Вазонат

• Капсули по 10 штук в блістері, по 4 або 6 блістерів, поміщених в картонну пачку.
• Розчин для парентерального застосування по 5 мл в ампулах, по 10 ампул, поміщених в картонну пачку.

1 капсула препарату ВАЗОНАТ містить:

• Мельдоній дигидрата - 250 мг;
• Додаткові речовини.

5 мл розчину для ін'єкційного введення препарату ВАЗОНАТ містить:

• Мельдоній дигидрата - 500 мг;
• Додаткові речовини.

Фармакодинаміка

Мельдоній є попередником карнітину, структурним аналогом гамма-бутиробетаїну (ГББ), у якого один атом вуглецю заміщений атомом азоту. Його дію на організм можна пояснити двояко.

Вплив на біосинтез карнітину.
Мельдоній, оборотно інгібуючи гамма-бутиробетаїнгідроксилазу, знижує біосинтез карнітину і через це перешкоджає транспортуванню довголанцюгових жирних кислот через оболонки клітин, у такий спосіб запобігаючи накопиченню в клітинах сильного детергента - активованих форм недоокислених жирних кислот. Таким чином, попереджається пошкодження клітинних мембран.

При зменшенні концентрації карнітину в умовах ішемії затримується бета-оксидація жирних кислот та оптимізується споживання кисню в клітинах, стимулюється окиснення глюкози та відновлюється транспортування аденозинтрифосфату (АТФ) від місць його біосинтезу (мітохондрії) до місць споживання (цитозоль). По суті, клітини забезпечуються поживними речовинами і киснем, а також оптимізується споживання цих речовин.

Своєю чергою, при збільшенні біосинтезу попередника карнітину, тобто ГББ, активізується NO-синтетаза, внаслідок чого поліпшуються реологічні властивості крові та зменшується периферичний опір судин.

При зменшенні концентрації мельдонію біосинтез карнітину знову посилюється, і в клітинах поступово збільшується кількість жирних кислот.

Вважається, що в основі ефективності дії мельдонію лежить підвищення толерантності до клітинного навантаження (при зміні кількості жирних кислот).

Функція медіатора в гіпотетичній ГББ-ергічній системі.
Висунуто гіпотезу про те, що в організмі існує система перенесення нейрональних сигналів - ГББ-ергічна система, яка забезпечує перенесення нервового імпульсу між клітинами. Медіатором цієї системи є останній попередник карнітину - ГББ-ефір. Унаслідок дії ГББ-естерази медіатор віддає клітині електрон, таким чином переносячи електричний імпульс, а сам перетворюється на ГББ. Далі гідролізована форма ГББ активно транспортується в печінку, нирки та яєчники, де перетворюється на карнітин. У соматичних клітинах у відповідь на подразнення знову синтезуються нові молекули ГББ, забезпечуючи поширення сигналу.

При зменшенні концентрації карнітину стимулюється синтез ГББ, внаслідок чого збільшується концентрація ефіру ГББ.

Мельдоній, як зазначено раніше, є структурним аналогом ГББ і може виконувати функції "медіатора". На противагу цьому ГББ-гідроксилаза "не впізнає" мельдоній, тому концентрація карнітину не збільшується, а зменшується. Таким чином, мельдоній як сам, замінюючи "медіатор", так і сприяючи приросту концентрації ГББ, призводить до розвитку відповідної реакції організму. У результаті зростає загальна метаболічна активність і в інших системах, наприклад, у центральній нервовій системі (ЦНС).

Вплив на ЦНС.

В експериментах на тваринах встановлено антигіпоксичну дію мельдонію та дію, яка сприяє мозковому кровообігу. Мельдоній оптимізує перерозподіл об'єму мозкового кровообігу на користь ішемічних вогнищ, підвищує міцність нейронів в умовах гіпоксії.

Мельдонію притаманна стимулювальна дія на ЦНС - підвищення рухової активності та фізичної витривалості, стимуляція поведінкових реакцій, а також антистресорна дія - стимуляція симпатоадреналової системи, накопичення катехоламінів у головному мозку та надниркових залозах, захист внутрішніх органів від змін, спричинених стресом.

Ефективність у разі неврологічних захворювань.

Вивчено процес реабілітації пацієнтів із порушеннями неврологічного характеру (після перенесених захворювань кровоносних судин головного мозку, операцій на головному мозку, травм, перенесеного кліщового енцефаліту).

