Плаквенил таблетки вкриті плівковою оболонкою по 200 мг 4 блістера по 15 шт

Гидроксихлорохин (- (rs) -2-n- [4- (7-хлоро-4-хіноліоаміно) пентил] -n-етіламіноетанола сульфат) володіє декількома фармакологічними властивостями, які зумовлюють його терапевтичний ефект. ці властивості включають взаємодію із сульфгідрильними групами, зміну активності ферментів (в тому числі фосфоліпази, НАДН-цитохром с-редуктази, холінестерази, протеаз і гідролаз); зв'язування з ДНК; стабілізацію лізосомальних мембран; інгібування утворення простагландинів; хемотаксис і фагоцитоз поліморфноядерних клітин; можливо втручання у вироблення моноцитами інтерлейкіну-1 і інгібування вивільнення нейтрофілсупероксиду. завдяки внутрішньоклітинної концентрації і підвищення рн внутрішньоклітинних кислотних пухирців гідроксихлорохін має як антипротозойної, так і антиревматической активністю.

Гидроксихлорохин швидко всмоктується в травному тракті після перорального прийому. Його біодоступність становить близько 74%. Широко розподіляється в організмі, накопичується в клітинах крові та тканинах різних органів (печінка, легені, нирки, очі). У печінці частково перетворюється в активні етильовані метаболіти та виділяється в основному нирками (23-25% - в незміненому вигляді), а також з жовчю. Виділення препарату повільне, період напіввиведення становить близько 50 днів (суцільна кров) і 32 дня (плазма крові).

Гидроксихлорохин проникає через плацентарний бар'єр і, можливо, проникає в грудне молоко.

Малярія - для лікування гострих нападів і пригнічення малярії, викликаної plasmodium vivax, p. ovale і p. malariae, а також чутливими штамами p. falciparum; для радикального лікування малярії, викликаної чутливими штамами p. falciparum.

Ревматичні та дерматологічні захворювання - системний червоний вовчак, дискоїдний червоний вовчак, ревматоїдний артрит, хронічний ювенільний артрит, дерматологічні захворювання, викликані сонячним світлом.

Плаквеніл застосовують тільки перорально. таблетки приймають під час їди або запиваючи їх склянкою молока. всі дози наведені для гідроксихлорохіну сульфату і не еквівалентні дозам гідроксихлорохіну підстави.

Ревматичні захворювання. Плаквеніл надає кумулятивна дія, і для досягнення його терапевтичного ефекту необхідно кілька тижнів, тоді як незначні побічні ефекти можуть виявлятися відносно рано. Якщо протягом 6 міс стан хворого не поліпшується, препарат відміняють.

Ревматоїдний артрит. Початкова доза для дорослих становить 400-600, підтримуюча - 200-400 мг/добу.

Хронічний ювенільний артрит. Доза не повинна перевищувати 6,5 мг/кг маси тіла або 400 мг/добу, призначати необхідно найменшу дозу.

Системний і дискоїдний червоний вовчак. Початкова доза для дорослих становить 400-800, підтримуюча - 200-400 мг/добу.

Підвищена світлочутливість. Лікування повинно бути обмежено періодами максимальної експозиції світлом. Для дорослих може бути достатньою доза 400 мг/добу.

Придушення малярії. Для дорослих - 400 мг в один і той же день тижня. Для дітей у віці старше 6 років щотижнева пригнічуюча доза становить 6,5 мг/кг, але незалежно від маси тіла вона не повинна перевищувати дозу для дорослих.

Якщо дозволяють умови, то пригнічуючу терапію слід почати за 2 тижні до поїздки впливу сонячного світла. Якщо це неможливо, дорослим можна призначати початкову подвійну дозу 800 мг, дітям - 12,9 мг/кг маси тіла (але не більше 800 мг), розділену на 2 прийоми з інтервалом 6 год. Переважну терапію слід продовжувати протягом 8 тижнів після від'їзду з ендемічною зони.

Лікування гострих нападів малярії. Початкова доза у дорослих становить 800 мг, потім - 400 мг через 6 або 8 годин і по 400 мг двоє наступної доби (всього 2 г гідроксихлорохіну сульфату). В якості альтернативного методу можливий одноразової дози 800 мг. Доза для дорослих, як і для дітей, може бути розраховано на основі маси тіла (див. Нижче).

Для дітей у віці старше 6 років загальна доза 32 мг/кг маси тіла (але не перевищує 2 г) застосовується більше 3 днів таким чином:

- 1-я доза - 12,9 мг/кг (але не більше 800 мг на прийом);

- 2-я доза - 6,5 мг/кг (але не більше 400 мг) через 6 годин після 1-ї дози;

- 3-тя доза - 6,5 мг/кг (але не більше 400 мг) через 18 годин після 2-ї дози;

- 4-я доза - 6,5 мг/кг (але не більше 400 мг) через 24 годин після 3-й дози.

