Стрезам капсули по 50 мг 3 блістера по 20 шт

Фармакодинаміка. в терапевтичних дозах етифоксину гідрохлорид має анксиолитическими властивостями та надає нейровегетативний регуляторний вплив.

Дослідження in vitro та in vivo на тваринах показали, що анксиолитическое вплив етифоксину обумовлено подвійним механізмом дії (прямим і непрямим) на ГАМК _{A-рецептор} для підвищення ГАМК-ергіческой передачі:

прямий вплив на рецептор ГАМК _A завдяки позитивній аллостерічеськой модуляції шляхом зв'язування переважно з β ₂ - або β ₃ - под'едініцамі; дослідження показують, що місце зв'язування етифоксину на ГАМК _A -рецепторів відрізняється від такого зв'язування бензодіазепінів;

непрямий вплив за рахунок збільшення виробництва нейростероідов в мозку (шляхом активації мітохондріальної транслокації білків), в тому числі аллопрегнанолона, які є позитивними аллостеріческого модуляторами ГАМК _{A-рецептора.}

Клінічні дослідження не встановили жодного ефекту відміни та потенціалу залежності (фізичного або психологічного).

Фармакокінетика. Етифоксину гідрохлорид добре всмоктується в шлунково-кишковому тракті. Швидко метаболізується, не зв'язується з клітинами крові, його плазмові рівні знижуються повільно в три фази. Препарат і його основний метаболіт виводяться головним чином з сечею. Етифоксину гідрохлорид проникає через плацентарний бар'єр.

Психосоматичні прояви тривожності.

Дозу і тривалість лікування лікар визначає індивідуально, залежно від тяжкості захворювання.

Дорослим призначають 3-4 капсули на добу за 2-3 прийоми. Капсули приймають до їжі, запиваючи невеликою кількістю води.

Курс лікування становить від 4 до 12 тижнів.

Підвищена чутливість до компонентів препарату, шоковий стан, міастенія, тяжкі порушення функції печінки та / або нирок. період вагітності та годування груддю.

Іноді відзначається запаморочення, яке може виникнути на початку лікування і зникнути самостійно при тривалому лікуванні.

Класифікація побічних реакцій по системам органів і частоті: дуже часто (≥1 / 10), часто (від ≥1 / 100 до 1/10), нечасто (від ≥1 / 1000 до 1/100), рідко (від ≥1 / 10 000 до 1/1000), дуже рідко (1/10 000), частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними).

У кожній групі побічні ефекти представлені в порядку зменшення тяжкості по частоті.

З боку нервової системи: рідко - легка сонливість на початку лікування, яка зникає спонтанно в процесі його продовження.

З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко - шкірні висипання: макулопапульозний висип, поліморфна еритема, свербіж, набряк обличчя.

З боку імунної системи: дуже рідко - кропив'янка, набряк Квінке, ангіодерміт; частота невідома - анафілактичний шок, медикаментозна реакція з еозинофілією і симптомами ураження різних систем органів (МРЕССО синдром), синдром Стівенса - Джонсона, лейкоцитокластичний васкуліт.

З боку гепатобіліарної системи: частота невідома - пошкодження печінки: гепатит, цитолитический гепатит.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: частота невідома - міжменструальнікровотечі у жінок, що приймають оральні контрацептиви.

З боку шлунково-кишкового тракту: частота невідома - лімфоцитарний коліт.

Повідомлення про можливі побічні реакції. Повідомлення про можливі побічні реакції, виявлених після реєстрації лікарського засобу, мають важливе значення. Це дозволяє контролювати співвідношення ризик / користь препарату. Медичних працівників просять повідомляти про будь-які можливі побічні явища через національну систему звітності.

У разі припинення лікування Стрезамом у пацієнта не виникає синдрому відміни.

Не рекомендується вживання алкоголю і застосування інших препаратів центральної дії (галоперидол, діазепам, іміпрамін та ін.) Під час лікування Стрезамом.

У разі виникнення шкірних або алергічних реакцій, або важких порушень печінки лікування етифоксину слід негайно припинити.

До складу препарату входить лактоза, тому не рекомендується призначати препарат хворим з вродженою галактоземією, синдромом мальабсорбції глюкози / галактози або дефіцитом лактази.

Застосування в період вагітності та годування груддю. У період вагітності застосовувати препарат протипоказано.

У разі необхідності застосування препарату годування груддю необхідно припинити.