Результати перевірки терапевтичної активності мельдонію свідчать про його дозозалежний позитивний вплив на фізичну витривалість і відновлення функціональної незалежності в період одужання.

При аналізі змін окремих і сумарних інтелектуальних функцій після застосування препарату встановлено позитивну дію на відновлюваний процес інтелектуальних функцій у період одужання.

Встановлено, що мельдоній покращує реконвалесцентну якість життя (головним чином за рахунок відновлення фізичної функції організму), до того ж, він сприяє усуненню психічних порушень.

Мельдонію притаманний позитивний вплив на функцію нервової системи - зменшення порушень у пацієнтів із неврологічним дефіцитом у період одужання.

Покращується загальний неврологічний стан пацієнтів (зменшення ушкодження нервів головного мозку та патології рефлексів, регресія парезів, покращення координації рухів та вегетативних функцій).

Мельдоній у додаванні до базової терапії неалкогольного стеатогепатиту і токсичного гепатиту сприяє зниженню рівня гамма-глутамілтранспептидази більш ніж у 1,5 раза. Мельдоній зменшує активність запального процесу в печінці, а також вираженість цитолітичного та холестатичного синдромів. Проявляє репаративні властивості, що проявляється зменшенням розмірів печінки в короткий термін. Крім того, мельдоній проявляє метаболічний ефект, що призводить до нормалізації глікемії натще.

Фармакокінетика

Всмоктування

Після разового перорального застосування мельдонію у дозах 25, 50, 100, 100, 200, 400, 800 або 150 мг максимальна концентрація у плазмі крові (Сmax) та площа під кривою час/концентрація (AUC) збільшується пропорційно до прийнятої дози. Час досягнення максимальної концентрації у плазмі крові (tmax) становить 1-2 години. При повторному застосуванні доз рівноважна концентрація у плазмі крові досягається через 72-96 год після застосування першої дози. Можливе накопичення мельдонію у плазмі крові. Їжа трохи затримує всмоктування мельдонію, не змінюючи показники Сmax та AUC.

Розподіл

Мельдоній із кровотоку швидко розподіляється у тканинах. Зв'язування з білками плазми збільшується залежно від часу після застосування дози. Мельдоній та його метаболіти частково проходять через плацентарний бар'єр. У дослідженнях на тваринах доведено, що мельдоній проникає у грудне молоко.

Метаболізм

При дослідженні метаболізму на експериментальних тваринах встановлено, що мельдоній головним чином метаболізується у печінці.

Виведення

У виведенні мельдонію та його метаболітів з організму має значення ниркова екскреція. Період напіввиведення мельдонію (t1/2) становить приблизно 4 години. При застосуванні повторних доз період напіввиведення відрізняється.

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти літнього віку

У пацієнтів літнього віку з порушеннями функції печінки або нирок, у яких підвищена біодоступність, слід зменшувати дозу мельдонію.

Порушення функції нирок

Пацієнтам із порушеннями функції нирок, у яких підвищується біодоступність, слід зменшувати дозу мельдонію. Неклінічні дослідження показали, що при пероральному застосуванні тваринам мельдоній у дозах 20, 100 і 500 мг/кг малотоксичний і не впливає на діяльність нирок. Існує взаємодія ниркової реабсорбції мельдонію або його метаболітів (наприклад, 3-гідроксимельдонію) і карнітину, в результаті якої збільшується нирковий кліренс карнітину. Відсутній прямий вплив мельдонію, ГББ та комбінації мельдоній/ГББ на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему.

Порушення функції печінки

Пацієнтам із порушеннями функції печінки, у яких підвищується біодоступність, слід зменшувати дозу мельдонію. Під час дослідження токсичності на тваринах при застосуванні мельдонію у дозі 100 мг/кг встановлено забарвлення печінки у жовтий колір та денатурацію жирів. У гістопатологічних дослідженнях на тваринах після застосування великих доз мельдонію (400 мг/кг та 1600 мг/кг) встановлено накопичення ліпідів у клітинах печінки. Змін показників функції печінки у людей після застосування великих доз 400-800 мг не спостерігалося. Не можна виключити можливу інфільтрацію жирів у клітини печінки.