Підвищена чутливість до похідних 4-амінохіноліну, що передує макулопатія, вік до 6 років (таблетки по 200 мг не адаптовані для застосування у дітей з масою тіла менше 35 кг); такі рідкісні вроджені аномалії, як непереносимість галактози, дефіцит лактази або синдромом мальабсорбції глюкози / галактози.

Рідко - ретинопатія зі зміною пігментації та дефектами поля зору. на ранній стадії вона оборотна після відміни препарату. якщо плаквенил вчасно не скасувати, існує ризик прогресування ретинопатії навіть після відміни препарату. зміни сітківки можуть бути спочатку безсимптомними, або можуть бути парацентральна, перицентральна або минуща скотома.

Можливі зміни рогівки, включаючи набряк і помутніння. Вони можуть бути безсимптомними або викликати такі порушення, як ореоли, неясність зору або світлобоязнь. Ці зміни можуть бути тимчасовими або оборотними при припиненні лікування. Нечіткість зору викликана порушенням акомодації, вона дози й оборотна.

Рідко - шкірні висипання, свербіж, зміни пігментації шкіри та слизових оболонок, знебарвлення волосся та алопеція. Ці зміни зазвичай швидко минають після припинення лікування. Можливі бульозні висипання, включаючи поодинокі випадки мультиформної еритеми та синдрому Стівенса - Джонсона, світлочутливість і окремі випадки ексфоліативного дерматиту. Дуже рідко - гострі генералізовані екзантематозні пустульозні висипання, які необхідно відрізняти від псоріазу, хоча Плаквеніл може викликати загострення псоріазу. Це може бути пов'язане з підвищенням температури та лейкоцитозом. Після відміни препарату прогноз звичайно сприятливий.

Можливі нудота, діарея, анорексія, біль в області живота, рідко - блювота. Ці симптоми зазвичай проходять після зниження дози або припинення лікування.

Зрідка відзначають запаморочення, шум у вухах, втрату слуху, головний біль, нервозність, емоційну нестійкість, психози, судоми.

Ймовірна Міопатії скелетних м'язів або нейроміопатії, що призводять до прогресуючої слабкості та атрофії проксимальних груп м'язів. Міопатія може бути оборотною після відміни препарату, але для повного відновлення може знадобитися кілька місяців. Можуть спостерігатися слабкі сенсорні зміни, пригнічення сухожильного рефлексу й аномальну нервову провідність.

У рідкісних випадках - кардіоміопатія. При виявленні порушень провідності (AV-блокада, блокада пучка Гісса) та гіпертрофії обох шлуночків слід запідозрити хронічну інтоксикацію. Після відміни препарату провідність, як правило, відновлюється.

Рідко спостерігається пригнічення кісткового мозку. Плаквеніл може загострювати порфірію.

В окремих випадках може спостерігатися зміни показників функції печінки, повідомлялося про декілька випадків раптово розвинулася печінкової недостатності.

Частота ретинопатії, якщо не перевищується рекомендована добова доза, невисока. перевищення рекомендованої добової дози підвищує ризик пошкодження сітківки та прискорює цей процес. перед початком курсу лікування препаратом слід провести офтальмоскопію обох очей для дослідження гостроти зору, колірного зору і оптичного поля, а також фундоскопію. згодом таке обстеження необхідно повторювати як мінімум щорічно. обстеження повинно бути більш частим і в таких ситуаціях: добова доза препарату перевищує 6,5 мг/кг ідеальної (не збільшення) маси тіла; реальна маса, що використовується для встановлення дози для повних хворих, може привести до передозування; ниркова недостатність; загальна доза перевищує 200 г; хворі похилого віку (старше 65 років); знижена гострота зору.

Якщо зір погіршується (гострота зору, колірний зір і ін.), Слід негайно припинити застосування препарату. Хворі повинні перебувати під наглядом, тому що зміна сітківки та порушення зору можуть прогресувати навіть після відміни лікування.

Рекомендується дотримуватися обережності при лікуванні пацієнтів із захворюваннями печінки та нирок. Може виникнути необхідність у зниженні дози препарату для зменшення його токсичного впливу на ці органи.

З обережністю застосовують препарат при лікуванні пацієнтів зі шлунково-кишкові, неврологічні або гематологічні захворювання; у хворих, чутливих до хініну і з дефіцитом глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази, порфірію і псоріаз.

Хворим, які приймають препарат протягом тривалого часу, слід періодично проводити розгорнутий аналіз крові. При виявленні відхилень від норми Плаквеніл скасовують.

Маленькі діти особливо чутливі до токсичних ефектів 4-амінохінолінів, тому необхідно зберігати Плаквеніл в недоступному для дітей місці.

У хворих, які тривалий час приймають препарат, необхідно періодично проводити обстеження функцій скелетних м'язів і сухожильних рефлексів. Якщо при прийомі препарату спостерігається слабкість, його слід скасувати. Плаквеніл неефективний відносно хлорохінрезістентних штамів P. falciparum, неактивний відносно екзоерітроцітних форм P. vivax, P. ovale і P. malariae. Тому Плаквеніл не запобігає ні інфікуванню цими мікроорганізмами при застосуванні в профілактичних цілях, ні рецидиву хвороби, спричиненої ними.

