Вазапростан

Фармакодинаміка

Алпростадил, активна речовина препарату Вазапростан^®, є вазодилататором. Він посилює кровотік шляхом дилатації артеріол та передкапілярних сфінктерів. Препарат поліпшує мікроциркуляцію та реологічні властивості крові. Після внутрішньовенного застосування здоровим добровольцям або пацієнтам спостерігається підвищення еластичності еритроцитів і пригнічення їхньої агрегації ex vivo. У людини та тварин алпростадил ефективно пригнічує активацію тромбоцитів in vitro. Цей ефект поширюється також на параметри зміни форми тромбоцитів, агрегації, секреції речовин, що містяться у гранулах, та вивільнення тромбоксану – речовини, що сприяє агрегації. В експериментах на тваринах препарат призводить до зменшення утворення тромбів in vivo.

Терапевтичне застосування препарату у людей стимулює фібриноліз та підвищення певних показників ендогенного фібринолізу (плазміногену, плазміну, активності активатора тканинного плазміногену).

Фармакокінетика

Комплекс, що складається з алпростадилу (ПГЕ1) та альфадексу (альфа-циклодекстрину), при приготуванні розчину для інфузій дисоціює на окремі компоненти. Отже, фармакокінетика двох речовин не залежить від присутності комплексу у ліофілізаті.

Після внутрішньовенного застосування алпростадилу в дозі 60 мкг/2 години максимальна концентрація у плазмі крові здорових добровольців на 6 пг/мл перевищувала максимальну концентрацію у фазі плацебо (2,4 пг/мл). Період напіввиведення під час альфа-фази становить приблизно 0,2 хвилини (розрахункове значення), а під час бета-фази – приблизно 8 хвилин. Таким чином, рівноважна концентрація досягається невдовзі після початку інфузії. Дані щодо Tmax відсутні у зв’язку з розвитком плато.

Алпростадил метаболізується головним чином у легенях – 80–90 % під час першого проходження через легені. Упродовж цього процесу формуються первинні метаболіти – 15-кето-ПГЕ1, ПГЕ (13,14-дигідро-ПГЕ1) та 15-кето-ПГЕ , які, у свою чергу, зазнають подальшого розпаду, зокрема шляхом бета-окиснення та омега-окиснення. Метаболіти виводяться із сечею (88 %) і калом (12 %). Повне виведення здійснюється за 72 години. З первинних метаболітів тільки 15-кето-ПГЕ може бути виявленим in vitro з використанням гомогенатів легенів. Після застосування алпростадилу 60 мкг/2 год здоровим добровольцям ПГЕ максимальна концентрація у плазмі крові здорових добровольців на 11,8 пкг/мл перевищувала максимальну концентрацію у фазі плацебо (1,7 пг/мл), при цьому період напіввиведення становить приблизно 2 хвилини під час альфа-фази і приблизно 33 хвилини під час бета-фази. Tmax досягається після 119 хвилин. Відповідні значення для 15-кето-ПГЕ такі: Cmax 151 пг/мл (плацебо 8 мкг/мл), t½α приблизно 2 хвилини, t½ß 20 хв і Tmax 106 хвилин.

Алпростадил на 93 % зв’язується з макромолекулярними компонентами плазми крові. В експериментах на тваринах було встановлено, що період напіввиведення альфадексу становить приблизно 7 хвилин; він виводиться із сечею у незміненому вигляді.

• хронічні облітеруючі захворювання артерій III та IV стадій (за класифікацією Фонтейна).

Придбати Вазапростан можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за найдоступнішими цінами в Україні.

Готувати розчин необхідно безпосередньо перед виконанням інфузії. Ліофілізат розчиняється одразу після додавання фізіологічного розчину. На початку розчин може вийти молочно-каламутним. Цей ефект створюється шляхом бульбашок повітря і не має значення. Через короткий час розчин стає прозорим.

Не допускається використання розчину, приготованого більше ніж 12 годин тому.

внутрішньоартеріальне введення

Для отримання розчину для в / а введення вміст однієї ампули Вазапростан (відповідає 20 мкг алпростадилу) слід розчинити в 50 мл фізіологічного розчину. При відсутності інших приписів половину ампули Вазапростану ® (відповідає 10 мкг алпростадилу) слід вводити в / а протягом 60-120 хв за допомогою спеціального пристрою для інфузії. При необхідності, особливо при наявності некрозів, під суворим контролем переносимості, дозу можна збільшити до 1 ампули (20 мкг алпростадилу). Ця доза зазвичай застосовується для одноразової щоденної інфузії.

Якщо в / а введення препарату здійснюється через встановлений катетер, в залежності від переносимості та ступеня тяжкості захворювання, рекомендується доза 0.1-0.6 нг / кг маси тіла / хв з введенням препарату протягом 12 год при використанні пристрою для інфузій (відповідає 1 / 4- 11/2 ампулам Вазапростану ®).