У комплексній терапії в таких випадках:

• Захворювання серця і судинної системи: стабільна стенокардія навантаження, хронічна серцева недостатність (NYHA, І-ІІІ функціональний клас), кардіоміопатія, функціональні порушення діяльності серця і судинної системи;
• гострі та хронічні ішемічні порушення мозкового кровообігу;
• у період одужання після цереброваскулярних порушень, травм голови та енцефаліту;
• у складі комплексної терапії неалкогольного стеатогепатиту і токсичного гепатиту;
• знижена працездатність, фізичне та психоемоційне перенапруження.

Вазонат можна купити за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на медикамент вказана у каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Вазонат капсули

Призначають дорослим внутрішньо.
Серцево-судинні захворювання або порушення мозкового кровообігу. У складі комплексної терапії - по 500-1000 мг/добу. Добову дозу застосовувати одноразово вранці або розподілити на 2 прийоми. Через можливий розвиток збудливого ефекту рекомендується приймати препарат у першій половині дня. Курс лікування становить 4-6 тижнів.
Кардіалгія на тлі дисгормональної дистрофії міокарда - внутрішньо по 500 мг/добу за 1 прийом (або розділити добову дозу на 2 прийоми). Курс лікування - 12 днів.
Гостра фаза порушень мозкового кровообігу - застосовувати ін'єкційну форму препарату протягом 10 днів, надалі переходити на застосування препарату внутрішньо по 500-1000 мг/добу за 1 прийом (або розподілити добову дозу на 2 прийоми). Курс лікування - 4-6 тижнів.
Хронічні порушення мозкового кровообігу - внутрішньо по 500 мг/добу за 1 прийом (або розподілити добову дозу на 2 прийоми). Курс лікування - 4-6 тижнів. Повторні курси (зазвичай 2-3 рази на рік) можливі після консультації з лікарем.
Судинна патологія та дистрофічні захворювання сітківки. Застосовують ін'єкційну лікарську форму препарату.
Розумові та фізичні перевантаження, зокрема у спортсменів. Застосовують по 250 мг 4 рази на добу. Курс лікування - 10-14 днів. У разі необхідності лікування повторюють через 2-3 тижні. Спортсменам призначають по 500-1000 мг внутрішньо 2 рази на добу перед тренуваннями. Тривалість курсу в підготовчий період - 14-21 день, у період змагань - 10-14 днів.
Хронічний алкоголізм. По 500 мг 4 рази на добу. Курс лікування - 7-10 днів.
Для лікування неалкогольного стеатогепатиту і токсичного гепатиту - 500 мг/добу. Курс лікування становить 30 днів.

Р-н для ін'єкцій

Призначають дорослим в/в або парабульбарно.
При серцево-судинних захворюваннях у складі комплексної терапії - добова доза становить 5-10 мл р-ну (500-1000 мг відповідно); вводять усю дозу одразу або розділяють її на 2 введення. Курс лікування - 4-6 тижнів.
При порушеннях мозкового кровообігу в гострій фазі - вводять 500 мг/добу протягом 10 днів. Для подальшого лікування необхідно перейти на прийом препарату у формі капсул. Загальний курс лікування становить 4-6 тижнів.
Хронічні порушення мозкового кровообігу - приймають пероральну форму препарату.
Можливі повторні курси терапії (зазвичай 2-3 рази на рік), після консультації з лікарем.
У разі судинної патології та дистрофічних захворювань сітківки - парабульбарно по 0,5 мл розчину для ін'єкцій протягом 10 днів.
У разі зниження працездатності, підвищеного розумового та фізичного навантаження - 500 мг 1 раз на добу протягом 10-14 днів. За необхідності лікування повторюють через 2-3 тижні.
У комплексній терапії синдрому абстиненції при хронічному алкоголізмі - 500 мг 2 рази на добу протягом 7-10 днів. 

Класифікація небажаних побічних реакцій за частотою розвитку: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100); рідко (≥1/10 000, <1/1000); дуже рідко (<1/10 000).
З боку серцево-судинної системи: рідко - тахікардія, аритмія, зміни АТ.
З боку системи кровотворення: еозинофілія.
З боку ЦНС: рідко - головний біль, запаморочення, психомоторне збудження, парестезії, тремор, збудження.
З боку травної системи: рідко - діарея, нудота, блювання, біль у животі, диспептичні явища, металевий присмак у роті, сухість у роті або гіперсалівація.
З боку імунної системи: рідко - почервоніння та свербіж шкіри, кропив'янка, висипання, ангіоневротичний набряк; дуже рідко - анафілактичний шок.
З боку дихальної системи: задишка, сухий кашель.
Загальні розлади: озноб, біль у грудях, слабкість, гіпертермія, підвищене потовиділення. 

