в умовах стаціонару. Експериментально виявлено тератогенну та ембріотоксичну дії препарату (тому він протипоказаний під час вагітності); препарат чинить також мутагенну дію. У зв’язку з цим Діоксидин призначають тільки при тяжких формах інфекційних захворювань або при неефективності інших антибактеріальних препаратів, у тому числі цефалоспоринів ІІ–ІV поколінь, фторхінолонів, карбапенемів. Не допускається безконтрольне застосування Діоксидину та лікарських форм, які його містять.

З обережністю застосовувати при нирковій недостатності, при хронічній нирковій недостатності дозу зменшують.

При появі пігментних плям збільшують тривалість введення дози до 1,5–2 годин, знижують дозу, призначають антигістамінні препарати, а у разі необхідності – припиняють застосування препарату.

Препарат протипоказаний для застосування у період вагітності або годування груддю.

У період лікування слід дотримуватися обережності, керуючи автотранспортом або займаючись іншою потенційно небезпечною діяльністю, що вимагає підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Діоксидин призначають лише дорослим.

Перед початком курсу лікування необхідно провести пробу на переносимість препарату, для чого у гнійну порожнину ввести 10 мл 1 % розчину. У разі відсутності протягом 3-6 годин побічних явищ (запаморочення, ознобу, підвищення температури тіла) розпочинають курсове лікування. Розчин вводять у порожнину через дренажну трубку, катетер або шприц – зазвичай 10 – 50 мл 1 % розчину. Максимальна добова доза становить 70 мл 1 % розчину. Застосовувати 1 або 2 рази на добу (не перевищуючи добової дози 70 мл 1 % розчину). Тривалість лікування залежить від тяжкості захворювання та переносимості препарату. Курс лікування може тривати 3 тижні і більше. У разі необхідності курс лікування повторити через 1 – 1,5 місяця.

Застосовують також місцево, накладаючи на ранову поверхню пов’язки, змочені 1 % розчином.

Діти. Препарат не застосовують для лікування дітей.

Можливий розвиток гострої недостатності кори надниркових залоз.

Лікування: негайна відміна препарату, відповідна замісна гормонотерапія.

При внутрішньопорожнинному введенні можливі головний біль, озноб, підвищення температури тіла, диспептичні розлади, судомні скорочення м’язів, алергічні реакції, фотосенсибілізувальний ефект (поява пігментних плям на тілі при дії сонячних променів).

При зовнішньому застосуванні – навколорановий дерматит, свербіж.

2 роки.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Зберігати у захищеному від світла місці при температурі від 18 °C до 25 °C. Зберігати в недоступному для дітей місці.

У випадку випадання кристалів діоксидину в ампулах у процесі зберігання (при температурі нижче 15 °C) їх розчиняють, нагріваючи ампули на киплячій водяній бані при струшуванні до повного розчинення кристалів (прозорий розчин). Якщо при охолодженні до (37 ± 1) ºС кристали не випадуть знову, препарат придатний для використання.

По 10 мл в ампулі. По 10 ампул у пачці.

За рецептом.

АТ «Фармак».

Україна, 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 74.