внутрішньовенне введення

Для отримання розчину для введення внутрішньовенно вміст двох ампул ліофілізату (відповідає 40 мкг алпростадилу) слід розчинити в 50-250 мл натрію хлориду і вводити отриманий розчин в / в протягом 2 ч. Ця доза застосовується 2 рази / добу.

Або вміст 3 ампул (відповідає 60 мкг алпростадилу) розчиняють в 50-250 мл фізіологічного розчину і вводять в / в інфузійно протягом 3 ч 1 раз/добу.

Тривалість курсу лікування - 14 днів, при позитивному ефекті лікування препаратом можна продовжити ще протягом 7-14 днів. При відсутності позитивного ефекту протягом 2 тижнів від початку лікування подальше застосування препарату слід припинити.

У пацієнтів з порушеннями функції нирок (креатинін більше ніж 1.5 мг/дл) в / в введення Вазапростану ® необхідно починати з 20 мкг протягом 2 ч. При необхідності через 2-3 дні дозу можна збільшити до 40-60 мкг.

Для пацієнтів з нирковою та серцевою недостатністю максимальний обсяг рідини, що вводиться - 50-100 мл/добу. Тривалість курсу лікування - 4 тижні.

Жінки репродуктивного віку

Жінкам репродуктивного віку слід застосовувати ефективні контрацептивні засоби під час застосування препарату (див. розділи «Особливості застосування» та «Застосування під час вагітності або годування груддю»).

Введення

Розчин необхідно готувати безпосередньо перед інфузією. Розчин, приготовлений більше 12 годин тому, вводити не можна.

Ампула не потребує подальшого надпилювання: місце розпилу знаходиться під блакитною точкою.

Вміст ампули – сухий білий порошок, утворює твердий шар завтовшки 3 мм. На цьому шарі можуть бути невеликі тріщини та крихти. При пошкодженні ампули зазвичай суха речовина стає вологою та клейкою і дуже втрачає в обсязі. У такому разі препарат застосовувати не можна.

Суха речовина розчиняється відразу після додавання 0,9% розчину натрію хлориду. Після розчинення розчин спочатку може стати трохи каламутним, що пояснюється утворенням повітряних бульбашок. За короткий час бульбашки зникають і розчин стає прозорим.

Хімічна та фізична стабільність препарату при застосуванні зберігається протягом 24 годин при температурі від 21 °C до 24 °C. З мікробіологічного погляду препарат слід використовувати негайно. Якщо препарат не використовували негайно, за тривалість та умови зберігання несе відповідальність користувач. Зазвичай препарат не можна зберігати понад 24 години при температурі від 2° до 8°C, за винятком випадків, коли розведення проведення в контрольованих та затверджених асептичних умовах.

Тривалість лікування в середньому 14 днів, при позитивному ефекті лікування препаратом можна продовжити ще протягом 7-14 днів. При відсутності позитивного ефекту протягом 2 тижнів від початку лікування подальше застосування препарату слід припинити.

Вартість на ліки Вазапростан вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

З боку ЦНС і периферичної нервової системи: головний біль (часто), запаморочення, судомний синдром, підвищена втома, відчуття нездужання, порушення чутливості шкіри та слизових оболонок.

З боку серцево-судинної системи: зниження артеріального тиску, біль за грудиною, порушення серцевого ритму, AV-блокада.

З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, відчуття дискомфорту в епігастрії.

З боку кістково-м'язової системи: гиперостоз трубчастих кісток (при терапії понад 4 тижні).

Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж.

Місцеві реакції: еритема, набряк, біль, порушення чутливості, флебіт (проксимальніше місця введення).

Інші: підвищене потовиділення, гіпертермія, набряклість кінцівки, у вену якої проводиться інфузія.

Лабораторні показники: лейкоцитоз, лейкопенія, збільшення титру С-реактивного білка, підвищення рівня трансаміназ.

Рідко: болі в суглобах, сплутаність свідомості, судоми центрального генезу, пропасниця, озноб, брадіпное, психоз, ниркова недостатність, анурія. Повідомлялося про декілька випадків розвитку набряку легенів і гострої лівошлуночкової недостатності.

Вкрай рідко (до 1% випадків): шок, гостра серцева недостатність, гіпербілірубінемія, кровотеча, сонливість, брадіпное, зниження функції дихання, тахіпное, анурія, порушення функції нирок, гіпоглікемія, фібриляція шлуночків, AV-блокада II ступеня, надшлуночкова аритмія, напруга м'язів шиї, підвищена дратівливість, гіпотермія, гіперкапнія, гіперемія шкірних покривів, гематурія, перитонеальні симптоми, тахіфілаксія, гіперкаліємія, тромбоцитопенія, анемія.

Побічні ефекти, пов'язані із застосуванням препарату або з самою процедурою катетеризації, оборотні після зниження дози або припинення інфузії.