Діти. Препарат не призначають дітям через відсутність достатніх клінічних даних.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з механізмами. З урахуванням значних небажаних індивідуальних реакцій (запаморочення, сонливість) не виключається ймовірність тимчасового погіршення здатності керувати автомобілем і обслуговувати потенційно небезпечні механізми під час лікування препаратом.

При одночасному застосуванні СТРЕЗАМУ з лікарськими засобами, що пригнічують ЦНС (похідні морфіну (аналгетики, протикашльові засоби та опіоїдна замісна терапія наркотичної залежності), бензодіазепіни, снодійні засоби, нейролептики, блокатори Н1-рецепторів гістаміну, антидепресанти, антигіпертензивні препарати центральної механізму дії, баклофен, талідомід ), можливо виникнення взаємного потенціювання ефектів.

Алкоголь підсилює седативну дію СТРЕЗАМУ.

Одночасне застосування СТРЕЗАМУ з алкоголем або з лікарськими засобами, що пригнічують ЦНС (похідні морфіну (аналгетики, протикашльові засоби та опіоїдна замісна терапія наркотичної залежності), бензодіазепіни, снодійні засоби, нейролептики, блокатори _{Н1-рецепторів} гістаміну, антидепресанти, антигіпертензивні препарати центральної механізму дії, баклофен, талідомід), може викликати порушення швидкості реакцій, що, в свою чергу, може становити небезпеку при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Не рекомендується вживати алкоголь, лікарські засоби, що містять алкоголь, і лікарські засоби, що пригнічують ЦНС, під час лікування препаратом.

Виявляється артеріальноюгіпотензією. існує ризик розвитку сонливості. рекомендується промивання шлунка. в разі необхідності - симптоматичне лікування. специфічного антидоту не існує.

При температурі не вище 25 °C в недоступному для дітей місці.

діюча речовина: етифоксину гідрохлорид;

1 капсула містить етифоксину гідрохлориду 50 мг;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; тальк; целюлоза мікрокристалічна; кремнію діоксид колоїдний безводний; магнію стеарат;

оболонка капсули: титану діоксид (Е 171); індиготин (Е 132); желатин.

Капсули.

Основні фізико-хімічні властивості: капсули розміром № 2 з блакитною кришечкою та непрозорим корпусом білого кольору, що містять порошок білого кольору.

Засоби, що діють на нервову систему. Психолептики. Анксіолітики. Інші анксіолітики. Етифоксин. Код АТХ N05B X03.

Фармакодинаміка

У терапевтичних дозах етифоксину гідрохлорид проявляє анксіолітичні властивості та чинить нейровегетативну регуляторну дію.

Дослідження in vitro та in vivo на тваринах виявили, що анксіолітичний вплив етифоксину зумовлений подвійним механізмом дії (прямим і непрямим) на ГАМКA-рецептор для підвищення ГАМК-ергічної передачі:

– прямий вплив на рецептор ГАМКA завдяки позитивній алостеричній модуляції шляхом зв’язування переважно з β2 чи β3 підодиницями; дослідження свідчать, що місце зв’язування етифоксину на ГАМКA-рецепторі відрізняється від місця зв’язування бензодіазепінів;

– непрямий вплив за рахунок збільшення виробництва нейростероїдів у мозку (шляхом активації мітохондріальної транслокації білків), у тому числі алопрегнанолону, які є позитивними алостеричними модуляторами ГАМКA-рецептора.

Клінічні дослідження не встановили будь-якого ефекту відміни та потенціалу залежності (фізичного або психологічного).

Дослідження на тваринах не показали можливість розвитку фармакологічної залежності від етифоксину.

Фармакокінетика

Етифоксину гідрохлорид добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Швидко метаболізується, не зв’язується з клітинами крові, його плазмові рівні знижуються повільно у три фази. Препарат та його основний метаболіт виводяться головним чином із сечею. Етифоксину гідрохлорид проникає крізь плацентарний бар’єр.

Психосоматичні прояви тривожності.

Підвищена чутливість до складових лікарського засобу, шоковий стан, міастенія, тяжкі порушення функції печінки і/або нирок. Період вагітності або годування груддю.