Хворі повинні дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом і виконання робіт, що потребують підвищеної уваги, оскільки Плаквеніл може порушувати акомодацію та спричинювати помутніння зору. Якщо цей стан не проходить мимоволі, доза може бути тимчасово знизити.

Плаквеніл проникає через плаценту. Даних про застосування Плаквенілу під час вагітності недостатньо. Відомо, що 4-амінохіноліни в терапевтичних дозах можуть викликати ушкодження центральної нервової системи, в тому числі надавати ото і вестібулотоксіческое дію, приводячи до вроджену глухоту, викликати крововиливи в сітківку і приводити до її аномальної пігментації. Тому слід уникати застосування Плаквенілу при вагітності.

Слід ретельно зважити необхідність застосування препарату в період годування груддю, оскільки він в невеликій кількості виділяється в грудне молоко, а немовлята особливо чутливі до токсичних ефектів 4-амінохінолонов.

Одночасне застосування Плаквенілу і дигоксину може спричинити підвищення рівня дигоксину в сироватці крові, тому у хворих, які отримують комбіновану терапію, слід регулярно контролювати рівень дигоксину в сироватці крові.

Оскільки Плаквеніл може посилювати ефект антидіабетичних засобів, може знадобитися зниження дози інсуліну або антидіабетичних препаратів.

Плаквеніл може вступати в деякі з відомих взаємодій хлорохіну, тобто можливе посилення блокуючого дії аміноглікозиднихантибіотиків на нейром'язову передачу; придушення його метаболізму циметидином, що може підвищувати концентрацію Плаквенілу плазмі крові; антагонізм дії неостигміну і пиридостигмина; зменшення утворення антитіл у відповідь на первинну імунізацію людської диплоїдно-клітинної вакциною для інтрадермального введення проти сказу.

При одночасному застосуванні антацидів інтервал між прийомом повинен становити не менше 4 годин (зменшення абсорбції).

Передозування 4-амінохінолінів особливо небезпечна для маленьких дітей, прийом навіть 1-2 г препарату може привести до летального результату. симптоми передозування включають головний біль, порушення зору, серцево-судинний колапс і судоми, гіпокаліємію, порушення ритму і провідності, за якими настає зупинка серця і дихання. оскільки ці ефекти можуть розвинутися відразу ж після прийняття високих доз, втручання повинно бути негайним. проводять промивання шлунка, призначають активоване вугілля в дозі, як мінімум в 5 разів перевищує прийняту дозу препарату. активоване вугілля слід вводити в шлунок через зонд після промивання і не пізніше ніж через 30 хв після прийому препарату. парентеральне введення діазепаму може зменшити кардіотоксичність Плаквенілу. при необхідності проводять заходи з підтримки дихання і протишокову терапію.

При кімнатній температурі не вище 25 °C.

діюча речовина: гідроксихлорохін;

1 таблетка містить гідроксихлорохіну сульфату 200 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, повідон, крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат; оболонка: Opadry OY-L-28900 (гіпромелоза, титану діоксид (E 171), поліетиленгліколь, лактози моногідрат).

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою

Основні фізико-хімічні властивості: білого кольору двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з плоскими краями, з маркуванням «HСQ» з одного боку та «200» − з іншого.

Антипаразитарні лікарські засоби. Антималярійні засоби. Амінохіноліни. Гідроксихлорохін. Код АТХ Р01В А02.

Фармакодинаміка

Антималярійні препарати, такі як хлорохін та гідроксихлорохін, чинять кілька фармакологічних дій, що зумовлюють їхній терапевтичний ефект при лікуванні ревматичних захворювань, хоча роль кожного з цих механізмів залишається невідомою. Ці ефекти включають взаємодію з сульфгідрильними групами, зміну активності ферментів (в тому числі фосфоліпази, НАДН-цитохром-С-редуктази, холінестерази, протеаз та гідролаз), зв’язування з ДНК, стабілізацію лізосомальних мембран, інгібування вироблення простагландину, інгібування хемотаксису та фагоцитозу поліморфноядерних клітин, можливий вплив на продукування моноцитами інтерлейкіну-1 та інгібування вивільнення нейтрофілами супероксиду.

Фармакокінетика

Абсорбція

Після перорального прийому пікові концентрації в крові досягаються приблизно через 4 години. Абсолютна біодоступність після перорального застосування становить 79%.

Розподіл

Гідроксихлорохін має великий об’єм розподілу внаслідок великого накопичення в тканинах (5 500 л в крові, 44 000 л в плазмі) та демонструє накопичення в клітинах крові зі співвідношенням вмісту в цільної крові та плазмі 7,2. Приблизно 50% гідроксихлорохіну зв’язано з білками плазми.