• хронічна серцева недостатність;
• виражені порушення ритму серця;
• загострення ІХС;
• перенесений в останні 6 міс інфаркт міокарда;
• набряк легенів;
• інфільтративні захворювання легенів;
• хронічні обструктивні захворювання легенів;
• виражені порушення функції печінки (підвищення рівня АСТ, АЛТ, ГГТ);
• захворювання печінки в анамнезі;
• захворювання, що супроводжуються підвищеним ризиком виникнення кровотеч (виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, тяжке ураження судин головного мозку, проліферативна ретинопатія зі схильністю до кровотеч, велика травма);
• одночасна терапія судинорозширювальними та антикоагулянтами;
• вагітність;
• період лактації (грудного вигодовування);
• підвищена чутливість до алпростаділу та інших компонентів препарату.

Вазапростан можуть застосовувати тільки лікарі, які мають досвід в ангіології, знайомі з сучасними методами безперервного контролю за серцево-судинною системою і мають для цього відповідне обладнання.

При проведенні терапії Вазапростаном слід контролювати артеріальний тиск, ЧСС, біохімічні показники крові, показники згортання крові (при порушеннях згортання крові або при одночасній терапії препаратами, які впливають на систему згортання).

В період лікування Вазапростаном щоб уникнути появи симптомів гіпергідратації у пацієнтів з нирковою недостатністю об'єм рідини, що вводиться слід обмежити до 50-100 мл/добу. Необхідно динамічне спостереження за станом пацієнта (контроль АТ і ЧСС), при необхідності - контроль маси тіла, балансу рідини, вимірювання центрального венозного тиску або проведення ехокардіографічного дослідження.

Пацієнти з ІХС, периферійними набряками та порушеннями функції нирок (креатинін більше ніж 1.5 мг/дл) під час лікування Вазапростаном і протягом 1 дня після припинення застосування препарату повинні перебувати під наглядом в стаціонарі.

Флебіт (проксимальніше місця введення), як правило, не є причиною для припинення терапії, симптоми запалення зникають через декілька годин після припинення інфузії або зміни місця введення препарату. Специфічного лікування в подібних випадках не потрібно. Катетеризація центральної вени дозволяє знизити частоту прояву даного побічної дії препарату.

З обережністю призначати пацієнтам Вазапростан при цукровому діабеті, особливо при вираженому ураженні судин.

Пацієнти, які отримують Вазапростан, слід уважно стежити протягом введення кожної дози.

Інструкція не повідомляє про ефективність застосування препарату Вазапростан при гангрені.

Особливо пацієнтам, схильним до серцевої недостатності за своїм віком та пацієнтам з ішемічною хворобою серця слід перебувати під наглядом у стаціонарі під час та протягом одного дня після припинення лікування. З обережністю призначати препарат при легкій або помірній гіпотензії.

Для запобігання симптомам гіпергідратації інфузійні об'єми не повинні перевищувати 50-100 мл на добу (введення за допомогою пристрою для інфузій). Також слід дотримуватися рекомендацій щодо тривалості інфузії (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Слід проводити частий моніторинг параметрів серцево-судинної системи пацієнта (артеріального тиску та частоти серцевих скорочень), балансу рідини та у разі потреби – контроль маси тіла, центрального венозного тиску та ехокардіографію. Пацієнта можна виписати зі стаціонару лише у разі встановлення стабільних показників із боку серцево-судинної системи.

Застосування в період вагітності та годування груддю

Застосування Вазапростану ® при вагітності протипоказано.

При необхідності застосування препарату в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами

Вазапростан може впливати на здатність керувати транспортними засобами або працювати з механізмами, особливо на початку лікування, при збільшенні дози та відміні препарату, а також при одночасному прийомі алкоголю.

Симптоми: зниження артеріального тиску, збільшення частоти серцевих скорочень, можливий розвиток вазо-вагальних реакцій (блідість шкірних покривів, підвищене потовиділення, нудота, блювота), що може супроводжуватися ішемією міокарда і симптомами серцевої недостатності; можливі біль, набряк і почервоніння тканини в місці інфузії.

Лікування: необхідно зменшити дозу препарату або припинити інфузію. При вираженому зниженні артеріального тиску хворого в положенні лежачи необхідно підняти ноги. Якщо симптоми необхідно використовувати симпатоміметики.

При одночасному застосуванні Вазапростан може посилювати гіпотензивний ефект антигіпертензивних препаратів, периферичних вазодилататорів, антиангінальних препаратів.

При одночасному застосуванні Вазапростану ® з антикоагулянтами, антиагрегантами, цефамандолом, цефоперазоном, цефотетаном, тромболітиками підвищується ризик розвитку кровотеч.

При одночасному застосуванні Вазапростану ® з адреналіном (адреналіном), норепінефрином (норадреналином) знижується вазодилатаційний ефект.

Необхідно враховувати, що взаємодія можлива в тому випадку, якщо перераховані вище препарати застосовувалися незадовго до того, як була розпочата терапія Вазапростаном.

Зберігати при температурі не вище 25°C. Термін придатності - 4 роки.

При пошкодженні ампули ліофілізат стає вологим і клейким, сильно зменшується в обсязі. В цьому випадку використовувати препарат не можна.