Рибарин

склад:

• діюча речовина: рибавірин;
• 1 капсула містить рибавірину 200 мг;
• допоміжні речовини: лактоза, целюлоза ікрокрісталліческая, натрію крохмалю гліколят (тип А), кремній колоїдний безводний, магнію стеарат.

упаковка:

По 10 капсул у блістері; по 3 або 10 блістерів в картонній пачці.

Фармакологічні властивості. Рибавірин - синтетичний аналог нуклеозидів. Комбінована терапія рибавірином та інтерфероном альфа-2b у хворих на гепатит С, які мали рецидив захворювання на фоні монотерапії інтерфероном альфа-2b, виявилась у 10 разів більш ефективною, ніж монотерапія інтерфероном альфа-2b і приблизно в 3 рази більш ефективною у хворих, які раніше НЕ лікувалися інтерфероном альфа-2b.

Використання монотерапії рибавірином при гепатиті С, в тому числі при його хронічній формі, неефективно.

Після досягнення Cmax рибавирин швидко розподіляється в організмі. Рибавірин не зв'язується з білками плазми.

При курсовому введенні рибавірин накопичується в плазмі у великих кількостях. При прийомі всередину в дозі 600 мг 2 рази на добу стаціонарна концентрація рибавірину в плазмі крові досягалась на кінець 4-го тижня лікування.

У хворих з нирковою недостатністю фармакокінетика рибавірину при одноразовому прийомі всередину змінюється і не змінюється у хворих з печінковою недостатністю, незалежно від її вираженості.

Після прийому внутрішньо одноразової дози препарату разом з їжею з високим вмістом жирів біодоступність рибавірину підвищувалась.

Рибарин показаний для лікування хронічного гепатиту С в стадії компенсації в комбінації з інтерфероном альфа-2b.

Протипоказання препарату Рибарин ® (Ribarin ®).

Рибарин протипоказаний пацієнтам з хронічною серцевою недостатністю II - III ступеня, хворим на інфаркт міокарда, при хронічній нирковій недостатності (кліренс креатиніну менше 50 мл/хв), анемії, тяжких порушеннях функції печінки (в тому числі при декомпенсованому цирозі), аутоімунних захворюваннях (в тому числі при аутоімунному гепатиті), при що не піддаються лікуванню захворюваннях щитоподібної залози, при епілепсії та інших порушеннях функції центральної нервової системи, в періоди вагітності та лактації, при підвищеній чутливості до рибавірину та інших компонентів препарату. Безпека використання препарату при лікуванні дітей і підлітків не встановлена, тому його застосування пацієнтам до 18 років не рекомендується.

Лабораторні дослідження (клінічний аналіз крові з лейкоцитарною формулою і кількістю тромбоцитів, аналіз електролітів, визначення вмісту креатиніну, функціональних проб печінки) необхідно проводити перед початком терапії, на 2, 5 і 8-му тижні лікування, а потім регулярно щомісяця.

У разі виникнення серйозних небажаних явищ або відхилень у лабораторних показниках, а також в разі появи транзиторних шкірних висипань під час застосування препарату слід звернутися до лікаря для вирішення питання про коригування дози або відміні препарату.

В процесі лікування Рибарином максимальне зниження вмісту гемоглобіну в більшості випадків відзначається після 4 - 8 тижнів від початку лікування. Зниження рівня гемоглобіну менше 110 г/л вимагає зменшення дози до 600 мг/добу. Відсутність корекції дози або рівень гемоглобіну менше 85 г/л вимагає відміни препарату.

Пацієнти із захворюваннями серця можуть приймати Рибарин тільки під наглядом кардіолога і після відповідного обстеження, оскільки анемія, яка може виникнути на тлі прийому препарату, може викликати погіршення серцевої недостатності та / або загострення симптомів захворювання.

При появі будь-яких симптомів погіршання з боку серцево-судинної системи лікування препаратом слід припинити.

Рибарин слід застосовувати з обережністю і після відповідного обстеження пацієнтам з важкими захворюваннями легенів (зокрема з хронічними обструктивними захворюваннями

легких), хворим на цукровий діабет з явищами кетоацидозу, при порушеннях згортання крові (в тому числі при тромбофлебіті, емболії легеневої артерії), вираженій мієлодепресії.

При гострих алергічних реакціях (кропив'янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілаксія) слід припинити прийом препарату і негайно звернутися до лікаря.