Метаболізм

Гідроксихлорохін в основному метаболізується до N-десетилгідроксихлорохіну та двох інших метаболітів, спільних з хлорохіном, десетилхлорохіну та бідесетилхлорохіну. На основі даних хлорохіну можна екстраполювати, що гідроксихлорохін може метаболізуватися in vitro тими самими CYP, що і хлорохін, тобто CYP2C8 та CYP3A, і меншою мірою CYP2D6.

Елімінація

Гідроксихлорохін має багатоетапний профіль елімінації з тривалим кінцевим періодом напіввиведення, що становить від 30 до 60 днів. Приблизно 20−25% дози гідроксихлорохіну виводиться з сечею у вигляді незміненого препарату.

Дорослі

Лікування ревматоїдного артриту, дискоїдного та системного червоного вовчака, а також дерматологічних захворювань, причиною виникнення або погіршення перебігу яких є дія сонячного світла.

Педіатрична популяція

Лікування ювенільного ідіопатичного артриту (в комбінації з іншими лікарськими засобами), дискоїдного та системного червоного вовчака.

- Відома гіперчутливість до сполук 4-амінохіноліну.

- Макулопатія, яка діагностована до початку лікування препаратом Плаквеніл^®.

- Вік менше 6 років (таблетки по 200 мг неприйнятні до застосування пацієнтам з масою тіла

Фармакодинамічні взаємодії

Лікарські засоби з відомим ефектом подовження інтервалу QT / потенціалом спричиняти серцеву аритмію. Гідроксихлорохін необхідно застосовувати з обережністю пацієнтам, які отримують лікарські засоби з відомим ефектом подовження інтервалу QT, такі як протиаритмічні препарати класів IA і III, трициклічні антидепресанти, антипсихотики, деякі протиінфекційні препарати, в зв’язку з підвищенням ризику розвитку шлуночкової аритмії (див. розділи «Особливості застосування» і «Передозування»). Галофантрин не слід призначати разом із гідроксихлорохіном.

Оскільки гідроксихлорохін може посилити ефект гіпоглікемічного лікування, може бути потрібне зниження дози інсуліну або антидіабетичних засобів.

Одночасне застосування гідроксихлорохіну та антималярійних препаратів, для яких відомий ефект зниження судомного порогу (наприклад мефлохіну), може збільшувати ризик розвитку судом.

Можливе зниження ефективності протиепілептичних лікарських засобів при їхньому одночасному застосуванні з гідроксихлорохіном.

За можливості слід уникати одночасного застосування препарату з лікарськими засобами, які мають окулотоксичний або гемотоксичний потенціал.

Існує теоретичний ризик інгібування внутрішньоклітинної активності α-галактозидази при одночасному застосуванні гідроксихлорохіну та агалсидази.

Гідроксихлорохіну сульфат також може вступати у деякі взаємодії, відомі для хлорохіну, навіть якщо конкретних повідомлень про це не надходило. До них належать: посилення безпосередньої блокуючої дії аміноглікозидних антибіотиків на нервово-м’язовий синапс; антагонізм дії неостигміну та піридостигміну; зменшення утворення антитіл у відповідь на первинну імунізацію інтрадермальною людською диплоїдноклітинною антирабічною вакциною.

Вплив інших лікарських засобів на гідроксихлорохін

Антацидні засоби

Одночасне застосування з магнієвмісними антацидними засобами або каоліном може призводити до зниження абсорбції хлорохіну. Тому, за даними екстраполяції, гідроксихлорохін слід вводити окремо від антацидних засобів та каоліну з інтервалом як мінімум дві години.

Інгібітори або індуктори CYP

Одночасне застосування циметидину, помірного інгібітору CYP2C8 та CYP3A4, спричинило збільшення впливу хлорохіну вдвічі. Екстраполюючи ці дані з огляду на

подібність структури та фармакокінетичних параметрів у гідроксихлорохіну і хлорохіну, можна очікувати розвитку подібного ефекту і для гідроксихлорохіну. Рекомендується дотримуватися обережності (наприклад, здійснювати моніторинг побічних ефектів) при одночасному застосуванні сильних або помірних інгібіторів CYP2C8 та CYP3A4 (таких як гемфіброзил, клопідогрел, ритонавір, ітраконазол, кларитроміцин, грейпфрутовий сік).

Повідомлялося про недостатню ефективність гідроксихлорохіну при одночасному застосуванні з рифампіцином, сильним індуктором CYP2C8 та CYP3A4. Рекомендується дотримуватися обережності (наприклад, здійснювати моніторинг ефективності) при одночасному застосуванні з сильними індукторами CYP2C8 та CYP3A4 (такими як рифампіцин, звіробій, карбамазепін, фенобарбітал).

