Ензикс

Таблеток набір.

Таблетки еналаприлу, білого кольору, круглі, двоопуклі, з рискою на одному боці (5 шт. В блістері).

1 таб. - еналаприлу малеат 10 мг

• Допоміжні речовини: лактози моногідрат, магнію карбонат, желатин, кросповідон, магнію стеарат.
• Таблетки индапамида, вкриті плівковою оболонкою білого кольору, круглі, двоопуклі (5 шт. В блістері).

1 таб. - індапамід 2,5 мг

• Допоміжні речовини: лактози моногідрат, повідон К30, кросповідон, магнію стеарат, натрію лаурилсульфат, тальк.
• Склад оболонки таблеток індапаміду: гіпромелоза, макрогол 6000, тальк, титану діоксид (Е171).

10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.

Таблеток набір.

Таблетки еналаприлу білого кольору, круглі, двоопуклі, з рискою на одному боці (10 шт. В блістері).

1 таб. - еналаприлу малеат 10 мг

• Допоміжні речовини: лактози моногідрат, магнію карбонат, желатин, кросповідон, магнію стеарат.
• Таблетки индапамида, вкриті плівковою оболонкою білого кольору, круглі, двоопуклі (5 шт. В блістері).

1 таб. - індапамід 2,5 мг

• Допоміжні речовини: лактози моногідрат, повідон К30, кросповідон, магнію стеарат, натрію лаурилсульфат, тальк.
• Склад оболонки таблеток індапаміду: гіпромелоза, макрогол 6000, тальк, титану діоксид (Е171).

15 шт. - блістери (3) - пачки картонні.

Таблеток набір.

Таблетки еналаприлу, білого кольору, круглі, двоопуклі, з рискою на одному боці (10 шт. В блістері).

1 таб. - еналаприлу малеат 20 мг

• Допоміжні речовини: лактози моногідрат, магнію карбонат, желатин, кросповідон, магнію стеарат.
• Таблетки индапамида, вкриті плівковою оболонкою білого кольору, круглі, двоопуклі (5 шт. В блістері).

1 таб. - індапамід 2,5 мг

• Допоміжні речовини: лактози моногідрат, повідон К30, кросповідон, магнію стеарат, натрію лаурилсульфат, тальк.
• Склад плівкової оболонки таблеток індапаміду: гіпромелоза, макрогол 6000, тальк, титану діоксид (Е171).

15 шт. - блістери (3) - пачки картонні.

Антигіпертензивний препарат, що містить два лікарських засоби в одній упаковці: інгібітор АПФ - еналаприл та діуретик - індапамід.

Еналаприл - інгібітор АПФ. Є проліками: фармакологічну активність має метаболіт еналаприлу - еналаприлат. Пригнічує утворення ангіотензину II з ангіотензину I, що призводить до зниження вмісту альдостерону. При цьому знижується ОПСС, систолічний та діастолічний артеріальний тиск, пост- і переднавантаження на міокард. Еналаприл розширює артерії більшою мірою, ніж вени (при цьому рефлекторного підвищення ЧСС не відзначається), зменшує деградацію брадикініну, збільшує синтез простагландину.

Антигіпертензивний ефект більш виражений при високому рівні реніну плазми, ніж при нормальному або зниженому його рівні.

Еналаприл підсилює коронарний і нирковий кровообіг. Зниження АТ в терапевтичних межах не впливає на мозковий кровообіг, кровотік в судинах мозку підтримується на достатньому рівні та на фоні зниженого тиску.

При тривалому застосуванні еналаприлу зменшується гіпертрофія міокарда лівого шлуночка і міоцитів стінок артерій резистивного типу, що запобігає прогресуванню серцевої недостатності та уповільнює розвиток дилатації лівого шлуночка. Еналаприл покращує кровопостачання ішемізованого міокарда.

Знижує агрегацію тромбоцитів. Володіє деяким діуретичним ефектом.

Дія еналаприлу настає через 1 год, досягає максимуму через 4-6 години та триває до 24 год.

Індапамід - споріднені діуретики з помірним за силою і тривалою дією. Має помірну салуретичну і диуретическим ефектами, які пов'язані з блокадою реабсорбції іонів натрію, хлору, водню, і в меншій мірі іонів калію в проксимальних канальцях і кортикальному сегменті дистального канальця нефрона.