У зв'язку з можливим зниженням з віком функції нирок і печінки у літніх пацієнтів перед використанням препарату необхідно звернутися до лікаря для дослідження функції нирок.

Вагітність і лактація.

Під час вагітності та в період лактації застосування Рибарину.

Лікування Рибарином не слід починати доти, поки не будуть отримані дані про негативний результат тесту на вагітність. Хворі жінки дітородного віку, які приймають Рибарин, і їх статеві партнери повинні користуватися ефективними контрацептивними засобами під час застосування препарату і протягом 6 місяців після його закінчення (період, що дорівнює 15 періодам виведення рибавірину). Щомісячно протягом усього періоду лікування, а також протягом 6 місяців після закінчення лікування, необхідно проводити тести на вагітність, оскільки існує значний ризик тератогенного впливу Рибарину на плід. Хворі чоловіки та їх партнери - жінки дітородного віку також повинні користуватися надійними методами контрацепції. Рибарин накопичується внутрішньоклітинно і виводиться з організму дуже повільно. Для виключення можливої тератогенної дії Рибарину кожен з партнерів повинен використовувати ефективний контрацептивний засіб під час лікування, а також, по крайней мере, на протязі 7 місяців після його закінчення.

Невідомо, чи виділяється який-небудь компонент Рибарину з молоком. Внаслідок високого ризику несприятливого впливу Рибарину на дитину грудне вигодовування слід припинити до початку застосування препарату.

Вплив на здатність керувати автотранспортом і механізмами.

Пацієнти, у яких розвинулися втомлюваність, сонливість або сплутаність свідомості протягом лікування, повинні утримуватися від керування автотранспортом і роботи зі складними механізмами, що потребують підвищеної уваги та швидкої реакції.

Взаємодія з лікарськими засобами.

Якщо Ви приймаєте будь-які інші лікарські засоби, обов'язково повідомте про це лікаря!

Під час лікування Рибарином Не передбачається інших лікарських засобів. Неконтрольоване лікування може зашкодити Вашому здоров'ю.

Антациди, які містять алюміній, магній або симетикон, знижують біодоступність препарату.

За даними фармакокінетичного дослідження, при одноразовому сумісному застосуванні не було відмічено взаємодії між рибавірином і інтерфероном альфа-2b.

Клінічні випробування не виявили фармакокінетичної і фармакодинамічної взаємодії між рибавірином і теофіліном або диданозином.

Рибарин in vitro інгібує фосфорилювання зидовудину і ставудіна. Клінічна значущість цих даних не встановлена.

Доказів про взаємодію Рибарину з ненуклеозидними інгібіторами зворотної транскриптази або інгібіторами протеаз немає.

Можливість лікарської або іншої взаємодії з Рибарином може зберігатися до 2 місяців після припинення його використання в зв'язку з повільним виведенням.

Ферменти цитохрому Р450 не беруть участі в метаболізмі рибавірину. Рибавірин не є інгібітором ізоферментів системи цитохрому Р450. Токсикологічні дослідження не дають підстави вважати, що рибавірин стимулює ферментну активність печінки. Таким чином, взаємодія, пов'язана з участю ферментів системи цитохрому Р450, малоймовірна.

Застосовують внутрішньо, під час їжі, не розжовуючи та запиваючи водою, в дозі 1 000 - 1 200 мг, розділеної на 2 прийоми (вранці та ввечері). При масі тіла менше 75 кг добова доза становить 1 000 мг (2 капсули вранці та 3 капсули ввечері); при масі тіла більше 75 кг добова доза становить 1 200 мг (3 капсули вранці та 3 капсули ввечері). Тривалість курсу залежить від клінічного перебігу захворювання.

Даних про передозування Рибарину немає.

З боку системи кровотворення: зменшення вмісту гемоглобіну внаслідок гемолізу, можлива поява слабко вираженої анемії, лейкопенії, гранулоцитопенії, тромбоцитопенії.

З боку ендокринної системи: можливі порушення функції щитоподібної залози (зміна вмісту тиреотропного гормону).

Алергічні реакції: шкірний висип, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілаксія.

Інші: реакції гіперчутливості,

артеріальна гіпотензія, зміни лабораторних показників.

У разі виникнення будь-яких незвичайних реакцій обов'язково проконсультуйтеся з лікарем щодо подальшого застосування препарату!

Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі від 2 до 30 °C.

Правила відпустки - за рецептом.

Термін придатності - 2 роки.

Препарат не можна застосовувати після закінчення терміну придатності.