Вплив гідроксихлорохіну на інші лікарські засоби

Субстрати P-глікопротеїну

Потенціал гідроксихлорохіну інгібувати субстрати P-глікопротеїну не оцінювався. Спостереження in vitro показують, що всі інші досліджувані амінохіноліни інгібують P- глікопротеїн. Отже, існує ймовірність збільшення концентрації субстратів P- глікопротеїну при одночасному застосуванні з гідроксихлорохіном. Повідомлялося про підвищення рівнів циклоспорину в плазмі крові при одночасному застосуванні циклоспорину та гідроксихлорохіну. При одночасному застосуванні дигоксину та гідроксихлорохіну повідомлялося про підвищений рівень дигоксину в сироватці крові. Рекомендується дотримуватися обережності (наприклад, здійснювати моніторинг побічних ефектів або концентрації в плазмі, якщо це доречно) при одночасному застосуванні з субстратами P-глікопротеїну з вузьким терапевтичним діапазоном (такими як дигоксин, циклоспорин, дабігатран).

У дослідженні лікарської взаємодії при однократному застосуванні досліджуваного засобу хлорохін знижував біодоступність празиквантелу. Наразі невідомо, чи спостерігатиметься подібний ефект при одночасному застосуванні гідроксихлорохіну і празиквантелу. Екстраполюючи ці дані з огляду на подібність структури та фармакокінетичних параметрів між гідроксихлорохіном та хлорохіном, можна очікувати розвитку подібного ефекту і для гідроксихлорохіну.

Ретинопатія.

Перед початком курсу лікування препаратом Плаквеніл^® усім пацієнтам необхідно пройти офтальмологічне обстеження. Надалі таке обстеження слід проводити принаймні кожні 12 місяців.

Токсичні реакції з боку сітківки очей є переважно дозозалежними. Ризик ураження сітківки є низьким при застосуванні добових доз до 6,5 мг/кг маси тіла. Перевищення рекомендованої добової дози збільшує ризик виникнення токсичних реакцій з боку сітківки.

Під час офтальмологічного обстеження необхідно перевірити гостроту зору, провести ретельну офтальмоскопію та фундоскопію, а також дослідження центрального поля зору з червоною мішенню та колірного зору.

Обстеження слід проводити частіше, адаптувавши його до особливостей окремого пацієнта, у таких випадках:

− добова доза препарату перевищує 6,5 мг на 1 кг ідеальної (не збільшеної) маси тіла; використання показника фактичної маси тіла під час розрахунку дози препарату для хворих з ожирінням може призвести до передозування;

− ниркова недостатність;

− гострота зору нижче 6/8;

− вік понад 65 років;

− кумулятивна доза більше 200 г.

Лікування препаратом Плаквеніл^® слід негайно відмінити, якщо у пацієнта спостерігаються пігментні порушення, дефекти поля зору або інші відхилення від норми, які не можна пояснити порушенням акомодації (див. також розділ «Побічні реакції»). Необхідно продовжувати спостереження за станом таких хворих, оскільки зміни з боку сітківки і порушення зору можуть прогресувати навіть після відміни препарату (див. також розділ «Побічні реакції»).

Не рекомендується застосовувати гідроксихлорохін одночасно з лікарськими засобами з відомою здатністю викликати токсичні реакції з боку сітківки, такими як тамоксифен.

Подовження інтервалу QT. Гідроксихлорохін має потенціал подовжувати інтервал QTc у пацієнтів зі специфічними факторами ризику. Гідроксихлорохін слід застосовувати з обережністю пацієнтам з вродженим або задокументованим набутим подовженням інтервалу QT та/або відомими факторами ризику подовження інтервалу QT, такими як:

- захворювання серця (наприклад серцева недостатність, інфаркт міокарда);

- проаритмічні стани, наприклад брадикардія (

- наявність в анамнезі шлуночкових порушень ритму;

- некоригована гіпокаліємія та/або гіпомагніємія;

- одночасне застосування із засобами, що подовжують інтервал QT (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»), оскільки це може призводити до підвищення ризику розвитку шлуночкових аритмій.

Вираженість подовження інтервалу QT може збільшуватися зі збільшенням концентрації препарату. У зв’язку з цим не слід перевищувати рекомендовану дозу (див. також розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» і «Побічні реакції»).

Хронічні прояви токсичності з боку серця. Повідомлялося про випадки кардіоміопатії, що призводила до розвитку серцевої недостатності, інколи з летальним наслідком, у пацієнтів, які отримували лікування препаратом Плаквеніл^® (див. розділи «Побічні реакції» та «Передозування»). Тому рекомендується клінічний моніторинг для виявлення ознак і симптомів кардіоміопатії. У разі розвитку кардіоміопатії застосування препарату Плаквеніл^® слід припинити. У разі діагностики порушень провідності (блокада ніжок пучка Гіса / атріовентрикулярна блокада), а також бівентрикулярної гіпертрофії необхідно розглянути питання хронічної токсичності препарату (див. розділ «Побічні реакції»).

З обережністю слід застосовувати препарат хворим, які приймають ліки, що можуть викликати побічні реакції з боку органів зору чи шкіри. Препарат слід також з обережністю застосовувати:

- пацієнтам із захворюванням печінки або нирок, а також пацієнтам, які приймають ліки, що можуть негативно вплинути на функцію цих органів. У пацієнтів із тяжким порушенням функції нирок або печінки необхідно визначати рівень гідроксихлорохіну у плазмі крові та корегувати дозу препарату відповідним чином;

- пацієнтам із тяжкими шлунково-кишковими, неврологічними та гематологічними захворюваннями.