Знижує тонус гладкої мускулатури артерій, зменшує ОПСС за рахунок зниження реактивності судинної стінки до норадреналіну і ангіотензину II; збільшення синтезу простагландинів, що мають судинорозширювальну активність; гноблення струму кальцію в клітини гладеньких м'язів судин. Сприяє зменшенню гіпертрофії лівого шлуночка.

У терапевтичних дозах не впливає на ліпідний і вуглеводний обмін (в т.ч. у хворих з супутнім цукровим діабетом).

Антигіпертензивний ефект індапаміду розвивається в кінці першої / початку другого тижня при постійному прийомі препарату. Після одноразового прийому Антигіпертензивний ефект зберігається протягом 24 год.

Одночасне застосування еналаприлу та індапаміду призводить до посилення антигіпертензивного ефекту еналаприлу.

Фармакокінетика

еналаприл

всмоктування

Після прийому всередину близько 60% абсорбується в шлунково-кишковому тракті. Одночасний прийом їжі не впливає на всмоктування еналаприлу. Cmax еналаприлу в плазмі крові досягається через 1-2 год, еналаприлату - через 3-4 ч. Біодоступність препарату - 40%.

розподіл

Зв'язування з білками плазми крові для еналаприлату становить 50-60%.

Еналапрілат легко проходить крізь гістогематичні бар'єри, виключаючи гематоенцефалічний бар'єр, невелика кількість проникає через плацентарний бар'єр і виділяється з грудним молоком.

метаболізм

Еналаприл швидко і повністю гідролізується в печінці з утворенням активного метаболіту - еналаприлату, який є більш активним інгібітором АПФ, ніж еналаприл.

виведення

T1 / 2 еналаприлату - близько 11 год. Виводиться c сечею 60% (20% - у вигляді еналаприлу та 40% - у вигляді еналаприлату), з калом - 33% (6% - у вигляді еналаприлу та 27% - у вигляді еналаприлату) .

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках

При хронічній нирковій недостатності кумуляція еналаприлу настає при зниженні фільтрації менше 10 мл/хв.

Еналаприл видаляється при гемодіалізі (швидкість 62 мл/хв) і перитонеального діалізу.

індапамід

всмоктування

Після прийому всередину швидко і повністю всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Прийом їжі трохи сповільнює швидкість абсорбції, але не впливає на її повноту. Cmax досягається через 1-2 години після прийому всередину. Біодоступність висока (93%).

розподіл

Css встановлюється через 7 днів регулярного прийому.

Зв'язування з білками плазми крові становить 79%. Зв'язується також з еластином гладких м'язів судинної стінки. Має значний Vd, проникає через гістогематичні бар'єри (в т.ч. плацентарний) і в грудне молоко.

метаболізм

Метаболізується в печінці.

виведення

T1 / 2 складає в середньому 14-18 год. Із сечею виводиться 60-80% у вигляді метаболітів (в незміненому вигляді виводиться близько 5%), з калом - 20%. Чи не кумулює.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках

У пацієнтів з нирковою недостатністю фармакокінетика не змінюється.

Ензікс і Ензікс Дуо

1 таб. еналаприлу (10 мг) і 1 таб. индапамида (2.5 мг) приймають всередину вранці одночасно. Залежно від динаміки показників артеріального тиску доза еналаприлу може бути збільшена до прийому 2 рази / добу.

Ензікс Дуо Форте

1 таб. еналаприлу (20 мг) і 1 таб. индапамида (2.5 мг) приймають всередину вранці одночасно. Залежно від динаміки показників артеріального тиску доза еналаприлу може бути збільшена до прийому 2 рази / добу.

Максимальна добова доза еналаприлу становить 40 мг, індапаміду - 2.5 мг.

При нирковій недостатності легкого і середнього ступеня тяжкості (КК 30-80 мл/хв) доза еналаприлу повинна становити 5-10 мг/добу.

еналаприл

Симптоми: виражене зниження артеріального тиску аж до розвитку колапсу, інфаркту міокарда, гострого порушення мозкового кровообігу або тромбоемболічних ускладнень, судоми, ступор.