При одночасному застосуванні Стрезаму^® з лікарськими засобами, які пригнічують центральну нервову систему (похідні морфіну (аналгетики, засоби від кашлю та опіоїдна замісна терапія наркотичної залежності), бензодіазепіни, снодійні засоби, нейролептики, блокатори Н1-рецепторів гістаміну, антидепресанти, антигіпертензивні препарати центрального механізму дії, баклофен, талідомід), можливе взаємне потенціювання ефектів.

Алкоголь посилює седативну дію Стрезаму^®.

Одночасне застосування Стрезаму^® з алкоголем або з лікарськими засобами, які пригнічують центральну нервову систему (похідні морфіну (аналгетики, засоби від кашлю та опіоїдна замісна терапія наркотичної залежності), бензодіазепіни, снодійні засоби, нейролептики, блокатори Н1-рецепторів гістаміну, антидепресанти, антигіпертензивні препарати центрального механізму дії, баклофен, талідомід), може спричинити порушення швидкості реакцій, що в свою чергу може становити небезпеку при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Не рекомендується вживати алкоголь, лікарські засоби, що містять алкоголь, та лікарські засоби, які пригнічують центральну нервову систему, під час лікування препаратом.

Не рекомендується вживання алкоголю і застосування інших препаратів центральної дії (галоперидол, діазепам, іміпрамін тощо) під час лікування Стрезамом^®.

У разі виникнення шкірних чи алергічних реакцій або тяжких порушень печінки лікування етифоксином слід негайно припинити.

До складу препарату входить лактоза, тому не рекомендується призначати препарат хворим з вродженою галактоземією, із синдромом мальабсорбції глюкози/галактози або з дефіцитом лактази.

Жінкам під час вагітності приймати препарат протипоказано.

У разі необхідності застосування препарату годування груддю слід припинити.

З огляду на значні небажані індивідуальні реакції (запаморочення, сонливість), не виключена ймовірність тимчасового погіршення здатності керувати автомобільним транспортом і обслуговувати потенційно небезпечні механізми під час лікування препаратом.

Дозу та тривалість лікування лікар визначає індивідуально, залежно від тяжкості захворювання.

Дорослим призначають по 3 – 4 капсули за 2 – 3 прийоми. Капсули приймають до їди, запиваючи невеликою кількістю води.

Курс лікування становить від кількох днів до кількох тижнів.

Діти. Препарат не призначають дітям через відсутність достатніх клінічних досліджень.

Проявляється артеріальною гіпотензією. Існує ризик розвитку сонливості. Рекомендується промивання шлунка. У разі необхідності – симптоматичне лікування. Специфічного антидоту не існує.

Інколи відзначається запаморочення, яке може виникнути на початку лікування і зникнути самостійно під час тривалого лікування.

Класифікація побічних реакцій за системами органів та частотою: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до 1/10), нечасто (від ≥1/1000 до 1/100), рідко (від ≥1/10000 до ), дуже рідко (, частота невідома (не можна оцінити за наявними даними).

В кожній групі за частотою небажані явища зазначено в порядку зменшення тяжкості.

З боку нервової системи: рідко – легка сонливість на початку лікування, що зникає спонтанно в процесі його продовження.

З боку шкіри і підшкірних тканин: рідко – шкірні висипання: макулопапульозний висип, поліморфна еритема, свербіж, набряк обличчя.

З боку імунної системи: дуже рідко – кропив’янка, набряк Квінке, ангіодерміт; невідома частота – анафілактичний шок, медикаментозна реакція з еозинофілією та симптомами ураження різних систем органів (МРЕССО синдром), синдром Стівенса – Джонсона, лейкоцитокластичний васкуліт.

З боку гепатобіліарної системи: невідома частота – пошкодження печінки: гепатит, цитолітичний гепатит.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: невідома частота – міжменструальні кровотечі у жінок, які приймають пероральні контрацептиви.

З боку шлунково-кишкового тракту: невідома частота – лімфоцитарний коліт.

Повідомлення про можливі побічні реакції

Повідомлення про можливі побічні реакції, виявлені після реєстрації лікарського засобу, мають важливе значення. Це дає змогу постійно контролювати співвідношення ризик/користь застосування препарату. Медичних працівників просять повідомляти про будь-які можливі побічні явища через національну систему звітності.

3 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС у недоступному для дітей місці.

По 12 капсул у блістері, по 5 блістерів у пачці.

По 20 капсул у блістері, по 3 блістери у пачці.

За рецептом.

БІОКОДЕКС.

1 Авеню Блез Паскаль, 60000 Бове, Франція.