Інший моніторинг при тривалому лікуванні препаратом.

У пацієнтів, які приймають препарат упродовж тривалого часу, необхідно періодично проводити розгорнутий загальний аналіз крові. При виявленні патологічних змін застосування препарату Плаквеніл^® слід припинити (див. розділ «Побічні реакції»).

У всіх пацієнтів, які приймають препарат упродовж тривалого часу, необхідно періодично проводити оцінку функції скелетних м’язів та сухожильних рефлексів. При виникненні м’язової слабкості препарат слід відмінити (див. розділ «Побічні реакції»).

З обережністю слід застосовувати препарат для лікування пацієнтів, чутливих до хініну, які мають дефіцит глюкози-6-фосфатдегідрогенази, хворим, які страждають на хронічну гематопорфірію, оскільки перебіг цих захворювань під впливом гідроксихлорохіну може загострюватися, а також хворим на псоріаз, оскільки зростає ризик виникнення шкірних реакцій.

Суїцидальна поведінка та психічні розлади. Надходили повідомлення про суїцидальну поведінку та психічні розлади у деяких пацієнтів, які отримували терапію гідроксихлорохіном (див. розділ «Побічні реакції»).

Зазвичай небажані реакції з боку психіки виникають протягом першого місяця після початку лікування гідроксихлорохіном; також повідомлялося про такі випадки у пацієнтів, які раніше не мали розладів з боку психіки в анамнезі. Пацієнтам слід рекомендувати негайно звертатися за медичною допомогою, якщо під час лікування у них з’являються симптоми з боку психіки.

Пацієнтам з такими рідкісними вродженими станами, як непереносимість галактози, дефіцит лактази саамів або синдром мальабсорбції глюкози-галактози, не слід приймати цей лікарський засіб.

Діти раннього віку особливо чутливі до токсичної дії 4-амінохінолінів; тому пацієнтів необхідно попередити про те, що Плаквеніл^® необхідно зберігати у недоступному для дітей місці.

Гіпоглікемія. Було показано, що гідроксихлорохін може спричинити тяжку гіпоглікемію, в тому числі із втратою свідомості, що може бути небезпечним для життя, у пацієнтів, які приймають або не приймають протидіабетичні лікарські засоби. Пацієнтів, які отримують лікування гідроксихлорохіном, слід попередити про ризик розвитку гіпоглікемії та пов’язані з нею клінічні ознаки та симптоми. У пацієнтів з наявністю клінічних симптомів, які можуть свідчити про гіпоглікемію, під час лікування гідроксихлорохіном слід контролювати рівень глюкози в крові та у випадку необхідності лікування повинно бути переглянуте.

При застосуванні препарату Плаквеніл^® можуть виникати екстрапірамідні розлади (див. розділ «Побічні реакції»).

Потенційний канцерогенний ризик. Експериментальні дані вказують на наявність потенційного ризику індукування генних мутацій. Дані досліджень канцерогенності на тваринах доступні лише щодо одного біологічного виду тварин, яким застосовували вихідну сполуку хлорохін, і отримані результати були негативними. Для людини наразі отримано недостатньо даних для того, щоб можна було виключити збільшення ризику онкологічних захворювань у пацієнтів, які приймають препарат упродовж тривалого часу.

Вагітність. Існують лише обмежені дані доклінічних досліджень гідроксихлорохіну. У дослідженнях на тваринах було виявлено токсичний вплив хлорохіну (речовини, спорідненої з гідроксихлорохіном) на репродуктивну функцію після застосування материнському організму у високих дозах. Дані доклінічних досліджень хлорохіну вказують на потенційний ризик генотоксичності у деяких тест-системах.

При застосуванні гідроксихлорохіну для тривалої терапії аутоімунних захворювань у високих дозах обсерваційні дослідження і метааналіз, що включив дані проспективних досліджень з тривалим застосуванням препарату у високих дозах, не виявили статистично значущого підвищення ризику вроджених вад розвитку або несприятливих клінічних наслідків вагітності.

Гідроксихлорохін проникає крізь плаценту. Слід зазначити, що 4-амінохіноліни у терапевтичних дозах можуть спричиняти ураження центральної нервової системи, у тому числі ототоксичність (слухову та вестибулярну токсичність, вроджену глухоту), ретинальні кровотечі та аномальну пігментацію сітківки. Ці ефекти не були підтверджені у більш масштабних серійних/обсерваційних дослідженнях. Обсерваційні дослідження і метааналіз, що включив дані проспективних досліджень з тривалим застосуванням препарату у високих дозах, не виявили статистично значущого підвищення ризику вроджених вад розвитку або несприятливих клінічних наслідків вагітності.