Лікування: хворого переводять в горизонтальне положення на низьку подушку. У легких випадках показано промивання шлунка і прийом всередину сольового проносного. У більш важких випадках проводять заходи, спрямовані на стабілізацію АТ: в / в введення фізіологічного розчину, плазмозамінників, ангіотензину II, можливе проведення гемодіалізу.

індапамід

Симптоми: нудота, блювота, слабкість, порушення функції шлунково-кишкового тракту, водно-електролітні порушення; в деяких випадках - надмірне зниження артеріального тиску, запаморочення, сонливість, сплутаність свідомості, пригнічення дихання. У пацієнтів з цирозом печінки можливий розвиток печінкової коми.

Лікування: промивання шлунка і / або призначення активованого вугілля, корекція водно-електролітного балансу, симптоматична терапія. Специфічного антидоту немає.

лікарська взаємодія

еналаприл

Одночасне застосування еналаприлу та індапаміду призводить до посилення антигіпертензивної дії еналаприлу.

При одночасному застосуванні еналаприлу з НПВC, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2, анальгетиками-антипіретиками можливе зниження гіпотензивного ефекту еналаприлу.

У деяких випадках у пацієнтів з порушенням функції нирок, які отримують нестероїдні протизапальні засоби, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2, застосування інгібіторів АПФ може призвести до подальшого погіршення функції нирок. Ці зміни можуть бути оборотними.

Антигіпертензивна дія еналаприлу посилюють діуретики, бета-адреноблокатори, метилдопа, нітрати, блокатори повільних кальцієвих каналів дигідропіридинового ряду, гідралазин, празозин.

Застосування еналаприлу спільно з калійзберігаючимидіуретиками (спіронолактон, триамтерен, амілорид), а також з калійвмісними препаратами підсилює ризик гіперкаліємії.

Еналаприл послаблює дію лікарських засобів, що містять теофілін.

Імунодепресанти, алопуринол, цитостатики посилюють гематотоксичность еналаприлу. Препарати, що викликають пригнічення кісткового мозку, підвищують ризик розвитку нейтропенії та / або агранулоцитозу.

Еналаприл сприяє уповільненню виведення літію (при одночасному застосуванні еналаприлу з солями літію показаний контроль концентрації літію в плазмі крові).

Спільне застосування інгібіторів АПФ і гіпоглікемічних засобів (інсулін, пероральні гіпоглікемічні препарати) може посилити гіпоглікемічний ефект останніх з ризиком розвитку гіпоглікемії. Це найбільш часто зустрічається протягом перших 3 тижнів спільного застосування, а також у пацієнтів з нирковою недостатністю. У пацієнтів з цукровим діабетом, які отримують гіпоглікемічні препарати для прийому всередину і інсулін, необхідний контроль рівня глюкози в крові, особливо протягом першого місяця спільного застосування з інгібіторами АПФ.

Симптомокомплекс, що включає почервоніння обличчя, нудоту, блювоту і артеріальна гіпотензія, описаний в рідкісних випадках при спільному застосуванні препаратів золота для парентерального застосування (натрію ауротіомалат) і інгібіторів АПФ (еналаприл).

Етанол посилює гіпотензивний ефект еналаприлу.

індапамід

При одночасному застосуванні індапаміду з салуретиками, серцевими глікозидами, глюко- і мінералокортикоїдами, тетракозактидом, амфотерицином В (в / в), проносними препаратами підвищується ризик розвитку гіпокаліємії.

При одночасному прийомі індапаміду з серцевими глікозидами підвищується ймовірність розвитку глікозидної інтоксикації; з препаратами кальцію - гіперкальціємії; зметформіном - можливе посилення молочнокислого ацидозу.

Індапамід сприяє уповільненню виведення літію і тим самим підвищенню його концентрації в плазмі крові.

Астемізол, еритроміцин (в / в), пентамідин, сультоприд, терфенадин, вінкамін, антиаритмічні препарати класу IA (хінідин, дизопірамід) і класу III (аміодарон, бретилий, соталол) при прийомі на тлі ідапаміда можуть привести до розвитку аритмії за типом "пірует ".

