порошок для розчину для ін'єкцій по 1,0 г; флакони з порошком; 10 флаконів з порошком у контурній чарунковій упаковці; по 1 контурній чарунковій упаковці в пачці
за рецептом
1 флакон містить канаміцину сульфату кислого стерильного у перерахуванні на канаміцин 1 г
Діюча речовина: канаміцин;
1 флакон містить сульфату канаміцину кислого стерильного в перерахунку на канаміцин 1 г.
Порошок для ін'єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: порошок білого чи майже білого кольору. Гігроскопічний. Допускається прилипання до стінок флакона.
Протимікробні засоби для системного застосування. Аміноглікозиди. Код ATX J01G B04.
Канаміцин – антибіотик широкого спектра дії. Чинить бактерицидну дію на більшість грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів, а також на кислотостійкі бактерії. Діє на штами мікобактерій туберкульозу, у тому числі на стійкі до стрептоміцину, ПАСК, ізоніазиду. Зв'язуючись із 30S субодиницею рибосомальної мембрани, порушує синтез білка в мікробній клітині.
Ефективний, як правило, щодо мікроорганізмів, резистентних до тетрацикліну, еритроміцину, левоміцетину.
Не діє на анаеробні мікроорганізми, дріжджі, віруси та більшість найпростіших.
При внутрішньом'язовому введенні швидко надходить у кров, терапевтична концентрація зберігається протягом 8-12 годин. Проникає у плевральну порожнину, синовіальну рідину, бронхіальний секрет, жовч через плацентарний бар'єр. У нормі канаміцин не проходить через гематоенцефалічний бар'єр, проте при запаленні мозкових оболонок концентрація його у спинномозковій рідині досягає 30-60% від такої у плазмі крові.
Виводиться нирками за 24-48 годин.
Тяжкі гнійно-септичні захворювання (сепсис, менінгіт, перитоніт, септичний ендокардит).
Інфекційно-запальні захворювання органів дихання (пневмонія, емпієма плеври, абсцес легень).
Інфекції нирок та сечовивідних шляхів.
Гнійні ускладнення у післяопераційний період.
Інфіковані опіки.
Туберкульоз легень та туберкульозні ураження інших органів, спричинені мікроорганізмами, резистентними до протитуберкульозних засобів І та ІІ ряду та чутливими до канаміцину.
Гіперчутливість до канаміцину та інших аміноглікозидів в анамнезі.
Неврит слухового нерва.
Міастенія.
Паркінсонізм.
Ботулізм.
Непрохідність кишківника.
Тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) (дивіться розділ «Спосіб застосування та дози»).
Слід уникати одночасного призначення з петлевими діуретиками (фуросемід, етакринова кислота), оскільки останні можуть посилити ототоксичний та нефротоксичний ефект канаміцину.
Можливо виникнення порушень функції дихання (пригнічення дихання та зупинка дихання) внаслідок нейром'язової блокади у хворих, яким одночасно з канаміцином призначаються недеполяризуючі міорелаксанти (сукцинілхолін, тубокурарин, декаметоній), анестетики, наркотичні аналгетики, а також магнію сульфат, цитратними консервантами. Слід уникати одночасного призначення, а при необхідності коригувати дози міорелаксантів і проводити жорсткий моніторинг нервово-м'язової функції.
Слід уникати одночасного та/або послідовного системного або місцевого застосування канаміцину з іншими нейротоксичними та/або нефротоксичними засобами (такими як цисплатин, інші аміноглікозидні антибіотики, поліміксин В, ацикловір, ганцикловір, амфотерицин В, препарати платини та золота, циклоспорин, цефалоспорини І покоління, капреоміцин, ванкоміцин).
При прийомі стрептоміцину, мономіцину, флориміцину лікування канаміцином можна розпочинати не раніше ніж через 10 днів після закінчення лікування вказаними антибіотиками.
Змішування канаміцину з пеніцилінами або цефалоспоринами призводить до інактивації канаміцину, а при їхньому окремому введенні спостерігається синергізм.
Індометацин, фенілбутазон та інші НПЗЗ, що порушують нирковий кровотік, можуть уповільнювати виведення аміноглікозидів з організму.
Одночасне застосування канаміцину з внутрішньовенним розчином індометацину у недоношених новонароджених призводить до збільшення концентрації в плазмі крові, пролонгування дії та посилення токсичного ефекту аміноглікозиду.
При туберкульозі канаміцин можна застосовувати одночасно з усіма основними та резервними протитуберкульозними засобами (виключення – стрептоміцин, флоріміцин та капреоміцин), а при інфекціях нетуберкульозної етіології – з пеніцилінами.
Підставою для застосування канаміцину є неефективність інших антибіотиків. При нечутливості збудника до препаратів групи неоміцину (гентаміцину, неоміцину) зазвичай спостерігається перехресна стійкість і до канаміцину.