У зв’язку з цим необхідно уникати застосування гідроксихлорохіну сульфату під час вагітності, за винятком випадків, коли, на думку лікаря, індивідуальна потенційна користь такого лікування переважає потенційні ризики.

Годування груддю. Гідроксихлорохін екскретується у грудне молоко (у кількості, що становить менше 2% дози, яку застосовують матері, з поправкою на масу тіла). Слід ретельно зважити необхідність тривалого застосування гідроксихлорохіну у період годування груддю, враховуючи повільну швидкість виведення препарату з організму та потенціал його кумуляції у токсичних кількостях в організмі немовляти. Відомо, що немовлята надзвичайно чутливі до токсичних ефектів 4-амінохінолінів.

Наразі доступні дуже обмежені дані щодо безпеки тривалого застосування гідроксихлорохіну для немовлят, яких годують грудним молоком; при призначенні препарату лікар має оцінювати потенційні ризики і користь його застосування під час годування груддю, враховуючи показання до такого лікування та його тривалість.

Фертильність. Дані щодо впливу гідроксихлорохіну сульфату на фертильність людини відсутні. У дослідженнях на тваринах хлорохін (речовина, споріднена з гідроксихлорохіном) демонстрував небажані ефекти щодо фертильності у самців.

Оскільки невдовзі після початку лікування можливе виникнення розладів зору через порушення акомодації, що можуть спричинити нечіткість зору, пацієнтам слід бути обережними при керуванні транспортом і виконанні робіт, що потребують підвищеної уваги. Якщо цей стан не проходить самостійно, він минає при зменшенні дози чи припиненні лікування.

Плаквеніл^Ò призначений для перорального застосування. Кожну дозу слід приймати під час їжі або запиваючи склянкою молока.

Ефект гідроксихлорохіну є кумулятивним, тому для досягнення терапевтичного ефекту потрібно кілька тижнів, тоді як незначні побічні ефекти можуть виникати відносно рано. Якщо при лікуванні ревматичного захворювання стан пацієнта не покращується впродовж 6 місяців, то препарат слід відмінити.

При захворюваннях, пов’язаних із підвищеною чутливістю до світла, лікування слід проводити тільки під час періодів максимальної інсоляції.

Дорослі та пацієнти літнього віку.

Необхідно застосовувати мінімальну ефективну дозу. Ця доза не повинна перевищувати 6,5 мг/кг/добу (у розрахунку на ідеальну, а не фактичну масу тіла хворого) та становити або 200 мг, або 400 мг на добу.

Діти.

Необхідно застосовувати мінімальну ефективну дозу, яка не перевищує 6,5 мг/кг/добу у розрахунку на ідеальну масу тіла. У зв’язку з цим таблетки по 200 мг не придатні для застосування у дітей з ідеальною масою тіла менше 31 кг.

Діти. Необхідно застосовувати мінімальну ефективну дозу, яка не перевищує 6,5 мг на 1 кг ідеальної маси тіла на добу. У зв’язку з цим таблетки по 200 мг не придатні для застосування у дітей з ідеальною масою тіла менше 31 кг.

Передозування 4-амінохінолінів особливо небезпечне для немовлят, оскільки прийом навіть 1–2 грамів може призвести до летального наслідку.

Симптоми передозування можуть включати головний біль, порушення зору, серцево-судинний колапс, судоми, гіпокаліємію, порушення ритму та провідності, включаючи подовження інтервалу QT, шлуночкову тахікардію torsade de pointes, шлуночкову тахікардію та фібриляцію шлуночків, збільшення ширини комплексів QRS, брадіаритмії, вузловий ритм, атріовентрикулярну блокаду, за якими раптово настає іноді летальна зупинка дихання та серця. Ці явища можуть виникнути невдовзі після передозування, тому необхідна невідкладна медична допомога. Вміст шлунка необхідно негайно видалити, викликавши блювання або промивши шлунок. Активоване вугілля у дозі, яка щонайменше у п’ять разів перевищує прийняту дозу препарату, може сповільнити подальшу його абсорбцію, якщо активоване вугілля вводити у шлунок через зонд після промивання та не пізніше ніж через 30 хвилин після прийому препарату.

У разі передозування слід розглянути можливість парентерального введення діазепаму. Доведено, що цей препарат може зменшити явища кардіотоксичності, спричинені хлорохіном.

У разі необхідності слід вжити заходів для підтримання дихання та провести протишокову терапію.

Використано такі критерії частоти, схвалені Радою міжнародних організацій медичних наук (CIOMS): дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1/100 до

Розлади з боку крові та лімфатичної системи

Частота невідома: пригнічення функції червоного кісткового мозку, анемія, апластична анемія, агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія.

Розлади з боку імунної системи

Частота невідома: кропив’янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм.

Метаболічні та аліментарні розлади

Часто: відсутність апетиту.

Частота невідома: гіпоглікемія.

Гідроксихлорохін може загострювати перебіг порфірії.

Розлади з боку психіки

Часто: афективна лабільність.

Нечасто: нервозність.

