Коксерин

• Активна форма легеневого та позалегеневого туберкульозу в складі комбінованої терапії, при умові чутливості мікроорганізмів до циклосерину і після неефективного лікування основними лікарськими засобами (застосовують тільки як препарат другого ряду).
• Гострі інфекції сечовивідних шляхів, спричинені чутливими мікроорганізмами тільки тоді, коли звичайна терапія виявилася неефективною і коли була визначена чутливість мікроорганізмів до цього препарату.

Підвищена чутливість до циклосерину або до будь-яких інших компонентів препарату. Органічні захворювання центральної нервової системи, депресія, порушення психіки, виражене збудження чи психоз, епілепсія, схильність до судомних нападів, відомості в анамнезі про психічні захворювання, тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 250 мл/хв), серцева недостатність, алкоголізм.

Більшість побічних ефектів пов’язані з порушеннями функції центральної нервової системи або підвищеною чутливістю до лікарського засобу.

З боку нервової системи (у випадках прийому доз більше 500 мг на добу): головний біль, запаморочення, парестезії, парез, гіперрефлексія, тремор, периферичні неврити, атаксія, епілептиформні напади, великі та малі клонічні судоми, кома.

З боку психіки: тривожність, відчуття тривоги, підвищена дратівливість, нервозність, агресія, подразливість, порушення сну, сонливість, погіршення пам’яті, дезорієнтація, психоз, депресія, можливі суїцидальні спроби, параноя, зміна характеру, відчуття страху, порушення мовлення, дизартрія, шум у вухах, психомоторне збудження, галюцинації, сплутаність свідомості, втрата свідомості.

Побічні реакції з боку нервової системи виникають здебільшого протягом перших двох тижнів і переважно у пацієнтів, які отримують 500 мг циклосерину на добу.

З боку травного тракту: блювання, нудота, сухість у роті, втрата апетиту, біль у животі.

З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівня трансаміназ крові, гепатит, особливо у пацієнтів із захворюваннями печінки.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні висипання, свербіж, петехіально-папульозні висипи, фоточутливість.

З боку опорно-рухового апарату: артралгія, міальгія.

З боку імунної системи: реакції підвищеної чутливості/алергічні реакції.

Інші: мегабластна анемія, фолієва і В₁₂-дефіцитна анемія, сидеробластна анемія, підвищення температури тіла, зниження цукру в крові, загострення порфірії.

Повідомляли про випадки серцевих аритмій та раптовий розвиток хронічної серцевої недостатності у пацієнтів, які отримували циклосерин від 1 до 1,5 г на добу.

Лікування Коксерином припиняють чи зменшують дозування у разі виникнення алергічного дерматиту або симптомів ураження нервової системи: судоми, психоз, сонливість, депресія, сплутаність свідомості, гіперрефлексія, головний біль, тремор, запаморочення, парез, дизартрія.

Терапевтичний індекс циклосерину низький. Під час лікування пацієнтів із порушеннями функції нирок, які приймають добову дозу циклосерину понад 500 мг і у яких проявляються симптоми передозування, рівень циклосерину в крові потрібно контролювати щонайменше 1 раз на тиждень. Дозу корегують таким чином, щоб підтримуючий рівень препарату в крові був нижчим за 30 мг/л.

У пацієнтів із нирковою недостатністю помірного та середнього ступеня тяжкості слід знижувати дозу циклосерину.

Хворим, які приймають понад 500 мг циклосерину на добу, слід перебувати під наглядом лікаря через ризик виникнення симптомів передозування.

Отруєння може спостерігатися, якщо рівень препарату в крові вищий, ніж 30 мг/л, що є результатом передозування чи порушення кліренсу препарату.

Під час застосування препарату потрібно контролювати гематологічні показники, видільну функцію нирок, рівень препарату в крові та функцію печінки.

Перед початком лікування слід виділити культуру мікроорганізмів та визначити чутливість штаму до даного препарату. У разі туберкульозної інфекції слід визначити чутливість штаму до інших протитуберкульозних засобів.

Протисудомні та седативні препарати можуть бути ефективними для профілактики симптомів ураження центральної нервової системи, наприклад судом, збудження, тремору.

Для профілактики побічних нейротоксичних ефектів призначають психотропні препарати бензодіазепінового ряду: діазепам (5 мг) або феназепам (1 мг) на ніч, ноотропні препарати: пірацетам (по 800 мг 2 рази на добу), піридоксин, глютамінову кислоту 1 г 3 рази на добу.

У деяких випадках застосування циклосерину та інших протитуберкульозних препаратів призводить до розвитку недостатності вітаміну В₁₂ або фолієвої кислоти в організмі, мегалобластної та сидеробластної анемії. У випадку виникнення анемії під час прийому протитуберкульозних засобів потрібно провести відповідне лікування.

Вміст азобарвників - жовтий захід FCF (Е 110) та кармоїзин (Е 122), може спричиняти алергічні реакції.

Циклосерин знижує вміст цукру як у здорових добровольців, так і у хворих на цукровий діабет. Циклосерин спричиняє загострення порфірії, тому не рекомендується застосовувати препарат хворим на порфірію.

Застосування в період вагітності або годування груддю

У період вагітності препарат застосовують лише у разі крайньої необхідності, коли немає альтернативних методів лікування та потенційна користь для матері перевищує ризик для плода.

У разі необхідності застосування препарату годування груддю на цей період слід припинити.

Діти

Достатнього досвіду застосування циклосерину дітям немає, тому тільки у разі крайньої потреби та під суворим наглядом лікаря з особливою обережністю призначають препарат дітям віком від 5 років.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Під час лікування необхідно утримуватися від керування автотранспортом і занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Може спостерігатися гостре отруєння, якщо дорослий хворий прийняв понад 1 г препарату. Хронічна токсичність залежить від дозування та може виникати, якщо в організм щодоби надходить понад 500 мг препарату. У випадку застосування препарату хворим із порушеннями функції нирок див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування».

У пацієнтів, які отримували більше 1 г циклосерину на добу, можливий розвиток найбільш серйозної побічної дії препарату – серцевої аритмії та раптового розвитку застійної хронічної серцевої недостатності (рідко).

Зазвичай токсичні ефекти проявляються з боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, сплутаність свідомості, підвищена дратівливість, парестезії, дизартрія, психоз. У разі прийому високих доз можливе виникнення периферичних парезів, судом та коми. Етанол підвищує ризик виникнення епілептичних нападів.

Лікування. Рекомендується проводити симптоматичне та підтримуюче лікування, активоване вугілля ефективніше для зменшення всмоктування препарату, ніж промивання шлунка. У разі розвитку нейротоксичного ефекту потрібно вводити 200-300 мг піридоксину на добу. Під час гемодіалізу циклосерин виводиться з крові, але не виключений розвиток токсичного ефекту, що може становити загрозу для життя.

Зберігати при температурі не вище 25 °C в оригінальній упаковці.

Зберігати у недоступному для дітей місці.