Факторами ризику розвитку ототоксичності та/або нефротоксичності препарату є: генетично детермінована схильність до ототоксичної дії (слід з'ясувати наявність проявів ототоксичності аміноглікозидів у родичів); літній вік; початкове порушення слуху (отит, менінгіт, родова травма, гіпоксія під час пологів); високі дози; тривалий курс лікування; одночасне застосування інших ототоксичних або нефротоксичних лікарських засобів (дивіться розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»); захворювання нирок та серцево-судинної системи, що призводять до кумуляції препарату; дегідратація; цукровий діабет; ВІЛ інфекція; ниркова недостатність.
У зв'язку з цим до початку лікування, а також під час лікування препаратом необхідно здійснювати:
При порушення рівноваги інтервал між ін'єкціями необхідно збільшити.
Слід враховувати можливість виникнення нервово-м'язової блокади (ін'єкцію проводити за наявності всіх необхідних умов здійснення штучної вентиляції легких). Ризик розвитку тяжкої нервово-м'язової блокади при застосуванні препарату зростає у пацієнтів із паркінсонізмом, міастенією, ботулізмом, при одночасному застосуванні канаміцину з міорелаксантами. Для усунення проявів нервово-м'язової блокади застосовують кальцію хлорид внутрішньовенно або антихолінестеразні препарати.
При появі ознак пригнічення дихання необхідно припинити введення канаміцину та терміново ввести внутрішньовенно розчин кальцію хлориду та підшкірно розчин прозерину з атропіном. За потреби хворого переводять на кероване дихання.
При зниженні рівня калію необхідно контролювати вміст магнію та кальцію у сироватці крові.
Пацієнтам похилого віку канаміцин слід призначати лише за неможливості застосування менш токсичних антибіотиків.
Більш уповільнений метаболізм препарату у пацієнтів похилого віку призводить до більш тривалої його циркуляції в крові навіть при нормальній функції нирок, що збільшує ризик ототоксичних проявів у даної категорії пацієнтів.
У разі застосування препарату не слід перевищувати рекомендовані дози.
Пацієнти із порушенням функцій печінки. У хворих із патологією печінки рівень препарату в крові не змінюється (крім важкого алкогольного цирозу з асцитом, що призводить до більшого обсягу розподілу препарату).
Призначення канаміцину хворим із серйозною патологією печінки вважається безпечним, але при цьому рекомендується дотримуватись особливої обережності, оскільки у деяких пацієнтів можливе швидке прогресування гепаторенального синдрому.
Застосування в період вагітності та годування груддю
Канаміцин проникає у грудне молоко у невеликих кількостях (до 18 мкг/мл) і погано всмоктується із ШКТ, тому пов'язаних з ним ускладнень у дітей не зареєстровано. Проте на час лікування слід припинити грудне вигодовування.
Канаміцин протипоказаний під час вагітності. При застосуванні канаміцину під час вагітності було виявлено випадки вродженої глухоти. Застосування препарату допускається в окремих випадках тільки за показаннями, коли антибіотики інших груп виявилися неефективними або не можуть бути застосовані.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортом чи іншими механізмами
Даних щодо впливу на здатність керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами немає. Однак слід враховувати можливість розвитку вестибулярних порушень (запаморочення, порушення координації рухів) та утриматися від потенційно небезпечних робіт.
Канаміцин застосовують внутрішньом'язово.
Рішеннядля внутрішньом'язового введення готують ex tempore, додаючи до вмісту флакона (1 г) 4 мл стерильної води для ін'єкцій або 0,25-0,5% розчину новокаїну, глибоко вводять у верхній зовнішній квадрант сідниці не частіше 2-3 разів на добу. Для дітей як розчинник використовують тільки воду для ін'єкцій.
Для дорослих разова дозапри лікуванні інфекцій нетуберкульозної етіології становить 0,5 г кожні 8-12 годин, добова доза становить 1-1,5 г; максимальна разова доза – 1 г з інтервалом між введеннями 12 годин, максимальна добова доза – 2 г. Тривалість лікування – 5-7 днів. Залежно від тяжкості захворювання, ефективності лікування та перебігу захворювання тривалість лікування може бути змінена.
Дітямдо 1 рокупри інфекціях нетуберкульозної етіології (у виняткових випадках) препарат призначають у середній добовій дозі 0,1 г; з 1 року до 5 років – 0,1-0,3 г; старше 5 років – 0,3-0,5 г; максимальна добова доза – 15 мг/кг маси тіла, кратність введення – 2-3 рази на добу. Тривалість курсу лікування – 5-7 днів.
При лікуванні туберкульозу канаміцин вводять дорослим 1 раз на добу в дозі 1 г, дітям – по 15 мг/кг маси тіла 6 днів на тиждень із перервою на 7-й день. Кількість циклів та загальна тривалість лікування визначаються стадією та особливостями перебігу захворювання.
При нирковій недостатності схема введення канаміцину коригується шляхом зменшення доз або збільшення інтервалів між введеннями.