Частота невідома: психоз, суїцидальна поведінка, депресія, галюцинації, тривожність, збудження, сплутаність свідомості, марення, манія та розлади сну.

Розлади з боку нервової системи

Часто: головний біль.

Нечасто: запаморочення.

Частота невідома: при застосуванні цього класу лікарських засобів повідомлялось про виникнення судом.

Екстрапірамідальні розлади, такі як дистонія, дискінезія, тремор (див. розділ «Особливості застосування»).

Розлади з боку органів зору

Часто: нечіткість зору внаслідок порушення акомодації, що є дозозалежним та оборотним явищем.

Нечасто: може виникати ретинопатія зі змінами пігментації та появою дефектів поля зору.

На ранній стадії після припинення лікування препаратом Плаквеніл^® ретинопатія є оборотною. Якщо лікування препаратом вчасно не відмінити, існує ризик прогресування ретинопатії навіть після відміни препарату.

У пацієнтів з ретинопатією спочатку може відзначатись безсимптомний перебіг або можуть спостерігатись парацентральні чи перицентральні кільцеподібні скотоми, скроневі скотоми або порушення сприйняття кольорів.

Були повідомлення про зміни з боку рогівки, включаючи набряк та помутніння. Вони можуть бути безсимптомними або викликати такі порушення, як поява ореолів, нечіткість зору чи фотофобія. Ці зміни можуть бути транзиторними та зникають після припинення лікування препаратом.

Частота невідома: повідомлялось про випадки розвитку макулопатії та макулярної дегенерації, які можуть бути необоротними.

Розлади з боку органів слуху та рівноваги:

Нечасто: вертиго, відчуття шуму у вухах.

Частота невідома: втрата слуху.

Розлади з боку серця

Частота невідома: подовження інтервалу QT у пацієнтів зі специфічними факторами ризику, що може призводити до аритмії (torsade de pointes, шлуночкова тахікардія); кардіоміопатія, що може призводити до розвитку серцевої недостатності, у деяких випадках з летальним наслідком (див. розділи «Особливості застосування» та «Передозування»).

У разі діагностики порушень провідності (блокада ніжок пучка Гіса / атріовентрикулярна блокада), а також бівентрикулярної гіпертрофії необхідно розглянути питання хронічної токсичності препарату. Відміна препарату може призвести до зникнення цих порушень.

Розлади з боку шлунково-кишкового тракту

Дуже часто: біль у животі, нудота.

Часто: діарея, блювання.

Ці симптоми, як правило, зникають відразу після зниження дози або після припинення лікування препаратом.

Розлади з боку печінки та жовчовивідних шляхів

Нечасто: відхилення від норми показників функціональних печінкових проб.

Частота невідома: фульмінантна печінкова недостатність.

Розлади з боку шкіри та підшкірної клітковини

Часто: висипання на шкірі, свербіж.

Нечасто: зміни пігментації шкіри та слизових оболонок, знебарвлення волосся, алопеція.

Ці явища, як правило, швидко минають після припинення лікування препаратом.

Частота невідома: бульозні висипання, в тому числі мультиформна еритема, синдром Стівенса–Джонсона та токсичний епідермальний некроліз, реакція на лікарський засіб з еозинофілією та системними симптомами (синдром DRESS), фоточутливість, ексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз.

Гострий генералізований екзантематозний пустульоз потрібно віддиференціювати від псоріазу, хоча гідроксихлорохін може зумовлювати і напади псоріазу. Це може асоціюватися з підвищенням температури тіла та гіперлейкоцитозом. Після припинення застосування препарату, як правило, прогноз є сприятливим.

Розлади з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини

Нечасто: сенсорно-моторні розлади.

Частота невідома: міопатія скелетних м’язів або нейроміопатія, що призводить до прогресуючої слабкості та атрофії проксимальних груп м’язів.

Міопатія може бути обооротною після відміни препарату, але для повного одужання може знадобитися декілька місяців.

Зниження сухожилкових рефлексів та аномальна нервова провідність.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції після схвалення лікарського засобу дозвільними органами є важливою процедурою. Це дає змогу здійснювати постійний моніторинг співвідношення користь/ризик застосування цього лікарського засобу. Медичних працівників просять повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему повідомлень.

3 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці. Зберігати при температурі не вище 25 °C.

№ 60 (15×4): по 15 таблеток у блістері, по 4 блістери у картонній коробці.

№ 60 (10×6): по 10 таблеток у блістері, по 6 блістерів у картонній коробці.

За рецептом.

САНОФІ-АВЕНТІС С. А., Іспанія/SANOFI-AVENTIS S.A., Spain.

Ктра. С-35 (Ла Батллоріа-Осталрік, км 63,09) 17404 Рієллс і Віабреа, (Жирона), Іспанія/

Ctra. C-35 (La Batlloria-Hostalric, km 63,09) 17404 Riells i Viabrea (Girona), Spain.

ТОВ «Санофі-Авентіс Україна», Україна/Sanofi-Aventis Ukraine LLC, Ukraine.