ВАЗОНАТ не застосовують для терапії пацієнтів з гіперчутливістю до компонентів препарату.

Не слід приймати мельдоній пацієнтам, що страждають підвищенням внутрішньочерепного тиску різної етіології, в тому числі викликаному порушеннями венозного відтоку і внутрішньочерепними пухлинами.

Препарат не використовують в педіатричній практиці.

З обережністю мельдоній призначають пацієнтам з порушеннями функції печінки та нирок (немає достатніх даних про безпеку застосування).

Препарат можна комбінувати з нітратами пролонгованої дії та іншими антиангінальними засобами, серцевими глікозидами та діуретичними препаратами, антикоагулянтами, антиагрегантами, антиаритмічними засобами та іншими препаратами, що поліпшують мікроциркуляцію.

Препарат може посилювати дію препаратів, що містять гліцерилтринітрат, ніфедипін, адреноблокатори, інших гіпотензивних засобів та периферичних вазодилататорів.

При застосуванні мельдонію у комбінації з оротовою кислотою для усунення ушкоджень, спричинених ішемією/реперфузією, спостерігається додатковий фармакологічний ефект.

У результаті одночасного застосування препаратів заліза та мельдонію у пацієнтів з анемією, спричиненою дефіцитом заліза, покращувався склад жирних кислот в еритроцитах.

Мельдоній допомагає усунути патологічні зміни серця, спричинені азидотимідином (АЗТ), та опосередковано впливає на реакції окисного стресу, спричинені АЗТ, які призводять до дисфункції мітохондрій. Застосування мельдонію в комбінації з азидотимідином або іншими препаратами для лікування СНІДу має позитивний вплив при лікуванні набутого імунодефіциту (СНІД).

У тесті втрати рефлексу рівноваги, спричиненого етанолом, мельдоній зменшував тривалість сну. Під час судом, спричинених пентилентетразолом, встановлено виражену протисудомну дію мельдонію. Своєю чергою, при застосуванні перед терапією мельдонієм альфа2-адреноблокатора йохімбіну в дозі 2 мг/кг та інгібітора синтази оксиду азоту (СОА) N-(G)-нітро-L-аргініну в дозі 10 мг/кг повністю блокується протисудомна дія мельдонію.

Передозування мельдонієм може посилити кардіотоксичність, спричинену циклофосфамідом.

Дефіцит карнітину, який утворюється при застосуванні мельдонію, може посилити кардіотоксичність, спричинену іфосфамідом.

Мельдоній чинить захисну дію при кардіотоксичності, спричиненій індинавіром, та нейротоксичності, спричиненій ефавірензом.

Не використовувати разом з іншими препаратами, що містять мельдоній, оскільки збільшується ризик виникнення побічних реакцій.

Пацієнтам із порушеннями функції печінки та/або нирок легкого або середнього ступеня тяжкості в анамнезі при застосуванні препарату необхідно дотримуватися обережності (слід проводити контроль функції печінки та/або нирок).

Багаторічний досвід лікування гострого інфаркту міокарда та нестабільної стенокардії у кардіологічних відділеннях показує, що мельдоній не є препаратом першого ряду при гострому коронарному синдромі.

Через можливий розвиток збудливого ефекту препарат рекомендується застосовувати у першій половині дня.

Застосування у період вагітності та годування груддю

Вагітність. Для оцінки впливу мельдонію на вагітність, розвиток ембріона/плода, пологи, післяпологовий розвиток досліджень на тваринах недостатньо. Потенційний ризик для людей невідомий, тому мельдоній у період вагітності протипоказаний.

Годування груддю. Доступні дані на тваринах свідчать про проникнення мельдонію у молоко матері. Невідомо, чи проникає мельдоній у грудне молоко. Не можна виключити ризик для новонароджених/немовлят, тому у період годування груддю мельдоній протипоказаний.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортом або іншими механізмами

Дані щодо негативного впливу препарату на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами відсутні.

При застосуванні завищених доз препарату ВАЗОНАТ у пацієнтів відзначали розвиток гіпотензії, тахікардії і надмірного збудження.

При передозуванні мельдоній показано проведення симптоматичної терапії.

У разі тяжкої інтоксикації препаратом слід контролювати функції печінки та нирок.

Препарат ВАЗОНАТ слід зберігати в сухих приміщеннях з температурою від 15 до 25 градусів Цельсія протягом 2 років після випуску.