НПЗЗ, ГКС, тетракозактид, симпатоміметики знижують гіпотензивний ефект індапаміду; баклофен - підсилює.

Комбінація индапамида з калійзберігаючимидіуретиками може бути ефективна у деякої категорії хворих, однак при цьому повністю не виключається можливість розвитку гіпо- або гіперкаліємії, особливо у хворих на цукровий діабет і з нирковою недостатністю.

Інгібітори АПФ при одночасному застосуванні з індапамідом збільшують ризик розвитку артеріальної гіпотензії і / або гострої ниркової недостатності (особливо при наявному стенозі ниркової артерії).

Індапамід збільшує ризик розвитку порушень функції нирок при одночасному застосуванні з йодвмісними контрастними засобами у високих дозах (зневоднення організму). Перед застосуванням йодовмісних контрастних засобів у пацієнтів, що приймають індапамід, необхідно відновити втрату рідини.

Трициклічніантидепресанти та антипсихотичні препарати підсилюють гіпотензивну дію індапаміду і збільшують ризик розвитку ортостатичної гіпотензії.

При одночасному застосуванні індапаміду з циклоспорином підвищується ризик розвитку гіперкреатинінемії.

Індапамід знижує ефект непрямих антикоагулянтів (похідних кумарину або індандіону) внаслідок підвищення концентрації факторів згортання внаслідок зменшення об'єму циркулюючої крові та підвищення їх продукції печінкою (може знадобитися корекція дози).

Індапамід підсилює дію недеполяризуючих міорелаксантів.

Вагітність і лактація

Препарат протипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації. При необхідності застосування препарату Ензікс в період лактації грудне вигодовування слід припинити.

За новонародженими та грудними дітьми, які піддавалися внутрішньоутробному впливу інгібіторів АПФ, рекомендується вести ретельне спостереження для своєчасного виявлення вираженого зниження артеріального тиску, олігурії, гіперкаліємії і неврологічних розладів, розвиток яких можливо внаслідок зменшення ниркового і мозкового кровотоку при зниженні артеріального тиску, що викликається інгібіторами АПФ. При олігурії необхідно підтримку артеріального тиску і ниркової перфузії шляхом введення відповідних рідин і судинозвужувальних засобів.

еналаприл

З боку ЦНС і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, слабкість, безсоння, тривога, сплутаність свідомості, стомлюваність, сонливість (2-3%); в окремих випадках при застосуванні в високих дозах - нервозність, депресія, парестезії.

З боку дихальної системи: непродуктивний сухий кашель, інтерстиціальний пневмоніт, бронхоспазм / бронхіальна астма, задишка, ринорея, фарингіт.

З боку органів чуття: порушення вестибулярного апарату, порушення слуху і зору, шум у вухах.

З боку травної системи: сухість у роті, анорексія, симптоми (нудота, діарея або запор, блювання, біль у животі), кишкова непрохідність, панкреатит, порушення функції печінки та жовчовиділення, гепатит (гепатоцелюлярний або холестатичний), жовтяниця, підвищення активності печінкових трансаміназ, гіпербілірубінемія.

З боку серцево-судинної системи: надмірне зниження АТ, ортостатичний колапс; рідко - загрудинний біль, стенокардія, інфаркт міокарда (звичайно пов'язані з вираженим зниженням АТ), аритмії (передсердна бради- або тахікардія, мерехтіння передсердь), серцебиття, тромбоемболія гілок легеневої артерії, болі в області серця, непритомність.

З боку обміну речовин: гіперкаліємія, гіпонатріємія, гіпоглікемія (у пацієнтів з цукровим діабетом).

З боку системи кровотворення: рідко - зниження гематокриту і концентрації гемоглобіну, тромбоцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз (у хворих з аутоімунними захворюваннями), еозинофілія, підвищення ШОЕ.

З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, протеїнурія, гіперкреатинінемія, підвищення вмісту сечовини.

З боку статевої системи: зниження лібідо, припливи, зниження потенції.

Дерматологічні реакції: алопеція, фотосенсибілізація.