Для розрахунку інтервалів між ін'єкціями з урахуванням ступеня порушення функції нирок може бути рекомендована така формула: інтервал між введеннями (у годинах) = вміст креатиніну в плазмі (мг/100 мл) × 9.
Наприклад: якщо концентрація креатиніну в плазмі 2 мг, рекомендована доза повинна прийматися пацієнтом кожні 18 годин.
Початкова доза препарату розраховується з урахуванням маси тіла за формулою: доза (мг) = маса тіла (кг) × 7.
Наступні дози = початкова доза (мг)/вміст креатиніну в сироватці крові (мг/100 мл) при кратності введення 2-3 рази на добу.
У дні гемодіалізу після проведення додатково вводять разову дозу препарату.
Діти.
У недоношених дітей та новонароджених у зв'язку з недостатньо розвиненою функцією нирок відзначається більш тривалий період напіввиведення, що може призвести до накопичення препарату та його токсичної дії. Тому застосування канаміцину даної категорії пацієнтів та дітей першого року життя допускається лише за життєвими показаннями.
Симптоми передозування – посилення проявів побічних реакцій. При парентеральному введенні можливе виникнення нервово-м'язової блокади (курареподібна дія).
Лікування: специфічного антидоту немає. При симптомах передозування необхідно терміново припинити прийом препарату та призначити симптоматичну терапію.
У разі блокади або пригнічення дихання вводять прозерин з атропіном; при необхідності показано штучну вентиляцію легень.
При появі токсичних реакцій – перитонеальний діаліз або гемодіаліз. Новонародженим проводять обмінне переливання крові.
Порушення з боку нервової системи: ототоксичність (ураження VIII-ї пари черепно-мозкових нервів). При тривалому застосуванні можливий розвиток невриту слухового нерва, який проявляється шумом, дзвоном чи відчуттям закладеності у вухах, зниженням гостроти слуху. Зазначені симптоми можуть мати незворотний характер. Спочатку порушується сприйняття високих частот (що виявляється при аудіометрії); незворотне порушення розпізнавання мови, помітне для пацієнта, додається пізніше.
Поразка вестибулярного апарату проявляється запамороченням чи вертиго, порушенням координації рухів. При симетричному ураженні вестибулярного апарату ці порушення перших етапах може бути непомітні. Відзначено випадки ототоксичності незворотного характеру.
Нейротоксичність (енцефалопатія, сплутаність свідомості, летаргія, галюцинація, депресія). Периферична нейропатія.
Також можлива нервово-м'язова блокада, що проявляється пригніченням дихання внаслідок паралічу дихальних м'язів, головний біль, загальна слабкість, сонливість, посмикування м'язів, парестезія, судоми.
З боку сечовидільної системи: нефротоксичність. Поразка нирок, що виявляється оборотною нирковою недостатністю зазвичай легкого ступеня, рідко - гострим тубулярним некрозом, інтерстиціальним нефритом, зниженням швидкості клубочкової фільтрації (спостерігається після декількох днів лікування або після припинення терапії), підвищенням рівня креатиніну в сироватці крові, мікрогемаурією, мікрогематурією.
Крім високої концентрації препарату в плазмі крові, що особливо підвищує ризик розвитку ототоксичності та нефротоксичності, існують багато інших факторів ризику (дивіться розділ «Особливості застосування»).
Порушення електролітного балансу: гіпомагніємія, гіпокальціємія, гіпокаліємія.
Порушення з боку травного тракту: нудота, блювання, діарея, дисбактеріоз.
З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія
З боку шкіри та слизових оболонок: стоматит.
Алергічні реакції: рідко – висипання, свербіж, набряк, гіперемія шкіри. У поодиноких випадках можливе виникнення анафілактоїдних реакцій.
Зміни у місці введення: можливе подразнення та біль у місці введення. Також можливі: гіперемія, синці, гематома, ущільнення, атрофія або некроз підшкірної клітковини.
З боку системи згортання крові: пурпура.
З боку лабораторних показників: підвищення рівня амінотрансферазу сироватки крові, підвищення рівня білірубіну. Зміни з боку крові (анемія, лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія).
3 роки.
Умови харчування
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C, у недоступному для дітей місці.
Не застосовувати з іншими розчинниками, крім зазначених (вода для ін'єкцій або 0,25-0,5% розчин новокаїну для внутрішньом'язового введення, ізотонічний розчин хлориду натрію або 5% розчин глюкози для внутрішньовенного введення). Канаміцин фармацевтично несумісний зі стрептоміцином, гентаміцином, мономіцином, пеніцилінами, гепарином, цефалоспоринами, капреоміцином, амфотерицином В, еритроміцином, нітрофурантоїном, віоміцином. Їхнє змішування в одному обсязі не допускається.
1 г у флаконах; у флаконах №10 у пачці.
За рецептом.
ПАТ «Київмедпрепарат».
Українa, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139.
Джерелом інформаціі для опису є Державний Реєстр Лікарських Засобів України
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}