Алергічні реакції: шкірний висип, ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щілини та / або гортані, дисфонія, багатоформна еритема, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, пемфігус, свербіж, кропив'янка, серозит, васкуліт, міозит, артралгія, артрит, стоматит, глосит; дуже рідко - інтестинального ангіоневротичнийнабряк.

індапамід

З боку ЦНС і периферичної нервової системи: астенія, нервозність, головний біль, запаморочення, сонливість, вертиго, безсоння, депресія, парестезії; рідко - підвищена стомлюваність, загальна слабкість, нездужання, спазм м'язів, напруженість, дратівливість, тривога.

З боку травної системи: можливі нудота, анорексія, сухість у роті, біль у шлунку, блювота, діарея або запор, відчуття дискомфорту в області живота, панкреатит.

З боку органів чуття: кон'юнктивіт, порушення зору.

З боку дихальної системи: кашель, фарингіт, синусит, ринорея; рідко - риніт.

З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія, характерні для гіпокаліємії зміни на ЕКГ, аритмії, серцебиття.

З боку сечовидільної системи: збільшення частоти розвитку інфекцій, ніктурія, поліурія, підвищення азоту сечовини в плазмі крові, гіперкреатинінемія.

З боку обміну речовин: гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпохлоремічний алкалоз, гіперкальціємія, глюкозурія, пітливість, зниження маси тіла.

З боку статевої системи: зниження потенції, зниження лібідо.

Алергічні реакції: шкірний висип, кропив'янка, свербіж, геморагічний васкуліт.

Інші: грипоподібний синдром, біль у грудній клітці, біль в спині, інфекції, загострення ВКВ.

Препарат слід зберігати в захищеному від вологи, недоступному для дітей місці при температурі від 15 ° до 25 °C. Термін придатності - 3 роки.

• артеріальна гіпертензія.

еналаприл

• наявність в анамнезі ангіоневротичного набряку, пов'язаного з лікуванням інгібіторами АПФ;
• порфірія;
• вагітність;
• період лактації;
• дитячий та підлітковий вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені);
• підвищена чутливість до еналаприлу та інших інгібіторів АПФ.

З обережністю слід застосовувати еналаприл при первинному гіперальдостеронізм, двосторонньому стенозі ниркових артерій, стенозі артерії єдиної нирки, гіперкаліємії, стані після трансплантації нирки, станах, що супроводжуються зниженням об'єму циркулюючої крові (в т.ч. блювота, діарея), при аортальному стенозі, мітральному стенозі (з порушеннями гемодинаміки), ідіопатичному гіпертрофічному субаортальному стенозі, системних захворюваннях сполучної тканини, ІХС, цереброваскулярних захворюваннях, цукровому діабеті, при нирковій недостатності (протеїнурія - більше 1 г/добу), при печінковій недостатності, у пацієнтів, які дотримуються дієти з обмеженням солі або знаходяться на гемодіалізі, при одночасному прийомі з імунодепресантами та салуретиками, у пацієнтів похилого віку (старше 65 років).

індапамід

• анурія;
• гіпокаліємія;
• виражена печінкова недостатність (в т.ч. з енцефалопатією);
• виражена ниркова недостатність;
• вагітність;
• період лактації;
• дитячий та підлітковий вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені);
• одночасний прийом препаратів, які подовжують інтервал QT;
• підвищена чутливість до препарату, інших похідних сульфонаміду або до інших компонентів препарату.

З обережністю слід застосовувати индапамид при цукровому діабеті в стадії декомпенсації, гіперурикемії (особливо, що супроводжується подагрою і уратних нефролітіазом).

еналаприл

Пацієнтам необхідно медичне спостереження протягом 2 годин після прийому початкової дози препарату і додатково 1 годину до стабілізації артеріального тиску.

У пацієнтів зі зменшенням ОЦК (в результаті терапії діуретиками, при обмеженні споживання кухонної солі, проведенні гемодіалізу, діареї, блювоті) при застосуванні еналаприлу (як і інших інгібіторів АПФ) навіть в початковій дозі підвищується ризик раптового і вираженого зниження артеріального тиску.

Транзиторна артеріальна гіпертензія не є протипоказанням для продовження лікування препаратом після стабілізації артеріального тиску. У разі повторного вираженого зниження артеріального тиску слід зменшити дозу або відмінити препарат.

Застосування високоміцних діалізних мембран підвищує ризик розвитку анафілактичної реакції. У дні, вільні від діалізу, слід коригувати режим дозування залежно від рівня артеріального тиску.

Слід ретельно контролювати стан пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю, ІХС та із захворюваннями судин мозку. У таких пацієнтів різке зниження артеріального тиску може призвести до інфаркту міокарда, інсульту або порушення функції нирок.

Раптова відміна препарату не призводить до різкого підвищення артеріального тиску.

Перед дослідженням функції паращитовидних залоз еналаприл слід скасувати.

У разі розвитку побічних ефектів або набряку Квінке препарат слід відмінити та призначити відповідне лікування.

Перед хірургічним втручанням (включаючи стоматологію) пацієнт повинен попередити хірурга / анестезіолога про застосування інгібіторів АПФ.

До і під час лікування інгібіторами АПФ необхідний періодичний контроль артеріального тиску, показників крові (гемоглобіну, калію, креатиніну, сечовини, активності печінкових трансаміназ), білка в сечі.

індапамід

При призначенні індапаміду пацієнтам, які приймають серцеві глікозиди, проносні препарати, на тлі гіперальдостеронізму, а також пацієнтам похилого віку показаний регулярний контроль вмісту калію і креатиніну.

На тлі прийому індапаміду слід систематично контролювати концентрацію калію, натрію, магнію в плазмі крові, рН, концентрацію глюкози, сечової кислоти та залишкового азоту. Найбільш ретельний контроль показаний при цирозі печінки (особливо з набряками або асцитом - ризик розвитку метаболічного алкалозу, що посилює прояви печінкової енцефалопатії), ІХС, серцевої недостатності, а також у пацієнтів похилого віку. До групи підвищеного ризику також належать пацієнти зі збільшеним інтервалом QT на ЕКГ (уродженим або розвиненому на тлі якого-небудь патологічного процесу). Перше визначення концентрації калію в крові слід провести протягом першого тижня лікування.

Гіперкальціємія на фоні прийому індапаміду може бути наслідком раніше недіагностованого гіперпаратиреозу.

У хворих на цукровий діабет вкрай важливо контролювати рівень глюкози в крові, особливо при наявності гіпокаліємії.

Значна дегідратація може призвести до розвитку гострої ниркової недостатності (зниження клубочкової фільтрації). Хворим необхідно компенсувати втрату води та на початку лікування ретельно контролювати функцію нирок.

Індапамід може дати позитивний результат при проведенні допінг-контролю.

Пацієнтам з артеріальною гіпертензією і гіпонатріємією (внаслідок прийому діуретиків) необхідно за 3 дні до початку прийому інгібіторів АПФ припинити прийом діуретиків (при необхідності прийом диуретиком можна відновити дещо пізніше), або в таких випадках призначають початкові низькі дози інгібіторів АПФ.

При призначенні індапаміду слід враховувати, що похідні сульфонамідів можуть загострювати перебіг ВКВ.

Використання в педіатрії

Ефективність та безпечність застосування еналаприлу та індапаміду у дітей і підлітків у віці до 18 років не встановлені.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами

На початку лікування, до завершення періоду підбору дози пацієнт повинен утримуватися від керування транспортними засобами та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, тому що можливо запаморочення, особливо після прийому початкової дози препарату.

При порушеннях функції нирок

При нирковій недостатності легкого і середнього ступеня тяжкості (КК від 30 до 80 мл/хв) доза еналаприлу повинна становити 5-10 мг/добу.

Препарат протипоказаний при анурії, виражених порушеннях функції нирок (КК менше 30 мл/хв).

При порушеннях функції печінки

Протипоказаний при печінкової недостатності.

Застосування в похилому віці

З обережністю слід застосовувати у пацієнтів похилого віку (старше 65 років).

Застосування в дитячому віці

Ефективність та безпечність застосування еналаприлу та індапаміду у дітей і підлітків у віці до 18 років не встановлені.

Умови та термін зберігання

Препарат відпускається за рецептом.

в сухому місці при температурі 15-25 °C.